Ухвала

від 23.08.2024 по справі 331/2301/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

23.08.2024

Справа № 331/2301/24

Провадження № 2-з/331/40/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є

за участю секретаря: Мироненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представникапозивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі за позовом ОСОБА_2 вособі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває вищевказана цивільна справа.

15.08.2024представник позивача ОСОБА_1 звернулася досуду іззаявою прозабезпечення доказів,в якійпросить суд,посилаючись нанорми ст.ст.84,116-118ЦПК України,вжити заходівзабезпечення позовушляхом витребуванняу ОСОБА_3 докази:інформацію,що стосуєтьсядитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: місце проживання, країна, місто, вулиця, будинок, квартира, навчальний заклад; інформація про навчальні заклади усі: назва, країна знаходження, місто,форма навчання, графік навчання, розклад; графік: режим навчання, відпочинку, дозвілля, інформація про гуртки, назва,час відвідування, форма відвідування.

Заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_3 у поданому відзиві на позовну заяву у справі №331/2301/24 зазначає , що позивач не враховує інтереси своєї доньки та її графік (режим навчання, відпочинку, дозвілля, тощо) та в даному випадку позивач ставить свої інтереси вище за інтереси своєї доньки.

Оскільки до позовної заяви додано адвокатський запит Вих. №31 від 29 березня 2024 року, з яким представник позивача, адвокат Кухарчук Анна Юріївна, зверталася до відповідача та представника відповідача адвоката Шумського І.В. з проханням надати інформацію про реєстрацію місця проживання дитини та місця її навчання, і зазначену інформацію на адвокатський запит так і не отримано, звернулася до суду з вищевказаною заявою.

Представник позивача ОСОБА_1 просила суд задовольнити заяву про забезпечення доказів і розглянути її без участі позивача та його представника.

Представник відповідача ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд заяви про забезпечення доказів у його відсутність. В задоволенні заяви просив відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що інформація яку просить витребувати позивач - ОСОБА_2 є в його розпорядженні, крім того, представником позивача не обґрунтовано звернення до суду відповідно до вимог ст. 116 ЦПК України.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви про забезпечення доказів, до суду не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника насамперед необхідно зазначити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 у справі № 9901/608/19.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах, які є предметом розгляду, будь-яких обставин та доказів, які дають підставу припускати, що докази, які заявник наразі просить суд витребувати, можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, представник у своїй заяві не наводить.

Із заяви вбачається, що фактично мета відповідної заяви зводиться до отримання доказів, а не їх забезпечення, що є різними правовими поняттями та мають диференційоване правове регулювання та підґрунтя.

Крім того, не зазначено жодної підстави, передбаченої цивільним процесуальним законодавством, щодо забезпечення доказів, не доведено ризику втрати доказів , який має ґрунтуватися на об`єктивних фактах.

З огляду на зміст заяви, її обґрунтування, додані до неї документи, а також зазначені правові позиції Верховного Суду,суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.

Керуючись ст. 116, 117, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представникапозивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі за позовом ОСОБА_2 вособі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складений 23 серпня 2024 року.

Суддя: О.Є. Жукова