Постанова

від 12.08.2024 по справі 914/1326/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа №914/1326/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівО.І. МатущакаБ.Д. Плотніцького,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» б/н від 12.06.2024 (вх. № 01-05/1667/24 від 13.06.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 (м. Львів, суддя Ю.О. Сухович)

про повернення позовної заяви

у справі № 914/1326/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся», с. Людвище Кременецького району Тернопільської області

до відповідача: Фермерського господарства «Боровиця», м. Львів

про стягнення заборгованості 3 198 254,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» до Фермерського господарства «Боровиця» про стягнення заборгованості у розмірі 3 198 254, 89 грн, з яких 2 354 619,60 грн основного боргу, 706 011,24 грн пені, 81 776, 90 грн інфляційні нарахування, 55 847, 15 грн три проценти річних по 130 договорах суборенди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» до Фермерського господарства «Боровиця» про стягнення заборгованості у розмірі 3 198 254,89 грн повернути заявнику.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по сто тридцяти договорам.

Господарський суд зазначає, що до кожного із ста тридцяти договорів суборенди передували сто тридцять договорів оренди укладені з різними пайовиками, ці договори мають відповідно різні номери, дати та різні підстави набуття права власності на земельну ділянку та мають відповідні сто тридцять кадастрових номерів. Для вирішення даної справи по суті суду необхідно окремо за кожним договором встановити факти невиконання останнім своїх суборендних зобов`язань за кожним договором окремо, що з огляду на обмеженість строків розгляду справи, передбачених статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам статті 173 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.

Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 12.06.2024 (вх. № 01-05/1667/24 від 13.06.2024) в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 у справі №914/1326/24, матеріали справи №914/1326/24 передати на розгляд до Господарського суду Львівської області.

Апелянт вказує на те, що у червні та вересні 2021 року між скаржником та відповідачем було укладено 130 договорів суборенди земельних ділянок, що знаходяться на території Білогірської ОТГ Хмельницької області, за якими ТОВ «Мрія Фармінг Полісся» передано ФГ «Боровиця» в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 162,7868 га.

В порушення умов Договорів суборенди відповідачем прострочено сплату суборендної плати за 2022 та 2023 роки, що порушує права позивача, як орендаря, та стало підставою для звернення з позовними вимогами до ФГ «Боровиця».

Таким чином, на переконання апелянта об`єднані вимоги позивача є однорідними та пов`язаними між собою підставою виникнення, сумісний розгляд яких дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Разом з тим, скаржник вказує, що коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п` ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Окрім того апелянт звертає увагу суду на те, що на час постановлення Господарським судом Львівської області оскаржуваної ухвали статтею 174 чинного ГПК України не було передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Тому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих же самих обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як становлено з матеріалів справи, позовні вимоги мотивовані тим, що у червні та вересні 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено 130 договорів суборенди земельних ділянок, що знаходяться на території Білогірської ОТГ Хмельницької області, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» передало Фермерському господарству «Боровиця» в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 162,7868 га.

Умовами усіх договорів суборенди (п.4.1. та 4.2.) визначено, що суборендар зобов`язаний сплачувати орендарю суборендну плату щорічно протягом строку дії договору в строк до 31 грудня року, за який здійснюється оплата. Розмір суборендної плати становив по 97 Договорах суборенди в розмірі 200 доларів з розрахунку за один гектар за повний календарний рік використання земельної ділянки, а в 33 Договорах 230 доларів США з розрахунку за один гектар за повний календарний рік використання земельної ділянки.

У п. 4.4 усіх Договорів суборенди сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати суборендної плати у термін, що передбачений Договорами, Суборендар сплачує на користь Орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення платежу.

В порушення умов Договорів суборенди відповідачем прострочено сплату суборендної плати за 2022 та 2023 роки, що порушує права позивача, як орендаря, та стало підставою для звернення з позовними вимогами до Фермерського господарства «Боровиця».

Колегія суддів вказує, що позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Вищенаведене кореспондується з правовими висновками Верховного Суду, неодноразово викладеними у постановах від 18.08.2023 року у справі № 910/21280/21, 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднані вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України і розглянути кожну із заявлених вимог окремо.

Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини шостої статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 24.12.2021 у справі №911/2291/21, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21, від 19.12.2022 у справі №921/318/22).

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №904/4376/20, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21).

Разом з тим, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України. А тому великий обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення правил об`єднання позовних вимог. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.

Відтак, посилання суду першої інстанції про те, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору не є підставою для повернення позовної заяви, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.

За наведених обставин, колегією суддів встановлено, що позовні вимоги подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача, є такими, що виникли з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, відтак, підстави для повернення позовної заяви у суді першої інстанції були відсутні, оскільки позивач не допустив порушення правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала не відповідає таким критеріям. Суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви у справі без ґрунтовного вивчення обставин справи, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення у вирішенні питання про повернення позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся» б/н від 12.06.2024 (вх. № 01-05/1667/24 від 13.06.2024) - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 у справі № 914/1326/24 - скасувати.

3. Справу № 914/1326/24 повернути до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду справи.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

СуддяБ.Д. Плотніцький