Ухвала

від 23.09.2024 по справі 922/1999/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1999/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вх.№ 2171) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2024 у справі №922/1999/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (62310, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Ветеринарне, вул. Квіткова, 37)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Острозьких князів, 32/2)

про стягнення 55149,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Промінь" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", в якій просило стягнути з ТОВ "Твій Газзбут" на користь С(Ф)Г "Промінь" грошові кошти в сумі 55149 гривень 02 копійок, з яких 53179,64 грн. сума основного боргу, 1125 гривень 79 копійок - інфляційні втрати, 843 гривні 59 копійок - 3% річних, а також судовий збір та судові витрати на правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.08.2024 у справі №922/1999/24 (суддя Трофімов І.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Твій Газзбут" на користь С(Ф)Г "Промінь" аванс у сумі 53179,64 грн, 1125,79 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 841,68 грн та судовий збір у сумі 3027,90 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТОВ "Твій Газзбут" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2024 у справі №922/1999/24 скасувати в частині задоволення позову С(Ф)Г "Промінь" та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також, ТОВ "Твій Газзбут" просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення суду від 22.08.2024.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що повний текст судового рішення було викладено у підсистемі Електронний суд 22.08.2024 року о 19:40 годині, ТОВ "Твій Газзбут" ознайомилось з рішенням суду 23.08.2024 року, тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 13.09.2024. При цьому, відповідач констатує, що строк подачі апеляційної скарги пропущений. Проте, зазначає, що у зв`язку з тим, що майже вся територія України та місто Харків систематично піддається обстрілам внаслідок ведення бойових дій, систематично припиняється подача електроенергії, зокрема в будинки та офісні приміщення, внаслідок ураження об`єктів критичної інфраструктури, працівники підприємства працюють на віддаленні, з серпня по 16 вересня 2024 року були довготривалі планові відключення електроенергії по Харківській області, відсутній інтернет, Електронний суд погано працював, були технічні роботи кожного дня, тому апеляційна скарга на рішення суду подається пізніше. Отже, враховуючи зазначене, а також триваючу повномасштабну збройну агресію росії проти України, ТОВ "Твій Газзбут" вважає, що ним з поважних причин пропущено строк на подання апеляційної скарги на рішення суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.

1. Згідно положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до положень ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать матеріали електронної справи, розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Оскаржуване рішення суду від 22.08.2024 у справі №922/1999/24 доставлено до електронного кабінету відповідача 23.08.2024 о 00:14 год., про що свідчить, відповідна інформація у системі Діловодство спеціалізованого суду щодо статусу доставки в ЕС. Тобто, з апеляційною скаргою відповідач мав звернутися до 12.09.2024.

Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана відповідачем через систему Електронний суд лише 16.09.2024, тобто з пропуском відповідного двадцятиденного строку, встановленого ст. 256 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що відведений для цього законом строк у двадцять днів є цілком достатнім для вчинення зазначеної процесуальної дії, враховуючи, зокрема, що скарга не є великою за обсягом, та (як свідчать наведені у ній доводи) не потребувала докладання значних зусиль для правового аналізу змісту судового рішення та формування відповідної правової позиції.

Заявник не навів доказів своєчасного вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, а також вагомих доводів, які б об`єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Колегія суддів враховує, що дійсно, введення в країні воєнного стану могло суттєво ускладнити (подекуди навіть унеможливити) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними і допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Посилання скаржника на такі загальновідомі обставини, як запровадження воєнного стану, суд не може прийняти до уваги, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду.

Так, право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (пункт 34 постанови Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21). Отже, ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв`язок між обставинами (зокрема, але не виключно, збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій території України не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, існує реальна можливість дотриматись їх чи ні. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ними обставин заявник не може виконати ті чи інші процесуальні дії. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на нього, без належного обґрунтування, мотивування та аргументування впливу на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі та без подання відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку. Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 908/2252/22.

Проте, у даному випадку відповідачем не доведено, що запровадження воєнного стану в державі причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

При цьому, заявником жодними доказами не доведено обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі, зокрема, відсутності електроенергії, інтернету або перебоїв у роботі Електронного суду у період, в який він повинен був її подати до суду.

А тому, заявник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається, дійсно мали місце у відповідний період та завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

Вказані відповідачем обставини зміни організації роботи працівників підприємства (зокрема, запровадження віддаленого режиму роботи) також не були підтверджені відповідними доказами і при цьому, за своїм характером не є виключними та такими, що об`єктивно доводять неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ТОВ "Твій Газзбут" є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, тому необґрунтоване поновлення пропущеного ним процесуального строку може поставити сторони у нерівне становище та призвести до порушення принципу правової визначеності.

З огляду на викладене, суд не може визнати наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.

За положеннями ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, положеннями Закону України «Про судовий збір» визначено граничний розмір сум судового збору, що підлягає сплаті у мінімальному та максимальному значенні при зверненні до суду з відповідними заявами.

Судовий збір слід обраховувати у відсотковому співвідношенні до оспорюваної суми лише у випадках коли така сума судового збору є не нижчою за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та не перевищує 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Апеляційну скаргу подано в електронній формі через систему "Електронний суд".

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2024 у справі №922/1999/24 відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (3028,00 *150%*0.8).

Проте, до апеляційної скарги заявником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3633,60 грн.).

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Крестьянінов