Ухвала

від 07.10.2024 по справі 331/2301/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

07.10.2024

Справа № 331/2301/24

Провадження № 2/331/1528/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.

за участю секретаря Мироненко О.В.

розглянувши заявупредставника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Жукової О.Є. по справі за позовом ОСОБА_2 вособі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.

07.10.2024від представника позивачанадійшла заявапро відвід головуючому посправі судді Жукової О.Є..

Заява обґрунтована тим, що у сторони позивача наявні сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді , оскільки суддею Жуковою О.Є. допущене грубе порушення строків розгляду справи.

Крім того, представник позивача зазначила, що між суддею Жуковою О.Є. та представником Відповідача ОСОБА_3 - Адвокатом Шумським І.В. мається позапроцесуальне спілкування, в якому, очевидно, представник Відповідача повідомив суддю ОСОБА_4 про те, що ймовірно ОСОБА_5 та дитини перебувають чи планують переїхати до США, у зв`язку з чим, головуючий суддя своїми діями затягує розгляд справи, щоб у разі переїзду Відповідачки ОСОБА_3 та дитини до США виконання рішення було б неможливим. Підстава відкладення розгляду справи під час засідання 30 вересня 2024р., нібито як з метою очікування витребуваної інформації, з боку судді є надуманими та такими, що свідчать про чергове надання судом незаконних переваг у реалізації процесуальних прав та можливістю зловживати процесуальними правами саме стороною Відповідача.

Судом вирішено питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши заяву позивача, вважає за необхідне задовольнити її з наступних підстав.

Частиною 1ст.36ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з частиною 1 п. 5ст.36ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, серед іншого є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об"єктивності судді.

Згідно з ч. 1ст. 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до так і після відкриття провадження у справі.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до пункту 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися в його неупередженості.

У рішенні від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей протни Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).

Як вбачається із заяви про відвід, вона обґрунтована тим, що суддя Жукова О.Є. порушує строки розгляду справи та має позапроцесуальне спілкування з представником відповідача , а отже, позивач вважає, що вказані обставини викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, і її процесуальна поведінка не відповідає нормам ЦПК.

При розгляді вказаної заяви , суд вважає, що доводи позивача щодо упередженості судді Жукової О.Є. , наявності у неї позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками справи, не підтверджені належними та допустимими доказами, грунтуються виключно на припущеннях представника позивача, а її незгода з процесуальними рішеннями судді Жукової О.Є. не може бути підставою для відводу судді.

Разом з тим, з огляду на те, що припущення судді Жукової О.Є., висловлене в судовому засіданні 30.09.2024, щодо можливого часу надходження витребуваних доказів від відповідача ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку та її можливого перебування у США , може виявитися вирогідним , що підтверджено наданою представником позивача роздруківкою скріншоту від 03 жовтня 2024р. із соціальної мережі Facebook , з метою унеможливлення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, а також , з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч.1 ст.36, ст.40, ст.ст.260,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представникапозивача ОСОБА_1 про відвід судді Жукової О.Є. по справі за позовом ОСОБА_2 вособі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_2 вособі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною передати до канцелярії Жовтневого районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про передачу іншому судді, у порядку, встановленомуст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Жукова О.Є.