Постанова

від 14.08.2024 по справі 195/1221/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5915/24 Справа № 195/1221/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Омеко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, про заміну відповідача його правонаступником в порядку ст. 55 ЦПК України, заінтересовані особи: Томаківська селищна рада, Нікопольська районна державна адміністрація, в цивільній справі номер 195/1221/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, з заявою про заміну відповідача його правонаступником в порядку ст. 55 ЦПК України, заінтересовані особи: Томаківська селищна рада, Нікопольська районна державна адміністрація, в цивільній справі номер 195/1221/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи її тим, що 29 серпня 2014 року Томаківський районний суд Дніпропетровської області в цивільній справі №195/1221/14-ц задоволено позов ОСОБА_1 до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та визнано за позивачкою право на земельну частку (пай) розміром 6.43 умовних кадастрових гектарів на території земель сільськогосподарського призначення Томаківського району Дніпропетровської області.

Вищевказаним рішенням суду не встановлювалося строку для його виконання.

Вказане рішення суду не виконано станом на день подання даної заяви, та не може бути виконане з причини того, що відповідач Томаківська районна державна адміністрація припинив свою діяльність, а також через значні зміни чинного законодавства щодо розпорядника земельних ділянок колективної форми власності (невитребуваних земельних часток (паїв)). Тому, без заміни відповідача правонаступником, який в межах чинного законодавства має право приймати рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), а саме Томаківської районної державної адміністрації Томаківською селищною радою, виконати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2014 року в справі №195/1221/14-ц неможливо.

Правонаступником Томаківської районної державної адміністрації є Нікопольська районна державна адміністрація.

Тому вважає, що є всі підстави вважати, що вказане рішення суду без постановлення окремого рішення (ухвали суду) щодо заміни відповідача в порядку статті 55 ЦПК України залишиться без виконання.

Заявниця просила суд замінити відповідача в цивільній справі №195/1221/14-ц (визнав за позивачкою право на земельну частку (пай) розміром 6,43 умовних кадастрових гектарів на території земель сільськогосподарського призначення Томаківського району Дніпропетровської області) Томаківську районну державну адміністрацію на правонаступника (розпорядника земельних ділянок) Томаківську селищну раду Нікопольського району Дніпропетровської області для подальшого виконання рішення суду.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Коноваленка О.Ю., який діє в її інтересах, про заміну відповідача його правонаступником в порядку ст. 55 ЦПК України, заінтересовані особи: Томаківська селищна рада, Нікопольська районна державна адміністрація.

Із вказанимсудовим рішеннямне погодиласьзаявниця ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат КоноваленкоО.Ю.,подала апеляційнускаргу,просила апеляційнийсуд скасувати ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну відповідача його правонаступником.

Доводами апеляційної скарги наведено, що судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу, яка не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.

Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з постановою від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 - згідно із ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Без заміни відповідача правонаступником, який в межах чинного законодавства має право приймати рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), а саме Томаківською селищною радою, виконати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2014 року в справі №195/1221/14-ц не є можливим.

Судом першої інстанції зазначено, що заміна відповідача після набрання рішенням суду законної сили неможлива, можливо тільки замінити сторону виконання рішення.

Однак, сам же суд надавав лист (відповідь) за №1649/2021 від 04.10.2021 року та висловив це ж твердження в ухвалі Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду, де вказав, що вказане рішення суду не підлягає примусовому виконанню, а отже не може бути жодної сторони в виконавчому провадженню відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» по виконанню вищевказаного рішення суду.

Зважаючи на вищевказане, Томаківським районним судом Дніпропетровської області при ухваленні оскаржуваної ухвали суду було проігноровано вимоги матеріального та процесуального законодавства, не враховано позицію Верховного Суду та фактично залишено рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2014 року без реального виконання.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Коноваленко О.Ю. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 136, 137, 139, 143).

Томаківська селищна рада подала до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи за її відсутністю, прохала в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити (а.с. 141).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю доповідача, представника заявниці, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2014 року в справі №195/1221/14ц за позовом ОСОБА_1 до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) розміром 6,43 умовно кадастрових гектарів на території земель сільськогосподарського призначення Томаківського району Дніпропетровської області, яке мав її батько ОСОБА_2 , як член колишнього КСП «Україна» Томаківського району Дніпропетровської області, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08.09.2014 року рішення набрало законної сили (а.с. 72-72зв).

З розпорядження голови Томаківської районної державної адміністрації від 06.09.2018 року №205-р вбачається, що гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (паю), що надається у власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розміром 6.43 в умовних кадастрових гектарах на території земель сільськогосподарського призначення Томаківського району Дніпропетровської області. Рекомендовано гр. ОСОБА_1 протягом одного місяця із дати надання дозволу замовити розробку технічної документації (а.с. 69-70).

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну відповідача його правонаступником, суд першої інстанції виходив з її безпідставності.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає нормам закону та фактичним обставинам справи, і виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі статями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, давши оцінку кожному аргументу, наведеному як у заяві, так і у відзиві на заяву, правильно застосувавши норми права, які підлягали застосуванню, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником, оскільки правонаступником відповідача Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, якого прохає замінити заявниця ОСОБА_1 , є Нікопольська районна державна адміністрація, і цього не заперечують ані заявниці ані інші учасники справи. Заявниця не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження об`єктивних обставин, якими вона обґрунтовує свою заяву.

Посилання в апеляційної скарзі на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18, є безпідставним, оскільки вони стосуються інших обставин справи та не є тотожними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, залишити без задоволення, ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 23 серпня 2024 року.

Суддя: