Ухвала

від 20.12.2024 по справі 338/73/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 338/73/24

провадження № 61-15052ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування рішення сесії та визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Захаріїв Б. Д. подав касаційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року (повний текст постанови складено 23 серпня 2024 року) у справі

№ 338/73/24.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: наведення інших поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанови

Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року; надання документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 3 875,84 грн.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав, що наведені у ній підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не доведені, а отже не можуть бути визнані поважними.

На виконання ухвали від 28 листопада 2024 року заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що апеляційний суд не направляв копію оскарженої постанови позивачу ОСОБА_1 , а надіслав її лише представнику позивача - адвокату Захаріїву Б. Д. в електронній формі. Однак адвокат Захаріїв Б. Д. 23 липня 2024 року виїхав за межі території України і за відсутності відповідних комунікацій (доступу до Інтернету) був позбавлений можливості раніше, ніж 07 жовтня 2024 року, ознайомитись із текстом оскарженої постанови апеляційного суду.

Крім того адвокат стверджував, що у період з 24 вересня по 04 жовтня

2024 року за станом здоров`я перебував в Домініканській Республіці, де підсистема Електронний суд заблокована.

Вказує, що 30 вересня 2024 року під час візиту до консульства України в Домініканській Республіці він із приміщення консульства отримав короткий доступ до системи Електронний суд та подав процесуальні документи у справах № 344/13201/23, № 338/1112/19, однак з постановою

Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року у розглядуваній справі ознайомитись не встиг, оскільки у приміщенні консульства раптово припинився доступ до підсистеми Електронний суд.

Тому із оскарженою постановою апеляційного суду ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07 жовтня 2024 року та в цей же день подав касаційну скаргу вперше. Однак вказана касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року.

Крім того, як на підставу для поновлення строку на касаційне оскарження посилається на те, що ОСОБА_1 не мав змоги самостійно здійснювати захист своїх інтересів за станом здоров`я, підтвердженням чого, на думку адвоката, є виписка з історії хвороби ОСОБА_1 № 7717 від 12 листопада 2024 року, згідно з якою позивач із 14 по 18 жовтня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні.

Щодо судового збору за подану касаційну скаргу, то адвокат вказав на неможливість його сплати позивачем через скрутне матеріальне становище. Просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Надаючи оцінку наведеним заявником підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає, що заявником не доведено наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 338/73/24.

Повний текст постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року складено 23 серпня 2024 року, а отже передбачений статтею 390 ЦПК України строк для подання касаційної скарги, з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України, сплив 23 вересня 2024 року.

За відомостями підсистеми Електронний суд, адвокат Захаріїв Б. Д. має зареєстрований електронний кабінет, а повний текст оскарженої постанови апеляційного суду доставлено до електронного суду 24 серпня 2024 року

о 03:32 год.

Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд в ухвалі від 28 листопада 2024 року вказував, що у випадку заперечення факту доставлення оскарженої постанови апеляційного суду до електронного кабінету адвоката Захаріїва Б. Д. 24 серпня 2024 року, мають бути надані відповідні докази, зокрема повідомлення технічного адміністратора підсистеми Електронний суд.

Водночас доказів про те, що оскаржене судове рішення не було доставлено до електронного кабінету адвоката Захаріїва Б. Д. 24 серпня 2024 року заявником не надано.

Відповідно до положень частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

За таких обставин із врученням судового рішення адвокату Захаріїву Б. Д. вважається, що воно вручено і особі, яку він представляє, тобто позивачу ОСОБА_1 .

Отже касаційна скарга, подана вперше ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Б. Д. 07 жовтня 2024 року, із пропуском строку на касаційне оскарження, визначеного законом, на що звернув увагу і Верховний Суд в ухвалі від 16 жовтня 2024 року (провадження № 61-13472ск24) про залишення без руху першої касаційної скарги ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року (провадження

№ 61-13472ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року, в повному обсязі не усунуто.

Повторно касаційну скаргу ОСОБА_1 подав 11 листопада 2024 року.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави, якими заявник обґрунтовує причини пропуску встановленого законом строку на касаційну оскарження, є неповажними, носять суб`єктивний характер, не пов`язані із діями чи бездіяльністю суду, не вказують на наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали поданню касаційної скарги в строк та не можуть бути підставами для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 338/73/24.

Посилання адвоката Захаріїва Б. Д. на те, що у зв`язку із перебуванням за межами України він не мав можливості користуватись підсистемою Електронний Суд нічим не підтверджені.

Натомість за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень перебування адвоката Захаріїва Б. Д. за межами України у період із 24 серпня 2024 року (дата доставлення оскарженої постанови апеляційного суду до електронного суду) не перешкоджало йому з використанням підсистеми Електронний суд подавати процесуальні звернення в інших справах, зокрема у справах № 344/13201/23, № 338/1112/19.

Перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у період

із 14 по 18 жовтня 2024 року мало місце після спливу строку на касаційне оскарження у цій справі.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження, підстави для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року

у справі № 338/73/24.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, на рішення Богородчанського районного суду

Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та постанову

Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року у справі

№ 338/73/24.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников