Ухвала

від 23.08.2024 по справі 754/6009/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/754/2209/24

Справа № 754/6009/22

У Х В А Л А

Іменем України

23 серпня 2024 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022100030000991 від 18.05.2022 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.

В судовому засіданні 06.08.2024 при розгляді кримінального провадження № 12022100030000991 від 18.05.2022 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, захисник ОСОБА_5 усно заявив відвід головуючій судді ОСОБА_6 , який обґрунтовувався упередженим, на думку захисника, ставленням судді ОСОБА_6 до сторони захисту, яке полягало у безпідставному непризначенні суддею розміру застави при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, захисник вважає, що суддею ОСОБА_6 безпідставно задоволено клопотання сторони обвинувачення про відкладення судового засідання у зв`язку із неприбуттям представника потерпілого та потерпілого. Натомість, клопотання сторони захисту про встановлення прокурору обмеження у праві подання доказів (допиту потерпілого), суддею не було задоволено. Як вважає захисник, така поведінка судді ОСОБА_6 може свідчити про особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження та упередженість.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 підтримали заяву про відвід та просили таку задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення заявленого відводу, вважаючи його необґрунтованим.

Суддя ОСОБА_6 у судове засідання з розгляду клопотання про відвід не прибула, повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду заяви не звернулась, що відповідно до приписів ст. 81 КПК України, не є перешкодою для розгляду зазначеної заяви по суті.

2. Обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, в частині 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі- ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Захисник у заяві про відвід не посилається на порушення авторозподілу при визначенні судді ОСОБА_6 , як і не стверджує про недодержання нею об`єктивного критерію при розгляді кримінального провадження. Отже формування суду для розгляду цієї справи (об`єктивний критерій) здійснено у встановлений законом спосіб.

Що стосується суб`єктивного критерію, то, захисник, вочевидь, висловлює свою незгоду з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_6 Саме ця обставина породжує у нього сумніви в неупередженості судді.

ЄСПЛ встановлює два виключення із належних сумнівів. Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 по справі №908/137/18, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, в тому числі й на рішення у «Справі Гаусшильдта» від 24.05.1989, «Міккалеф проти Мальти» від 15.10.2009, «Межнаріч проти Хорватії» від 15.07.2005, «підставою для виходу судді з процесу є достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості, а не будь-які щонайменші сумніви учасників справи (такі як: публічно висловлена думка судді, поведінка судді в інших провадженнях, тощо). Тобто, для задоволення відводу судді за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи».

Суть доводів заяви захисника ОСОБА_5 про відвід зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями судді ОСОБА_6 , а саме ухвалою про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, порядком та результатами вирішення судом клопотань, а також із рішеннями головуючої судді щодо організації судового провадження загалом.

Однак кримінальне процесуальне законодавство (зокрема, ст. 321 КПК України) визначає, що саме головуючий суддя керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

За таких обставин визначення судом необхідності відкладення судового засідання з метою забезпечення явки та допиту потерпілого, а також організація процесу судового розгляду, не є проявом упередженості, а свідчить про те, що головуюча суддя зокрема реалізує свої повноваження, надані Кримінальним процесуальним кодексом України, з метою з`ясування всіх обставин кримінального провадження, дотримання принципу рівності всіх учасників провадження, що є об`єктивно необхідним, з урахуванням складу учасників та складності кримінального провадження.

Разом з тим суд зауважує, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає певні обов`язки сторін кримінального провадження, у тому числі підкорятись законним вимогам та розпорядженням суду.

Стосовно необґрунтованого, на думку заявника, затягування розгляду кримінального провадження суддею ОСОБА_6 , то суд звертає увагу на таке.

29.07.2022 до Деснянського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100030000991 від 18.05.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186КК України.

Згідно протоколу автоматичного розподілу від 29.07.2022 вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_7 .

Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року № 87, у зв`язку з призовом за мобілізацією судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 з 12.04.2024 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 (зі змінами), п.2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду м. Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл по справі №754/6009/22 (провадження №1кп/754/299/24) по кримінальному провадженню №1202100030000991 від 18.05.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України для визначення головуючого судді.

25.04.2024 року при повторному автоматичному розподілі, вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_6 , яка була визначена в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Оскільки 03.05.2024 під час першого судового засідання під головуванням судді ОСОБА_6 сторона захисту наполягала на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді, суд у відповідності до положень ч. 2 ст. 319 КПК України, прийшов до висновку про необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснити повторно всі процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді.

Враховуючи, що саме за клопотанням сторони захисту судовий розгляд у повному обсязі розпочався з початку, твердження сторони захисту про невиправдане затягування суддею ОСОБА_6 розгляду кримінального провадження є безпідставним.

Щодо незгоди сторони захисту із змістом ухвали про продовження стосовно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то така незгода має бути висловлена у процесуальний спосіб шляхом подання відповідної апеляційної скарги.

Незгода із порядком проведення судового засідання, так само, як і зі змістом судових рішень, не може бути підставою для відводу. В противному випадку інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження судді виключно за одним побажанням учасника кримінального провадження, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього судді, що не відповідає засаді змагальності сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022100030000991 від 18.05.2022 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1