12/3-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2007 р. Справа № 12/3-06
за позовом Приватного малого підприємства „Будмонтаж” (м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 32/2, поштова: м.Вінниця, вул. 1-го Травня, 88)
до Державної податкової інспекції у м. Вінниці
3-тя особа на стороні відповідача –Державна податкова адміністрація у Вінницькій області
про визнання недійсними податкових повідомлення-рішення
Суддя М. Кожухар
Секретар судового засідання Т. Діхтярук
Представники:
позивача - Київський М.І. –директор
відповідача - Жуковська Н.Ю.–за дорученням
3-ї особи - Томчук А.В. –за дорученням
ВСТАНОВИВ:
У даній справі розглядається позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.07.2004 р. № 0000313500/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52500 грн. (35000 грн. –основного платежу, 17500 грн. –штрафних санкцій) та № 0000323500/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34999,5 грн. (23333 грн. –основного платежу, 11666,5 грн. –штрафних санкцій), які прийнято на підставі акту документальної перевірки ДПА у Вінницькій області від 28.07.2004 р. № 33/35-30/24898655.
Відповідач та 3-тя особа проти позову заперечили, вважають оскаржене податкове-повідомлення-рішення правомірним.
Ухвалою суду від 17.03.2006 р. за клопотанням відповідача провадження у справі зупинено, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 05320928.
Ухвалою суду від 14.11.2007 р. провадження у справі № 12/3-06 поновлено з призначенням розгляду на 06.12.2007 р.
В судовому засіданні 06.12.2007 р. оголошено перерву до 07.12.2007 р.
В судовому засіданні 07.12.2007 р. представники сторін та 3-ї особи, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.
З їх пояснень, матеріалів даної справи та оглянутої в судовому засіданні адміністративної справи № 12/293-04 суд вбачає таке.
З 05.05.2003 р. по 30.05.2003 р. державним податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці здійснено документальну перевірку правильності обчислення сум податку на додану вартість ПМП «Будмонтаж»за період з 01.10.2001 р. по 01.02.2003 р., яка оформлена довідкою № 128-23-311 від 02.06.2003 р. Перевіркою зокрема встановлено, що за перевірений період ПМП «Будмонтаж»віднесло до податкового кредиту 203256 грн. ПДВ, що не суперечить даним перевірки. Крім того встановлено, що ПМП не включено до складу податкового кредиту 124821 грн. ПДВ, у зв'язку з чим проведене коригування. В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки для підтвердження податкового кредиту було зроблено два запити: до ДПІ у Оболонському районі та ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва.
29.07.2003 р. державними податковими інспекторами ДПА у Вінницькій області на підставі п. 3-в Указу Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»та відповідно до затвердженого в.о начальника управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, УПМ ДПА у Вінницькій області плану здійснено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним малим підприємством «Будмонтаж» за період з 01.10.2001 р. по 31.03.2003 р., яка оформлена актом № 26/35-30-07024898655 від 29.07.2003 р. Даним актом зафіксовано, що підприємством включено до складу валових витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операціях на суму 115905 грн. з ПП «Лукас», СП «Вестерборк», ТОВ «Ексна», ЗАТ «Украгропродукт», ТОВ «Оптіма».
На підставі цього акту згідно з підпунктом “в” п/п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-Ш) ДПІ у м. Вінниці прийнято і надіслано позивачеві податкові повідомлення –рішення: № 0000313500/0 від 29.07.2004 р. - про визначення суми податкового зобов'язання з прибуткового податку в сумі 52500 грн. (35000 грн. –основний платіж, 17500 грн. –штрафні санкції); № 0000323500/0 від 29.07.2004 р. –про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34999,5 грн. (2333 грн. –основний платіж, 11666,5 грн. –штрафні санкції).
З пояснень представників сторін і 3-ї особи, протоколів обшуку та виїмки і вилучення документів, протоколу огляду первинних бухгалтерських документів ПМП «Будмонтаж», вилучених в ході проведення обшуку від 15.04.2004 р., листів старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Вінниці Гелети Ю.П.: № 10 від 12.01.2006 р. та № 103/26-09 від 30.01.2006 р., листів Ленінського районного суду від 31.03.2005 р., № 1-397/05 від 26.01.2006 р., що є у аналогічній справі № 12/293-04 (а.с. 97, 105, т. 2) вбачається, що первинні документи, які досліджувались під час проведення документальних перевірок, за наслідками яких визначеного податкове зобов'язання, були приєднані до матеріалів кримінальної справи № 04279007, що розглядалась Ленінським районним судом та відправлена на додаткове розслідування.
З постанови про порушення кримінальної справи № 05320928 (справа № 12/293-04, аркуш 144 т. 2) та листів СУ УМВС України у Вінницькій області, наданих на запит суду, видно, що в період з 23.08.2005 р. по 21.09.2005 р. з сейфу начальника СВ ПМ ДПІ у м. Вінниці невідомими особами таємно викрадено кримінальну справу № 04279007, порушену по факту ухилення від сплати податків службовими особами ПМП «Будмонтаж», у зв'язку з чим порушено кримінальну справу № 05320928 по факту крадіжки кримінальної справи № 04279007 та первинних бухгалтерських документів ПМП «Будмонтаж». Кримінальна справа № 05320928 зупинена провадженням з 22.09.2006 р. на підставі ст. 206 п. 3 КПК України (не встановлено особу, яка вчинила злочин).
З цих підстав сторонами та 3-ю особою не надано суду документів у підтвердження своїх доводів, а представниками відповідача та 3-ї особи не надано обґрунтованих пояснень з приводу того, як було визначено суму податкового зобов'язання та з чого вона складається.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши і оцінивши матеріали, що є у справі, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обставини, які визнаються сторонами, можуть доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільного їх визнання (ч. 3 ст. 72 КАС України).
Позивач не заперечує своїх відносин з підприємствами «Оптима», Вестерборг, Лукас, Украгропродукт (позовна заява та заява від 22.12.2004 р., а.с. 61 т.2). Разом з тим, керівник ПМП «Будмонтаж», він же представник позивача в судовому засіданні не зміг назвати ні реквізитів (ідентифікаційних кодів) цих підприємств і їх правильної назви, ні вартості здійснених операцій, ні документів, якими оформлені господарські операції з цими підприємствами, та їх вартість, посилаючись на те, що такі обставини не пам'ятає. Тому визнання позивачем факту взаємовідносин з зазначеними ним підприємствами не може свідчити про визнання позивачем обставин, викладених в актах перевірки.
В зазначених вище актах перевірки всупереч вимогам п. 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України N 110 від 17.03.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 N 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1023/7311, що діяв на час складання вказаних довідки та акту перевірки, чіткі записи про здійснені платником податку господарські операції та з якими конкретно контрагентами відсутні.
Дані довідки № 128-23-311 від 02.06.2003 р. та акту № 26/35-30-07-24898655 від 29.07.2003 р. суперечливі. Для висновків щодо визначення податкових зобов'язань беруться до уваги відповіді податкових органів та органів статистики стосовно не тих підприємств, про які йдеться в акті перевірки. Так, наприклад, в акті перевірки стверджується про взаємовідносини позивача з підприємствами «Оптима», «Лукас», а висновок робиться на підставі відповідей стосовно підприємств «Оптіма»та «Лукос»(а.с 41-46 т.1).
Первинні документи позивача з податкового і бухгалтерського обліку втрачені з вини ПМ ДПІ у м. Вінниці, яка не забезпечила їх належної охорони. Крім того виїмка і вилучення документів у платника податку та в ДПІ у м. Вінниці здійснювалось без зняття копій, внаслідок чого відсутні не тільки документи, що були у позивача, а й його податкові декларації, що були здані до ДПІ у м. Вінниці ((а.с 60-62, 85-108 т.1, справа № 12/293-04 аркуші 1-5). Підтвердити дійсність наданих суду ксерокопій декларацій відповідач та 3-тя особа не змогли, оскільки відсутні їх оригінали.
Відновити кримінальну справу № 04279007 неможливо, що стверджується листом ст. слідчого СВ ПМ ДПА у Вінницькій області (а.с.138 т.2).
У виписці по особовому рахунку ПМП «Будмонтаж»за період з 01.10.2001 р. по 31.03.2003 р. дані про перерахування ПМП коштів вказаним в актах перевірки підприємствам відсутні.
В довідці податкового органу записи про порядок здійснення розрахунків ПМП «Будмонтаж»з контрагентами відсутні, в акті № 26/35-30-07-24898655 від 29.07.2003 р. вказано про придбання позивачем матеріалів за готівку лише у ТОВ «Оптіма», СП «Вестерборк», ПП «Лукас».
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що розрахунки ймовірно здійснювались готівкою.
Заслухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи, дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а відтак воно підлягає скасуванню з огляду на ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України та відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України.
Керуючись розділом УП, ст.ст. 2, 7, 71, 86, 94 ч. 1, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 29.07.2004 р. № 0000313500/0 та № 0000323500/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства „Будмонтаж” (м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 32/2, р/р 260003014239 в УСБ м. Вінниці, МФО 301010) 170 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М. Кожухар
Повний текст постанови складено 12.12.2007 р.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2007 |
Оприлюднено | 21.12.2007 |
Номер документу | 1211744 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Кожухар М.С.
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні