Ухвала

від 19.08.2024 по справі 336/9712/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/9712/23

Пр.1-кс/336/800/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна, подане під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082080000753 від 27.04.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.194 КК України,

за участі сторони кримінального провадження: з боку обвинувачення: слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна, а саме представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 09.08.2024 звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить з метою збереження речових доказів накласти арешт на:

- теплицю літ. В, загальною площею 103,7 кв.м, склад випічки хліба літ. З, загальною площею 175,4 кв.м, що належать ТОВ «РІГМА» (ЄДРПОУ 30651102) та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку, на якій розміщені теплиця літ. В, загальною площею 103,7 кв.м, склад випічки хліба літ. З, загальною площею 175,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та яка необхідна для їх обслуговування, загальною площею 0,3367 га.

Крім того, ініціатор звернення просить заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни користувачів (власників) вищевказаної земельної ділянки.

За змістом клопотання, в провадженні СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, відомості внесено до ЄРДР за №12023082080000753 від 27.04.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.194 КК України. Підстава для реєстрації провадження ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя. Сума завданої матеріальної шкоди встановлюється.

Слідчий зазначає, що в ході допиту представника потерпілого ОСОБА_7 останній пояснив, що 17 лютого 2023 року, приблизно о 11:00 годині, йому зателефонував знайомий ОСОБА_8 , повідомив, що бачить, як двоє невідомих осіб розбирають та пошкоджують приміщення, які належать ТОВ «Рігма», які розташовані за вказаною адресою. Крім того, зі слів ОСОБА_8 , йому стало відомо, що зазначені невідомі особи розбирають-пошкоджують приміщення за вказівкою ТОВ «РДД», код ЄДРПОУ 41532436, директор ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_8 на місце викликав співробітників поліції, в цей же час невідомі особи покинули територію ТОВ «Рігма» та пішли в невідомому напрямку. В чому були одягнені невідомі, він не пам?ятає, при собі мали технічні інструменти, наскільки пам?ятає, зі слів ОСОБА_8 , - це кутова шліфувальна машина (болгарка). Також зазначив у допиті, що зазначені особи почали тікати після погрози про виклик поліції. На запитання вищевказаним особам, навіщо вони розбирають майно ТОВ «Рігма», пояснення надати відмовились. При спробі опитати охоронця території, де знаходиться ТОВ «Рігма», останній відмовився від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України.

Крім того, 01.04.2024 від учасника ТОВ «Рігма» - ОСОБА_5 , яка володіє 50% статутного капіталу, надійшла заява про залучення її як потерпілого, адже знищення (пошкодження) майна ТОВ «Рігма» напряму впливає на вартість її частки як учасника.

За змістом клопотання, опитана 21 березня 2024 року свідок ОСОБА_10 пояснила, що 18 березня 2024 року, приблизно о 14-40 годині, учасник ТОВ «РІГМА» ОСОБА_5 повідомила її та представника в ТОВ «РІГМА» за нотаріальною довіреністю - ОСОБА_11 , що їй стало відомо про повну руйнацію, остаточний демонтаж і викрадення майна, яке належить ТОВ «РІГМА» і знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул Кольорова, буд.3, з території, де воно розташоване, а саме металеві конструкції каркасу будови теплиці, цегла теплиці, дах цегляної будови теплиці. Вона попросила прибути на місце скоєння неправомірних дій невідомими особами і викликати співробітників поліції, так як директор вкотре не відповів на її дзвінки на мобільний телефон, текстові та голосові повідомлення про крадіжку металевого каркасу і цегли, даху будови теплиці, яка є власністю ТОВ «РІГМА». Прибувши, за адресою м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 3, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не змогли потрапити на територію, де розташоване майно ТОВ «РІГМА, так як їх знову не пропустив охоронець, повідомивши, що його керівництво заборонило пропускати на територію сторонніх, зокрема і представників ТОВ «РІГМА». Свідком надано диск із відеозаписом.

Крім того, слідчий стверджує, що з приводу недопуску директора ТОВ «РІГМА» - ОСОБА_7 на територію за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито інше кримінальне провадження (№ в ЄРДР 12023087080000574 від 15.11.2023).

30.04.2024 до СВ ВП N3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області звернувся представник потерпілої ОСОБА_5 . адвокат ОСОБА_6 із клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ «РІГМА», надавши докази приналежності майна. Так, сторона обвинувачення дане клопотання підтримує.

Відповідно, оскільки у даному випадку потреби досудового розслідування виправдовують вжиття заходів забезпечення, існують достатні підстави вважати, що майно яке належить ТОВ «Рігма», може бути зруйноване повністю, а незастосування цих заходів не надасть можливості досягти дієвості кримінального провадження, а також, враховуючи, що на території можуть бути виявлені речові докази, із посиланням на ст.40, 98, 131-132, 170-172 КПК України, сторона обвинувачення просить задовольнити клопотання.

Слідчий та адвокат ОСОБА_6 в судовому засідання подане клопотання підтримали, просили задовольнити його в повному обсязі, підтвердили викладені при звернення до суду обставини.

Представник потерпілого ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечив, зауважив, що накладення арешту на майно може мати наслідком перешкоджання здійсненню підприємницької діяльності, разом з цим, майна підприємства у вказаних приміщеннях теплиці та складу немає, а він, як директор, зі свого боку зробив всі необхідні дії щодо порушення кримінального провадження.

08.07.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_12 постановлено повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.

За змістом мотивувальної частини ухвали суду у клопотанні не вказано на документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. Крім того, на виконання вказаних приписів ст.172 КПК України слідчий у клопотанні повинен був зазначити прізвища, ім`я, по-батькові та телефонні номери засобів мобільного зв`язку самого слідчого, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, адреси останніх задля повідомлення учасників про призначене судове засідання з розгляду клопотання.

Враховуючи, що визначений 72-годинний строк має значення виключно в разі тимчасового вилучення майна, що не має місце в даному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про те, що порушення строку, визначеного у попередній ухвалі суду, не перешкоджає повторному розгляду клопотання. Заперечень учасники справи не висловили.

Перевіривши матеріали клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у його задоволенні у зв`язку із таким.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 КПК України визначено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За змістом ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

П.1 ч.7 ст. 56 вказаного Закону встановлено обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Слідчим суддею встановлено, що згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, внесено до реєстру за №12023082080000753 - 27.04.2023. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ст.303 КПК України, у зв`язку із пошкодженням майна ТОВ «Рігма» з адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд.3. Склад слідчих та прокурорів, які, відповідно, здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному провадженні, підтверджено постановами від 21.03.2024 та 27.04.2023. Матеріали, додані до клопотання, підтверджують звернення представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , до Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя 13.06.2024 із заявою про накладення арешту на майно ТОВ «Рігма».

Частиною 1 статті 194 КК України встановлено кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до наведеної норми, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Проте, доказів вжиття таких доказів саме з боку сторони обвинувачення не надано, огляду місця події не проведено, розмір матеріальних збитків не встановлено.

Суд враховує й думку у даній справі директора ТОВ «Рігма» ОСОБА_7 , який заперечив проти накладення арешту.

Крім того, згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, кримінальне провадження порушене більше, ніж один рік тому, проте із клопотанням про арешт майна сторона обвинувачення звернулась лише зі спливом одного року, не обґрунтовуючи в належний спосіб, необхідності вжиття даного заходу забезпечення, а також необхідного способу обтяження заборони, обмеження розпоряджатися або користуватися майном, що за визначенням має бути найменш обтяжливим з можливих.

Крім того, приналежність земельної ділянки саме зазначеній юридичній особі на даний час не встановлена. Державний акт про право постійного користування землею є недоступним для сприйняття. Не є зрозумілим, яким саме чином, із врахуванням об`єктивної сторони правопорушення, накладення арешту на земельну ділянку відповідає завданням даного провадження.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення саме кримінального провадження. П.1 ч.3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Такі дані мають безумовно міститися у клопотанні слідчого, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Проте, у даній справі не обґрунтовано ані розумності, ані співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, можливих наслідків арешту. Так, під час розгляду справи директор підприємства пояснив, що одним із напрямків підприємницької діяльності ТОВ «Рігма» є саме оренда приміщень. Разом з цим, належних та допустимих доказів слідчому судді не представлено жодним учасником кримінального провадження.

Так, за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно є, вочевидь, необґрунтованим. Накладення арешту може бути пов`язано із істотним втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання, що є неприпустимим.

Ч.1 ст.173 КПК України врегульовано, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст. 170 цього Кодексу.

На підставі наведеного, оскільки слідчим не доведено необхідності арешту майна, перевіривши матеріали клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя дійшла висновку про наявність безумовних підстав для відмови у його задоволенні.

З огляду на те, що особа, яка подала клопотання, не довела необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України, враховуючи відсутність правової підстави для арешту майна, у задоволенні клопотання слідчий суддя відмовляє.

Керуючись ст. 3, 17, 98, 167-168, 170-173, 309-310, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 21.08.2024 о 16-55 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1