Постанова

від 21.08.2024 по справі 338/73/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 338/73/24

Провадження № 22-ц/4808/942/24

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.,

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.

з участю секретаря Струтинської Д.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович на рішення Богородчанського районного суду від 25 березня 2024 року, у складі судді Битківського Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування рішення сесії та визнання договору укладеним,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування рішення сесії та визнання договору укладеним.

Позовні вимоги мотивував тим, що між ним та Жураківською сільською радою 12 листопада 2018 року укладено договір оренди земельної ділянки № 21. Відповідно до вказаного договору йому передано у строкове платне користування дві земельні ділянки: площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0193 та площею 1,28886 га, кадастровий 2620482801:01:003:0192 для сінокосіння та випасання худоби в с. Жураки Жураківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області в урочищі «Лейбова гора».

Умови договору він виконував, однак Богородчанська селищна рада, до складу об`єднаної територіальної громади якої увійшла Жураківська сільська рада, вчинила дії направлені на зміну орендаря.

Пунктом 7 Договору передбачено, що він укладений на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Вказані дії ним вчинено.

Богородчанською селищною радою у встановлений законом 30 денний термін до закінчення дії договору не подано заяву до державного реєстратора щодо виключення відомостей про поновлення договору, а відтак договір слід вважати поновленим на той самий строк на тих самих умовах.

23 листопада 2023 року на сесії Богородчанська селищна рада прийняла рішення №1527-31/2023 про припинення дії договору оренди землі у зв`язку із закінченням терміну, на який його було укладено та нецільовим використанням земельних ділянок.

Вказане рішення вважає протиправним, оскільки факт нецільового використання землі не підтверджений будь-яким доказом та спростований рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області у справі № 338/1242/21 від 06 червня 2023 року. Крім того, Богородчанська селищна рада не дотрималась порядку припинення дії договору та не звернулась до реєстратора із заявою щодо виключення відомостей про поновлення договору за 30 днів.

Посилаючись на ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач вказав, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий термін. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця До закінчення терміну дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Листом від 29 листопада 2023 року за № 456/02-47/4ІВ, після закінчення строку дії договору, Богородчанська селищна рада повідомила про розгляд заяви про поновлення (продовження) договору оренди землі, однак рішення про поновлення оренди не прийняла.

З огляду на вищезазначене, позивач просив скасувати рішення сесії Богородчанської селищної ради №1527-31/2023 про припинення дії договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та визнати договір №21 оренди землі від 21.11.2018 року поновленим на новий строк - 5 років на тих самих умовах.

Рішенням Богородчанського районного суду від 25 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування рішення сесії та визнання договору укладеним відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,

подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Зазначає, що відповідно до умов договору оренди землі, строк його дії був визначений у п.7, складав 5 років та обчислювався з моменту державної реєстрації яка відбулася 29.11.2018 року.

23.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Богородчанської селищної ради (правонаступника Жураківської сільської ради) із заявою про продовження договору оренди обох земельних ділянок.

29.11.2023 року селищний голова проінформував позивача про те, що його заява про поновлення договору оренди землі розглянута на сесії селищної ради 23.11.2023 року, однак рішення про поновлення договору оренди сесією не прийнято у зв`язку з недостатністю кількості голосів для прийняття такого рішення, натомість прийнято рішення про припинення дії зазначеного договору оренди землі з 30.11.2023 року у зв`язку з закінченням строку на який його укладено та через нецільове використання земельних ділянок.

Однак,позивач післязакінчення строкудоговору орендиземлі від12листопада 2018року продовжувавволодіти ікористуватися земельноюділянкою площею4,1114га таземельною ділянкоюплощею 1,2886га зцільовим призначеннямдля сінокосіннята випасанняхудоби вс.Жураки,урочище «Лейбовагора» іпротягом одногомісяця буливідсутні запереченнянаймодавця,а фактичнозаперечення викладізаднім числом-листом відповідача 29.11.2023 та від 06.12.2023 були надіслані позивачу 13.02.2024, після його звернення до суду.

Позивач відповідно до п. 7 договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, який за ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов?язковим для виконання сторонами, не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомив письмово орендодавця про намір продовжити його дію, а тому дія договору оренди землі від 12 листопада 2018 року підлягала продовженню (поновленню) на новий строк.

Апелянт зазначив, що згідно абзацу 4 розділу ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені ст. 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку уповноваженим керівником органу самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов?язковому порядку.

Так, як позивач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, і протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не отримував від відповідача листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, а такий лист-повідомлення був надісланий позивачу лише 13.02.2024 рекомендованим листом №7770104168375, уже після звернення позивача до суду, та вручений позивачу 20.02.2024, тому, такий договір оренди землі від 12 листопада 2018 року вважається поновленим відповідно до приписів ст.33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 12 листопада 2018 року.

Дані обставини, на думку апелянта, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, залишились поза увагою суду, тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Богородчанської селищної ради зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Зазначає, що як на підставу своїх вимог та доводів позивач посилається на ст. 126-1 Закону України «Про оренду землі», однак, такі посилання є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до Розділу IX Перехідних положень до Закону України «Про оренду землі», правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються лише на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. (Розділ IX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 340-ІХ від 05.12.2019).

16 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким були внесені зміни до Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України.

Тому, при вирішенні питання про продовження договору оренди сторони мали керуватися умовами самого Договору та нормами Закону чинного на момент укладення Договору.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі (в редакції Закону № 3038-VI від 17 лютого 2011 року, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 153З-VIII від 20 вересня 2016 року), що була чинна на момент укладення договору містила інший зміст та назву «Поновлення договору оренди землі згідно якої орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Однак позивач до позовної заяви долучив копію своєї заяви від 23 жовтня 2023 року, про продовження договору оренди (а не поновлення, як те передбачав п.7 Договору та ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). До поданої заяви не було додано проекту угоди.

Відповідач листом № 456/02-47/41в від 29 листопада 2023 року надав позивачу повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Зокрема поінформував позивача, що заяви було розглянуто на сесії селищної ради від 23 листопада 2023 року, на якій рішення про поновлення (продовження) договору оренди не прийнято, в зв`язку з недостатньою кількістю голосів для прийняття такого рішення.

Також на сесії було поставлено на голосування і прийнято рішення про припинення дії договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та нецільовим використанням земельних ділянок. Копію зазначених документів було видано позивачу у відповідь на його письмове звернення.

28 листопада 2023 року, позивач подав нову заяву до сесії Богородчанської ТГ іншого змісту, щодо передання земельних ділянок на користь Благодійного фонду «Злука». На дану заяву також було надано відповідь від 13 грудня 2023 року № Л/1095.

Листом від 06 грудня 2023 року № 466/02-47/41в Богородчанською селищною радою повідомлено ОСОБА_1 про те, що термін дії договору оренди землі від 12 листопада 2018 року, закінчився, що є підставою для його припинення.

Щодо нецільового використання ділянки вказав, що актами обстеження земельної ділянки від 26 травня 2021 року, 05 червня 2023 року, 23 липня 2021 року було встановлено, що земельні ділянки не використовуються за цільовим призначенням, є зарослими багаторічними травами, чагарниками, бур`янами, поодинокими кущами, молодими деревами.

ОСОБА_1 не дотримався вимог передбаченої процедури згідно ст. 33 ЗУ № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-ІХ, що мала назву «Поновлення договору оренди землі», не оскаржує в суді згідно заявлених вимог та предмету спору відмову, бездіяльність чи неприйняття рішення органом місцевого самоврядування від 23 листопада 2023 року щодо продовження Договору оренди землі а оскаржує інше рішення від 23 листопада 2023 року № 1527-31/2023 «Про припинення дії договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та нецільовим використанням земельних ділянок.

Представник відповідача просив рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні апеляційного суду представник Богородчанської селищної ради Маланюк О.Я. заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи.

Апелянт ОСОБА_1 та йогопредставник ОСОБА_2 у судовезасідання апеляційногосуду нез`явилися,про часта місцерозгляду справиповідомленні належнимчином,причини неявкисуду неповідомили,тому колегіясуддів,відповідно доположень ч.2ст.372ЦПК України, дійшлависновку пророзгляд справи у відсутності сторони позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надіславши на адресу Богородчанської селищної ради до спливу строку договору оренди землі заяву про намір продовжити (поновити) договір оренди землі, не дотримався законодавчої норми щодо направлення орендодавцю проєкту відповідної додаткової угоди (докази цього в матеріалах справи відсутні), хоч обов?язок підготувати проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі покладений на орендаря, а орендодавець не виявив з власної ініціативи наміру зробити орендарю таку пропозицію.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 листопада 2018 року між Жураківською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі предметом якого була земельна ділянка площею 4,1114 га та земельна ділянка загальною площею 1,2886 га з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби в с. Жураки Жураківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, урочище «Лейбова гора» (кадастрові номери ділянок 2620482801:01:003:0193 та 2620482801:01:003:0192 ).

Відповідно до умов договору, строк його дії був визначений у п.7 і складав 5 років та обчислювався з моменту державної реєстрації, яка відбулась 29.11.2018 року.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 року, Богородчанська селищна рада, є правонаступником Жураківської сілської ради Богородчанського району Івано-Франківської області.

23.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до сесії Богородчанської селищної ради із заявою про продовження договору оренди обох земельних ділянок, вказавши при цьому, що орендовані земельні ділянки можуть використовуються ним також у діяльності благодійної організації «Благодійний фонд «Злука», відокремленим підрозділом якого є «Центр психологічних послуг «Щаслива сім`я» та наголошував на соціальній спрямованості цих проектів.

Рішенням Богородчанської селищної ради від 23.11.2023 року ухвалено припинити дію договору оренди землі з 30 листопада 2023 року, укладеного 12 листопада 2018 року Жураківськогю сільською радою Богородчанського району та ОСОБА_1 на земельні ділянки за кадастровими номерами 2620482801:01:003:0193 та 2620482801:01:003:0192 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та нецільовим використанням земель та доручено начальнику юридичного відділу звернутися до державного реєстратора для внесення відомостей про припинення договору оренди.

Згідно повідомлення №456/02-47/41в від 29 листопада 2023 року за підписом селищного голови ОСОБА_4 , ОСОБА_1 проінформовано про те, що його заяви розглянуто на сесії селищної ради від 23 листопада 2023 року, на якій рішення про поновлення (продовження) договору оренди не прийнято, в зв`язку з недостатньою кількістю голосів для прийняття такого рішення.

Натомість, на сесії прийнято рішення про припинення дії договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та нецільовим використанням земельних ділянок.

28.11.2023 року ОСОБА_5 повторно звернувся до сесії Богородчанської ТГ із заявою у якій, як орендар двох земельних ділянок в с. Жураки урочище «Лейбова гора» площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0193 та площею 1,28886 га, кадастровий 2620482801:01:003:0192 для сінокосіння та випасання худоби, згідно умов договору оренди і припинення його дії, просив передати земельну ділянку з причин соціальної необхідності на користь неприбуткової організації БО БФ «Злука», у складі якої діє відокремлений підрозділ «Центр психологічних послуг «Щаслива сім`я».

Листом від 13.12.2023 № Л/1095 Богородчанська селищна рада повідомила ОСОБА_6 про те, що його заява щодо передачі земельних ділянок в оренду розглянута строк дії договору оренди земельних ділянок закінчився, а його звернення щодо продовження розглянуто на пленарному засідання сесії селищної ради, однак не набрало необхідну кількість голосів.

Даючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно зазначив про те, що предметом позову є визнання поновленим договору оренди землі, а скасування рішення сесії селищної ради позивач розглядає як спосіб усунення перешкоди у реалізації ним свого права на оренду землі.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією із істотних умов договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди, що встановлено ст.15 Закону.

Закінчення строку договору оренди на який його було укладено, відповідно до ч.1 ст. 31 Закону є підставою для припинення договору оренди.

Процедура поновлення договору оренди землі визначена статтею 32-2 Закону, згідно якої поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX, який набрав чинності 16.01.2020 - правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

З огляду на наведене, суд обґрунтовано виходив із того, що до спірних правовідносин слід застосовувати статтю 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди землі.

Так, згідно з частиною першою статті 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Колегія суддів вважає правильним застосування судом першої інстанції висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 31.08.2021 року у справі №903/1030/19 для обгрунтування того, які дії повинен вчинити орендар з метою поновлення строку договору оренди землі.

У постанові зазначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 ст. 33 закону). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті). Отже, шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надіслав на адресу Богородчанської селищної ради до спливу строку договору оренди землі заяву про намір продовжити (поновити) договір оренди землі, однак всупереч вимог закону не направив орендодавцю проєкт відповідної додаткової угоди.

Вказані обставини позивачем ні в суді першої ні апеляційної інстанції не спростовані.

Суд правильно зазначив, що обов`язок підготувати проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі покладений на орендаря, а орендодавець не виявив з власної ініціативи наміру зробити орендарю таку пропозицію.

Відтак обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що за відсутності нового проєкту договору, рішення сесії селищної ради про припинення дії договору оренди землі з 30.11.2023 року у зв`язку із закінченням строку на який його укладено ухвалено у відповідності до вимог закону.

Посилання апелянтана те,що післязакінчення строкудоговору орендиземлі протягом одногомісяця буливідсутні запереченнянаймодавця,а фактичнозаперечення викладенізаднім числом-листом відповідачавід 29.11.2023 та від 06.12.2023 були надіслані позивачу 13.02.2024, після його звернення до суду, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявний лист-повідомлення Богородчанської селищної ради від 29.11.2023 року яким позивача повідомлено про те, що рішення про поновлення договору оренди не прийнято, натомість прийнято рішення про припинення дії вказаного договору.

Крім того, позивач ОСОБА_1 28.11.2023 року повторно подав до Богородчанської селищної ради заяву у якій зазначає про припинення дії договору оренди земельних ділянок та надає згоду передати земельну ділянку на користь неприбуткової організації БО БФ «Злука», що дає підстави для висновку про його обізнаність про прийняте 23.10.2023 року Богородчанською сільською радою оскаржуваного рішення.

Колегіясуддів зауважуєтакож,що позивачемдо позовноїзаяви яка надійшладо Богородчанськогорайонного суду15.01.2024року долучено листивідповідача від 29.11.2023 та від 06.12.2023, копії яких ним засвідчено власноручно 15.01.2024 року (а.с. 22-23), що спростовує доводи апелянта про отримання зазначених листів тільки 20.02.2024 року.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив обставини в справі, дав їм належну правову оцінку та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованості висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи наведене та положення статті 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду від 25 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2024 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин