Постанова

від 22.08.2024 по справі 345/868/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. Справа №345/868/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Малех І.Б.

Скрипчук О.С.

розглянувшиапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 б/н від 24.05.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/1502/24 від 27.05.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2024 (суддя Михайлишин В.В.), повний текст складено 06.05.24

у справі № 345/868/23

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (надалі ПрАТ "Прикарпаттяобленерго") в особі: Філії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" "Західна" (надалі філія ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" "Західна"), м. Івано-Франківськ

до відповідача: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ), м. Коломия

про стягнення 46 396, 88 грн боргу

учасники справи: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року АТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Західна" (в подальшому назву змінено на ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" "Західна") звернулося до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електроенергію (а.с. 1-2 том І).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2023 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Прикарпаттяобленерго" філії "Західна" 46 396,88 грн боргу за необліковану електроенергію згідно додаткової угоди від 24.03.2022 та судовий збір в сумі 2 684,40 грн (а.с. 67-72 том І).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2023 скасовано, а провадження у справі за позовом АТ "Прикарпаттяобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електроенергію закрито. Роз`яснено АТ "Прикарпаттяобленерго", що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (а.с. 212-216 том І).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.02.2024 дану справу передано до Господарського суду Івано-Франківської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи (а.с. 223 том І).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2024 у справі № 345/868/23 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Філії ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" "Західна" - 46 396,88 грн боргу за не обліковану електроенергію згідно додаткової угоди від 24.03.2022, а також 2 684,00 грн судового збору та 12 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 14-27 том ІІІ).

Дане рішення мотивоване тим, що факт порушення ОСОБА_1 пп. 1, 2 п. 8.4.2. глави 8.4. ПРРЕЕ не заперечується самим відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актом про порушення № 087635 від 17.11.2021, який підписаний без зауважень відповідачем; рішенням комісії з розгляду акту про порушення №087635 від 17.11.2021, оформленим протоколом № 120 від 25.11.2021, яке не було оскаржене відповідачем, а також підписаною двосторонньою угодою від 24.03.2022, якою відповідач визнав факт наявності у нього заборгованості перед позивачем за необліковану електроенергію в сумі 66 396,88 грн та зобов`язувався розрахуватися відповідно до наведеного в означеній угоді графіку. З огляду на часткову добровільну сплату за необліковану електроенергію в розмірі 20 000,00 грн та відсутність доказів погашення решти суми заборгованості в розмірі 46 396,88 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Окрім того, господарський суд першої інстанції на виконання вимог ст.ст. 126, 129 ГПК України, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, виходячи з критеріїв справедливості та добросовісності, принципів співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, складності справи № 345/868/23, витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 12 200,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, яке просить скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог відмовити повністю. Зокрема, скаржник заперечує право позивача на стягнення спірної суми заборгованості, на його думку, таке право належить ТОВ «Прикарпатенерготрейд», який і здійснює постачання електричної енергії споживачу, а не АТ «Прикарпаттяобленерго» в особі філії «Західна», яка лише розподіляє таку енергію. А відтак, вважає, що у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості з продажу електричної енергії без належної ліцензії, будучи саме оператором системи розподілу, а не оператором системи постачання. Щодо витрат на правничу допомогу, то апелянт вважає безпідставним стягнення 12 200,00 грн таких витрат, з огляду на те, що дана справа не є складною та не потребує таких затрат.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді Скрипчук О.С., Матущак О.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2024 у справі №345/868/23 порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Матущака О.І. у відпустці з 19.08.2024 по 22.08.2024 введено в склад колегії суддів суддю Малех І.Б., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024.

Частиною 5 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч.1 ст. 270 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4371/24 від 27.06.2024).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки суд здійснює розгляд справи №345/868/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, сторони своїм правом на подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін не скористалися, то відповідно до ч.13 ст. 8 ГПК України у цьому випадку судове засідання не проводиться. Відтак, заява представника відповідача до задоволення не підлягає.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/4682/24 від 15.07.2024). Зокрема, спростовує твердження скаржника про відсутність у позивача права на звернення до суду із даними позовними вимогами. Також звертає увагу на те, що правова природа необлікованої електроенергії є дещо іншою, ніж розподілена чи спожита електроенергія, відповідно регулюються різними правовими нормами. Звідси покликання відповідача, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі та видаткових накладних щодо необлікованої електроенергії є помилковими, з огляду на те, що нормами чинного законодавства складання таких документів не передбачено.

Вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

ОСОБА_2 є власницею нежитлової будівлі в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 170-171 том І).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі та є чоловіком та дружиною, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та копією паспорту (а.с. 194, 196 том І).

ОСОБА_2 , як співвласник об`єкта нежитлової будівлі в АДРЕСА_1 , у своїй заяві 27.10.2011 висловила згоду на укладення між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Калуського РЕМ та іншим співвласником вказаного об`єкту її чоловіком ОСОБА_1 договору про постачання електроенергії щодо електрозабезпечення зазначеної нежитлової будівлі (а.с. 195 том І).

Згідно даних ЄДРПОУ ОСОБА_1 27.05.2008 зареєстрував статус фізичної особи-підприємця (номер запису в реєстрі 21210000000004905), назва КВЕД як основного виду економічної діяльності юридичної особи - лісопильне та стругальне виробництво, та 15.12.2016 внесено запис № 21210060004004905 про припинення статусу фізичної особи-підприємця (а.с. 24-25, 200 том І).

Водночас з матеріалів справи вбачається, що 16.10.2012 між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Калуського РЕМ (постачальник) та підприємцем Вербіщуком І.В. (споживач) укладено договір № 1708 про постачання електричної енергії до укладеного нежитлової будівлі в АДРЕСА_1 (а.с. 201-204 том І).

26.08.2021 ОСОБА_1 , як підприємець, подав заяву-приєднання до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу АТ "Прикарпаттяобленерго" за адресою: https://www.oe.if.ua (а.с. 4-9 том І).

17.11.2021 представниками позивача в присутності ОСОБА_1 складено акт про порушення № 087635 в нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 . Даним актом зафіксовано порушення пунктів 8.2.4., 8.4.2., 2.3.4., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, а саме: зірвана пломба з відбитками тавра оператора системи розподілу, встановлена на щиті обліку. Фальсифікація пломб держповірки на приладі обліку. Зазначений акт про порушення підписаний представниками позивача та відповідачем без зауважень (а.с. 10 том І).

25.11.2021 за участі відповідача проведено засідання комісії по розгляду актів, за результатами якого прийнято рішення провести нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 66 396,88 грн (13 592 кВт*год), за період з 09.09.2021 по 17.11.2021 (а.с. 11-12 том І).

03.02.2022 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплатити вартість необлікованої електроенергії згідно акту від 17.11.2021 (а.с. 15 том І).

24.03.2022 між АТ "Прикарпаттяобленерго" (оператор системи розподілу) та підприємцем Вербіщуком І.В. (споживач) було укладено додаткову угоду до договору з розподілу електричної енергії № 2501708 від 26.08.2021 "Про порядок погашення заборгованості по акту про порушення № 087635 від 17.11.2021", за умовами якої споживач (підприємець Вербіщук І.В.) визнав перед оператором свої боргові зобов`язання за необліковану електроенергію станом на 01.03.2022 на суму 66 396,88 грн, яка виникла в період з 09.09.2020 по 17.11.2021, та зобов`язувався розрахуватися відповідно до наведеного графіку:

- до 25.03.2022 - в сумі 22 132,88 грн;

- до 25.04.2022 - в сумі 22 132,00 грн;

- до 25.05.2022 - в сумі 22 132,00 грн (а.с. 13 том І).

Означена додаткова угода підписана сторонами без зауважень.

Згідно з довідкою позивача, а також випискою по рахунку, ОСОБА_1 частково провів оплату по даній угоді лише на суму 20 000,00 грн. Несплаченою залишилася заборгованість у розмірі 46 396, 88 грн (а.с. 14, 111-112 том І).

Відтак, наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду про стягнення з ОСОБА_1 46 396,88 грн боргу за необліковану електроенергію згідно додаткової угоди від 24.03.2022 в примусовому порядку.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Велика Палата у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 дійшла висновку, що за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності), її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 342/1333/17, від 14.02.2023 у справі № 591/1068/22).

Верховний Суд у постанові від 16.08.2022 у справі № 904/1760/21 за подібних обставин (акт про порушення було складено після припинення у відповідача статусу ФОП; позов було подано після 15.12.2017, коли відповідач вже не був ФОП) скасував постанову суду апеляційної інстанції, якою було закрито провадження у справі, та зауважив на необхідності встановлення наявності/відсутності між сторонами саме господарських правовідносин, що має суттєве значення для розгляду справи.

Правовідносини, у справі що переглядається, виникли з господарського договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який був укладений між товариством і підприємцем. Акт про порушення було складено товариством в межах вказаних правовідносин. Іншого суд не встановив (наявність іншого правочину, укладеного зі споживачем, як з фізичною особою, відсутність господарського договору, тощо).

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності (укладено господарський договір), суб`єктний склад сторін правочину - товариство та ФОП. Тобто за своїм змістом (предметною юрисдикцією) правовідносини мають господарський характер, а тому спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Предметом позову в цій справі є вимога Оператора системи розподілу про стягнення з споживача вартості не облікованої електричної енергії на суму 46 396, 88 грн.

Відносини між сторонами - Оператором системи із споживачем - за укладеним між ними договором регулюються законами України, а також спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема - Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які підлягають застосуванню в редакції, що була чинною станом на 17.11.2021 - дату складення акта про порушення, на підставі якого прийнято рішення комісії відповідача від 25.11.2021 щодо проведення нарахування вартості необлікованої електричної енергії за порушення ПРРЕЕ.

Згідно зі ст. 77 Закону "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Пунктом 1.1.1. глави 1.1. розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Підпунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Абзацом 43 п. 1.1.2. ПРРЕЕ визначено, що оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

За змістом підпунктів 1 - 4, 6, 11, 12 п.5.1.1. ПРРЕЕ, тут та надалі - в редакції, чинній у спірний період, оператор системи має право:

- отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України;

- на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи;

- проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії;

- на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору;

- тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо;

- контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів;

- складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.

Наявною в матеріалах справи копією ліцензії № 1443 від 16.11.2018, підтверджується правовий статус АТ "Прикарпаттяобленерго" як оператора систем розподілу, що згідно з положеннями ПРРЕЕ надає йому право в порядку встановленому цими Правилами, проводити обстеження електроустановок споживачів та у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, порушень цих Правил складати Акти про порушення та проводити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків (а.с. 108-109 том І).

Згідно з вимогами п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо.

Пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4. цього розділу.

Абзацами 1 - 8 пункту 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Як зазначалося вище, 17.11.2021 під час перевірки об`єкту споживача у присутності ОСОБА_1 було виявлено порушення пунктів 8.2.4., 8.4.2., 2.3.4., 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: зірвана пломба з відбитками тавра оператора системи розподілу, встановлена на щиті обліку. Фальсифікація пломб держповірки на приладі обліку. Про що було складено акт про порушення №087635, який підписаний самим відповідачем без будь-яких зауважень.

Проаналізувавши наведені норми ПРРЕЕ, акт про порушення №087635 від 17.11.2021, колегія суддів вважає, що такий складено у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, а відтак є належним доказом у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.

За змістом абзаців 1, 2, 9, пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8.4.1. ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Підпунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Так за матеріалами даної справи встановлено, що 25.11.2021 в присутності споживача ОСОБА_1 було проведено засідання комісії по розгляду актів, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 120, яким вирішено провести нарахування вартості необлікованої електроенергії, за період з 09.09.2021 по 17.11.2021 (від дати останнього «акту контрольного огляду приладу обліку» до доти виявлення порушення).

Вказане рішення підписане ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Згідно розрахунку, сума вартості спожитої необлікованої електричної енергії, яка нарахована відповідачу внаслідок порушення пунктів 2.3.4., 5.5.5., 8.2.4., 8.4.2. ПРРЕЕ, що зафіксовано в акті №087635 від 17.11.2021, склала 66 396,88 грн (обсяг розрахованої необлікованої електричної енергії за період з 03.08.2022 по 03.02.2023 складає 13 592 кВт*год на суму 9 544,42 грн).

Судом встановлено, що позивачем розрахунок вартості необлікованої електричної енергії виконано відповідно до пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, і його розмір є вірним.

Доказів визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення № 087635 від 17.11.2021, оформленого протоколом № 120 від 25.11.2021 матеріали справи не містять.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2022 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору з розподілу електричної енергії № 2501708 від 26.08.2021 "Про порядок погашення заборгованості по акту про порушення № 087635 від 17.11.2021", якою відповідач визнав факт наявності у нього заборгованості перед позивачем за необліковану електроенергію в сумі 66 396,88 грн, яка виникла в період з 09.09.2020 по 17.11.2021, та зобов`язувався розрахуватися відповідно до наведеного в означеній угоді графіку.

Доказів визнання вказаної додаткова угоди до договору з розподілу електричної енергії № 2501708 від 26.08.2021 в судовому порядку недійсною матеріали справи не містять.

Водночас матеріали справи містять докази добровільної часткової оплати ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електроенергію в розмірі 20 000,00 грн, а саме виписки по рахунку в призначенням платежу яких вказано «...за необліковану електроенергію в наслідок порушення правил роздрібного ринку за актом порушення 087635 від 17.11.2021.».

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ № 312 від 14.03.2018 щодо позаоблікового використання відповідачем електроенергії підтверджується матеріалами справи. Враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати заборгованості в сумі 46 396,88 грн, суд вважає, що такі підлягають стягненню в примусовому порядку.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 8.6 публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого підприємець Вербіщук І.В. доєднався на підставі заяви-приєднання до публічного договору від 26.08.2021, передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує оператору системи розподілу вартість необлікової електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.

А відтак, беручи до уваги наведені вище обставини та норми права, твердження скаржника про відсутність у позивача права на звернення до суду із даними позовними суд апеляційної інстанції визнає є безпідставними, оскільки відповідачем помилково тлумачаться норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Як зазначалося вище, предметом даного спору є стягнення вартості необлікованої електричної енергії за порушення відповідачем ПРРЕЕ, а не стягнення з відповідача вартості з розподілу електроенергії на підставі публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частини 1,3,4 ст. 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14, 76-79 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, належними та допустимими доказами підтверджені, в свою чергу відповідачем не спростовані, а відтак судом першої інстанції правомірно задоволені.

У контексті решти доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи скаржника, які наводилися в апеляційній скарзі, отримали достатню оцінку у судовому рішенні.

Предметом апеляційного оскарження є також рішення місцевого господарського суду в частині задоволення клопотання позивача про стягнення 12 200,00 грн витрат на професійно правничу допомогу (а.с. 1-2 том ІІІ).

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн (а.с. 1-2 том ІІІ).

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 12 200,00 грн позивачем до клопотання було долучено довіреність № 1132; договір про надання професійної правничої допомоги № 2024/24 від 02.01.2024 укладений між ПАТ «Прикарпаття обленерго» та адвокатом Курник О.А.; акт приймання-передачі послуг від 02.01.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/24 від 02.01.2024 на суму 12 200,00 грн; платіжну інструкцію №V36927/1 від 26.04.2024 про сплату послуг за надання професійної правничої допомоги згідно договору № 2024/24 від 02.01.2024 у справі № 345/868/23 та акту б/н від 26.04.2024 на суму 12 200,00 грн; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001401 від 26.10.2018 видане Курник О.А. (а.с. 3-9 том І).

Дослідивши подані документи, колегія суддів відмічає, що згідно акту приймання-передачі наданих послуг адвокатом з метою захисту прав та інтересів позивача було надано такі послуги: аналіз справи, збір документів на суму 2800,00 грн (700 грн/год х 4 год); складання відповіді на відзив на суму 6400,00 грн (800 грн/год х 8 год); витрати на представництво в суді 3 000,00 грн (1 000,00 грн/судове засідання х 3) (а.с. 4 том І).

Проаналізувавши вказаний акт приймання-передачі послуг від 26.04.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/24 від 02.01.2024 на суму 12 200,00 грн, суд дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що відображена у ньому інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи (а.с. 77-82, 155-181, 227-245 том ІІ; а.с. 10-13 том ІІІ).

Оскільки позивачем обґрунтовано усю суму заявлену до стягнення (12 000,00 грн), то суд апеляційної інстанції погоджується висновком суду першої інстанції про те, що сума витрат на правову допомогу в розмірі 12 200,00 грн є співмірною із наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції та відповідає критеріям необхідності і обґрунтованості.

Розглянувши доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі про неспівмірність заявленої до стягнення суми судових витрат із складністю справи №345/868/23, витраченого адвокатом часу на надання послуг, колегія суддів вважає, що вони жодним чином наведених висновків суду першої інстанції не спростовують позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судом оцінкою зібраних у справі доказів, відповідно є необґрунтованими.

Отже, за цих встановлених судом обставин справи такі витрати позивача правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 247, 252, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2024 у справі № 345/868/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з урахуванням положень ст. 287 ГПК України може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

Судді Малех І.Б.

Скрипчук О.С.