Ухвала

від 02.12.2024 по справі 754/6009/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/299/24

Справа № 754/6009/22

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2024 року Деснянський районним судом у м. Києві у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та клопотання захисника про зміну місця відбування домашнього арешту у кримінальному провадженні №12022100030000991 від 18.05.2022 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, вдівця, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 14.07.2016 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

- 04.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. На основі ст. 3 п. «в» Закону України «Про амністію» звільненого від покарання;

- 25.04.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 22.07.2020 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 5 місяців 10 днів,

обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12022100030000991 від 18.05.2022 щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою, та зазначив, обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також, вказав, що ОСОБА_3 порушено умови відбування домашнього арешту, а саме обвинувачений без дозволу покинув місце проживання за яким йому визначено місце відбування домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та захисник заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді нічного арешту у певний час доби, мотивуючи тим, що обвинувачений хоче знайти роботу та утримувати неповнолітню дитину та тестя ОСОБА_6 .

Крім того, адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну місця відбування домашнього арешту ОСОБА_3 з адреси АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , у зв`язку з необхідністю доглядати за тестем.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що «кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність» і що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».

Указані гарантії права на свободу та особисту недоторканність, які передбачені ст. 29 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 перебував під вартою з 13.06.2022 року по 03.10.2024.

Після зміни запобіжного заходу в судовому засідання 05.11.2024 адвокатом ОСОБА_5 подано такі документи - заяву ОСОБА_6 в якій останні просить дозволити ОСОБА_3 відбувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Дану заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є його зятем, а йому після перенесеної хвороби - інсульту, необхідна стороння допомога.

При цьому, обставини на які посилається прокурор в своєму клопотанні щодо порушень ОСОБА_3 умов відбування запобіжного заходу у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , почали фіксуватися вже після подання вищезазначеної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вимогами частини першої статті 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких належить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає встановленими наявність ризику ухилення від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і, розуміючи наслідки завершення судового розгляду, а також враховуючи воєнний стан на території України, може намагатись уникнути покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказана позиція узгоджується з висновком Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, суд вважає, що існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_3 неодноразово був засуджений за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Дійшовши висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому слід продовжити обраний запобіжний захід.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що обвинувачений, має постійне місце реєстрації та проживання на території м. Києва, діючи у стані тяжких сімейних обставин, змінив місце проживання, та завчасно повідомив про це суд, а отже є достатні підстави вважати, що тримання його під вартою є надмірним запобіжним заходом, у зв`язку з чим суд доходить висновку про продовження обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає за необхідне змінити місце відбування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: : АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372 КПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Клопотання захисника - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці - до 02 лютого 2025 року включно, заборонивши цілодобово обвинуваченому залишати квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки протягом часу до 02 лютого 2025 року прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 24 год. 00 хв. 02 лютого 2025 року включно.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу направити для виконання до органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1