Постанова

від 20.12.2024 по справі 200/4992/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 200/4992/24

адміністративне провадження № К/990/36182/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №200/4992/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року (постановлену у складі судді Волгіної Н.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (ухвалену у складі головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г. та Компанієць І.Д.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та обставин у справі

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:

- скасувати рішення №262340022736 від 23 січня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком пільгових умовах за списком №2, починаючи з 17 січня 2024 року, та зарахувати періоди з 05 вересня 1991 року по 28 лютого 1994 року, з 17 березня 1994 року по 02 листопада 2009 року, з 03 листопада 2009 року по 18 січня 2012 року, з 19 січня 2012 року по 14 грудня 2023 року в подвійному розмірі.

2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

3. Повертаючи позовну заяву, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що позов підписано особою, повноваження якої не підтверджено у спосіб, встановлений законом.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - Медведєва Марина Вікторівна, звернулася з касаційною скаргою Верховного Суду.

5. На обґрунтування касаційної скарги зазначено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням вимог статей 55, 59, частини другої статті 160, пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. На думку скаржниці позовна заява ОСОБА_1 підписана особою, повноваження якої підтверджено у спосіб, визначений законом, оскільки додана до позовної заяви нотаріальна довіреність, належним чином посвідчує повноваження представниці - Медведєвої М.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема, в судах України.

7. У касаційній скарзі позивач просить Верховний Суд скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

8. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №200/4992/24.

9. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет представниці позивачки Медведєвої М.В. через підсистему "Електронний суд" 08 жовтня 2024 року о 19:21, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

10. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області через підсистему "Електронний суд" 08 жовтня 2024 року о 19:21, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 грудня 2024 року.

12. При здійсненні перегляду ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в касаційному порядку, учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

13. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з відзивами на касаційну скаргу ОСОБА_1 не зверталися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

16. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

17. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

18. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є безпідставними з огляду на наступне.

20. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

21. Частинами третьою і п`ятою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

22. Положеннями частин першої, четвертої і п`ятої статті 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

23. Положеннями статті 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

24. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

25. Статтею 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат, законний представник, а у справах незначної складності представником може бути фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

26. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

27. Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

28. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень зазначених статей КАС України сформована, зокрема у постановах від 22 лютого 2019 року у справі №442/6779/16-а та від 20 серпня 2020 року у справі №824/965/19-а.

29. Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

30. Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

31. Положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

32. Згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

3) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

4) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

5) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

33. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень статті 171 КАС України сформована, зокрема у постановах від 24 червня 2021 року у справі №580/5817/20 та від 22 липня 2021 року у справі №320/10329/20.

34. З аналізу зазначених вище норм вбачається, що звернення до суду, в тому числі з позовною заявою чи апеляційною скаргою, через представника здійснюється лише на підставі належним чином оформленого документу, що посвідчує повноваження такого представника.

35. Зокрема, повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

36. Так, судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана Медведєвою М.В. як представником. До позовної заяви додано копію нотаріально засвідчену довіреність від 06 лютого 2024 року, зі змісту якої встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 цією довіреністю уповноважила Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пенсійного права" в особі директора Медведєвої М.В. та/або Медведєва Андрія Олександровича, Горбачової Дар`ї Олександрівни, Кулікової Варвари Олегівни, Бігун Світлани Вікторівни захищати її права та законні інтереси, зокрема, в судах України усіх рівнів, з усіма правами, які надані законом позивачу.

37. Повертаючи позовну заяву, суди першої і апеляційної інстанцій вважали, що фізична особа (як і юридична особа) має право укладати договори з юридичними особами стосовно надання їй певних послуг (в тому числі юридичного характеру), разом із цим довіреність (укладена на виконання договору) на представництво у суді має бути видана на конкретну фізичну особу (або фізичних осіб). При цьому, суди вважали, що посилання у довіреності на те, що представника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пенсійного права") представляють певні фізичні особи свідчить саме про те, що вказані особи є представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пенсійного права" у правовідносинах з представництва цим Товариством позивача в (тому числі) судах України.

38. Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчиняти правочини від імені та в інтересах іншої сторони, яку вона представляє (довіритель).

39. Положеннями статті 244 ЦК України представництво за довіреністю, передбачено:

1. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

2. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

40. Отже, директор юридичної особи, яка здійснює захист прав фізичних осіб пенсіонерів на професійній основі, має право представляти інтереси фізичної особи, якщо така особа належним чином уклала угоду з такою юридичною особою про представництво її інтересів. До того, ж обов`язкової наявності в такої особи статусу адвоката процесуальний закон, у такій категорії справ, не вимагає.

41. Водночас, колегія суддів вважає помилковим та надмірно формальним підхід судів першої і апеляційної інстанцій щодо дослідження доданої до адміністративного позову довіреності.

42. Аналіз довіреності, виданої фізичною особою ОСОБА_1 на представництво її інтересів Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр пенсійного права", дозволяє стверджувати про фактичне уповноваження Медведєвої М.В., Медведєва А.О., Горбачової Д.О., Кулікової В.О., Бігун С.В., представляти інтереси позивачки в усіх без винятку органах державної влади, в тому числі Пенсійному фонді України, його територіальних органах, а також судах України, з усіма правами, які надані законом позивачу.

43. Враховуючи викладене, Суд не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви з підстав, що її підписано особою, повноваження якої не підтверджено у спосіб, встановлений законом, та вважає, що повноваження Медведєвої М.В. щодо підписання позовної заяви, підтверджуються належним чином оформленою нотаріальною довіреністю.

44. Частиною другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Згідно з імперативними вимогами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відтак, за встановлених судами першої і апеляційної інстанцій фактичних обставин у справі, Верховний Суд вважає передчасним висновки судів про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

47. Згідно частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

48. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані ухвала і постанова підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року, а справу направили до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін