Ухвала

від 20.08.2024 по справі 916/3610/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3610/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача: Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"(65007, Одеська обл., м.Одеса, вул.Мала Арнаутська,буд.111, код ЄДРПОУ 23207519 )

- за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

- за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 )

- за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору- ОСОБА_4 ( РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 )

- за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 ( РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 )

про визнання недійсними та скасування рішень

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 прибув особисто;

Від відповідача: ОСОБА_6 ;

Від відповідача: ОСОБА_7 ;

Третя особа - ОСОБА_3 : не прибули;

Третя особа- ОСОБА_4 ,: не прибули;

Третя особа- ОСОБА_2 , : ОСОБА_8 ;

Третя особа - ОСОБА_5 - не прибули.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів за участю третьіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів, які оформлені протоколом від 26.10.2020р. № 1Р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.09.2022р., залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023р., позов задоволено повністю.

Постановою від 03.08.2023р. Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнив, рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023р. у справі № 916/3610/21 скасував, а справу № 916/3610/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи та процесуальні дії суду (суддя Пінтеліна Т.Г.) відображено у попередніх ухвалах по даній справі.

В судовому засіданні 20.08.2024 суд розглянув клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення судової експертизи.

Згідно ч. 1, 2 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Отже, наведеними нормами процесуального закону визначено, що вирішення питання про докази, витребувані судом чи причини їх неподання здійснюється лише у підготовчому засіданні та до початку її розгляду по суті.

Водночас, ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Враховуючи, що повернення на стадію підготовчого провадження обумовлено необхідністю розгляду клопотання про призначення експертизи, господарський суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження, з метою з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи та дотримання основних засад господарського судочинства, встановлених вимогами ст.2 ГПК України.

29.07.2024 року за вх.№28422/24 до суду надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_5 .

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що 08.06.2024 року померла ОСОБА_5 , і докази цього факту надані суду відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5

29.07.2024р. за вх. № 28421/24 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення комплексної судової технічної експертизи документів та на вирішення експерта поставити такі питання:

Чи виконаний підпис ОСОБА_10 , праворуч від напису "Голова засідання", та ОСОБА_2 , праворуч від напису "Секретар засідання", у той час, яким датований протокол засідання Ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" від 22.10.2020 року?

Проведення експертизи позивач просить суд доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції, який знаходиться за адресою:65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21.

Позивач зазначає, що має сумніви у відповідності протоколу засідання Ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" вимогам достовірності та вважає, що його було створено пізніше ніж у визначену в ньому дату.

Представник третьої особи ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи.

Заслухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 2 статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, вирішує заяви та клопотання учасників справи, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 надала оригінал протоколу засідання Ради громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" від 22.10.2020 року лише 01.07.2024р., разом із заявою вх.№ ГСОО 25317/24 - т.9, а.с. 147 - 156.

З тексту протоколу від 22.10.2020 року вбачається, що на даному засіданні Ради громадської організації було вирішено питання про виключення ( припинення членства) з організації, у тому числі позивача ОСОБА_1 , третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , отже, безпосередньо зачіпає їх права як членів організації, впливає на їх права та інтереси, право звертатись з позовом.

Частиною 1 статті 100 ГПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. № 1950/5), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Пунктом 1.1. Інструкції передбачено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи, що судом експертизу призначено за клопотанням позивача, суд вважає витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Суд також вважає необхідним зауважити наступне.

Як відзначив Суд у справі Pretto v. Italy (1983) розумність тривалості судового розгляду необхідно оцінювати в кожному випадку відповідно до конкретних обставин даної справи та з урахуванням критеріїв, що склалися в практиці Суду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання строків розгляду справи, визначених ГПК України, провадження у справі № 916/3610/21 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст.99,100,228,229,231, 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 916/3610/21 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.

2. Закрити провадження у справі №916/3610/21 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 від 13.11.2023 року за вх. №5503/23.

2. Клопотання ОСОБА_1 за вх. №28421/24 від 29.07.2024р. про призначення експертизи з урахуванням заяви про уточнення клопотання від 14.08.2024 року за вх. № 30204 - задовольнити.

3. Призначити по справі № 916/3610/21 судову технічну експертизу документів, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

4. На вирішення експерта поставити наступне питання:

- Чи виконаний підпис ОСОБА_10 , праворуч від напису "Голова засідання", та ОСОБА_2 , праворуч від напису "Секретар засідання", у той час, яким датований протокол засідання Ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" від 22.10.2020 року?

5. Направити матеріали справи № 916/3610/21 до експертної установи - Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) для проведення судової технічної експертизи документів.

6. Роз`яснити сторонам, що згідно ч.2 ст.38 ГПК України вони вправі з підстав, зазначених у ст.ст.35,36,37 цього кодексу, заявити експерту відвід.

7. Оплату вартості експертизи покласти на ОСОБА_1 .

8. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

9. Провадження у справі № 916/3610/21 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення 21.08.2024р. і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Т.Г. Пінтеліна