Постанова

від 26.08.2024 по справі 200/4992/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року справа №200/4992/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя І інстанції - Волгіна Н.П.), складену в повному обсязі 26 липня 2024 року, у справі № 200/4992/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшов адміністративний позов від імені ОСОБА_1 , який поданий Медведєвою Мариною Вікторівною , із позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про:

- скасування рішення №262340022736 від 23 січня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком пільгових умовах за списком №2, починаючи з 17 січня 2024 року та зарахувати періоди з 3 листопада 2009 року по 18 січня 2012 року, з 5 вересня 1991 року по 28 лютого 1994 року, з 17 березня 1994 року по 2 листопада 2009 року, з 19 січня 2012 року по 14 грудня 2023 року в подвійному розмірі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року повернуто позовну заяву позивача у зв`язку з тим, що вона підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження її розгляду.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначила, що повноваження Медведєвої М.В. підтверджені виданою позивачем довіреністю.

Отже, підстави для повернення позовної заяви за п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України відсутні.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Частинами 3 та 5 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до положень ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Суд першої інстанції повернув позовну заяву на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки якого погоджує суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Отже, представником позивача (яка є особою, що наділена адміністративною процесуальною правосуб`єктністю) за приписами КАС України може бути адвокат або фізична особа, яка має адміністративну процесуальну право- і дієздатність.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Разом із цим як вбачається зі змісту наданої довіреності, представником позивача, в тому числі у судах України, визначена юридична особа - ТОВ «ЦЕНТР ПЕНСІЙНОГО ПРАВА» (код ЄДРПОУ 40019216).

Посилання у довіреності на те, що представника (ТОВ «ЦЕНТР ПЕНСІЙНОГО ПРАВА») представляють певні фізичні особи свідчить саме про те, що вказані особи є представниками ТОВ «ЦЕНТР ПЕНСІЙНОГО ПРАВА» у правовідносинах з представництва цим товариством позивача в (тому числі) судах України.

Суд зауважує, що фізична особа (як і юридична особа) має право укладати договори із юридичними особами стосовно надання їй певних послуг (в тому числі юридичного характеру), разом із цим довіреність, в тому числі і на виконання укладеного договору, на представництво у суді має бути видана на конкретну фізичну особи (або фізичних осіб).

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про підписання позову особою, повноваження якої не підтверджено у спосіб, встановлений законом, є правильним.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права, з огляду на норми Кодексу адміністративного судочинства України, як і порушення права на доступ до правосуддя.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311 316, 325, 328, 329, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 200/4992/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 200/4992/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць