Ухвала

від 22.08.2024 по справі 752/21544/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 752/21544/18

провадження № 61-10229ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Сердюка В. В.

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду: Ситнік О. М., Олійник А. С.,

Сердюка В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання нечинним рішення органу опіки та піклування, визначення місця проживання дитини з батьком, визначення способів участі батька в особистому вихованні дитини та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Каращенко Юлії Валеріївни на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня

2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року та

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання нечинним рішення органу опіки та піклування, визначення місця проживання дитини з батьком, визначення способів участі батька в особистому вихованні дитини та спілкуванні з дитиною.

У серпні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

12 грудня 2023 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , задоволено частково.

Визначено порядок та способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 10 год. до 16 год. в населеному пункті за місцем проживання дитини - ОСОБА_2 , у присутності матері дитини ОСОБА_3 в перші три місяці з дня набрання рішенням законної сили (після спливу вказаного строку - без присутності матері дитини);

- через три місяці - другого та четвертого тижня кожного місяця з 18 год. п`ятниці до 18 год. наступної за нею неділі;

- у понеділок, середу та п`ятницю, першого та третього тижня кожного місяця

з 14 год. до 18 год.;

- у вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14 год.

до 18 год.;

- необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного засобу зв`язку;

- спільний відпочинок батька з донькою:

- щорічно під час осінніх, зимових, весняних канікул дитини - половина канікул;

- щорічно під час літніх канікул - 15 днів кожного місяця літніх канікул;

- святкування дня народження батька дитини разом з дитиною. Винятковими випадками неможливості cвяткування є відсутність дитини на території міста через перебування на оздоровленні/відпочинку разом з матір`ю в межах встановленого графіку участі у вихованні, або хвороби дитини, що підтверджується відповідними довідками медичного закладу;

- святкування Нового Року, Різдва - поперемінно рік через рік, кожного непарного року;

- святкування дня народження дитини - ОСОБА_2 з батьком поперемінно рік через рік, кожного непарного року;

- у разі перебування дитини з матір`ю на Новий Рік та день народження визначити ОСОБА_1 побачення з дитиною в ці дні з 12 год. до 16 год.

Батько і мати дитини мають повідомляти один одного про місце перебування дитини під час перебування дитини з іншим з батьків в періоди спілкування.

Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.

Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування з дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути засвідчені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я. У разі лікування дитини в стаціонарному закладі охорони здоров`я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування, якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов`язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час.

Зобов`язано ОСОБА_3 :

- повідомляти про зміну місця перебування ОСОБА_2 не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення засобом телефонного зв`язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 ;

- повідомити ОСОБА_1 телефонний номер для надання йому можливості регулярно спілкуватись з ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку;

- не перешкоджати ОСОБА_1 в прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за встановленими порядком та способами.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Визначено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_3

06 червня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв адвокат Голосов Ю. В., залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діяв в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , залишено без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року залишено без змін.

15 липня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Каращенко Ю. В. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, в якій просила їх скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , провадження за позовом в частині ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої

ОСОБА_2 , закрити, в частині позову ОСОБА_1 передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, просила зупинити виконання оскаржуваних рішень з метою охорони і захисту прав і законних інтересів малолітньої ОСОБА_2 та відповідачки.

09 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката

Каращенко Ю. В. на рішення Суворовського районного суду м. Одеси

від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, зупинено виконання оскаржуваних рішень в частині задоволення вимог ОСОБА_1

19 серпня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Олійник А. С., Сердюка В. В. з підстав недовіри суддям Верховного Суду в розгляді його касаційної скарги.

21 серпня 2024 року вказану заяву за вх. № 27404/0/220-24 передано судді-доповідачу Ситнік О. М.

Заява про відвід обґрунтована тим, що судді під час постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження та вирішення питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень спотворили клопотання адвоката Каращенко Ю. В. і додали в нього відомості, які не заявлялися стороною.

Вказує, що колегія суддів в ухвалі від 09 серпня 2024 року задовольнила клопотання про зупинення виконання рішення Суворовського районного суду

м. Одеси від 12 грудня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду

від 06 червня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до закінчення касаційного провадження з метою недопущення порушення прав та законних інтересів малолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначає, що суддями спотворено події та вимоги клопотання, оскільки заявниця просила зупинити оскаржувані судові рішення лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 особисто.

Отже, в заяві ОСОБА_1 висловлює сумніви в об`єктивності суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Олійник А. С., Сердюка В. В. та не погоджується із вирішенням процесуального питання щодо зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, які викладені в ухвалі про відкриття касаційного провадження, в редакції ухвали.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду

Ситнік О. М., Олійник А. С., Сердюка В. В. суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Ситнік О. М., Олійник А. С. , Сердюк В. В. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Доводи заяви про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Олійник А. С. та Сердюка В. В., тому заявлений відвід є необґрунтованим.

В цілому доводи заяви свідчать про незгоду з процесуальними діями колегії суддів у складі Ситнік О. М., Олійник А. С., Сердюка С. С., що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Верховний Суд зауважує, що процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статті 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді й захисту суб`єктивних прав та інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.

У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через своїх батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших осіб, визначених законом, не може виступати позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами.

У справі, яка переглядається, не відмежовується особа ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах, від ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки оскаржувані рішення стосуються його як батька і визначають порядок та способи його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі в розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини в справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.

Отже, оскільки суд виснував про необґрунтованість заявленого

ОСОБА_1 відводу суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Олійник А. С., Сердюка В. В., відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду: Ситнік О. М., Олійник А. С.,

Сердюка В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання нечинним рішення органу опіки та піклування, визначення місця проживання дитини з батьком, визначення способів участі батька в особистому вихованні дитини та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Каращенко Юлії Валеріївни на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня

2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня

2024 року визнати необґрунтованою.

Заяву передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Судді Ситнік О. М.

Олійник А. С.

Сердюк В. В.