ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3610/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від позивача не з`явився,
від відповідача Бурда Т.С., Гнатенко І.В.,
від ОСОБА_1 ОСОБА_2
від ОСОБА_3 - не з`явився,
від ОСОБА_4 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2024, постановлену суддею Пінтеліною Т.Г., м. Одеса, про призначення експертизи та зупинення провадження, повний текст ухвали складено 21.08.2024
у справі № 916/3610/21
за позовом: ОСОБА_5
до відповідача: Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_3 ;
за участю третої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
1) ОСОБА_4 ;
про: визнання недійсними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (далі Громадська організація) про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації, що оформлені протоколом від 26.10.2020 № 1Р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийняті на позачерговій конференції Громадської організації з порушенням вимог Статуту та Закону України «Про громадські об`єднання», а саме: неповноважними делегатами, які не були членами Громадської організації, не обиралися делегатами на цю конференцію за рішенням зборів організації по причалам. За твердженням позивача, спірні рішення позачергової конференції порушують його права як члена Громадської організації, зокрема права на участь в обранні делегатів на конференцію.
Заперечуючи проти задоволення позову, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), серед іншого, зазначала, що станом на день проведення спірної Конференції (26.10.2020) позивач не був членом Громадської організації, адже рішенням Ради Громадської організації від 22.10.2020 членство позивача було припинене, у зв`язку із наявністю заборгованості по сплаті членських внесків та інших обов`язкових платежів, на підтвердження чого надала суду витяг з протоколу засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про те, що позивач є членом Громадської організації, а оспорювані ним рішення конференції цієї громадської організації порушують його права як члена організації на участь в управлінні справами громадської організації.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що обставини припинення членства позивача в Громадській організації спростовуються наявним у матеріалах справи та наданим відповідачем суду реєстром членів причалу № 144 «Бугово» Громадської організації, в переліку якого значиться позивач.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що факт припинення членства позивача в Громадський організації є недоведеним, проте, виходив з інших доказів. Суд апеляційної інстанції дослідив рішення Ради Громадської організації про припинення членства ОСОБА_5 , оформлене протоколом від 22.10.2020, та встановив, що це рішення було прийняте за відсутності кворуму Ради, з огляду на що дійшов висновку про те, що таке рішення не приймалося.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2023 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суд касаційної інстанції, серед іншого, зазначив, що предметом позову у цій справі, що переглядається, є вимога про визнання недійсними та скасування рішень позачергової конференції Громадської організації, оформлених протоколом № 1 Р від 26 жовтня 2020 року. Вимога про визнання недійсними рішень Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року у межах даної справи не заявлялася. У суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для надання правової оцінки рішенню Ради Громадської організації від 22 жовтня 2020 року, оформленому протоколом від 22 жовтня 2020 року. Надавши оцінку зазначеному рішенню, суд фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог у цій справі, що переглядається, чим порушив частину першу статті 14 та частину другу статті 237 Господарського процесуального кодексу.
При цьому, Верховний Суд також зауважив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, те, що легітимність рішень органу управління громадської організації презюмується. Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто такі рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше. Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06 вересня 2022 року у справі № 916/451/21, на яку обґрунтовано послався скаржник в касаційній скарзі, а також у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/12317/18.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 справу № 916/3610/21 прийнято до свого провадження суддею Пінтеліною Т.Г., вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
В подальшому, ухвалою суду від 14.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
Ухвалою суду 28.05.2024 суд витребував у ОСОБА_1 протокол засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020.
На виконання вимог ухвали суду, 01.07.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх № 25317/24), до якої додано оригінал протоколу засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020.
29.07.2024 від ОСОБА_5 надійшло клопотання про призначення судової- технічної експертизи (вх. № 28/421/24), в якому позивач просив суд: повернутися на стадію підготовчого провадження; призначити у даній справі судову-технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити питання: «чи виконаний підпис ОСОБА_6 , праворуч від напису «Голова засідання», та ОСОБА_1 , праворуч від напису «Секретар засідання», у той час, яким датований протокол засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020?.
Клопотання мотивоване тим, що позивач має сумніви у відповідності даного доказу вимогам достовірності, він міг бути створеним пізніше ніж у визначену в ньому дату.
Обґрунтовуючи необхідність поновлення строку на подання даного клопотання та повернення на стадію підготовчого засідання, ОСОБА_5 зазначив, що лише 04.07.2024 йому стало відомо про існування оригіналу протокола, в той час як відповідач неодноразово заперечував існування даного документа у його розпорядженні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №916/3610/21, серед іншого:
- вирішено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 916/3610/21 та замінено судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням;
- задоволено клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи (з урахуванням заяви про уточнення клопотання від 14.08.2024);
- призначено у справі № 916/3610/21 судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено наступне питання: «Чи виконаний підпис ОСОБА_6 , праворуч від напису «Голова засідання», та ОСОБА_1 , праворуч від напису «Секретар засідання», у той час, яким датований протокол засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020?»;
- зупинено провадження у справі № 916/3610/21 на час проведення експертизи.
Місцевий господарський суд входив з того, що на засіданні Ради Громадської організації від 22.10.2020 було вирішено питання про виключення (припинення членства) з організації, у тому числі позивача та третіх осіб, що безпосередньо зачіпає їх права як членів організації, впливає на їх право звертатись з позовом, в той час як ОСОБА_1 надала оригінал цього протоколу лише 01.07.2024, разом із заявою (вх. № 25317/24).
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи документа відмовити, клопотання залишити без розгляду, а дану справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає наступне:
- питання, яке поставлено на вирішення експерта, не має жодного значення для вирішення спору. Дата підписання протоколу засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020 не спростовує його змісту. Підписання цього протоколу не в день проведення засідання Ради жодним чином не свідчить про те, що 22.10.2020 Рада не приймала це рішення;
- позивач звернувся до суду із клопотання призначення у справі судової технічної експертизи документа лише під час розгляду справи по суті. В порушення вимог ст. 207 ГПК України судом не вирішувалось питання щодо підстав неподання цього клопотання під час підготовчого провадження;
- суд не враховував, що про існування оригіналу протоколу засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020 позивачу було відомо ще при первісному розгляді справи. ОСОБА_1 ще у лютому 2022 року в письмових поясненнях вказувала про наявність у неї вказаного протоколу, надавши суду його витяг.
- позивач протягом сього періоду підготовчого провадження (з жовтня 2023 по травень 2024) жодного разу не заявляв клопотання про витребування цього доказу, про сумнів у його справності та не ставив питання про призначення у справі судової технічної експертизи;
- несвоєчасне (через два з половиною роки) заявлення позивачем клопотання, яке він міг заявити раніше, свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, яке має наслідок виключно затягування розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі № 916/3610/21 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 04.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу до розгляду на 15.10.2024 о 12:45 год.
Проміжок часу з 23.09.2024 по 04.10.2024 будь-яких заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, якою, зокрема, вирішено повернутися до стадії підготовчого провадження, за клопотанням позивача призначено судову технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та у справі № 917/50/17).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України).
Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 справу № 916/3610/21 прийнято до свого провадження суддею Пінтеліною Т.Г., вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Відповідно до норм ст. 182 ГПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У главі 3 розділу ІІІ ГПК закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу «диспозитивності господарського судочинства» у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства.
На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.
За приписами ст. 207 ГПК України, розглядаючи справу по суті, в судовому засіданні головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Отже позивач, добросовісно користуючись своїми процесуальними права, мав заявити відповідне клопотання на стадії підготовчого провадження.
Проте, як вже зазначалось, з відповідним клопотанням про призначення експертизи позивач звернувся до суду лише 29.07.2024, тобто вже під час розгляду справи по суті (14.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті).
Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 911/1638/22, здійснюючи тлумачення статей 181, 182 ГПК України, сформулював висновок про те, що вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Як вже зазначалось, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства.
Разом з тим, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження.
Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Обґрунтовуючи причин незвернення із клопотанням на стадії підготовчого провадження, позивач зазначав, що лише 04.07.2024 йому стало відомо про існування оригіналу протокола засідання Ради, в той час як відповідач неодноразово заперечував існування даного документа у його розпорядженні.
Разом з тим, колегія суддів не вважає вищенаведені позивачем причини поважними, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, 14.02.2022 (тобто під час ще первісного розгляду справи) ОСОБА_1 в письмових поясненнях (вх. № 4231/22) зазначала про припинення членства позивача в Громадській організації, на підтвердження чого надала суду витяг з протоколу засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020 (а.с.146 т.1).
При цьому, ОСОБА_1 у вказаних письмових поясненнях окремо зазначила, що у неї знаходиться і оригінал вказаного доказу.
Більш того, про існування оригіналу вказаного доказу у ОСОБА_1 також було вказано у письмових поясненнях, поданих вже під час нового розгляду справи.
Отже позивач щонайменше з лютого 2022 року був достеменно обізнаний про існування у ОСОБА_1 оригіналу протоколу засідання Ради Громадської організації від 22.10.2020, натомість ні під час первісного розгляду справи, ні під час підготовчого засідання при новому розгляді справи в суді першої інстанції, жодного разу не заявляв суду клопотання про його витребування у ОСОБА_1 з метою заявлення в подальшому клопотання про призначення у справі технічної експертизи цього документа.
Більш того, позивач ні під час первісного розгляду справи, ні протягом сього періоду підготовчого провадження (з жовтня 2023 по травень 2024) жодного разу не ставив під сумнів справжність дати засіданні Ради Громадської організації (22.10.2020).
За таких підстав, оцінивши вищевказані обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подання суду першої інстанції поза межами підготовчого засідання клопотання залежало виключно від суб`єктивної поведінки самого позивача, в той час як причини, викладені в обґрунтування неможливості заявлення цього клопотання під час підготовчого засідання, не являються поважними, оскільки заявником не наведено ні винятковість випадку, ні причин, що об`єктивно не залежать від нього.
Доводи позивача, викладені в обґрунтування клопотання, не є вагомими обставинами, які б вказували на можливість суду повернутися до стадії підготовчого провадження і суд першої інстанції повинен був залишити клопотання позивача про призначення у даній справі судової технічної експертизи документа без розгляду в порядку ч. 2 ст. 207 ГПК України.
За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі № 916/3610/21 в частині повернення до стадії підготовчого провадження, призначення за клопотанням позивача у справі судової технічної експертизи документа та, як наслідок, зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі № 916/3610/21 в частині повернення до стадії підготовчого провадження, призначення за клопотанням позивача у справі судової технічної експертизи та зупинення провадження - скасувати.
Клопотання ОСОБА_5 про призначення у даній справі судової технічної експертизи документа залишити без розгляду.
Справу № 916/3610/21 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2024.
Головуючий суддяН.С. Богацька
СуддіГ.І. Діброва
Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122426319 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богацька Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні