Рішення

від 12.12.2007 по справі 17/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"12" грудня 2007 р.                                                                            Справа  № 17/81

Суддя  Петухов М.Г.  розглянувши  матеріали  справи

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібної торгової фірми «Едланд»

до відповідача 1           Костопільської міської ради

до відповідача 2          КП “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”

до відповідача 3           Спільного підприємства «Хлібокомбінат»

третя особа без самостійних вимог          Товариство з обмеженою відповідальністю

«Торговий дім «Едланд»

третя особа          з самостійними вимогами           Рівненська обласна спілка споживчих

товариств

про визнання недійсними рішень, визнання добросовісним набувачем майна, визнання права власності та зобов'язання видати свідоцтво про право власності

В засіданні приймали участь:

Від позивача:  Кучма Н.В.

Від відповідача 1: Ткачук А.В.

Від відповідача 2:  не з'явився;

Від відповідача 3:  Бицюк Н.П.

Від третьої особи –ТзОВ ТД «Едланд»: Лашутін Е.І.

Від третьої особи –Рівненська ОСС: Грабовський В.А.

          Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

          Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

          СУТЬ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення виконавчого комітету Костопільської міської Ради № 981 від 27 листопада 2003 року, яким вирішено видати СП «Хлібокомбінат»свідоцтво про право власності на будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 та про зобов'язання Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації (далі –Рівненське ОБТІ) скасувати реєстрацію права власності за СП «Хлібокомбінат»на вказану будівлю. Вимоги обґрунтовує тим, що виконком Костопільської міськради оформив та видав свідоцтво про право власності СП «Хлібокомбінат», а Рівненське ОБТІ зареєструвало право власності на підставі документів державної виконавчої служби, дії якої визнані рішенням Костопільського районного суду від 2 грудня 2003 року неправомірними. Крім цього позивач вказує, що передача спірної будівлі відбулася при наявності підстав для відмови у реєстрації, існуючих заборон та судового спору про право власності на зазначену будівлю.

          Позивач до господарського суду подано заяву від 15 липня 2004 року №4-юр про зміну позовних вимог, згідно якої просив визнати недійсними рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради № 981 від 27 листопада 2003 року та рішення Рівненського ОБТІ від 27 листопада 2003 року про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу в м.Костопіль, по вул. Грушевського, 29 за СП «Хлібокомбінат»за № 55-300 від 27 листопада 2003 року (Т.1 а.с.108).

          15 грудня 2004 року позивач подав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог від 10 грудня 2004 року № 12-юр, за якою просив суд визнати недійсними рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради № 981 від 27 листопада 2003 року та рішення Рівненського ОБТІ від 27 листопада 2003 року про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу в м. Костопіль, по вул. Грушевського, 29 за СП «Хлібокомбінат»за № 55-300 від 27 листопада 2003 року; визнати позивача добросовісним набувачем будівлі універмагу, яка розташована в м. Костопіль, по вул. Грушевського, 29; визнати за позивачем право власності на зазначену будівлю універмагу; зобов'язати Костопільську міську раду видати позивачу свідоцтво про право власності на будівлю вказаного універмагу (Т.1 а.с.136-138).

          18 січня 2005 року відповідачем 2 подано клопотання про залучення до розгляду справи в якості  відповідачів СП «Хлібокомбінат»та ТОВ «Торговий дім «Едланд».

          Ухвалою господарського суду від 19 січня 2005 року залучено до розгляду справи в якості відповідача СП «Хлібокомбінат»та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Торговий дім «Едланд»(Т.2 а.с.50,51).

          Ухвалою господарського суду від 16 лютого 2005 року розгляд справи №17/81 зупинено у зв'язку подачею СП «Хлібокомбінат»апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 19 січня 2005 року у даній справі (Т.2 а.с.92,93).

          14 червня 2005 року Рівненська обласна спілка споживчих товариств подала позовну заяву у даній справі, в якій просить допустити її в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі універмагу №02/03 від 25 березня 2003 року, укладений між ТОВ «Торговий дім «Едланд»та позивачем. В обґрунтування позовних вимог посилається на рішення господарського суду у справі №10/270 та ухвалу від 08.07.2004р. у справі №10/257, що набрали законної сили, копії яких прикладено до позову (Т.2 а.с.125-127).

          Ухвалою господарського суду від 15 червня 2005 року прийнято до розгляду позовну заяву Рівненської обласної спілки споживчих товариств та допущено останню до участі у даній справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (Т.3 а.с.8,9).

          8 липня 2005 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій додатково до заявлених вимог (заява Т.1 а.с. 136-138) просить визнати недійсним рішення Рівненського ОБТІ від 8 липня 2004 року № 55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу в м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 за кооперативним підприємством «Рівненським гуртово-роздрібним об'єднанням»Рівненської облспоживспілки; визнати недійсним рішення Рівненського ОБТІ від 22 липня 2004 р. № 55-300 про реєстрацію прав власності на згадану будівлю універмагу за Рівненською облспоживспілкою; зобов'язати Рівненське ОБТІ зареєструвати право власності на будівлю універмагу за позивачем (Т.3 а.с. 15-18).

          Ухвалою господарського суду від 10 серпня 2005 року провадження у даній справі зупинено до вирішення по суті справ № 10/88, № 10/257 та заяви ліквідатора у справі      № 8/557-Б-98 господарського суду Рівненської області (Т.3 а.с.141, 142).

12 листопада 2007 року позивач подав заяву, якою просить відновити провадження у справі та уточнив свої позовні вимоги, а відтак просить суд визнати його добросовісним набувачем будівлі універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області; визнати недійсним рішення Рівненського ОБТІ від 22 липня 2004 року № 55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств; зобов'язати Костопільську міську раду видати позивачу свідоцтво про право власності на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області. Крім того, просить суд припинити по пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження за вимогою визнати за позивачем право власності на будівлю універмагу  по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області, а також припинити по пункту 1-1 статті 80  Господарського процесуального кодексу України провадження за вимогами визнати недійсними рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради № 981 від 27 листопада 2003 року, рішення Рівненського ОБТІ від 27 листопада 2003 року № 55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області за СП «Хлібокомбінат», рішення Рівненського ОБТІ від 8 липня 2004 року №55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю по вул.Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області за кооперативним підприємством «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств», зобов'язати Рівненське ОБТІ зареєструвати права власності на згадану будівлю універмагу за позивачем (Т.4. а.с.119,120).

Ухвалою господарського суду від 15 листопада 2007 року провадження у справі № 17/81 поновлено (Т.4.а.с.150).

Ухвалою господарського суду від 15 листопада 2007 року за заявою позивача скасовано заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою господарського суду від 24 березня 2005 року (Т.4.а.с.151).

Відповідач 1  у попередньому відзиві проти первинних позовних вимог заперечував (Т.1 а.с.38). проте в останніх судових засіданнях представник відповідача 1  в судовому засіданні пояснив, що у разі задоволення позову, відповідач 1 виконає рішення суду.

Відповідач 2  в останньому відзиві на позов від 10.12.2007р. вказує, що рішення від 22.07.2007р. № 55-300 про реєстрацію права власності на будівлю універмагу по вул.Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області КП “Рівненське ОБТІ” не приймало і даний факт встановлено під час розгляду господарським судом Рівненської області справи № 12/337. Проти решти позовних вимог ТзОВ ОРТФ “Едланд” не заперечує. Позовні вимоги за позовом Рівненської обласної спілки споживчих товариств вважає безпідставними з мотивів вказаних у відзиві (Т.5 а.с.42).  

Відповідач 3 погодився з вимогою щодо визнання позивача добросовісним набувачем майна, вважає вимогу про визнання недійсним рішення Рівненського ОБТІ від 22 липня 2004 року № 55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств такою, що не підлягає розгляду у даному спорі, оскільки зазначена вимога вже була розглянута господарським судом у справі №12/337, що розглядалась за правилами адміністративного судочинства. Щодо позовних вимог Рівненської обласної спілки споживчих товариств то також вважає їх безпідставними з мотивів вказаних у відзиві та письмових поясненнях (Т.2 а.с.151, Т. 5 а.с.46)

Третя особа без самостійних вимог і відзиві позов визнала повністю (Т.5 а.с.39). Щодо позовних вимог Рівненської обласної спілки споживчих товариств то також вважає їх безпідставними з мотивів вказаних у запереченнях (Т.3 а.с.30)

Третя особа з самостійними вимогами проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на позов (Т.3 а.с.103, Т.5 а.с.61,62).

          Позивач заперечує проти позовних вимог Рівненської обласної спілки споживчих товариств з підстав, викладених у відзиві на даний позов (Т.4 а.с.126).

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, господарський суд Рівненської області,суд -

ВСТАНОВИВ:

          25 березня 2003 року між позивачем та третьою особою –товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд»було укладено договір купівлі-продажу № 02/03, за яким товариство продало, а позивач купив будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 загальною площею 3 883,7 кв. м., а 1 квітня 2003 р. вказана будівля була передана позивачу по акту прийому-передачі (Т.1 а.с.12-14).

          На момент продажу будівля належала на правах власності товариству, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18 січня 1999 року, виданим за рішенням виконкому Костопільської міської ради, та довідкою –характеристикою № 3128 від 14.11.2002р. (Т.5 а.с_74, 75).

          В силу статті 128 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу, та згідно з пунктом 4.2 зазначеного договору право власності на об'єкт продажу (будівлю) у покупця виникає з моменту передачі речі (підписання акта прийому-передачі).

          Таким чином, 1 квітня 2003 року позивач фактично набув право власності на передану за договором купівлі-продажу будівлю універмагу.

          Рішенням господарського суду Київської області від 30 квітня 2004 року в справі      №11/10-2004, яке є чинним, не оскаржене, набрало законної сили, встановлено дійсність договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03, зобов'язано позивача (ТОВ ОРТФ «Едланд») виконати умови цього договору, оскільки з 1 квітня 2004 року позивач фактично набув права власності на будівлю, а чинне законодавство України не ставить дійсність договору купівлі-продажу в залежність від реалізації покупцем права на реєстрацію права власності на об'єкт купівлі-продажу (Т.1.а.с.147-149).

          Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване від нього.

          Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; або було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; або вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав будівлю у ТзОВ Торговий дім “Едланд”  за відплатним договором, на момент придбання будівлі продавець мав всі документи, які підтверджували належність йому будівлі на праві власності, зокрема, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2002 року у справі  №3Р/635-М-2, якою товариство (продавець) визнано добросовісним набувачем майна (Т.1 а.с.145,146) та свідоцтво про право власності. Отже, позивач не знав та не міг знати про те, що через 7 місяців після купівлі та прийняття будівлі по акту приймання-передачі від продавця останнього буде зобов'язано повернути будівлю універмагу відповідачу 3.

          Натомість, відповідач 3 з власної волі передав будівлю до статутного фонду товариства, що підтверджується установчими документами ТзОВ ТД «Едланд», постановою правління Костопільської районної спілки споживчих товариств від 07.12.1998р., та протоколом позачергових зборів засновників ТОВ ТД «Едланд»від 18.02.2000р., а відтак будівля вибула з власності СП «Хлібокомбінат»за його власною волею. Представник відповідача 3 не заперечував факту вибуття з його володіння будівлі за власною волею останнього у володіння ТзОВ ТД «Едланд»(Т.1 а.с.65,66, Т.5 а.с.59,60).

Отже, як випливає зі змісту статті 388 Цивільного кодексу України, позивач є добросовісним набувачем будівлі універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області.

          Рівненська обласна спілка споживчих товариств за своїм позовом в якості підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03, укладеного між позивачем і третьою особою без самостійних вимог ТзОВ ТД «Едланд», посилається на статтю 658 Цивільного кодексу України, за якою право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

При цьому Рівненська обласна спілка споживчих товариств вказує її право власності на будівлю універмагу визнано рішенням господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі  №10/270, яке в свою чергу прийняте з врахуванням ухвали господарського суду Рівненської області від 8 липня 2004 року у справі № 10/257 (Т.2 а.с.129, 138,139).

          Як встановлено судом вище, позивач є добросовісним набувачем будівлі універмагу, остання вибула з володіння власника за його волею і в подальшому відплатно продана добросовісному набувачу, а відтак, в силу статті 388 Цивільного кодексу України, витребування від останнього майна не допускається.

          Вказаний факт підтверджується також рішенням господарського суду Рівненської області від 24 вересня 2007 року у справі №14/312, яким вирішено з володіння СП «Хлібокомбінат» будівлю універмагу вилучити і передано позивачу і дане рішення набрало законної сили.

          Крім того, рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі №10/270, яким визнано право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств, не може вплинути на дійсність оспорюваного договору купівлі-продажу, оскільки останній укладено набагато раніше. Отже, оспорюваний договір купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03  на момент його укладання не міг порушувати прав та обов'язків Рівненської обласної спілки споживчих товариств, яка не є його стороною і не мала ніякого відношення до будівлі універмагу. Способами захисту прав власника згідно Цивільного кодексу України є позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ), про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391), про визнання прав власності (стаття 392), а не про визнання договору недійсним.

          Водночас, постановою господарського суду Рівненської області від 7 серпня 2007р. у справі № 12/337 скасовано запис про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№ 55-300 в книзі 1) право власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29  в м. Костопіль за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств і дана постанова набрала законної сили (Т.4 а.с.97-99).  

Крім цього, згідно з ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 жовтня 2007 року внаслідок перегляду за нововиявленими обставинами скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 8 липня 2004 року у справі № 10/257, якою була затверджена мирова угода між КП “Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання” та СП “Хлібокомбінат” від 07.07.2004р., на яку Рівненська обласна спілка споживчих товариств посилається в обґрунтування свого права власності на будівлю універмагу. Проте сама мирова угода від 07.07.2004р. укладна в процесі розгляду справи № 10/257 і без її затвердження судом не породжує ніяких правових наслідків. ( Т.5 а.с.83,84).           

Посилання  Рівненської обласної спілки споживчих товариств на те, що ухвала господарського суду Рівненської області від 12 жовтня 2007 року у справі № 10/257 не набрала законної  сили в зв'язку прийняттям Львівським апеляційним судом апеляційної скарги на цю ухвалу  є безпідставним, оскільки таких наслідків прийняття апеляційної скарги на ухвалу суду не встановлено Господарським процесуальним кодексом України.

Твердження  Рівненської обласної спілки споживчих товариств про те, що в основу перегляду за нововиявленими обставинами та скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 8 липня 2004 року у справі № 10/257 слугувало рішення господарського суду Рівненської області від 12.02.2007р. у справі № 14/319 є лише частково  обгрунтованим, оскільки  з  ухвали господарського суду Рівненської області від 12 жовтня 2007 року у справі № 10/257 вбачається, що підставою для перегляду та скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 8 липня 2004 року у справі № 10/257 також було те, що “…на момент винесення ухвали у даній справі від 08.07.2004р., господарським судом Рівненської області здійснювалося провадження у справі № 8/557-Б-98 про банкрутство СП ”Хлібокомбінат”.

          Так з постанови Вищого господарського суду України від 27.10.2004р. у справі № 8/557-Б-98 про банкрутство СП ”Хлібокомбінат” (Т.1 а.с. 79) вбачається, що провадження у справі № 8/557-Б-98 про банкрутство СП ”Хлібокомбінат” було порушено ухвалою від 12.10.1999р.. В ухвалі господарського суду Рівненської області  у справі № 8/557-Б-98 від 17 грудня 2001р. вказано, що постановою господарського суду Рівненської області  у справі № 8/557-Б-98 від 17.12.1999р. СП ”Хлібокомбінат” визнано банкрутом та призначено ліквідаційну процедуру. З ухвали господарського суду Рівненської області  у справі № 8/557-Б-98 від 25 вересня 2007р. вбачається, що провадження у даній справі про банкрутство, ще не закінчено.

          Таким чином,  реалізація (відчудження) майна банкрута - СП ”Хлібокомбінат” мало здійснюватися лише в межах ліквідаційної процедури згідно Розділу ІІІ (Ліквідаційна процедура)   Закону України “По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.     

Посилання Рівненської обласної спілки споживчих товариств як на підставу своїх вимог і заперечень  на  рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.2001р. та постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2003р. у справі  № 3Р/635-М-2 є безпідставним, оскільки на момент укладання оспорюваного договору купівлі-продажу № 02/03 від 25.03.2003р. була чинною постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2002р., якою рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.2001р. у справі  № 3Р/635-М-2  було скасоване, а ТзОВ ТД «Едланд»був визнаний добросовісним набувачем на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль (Т.2 а.с.131-137). З аналогічних підстав відхиляються судом  посилання Рівненської облспоживспілки на рішення судів у справах  № 2П/177-А-2 та 11/223 (Т.3 а.с.36-51 та Т.5 а.с.63-71). Крім цього помилковим є твердження Рівненської облспоживспілки, про преюдиційний характер рішень у вказаних  судових справах, оскільки у даній справі № 17/81 поряд з стронами які брали участь у справах № 3Р/635-М-2, № 2П/177-А-2 (12/358), 11/223  беруть участь також  і  інші сторони.

Не підтверджено належними доказами твердження Рівненської обласної спілки споживчих товариств про порушення встановленого Законом “Про господарські товариства” порядку затвердження загальними зборами ТзОВ ТД «Едланд»оспорюваного договору купівлі-продажу будівлі універмагу, оскільки на момент його укладання СП “Хлібокомбінат” був виключений зі складу учасників ТзОВ ТД «Едланд», що підтверджується протоколом № 1 від 18.02.2000р. та змінами до установчого договору і статуту ТзОВ ТД «Едланд»(Т.5 а.с. 59, 76-79).

За таких обставин у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову Рівненської обласної спілки споживчих товариств.

З врахуванням обставин, які стали підставою для задовлення позову ТзОВ ОРТФ «Едланд»та підставами відмови у позові Рівненській обласній спілці споживчих товариств суд відхилив клопотання останньої про зупинення провадження у справі..

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення Рівненського ОБТІ від    22 липня 2004року № 55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств слід зазначити таке.

          Постановою господарського суду Рівненської області від 7 серпня 2007 року в справі № 12/337 встановлено факт неправомірності реєстрації прав власності Рівненським ОБТІ за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств, внаслідок чого скасовано запис від 22 липня 2004 року про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№ 55-300 в книзі 1) права власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 липня 2004 року за № 4227120 (Т.4 а.с.97-99).

          Водночас, зазначеною постановою (стор.4) як одне з порушень реєстрації прав власності за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств встановлено, що «відсутнє рішення реєстратора про реєстрацію прав власності, що підтверджується додатковими поясненнями КП «Рівненське ОБТІ»від 07.08.2007 р. № 779 (а.с.34)».

          Таким чином, провадження у справі за даною вимогою слід припинити за відсутністю предмету спору по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно до підпункту 10 пункту «б»статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

          Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначається Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі –Тимчасове положення), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 6/5 з наступними змінами). Це Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

          Підпунктом «а»пункту 6.1 Тимчасового положення визначені випадки, коли оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з абзацом тринадцятим зазначеного підпункту оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення.

У додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення серед переліку правовстановлювальних документів значаться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема договори купівлі-продажу.

В даному випадку перехід права власності до позивача на будівлю універмагу відбувся саме на підставі договору купівлі-продажу.

Таким чином, реєстрація виникнення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно в цьому випадку проводиться органами БТІ без видачі свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (пункти 2.1, 2.2 Тимчасового положення).

За таких обставин в позовній вимозі щодо зобов'язання Костопільської міської ради видати позивачу свідоцтво про право власності на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області слід відмовити.

Враховуючи, що рішенням господарського суду Рівненської області від 24 вересня 2007 року у справі №14/312 визнано право власності на будівлю універмагу, що знаходиться в будинку № 29 по вул. Грушевського (бувша вул. Леніна) в м. Костопіль Рівненської обл. за позивачем, провадження за позовною вимогою визнати за позивачем право власності на зазначену будівлю універмагу підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, в Реєстр прав власності на нерухоме майно 18 жовтня 2007року в запис під № 55-300 в книзі 1 Рівненським ОБТІ внесено відомості про те, що на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області зареєстровано права власності за позивачем, про що останньому виданий витяг від 18 жовтня 2007року за реєстраційним номером: 846949 (Т.4 а.с.133).

Зі змісту понять  «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»вказаних в статті 2, частини 7 ст. 3, статей 12 - 14 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” вбачається, що наявність в державному реєстрі запису про реєстрацію права власності на згадану будівлю за позивачем є офіційним визнанням факту права власності на згадану будівлю та має пріоритет перед незареєстрованими правами  інших осіб.

Відтак, підлягають припиненню за відсутністю предмету спору по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради №981 від 27 листопада 2003 року, рішення Рівненського ОБТІ від 27 листопада 2003року про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області за СП „Хлібокомбінат”, рішення Рівненського ОБТІ від 8 липня 2004 року про реєстрацію прав власності на згадану будівлю універмагу за кооперативним підприємством «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств», зобов'язання Рівненського ОБТІ зареєструвати права власності на згадану будівлю універмагу за позивачем.

          На підставі статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача 3.

          Враховуючи викладене, керуючись пунктами 1-1, 2, ст. 80, ст.ст. 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити частково.

          2. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібну торгову фірму «Едланд»(08113 вул. Чорновола,7, м.Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, код 23595332) добросовісним набувачем будівлі універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області.

          3. У позовній вимозі до Костопільської міської ради про зобов'язання видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібній торговій фірмі «Едланд»свідоцтво про право власності на будівлю по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області  - відмовити.

          4. У задоволенні позову Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору № 02/03  купівлі-продажу будівлі універмагу за адресою: м.Костопіль,  вул.Грушевського, 29 від 25.03.2003р. - відмовити.

          5. Провадження у справі за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібної торгової фірми «Едланд»про визнання за ним права власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області припинити.

          6. За рештою позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібної торгової фірми «Едланд»провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

          7. Стягнути з Спільного підприємства «Хлібокомбінат»(35000, вул. Сарненська, 13, м.Костопіль, Рівненської області, код 01733242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібної торгової фірми «Едланд»(08113 вул. Чорновола,7, м.Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, код 23595332) - 510 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          8. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 14.12.2007р.

          Суддя