Рішення

від 22.08.2024 по справі 922/1999/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1999/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (62310, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Ветеринарне, вул. Квіткова, 37) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Острозьких князів, 32/2) про стягнення 55'149,02 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Промінь" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про стягнення з останнього 55'149,02 грн заборгованості, з яких: 53'179,64 грн - основна сума боргу, 1125,79 грн - інфляційні втрати, 843,59 грн - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неповерненням авансу, сплаченого за договором про постачання природного газу №41АР200-326-21 від 21.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином.

24.06.2024 відповідач подав відзив (вх.№ 16295), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на військову агресію російської федерації проти України та введення на території України воєнного стану, що, на думку відповідача, є форс-мажорною обставиною (обставинами непереборної сили) та унеможливлює виконання ТОВ "Твій Газзбут" зобов`язань за спірним договором, зокрема в частині повернення сплачених за договором коштів.

18.07.2024 позивач подав письмові пояснення (вх. 18276), які досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд установив такі обставини.

21 вересня 2021 року між Селянським (фермерським) господарством "Промінь" (Споживач, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (Постачальник, Відповідач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-326-21 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Відповідачем виключного грошовими коштами у національній валюті України у розмірі 100% до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Згідно з п. 9.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу (п. 9.14. Договору).

Матеріали справи не містять доказів звернення будь-якої сторони до іншої з приводу припинення дії Договору у передбачений строк, а отже строк його дії неодноразово продовжувався, зокрема і на 2022 рік.

Відповідно до платіжних інструкцій №3002 від 17.11.2021, №3122 від 22.12.2021, №3177 від 17.01.2022, №3228 від 01.02.2022, №3268 від 18.02.2022 Позивачем сплачено на користь Відповідача 471'731,69 грн за період жовтень 2021 року - квітень 2022 року.

У вказаному періоді Відповідачем було поставлено Позивачу газу на 418'552,05 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, Позивачем здійснено попередню оплату у більшому розмірі, ніж вартість поставленого Відповідачем газу на суму 53'179,64 грн (471'731,69 грн 418'552,05 грн).

З квітня 2022 року до цього часу Постачальник не поставляв Споживачу газ по Договору, у зв`язку з перебуванням Селянського (фермерського) господарства "Промінь" в окупації.

З метою повернення переплачених коштів Позивач звернувся до Відповідача з листом №28 від 09.11.2023, в якому вимагав повернути кошти на банківський рахунок Позивача.

У відповідь Відповідача надіслав лист №200Сл16957-1223 від 18.12.2023, яким відмовив Позивачу у поверненні коштів з посиланням на неможливість виконати своє зобов`язання через наявність воєнного стану.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором постачання енергетичного ресурсу (природного газу) через приєднану мережу.

Взаємовідносини учасників ринку природного газу регулюються, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина третя статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (надалі - Правила) розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС (пункти 1, 2 розділу І Правил).

Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем (пункт 3 розділу І Правил).

Суд установив, що протягом спірного періоду Відповідачем було поставлено Позивачу газу на 418'552,05 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до платіжних інструкцій №3002 від 17.11.2021, №3122 від 22.12.2021, №3177 від 17.01.2022, №3228 від 01.02.2022, №3268 від 18.02.2022 Позивачем сплачено на користь Відповідача 471'731,69 грн за період жовтень 2021 року - квітень 2022 року.

Отже, Позивачем здійснено попередню оплату у більшому розмірі, ніж вартість поставленого Відповідачем газу на суму 53'179,64 грн (471'731,69 грн 418'552,05 грн).

Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Такий висновок про застосування норми права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Відповідно до п. 4.8. Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

Водночас в абзаці 2 пункту 12 розділу ІІ Правил встановлено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Таким чином, Правила передбачають як можливість зарахування переплати споживача на наступний розрахунковий період, так і можливість повернення переплати на поточний рахунок споживача на підставі його письмової вимоги.

Відповідно до п. 20 розділу ІІ Правил Постачальник зобов`язаний дотримуватись вимог цих Правил.

При цьому суд враховує, що з квітня 2022 року Відповідач не поставляє Позивачу природний газ за Договором, у зв`язку з перебуванням Селянського (фермерського) господарства "Промінь" в окупації. Коли відновиться постачання природного газу за Договором спрогнозувати складно.

Позивач звернувся до Відповідача з листом №28 від 09.11.2023, в якому вимагав повернути кошти на банківський рахунок Позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач отримав вказану вимогу 21.11.2023, а отже мав повернути невикористаний аванс до 28.11.2023 включно.

Проте Відповідач переплату у передбачений законом строк не повернув, у зв`язку з чим він вважається судом таким, що з 29.11.2023 прострочив виконання зобов`язання з повернення авансу.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання Відповідачем зобов`язання з повернення переплати за Договором у сумі 53'179,64 грн, така сума неповернутої переплати відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів її повернення Відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому позовна вимога про стягнення з Відповідача 53'179,64 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилань Відповідача на форс-мажорні обставини, які підтверджуються листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02, як на підстави звільнення Відповідача від виконання обов`язку з повернення авансу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 6.4. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі Закон) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі Регламент).

Відповідно до ч.3 ст. 14 Закону Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частиною 1 ст. 141 Закону встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до п. 3.3. Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п. 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Пунктами 6.11.6., 6.11.7. Регламенту передбачено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України/президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) проставляється печатка ТПП України/регіональної ТПП на підпис першого віце-президента або віцепрезидента ТПП України/президента, першого віце-президента або віце-президента регіональної ТПП, який підписав такий Сертифікат.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно Сертифікатом ТПП про форс-мажорні (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на офіційному вебсайті загального листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Такий лист не передбачений ані статтями 14, 141 Закону, ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов`язання за Договорами та неможливість їх виконання саме Відповідачем через наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Таким чином, одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо Відповідач доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання саме Договору.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань Відповідача за Договором.

Крім того, п. 6.4. Договору передбачає звільнення від відповідальності за невиконання умов Договору, а не звільнення від обов`язку з повернення авансового платежу.

Відтак, твердження Відповідача про звільнення його від виконання обов`язку з повернення авансу, у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, є необґрунтованим та відхиляються судом.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційних витрат у розмірі 1125,79 грн та 3% річних у сумі 843,59 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд установив факт прострочення Відповідачем з 29.11.2023 виконання зобов`язання з повернення авансу, у зв`язку з чим у Позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних витрат у відповідності до приписів статті 625 ЦК України.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що вказане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено Позивачем арифметично вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних витрат у розмірі 1125,79 грн грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 841,68 грн.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати з оплати судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м.Київ, вул. Острозьких князів, 32/2; ідент. код 43965848) на користь Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (62310, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Ветеринарне, вул. Квіткова, 37; ідент. код 23910383) аванс у сумі 53'179,64 грн, 1125,79 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 841,68 грн та судовий збір у сумі 3027,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Селянське (фермерське) господарство "Промінь" (62310, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Ветеринарне, вул. Квіткова, 37; ідент. код 23910383).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м.Київ, вул. Острозьких князів, 32/2; ідент. код 43965848).

СуддяІ.В. Трофімов