Постанова

від 26.08.2024 по справі 911/803/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/803/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області

(суддя - Карпечкін Т.П.)

від 22.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.)

від 28.05.2024

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021

у справі № 911/803/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське", ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО" Гнатюк Мирослави Валеріївни, ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Компанія з обмеженою відповідальністю НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД,

про визнання недійсними рішення, договору купівлі-продажу, статуту, скасування рішень, витребування майна та визнання права власності.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень за результатом розгляду справи по суті спору

1.1. Господарським судом Київської області розглядалась справа № 911/803/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (далі - ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал») до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бузівське» (далі - СГ ТОВ «Бузівське»), ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Центр» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанії з обмеженою відповідальністю НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД про визнання недійсними рішення, договору купівлі-продажу, статуту, скасування рішень, витребування майна та визнання права власності.

1.2. За наслідками розгляду спору в суді першої інстанції рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 911/803/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а саме:

- визнано недійсними рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Бузівське», оформлені протоколом від 24.05.2017 № 24/05-2017-2;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» від 24.05.2017 № 24/05/17-1, укладений між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» та ОСОБА_2 ;

- визнано недійсним статут СГ ТОВ «Бузівське», затверджений загальними зборами учасників (протокол від 24.05.2017 № 24/05-2017-2);

- скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 24.05.2017 року № 13391050019003816;

- скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 № 13391050020003816;

- витребувано у ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частку в розмірі 9,7% статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське», яка вибула з володіння ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» не з його волі іншим шляхом;

- визнано право власності на частку в розмірі 9,7% статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» за ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал».

1.3. Постановою Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20 рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі №911/803/20 скасовано в частині задоволення позову про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СГ ТОВ «Бузівське», оформлених протоколом від 24.05.2017 № 24/05-2017-2;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» від 24.05.2017 № 24/05/17-1, укладеного між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» та ОСОБА_2 ;

- визнання недійсним статуту СГ ТОВ «Бузівське», затвердженого загальними зборами учасників відповідно до протоколу від 24.05.2017 № 24/05-2017-2;

- скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк М.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 24.05.2017 № 13391050019003816;

- скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк М.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 № 13391050020003816;

- визнання права власності на частку в розмірі 9,7% статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» за ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал».

Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» до СГ ТОВ «Бузівське», ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк М.В., ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 в частині задоволення позову ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частки статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7%, яка вибула з володіння ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» не з його волі іншим шляхом, - залишено в силі.

2. Короткий зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та ухвалених судових рішень за результатом її розгляду

2.1. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 у справі № 911/803/20.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що до прийняття рішення у наведеній справі (31.03.2021), він 10.11.2020 заявив про свій вихід зі складу учасників СГ ТОВ «Бузівське», що оформлено відповідною нотаріально посвідченою заявою від 10.11.2020, і у грудні 2020 року зменшено розмір статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» на розмір частки ОСОБА_1 та проведена державна реєстрація змін.

ОСОБА_1 стверджує, що йому не було відомо про необізнаність суду при прийнятті рішення у даній справі про його вихід зі складу відповідача - СГ ТОВ «Бузівське» у листопаді 2020 року, а відомості про зміну статусу та складу учасників СГ ТОВ «Бузівське», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР), є загальнодоступним і мали бути перевірені судом до прийняття рішення по суті спору у даній справі.

Також заявник стверджує, що з листопада 2020 року після виходу зі складу учасників СГ ТОВ «Бузівське» ОСОБА_1 не слідкував за станом справ товариства, про ухвалені судові рішення у даній справі не був обізнаний у зв`язку з неотриманням процесуальних документів, а оскільки заявник станом на момент прийняття рішення у справі вже не був останнім набувачем спірного майна - частки в статутному капіталі, у нього не може бути витребувана відповідна частка.

Щодо строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив, що про результати розгляду спору у справі №911/803/20 дізнався випадково під час розгляду господарської справи №911/805/20 (підготовче засідання призначене на 28.08.2023), в ході розгляду якої адвокату Шведенка О.М. стало відомо, що наявні судові спори про витребування у ОСОБА_1 часток у статутному капіталі товариств, які останньому не належать, а про нововиявлені обставини, а саме неврахування при прийнятті рішення суду у справі № 911/803/20 загальнодоступних відомостей, що ОСОБА_1 з 10.11.2020 не є учасником СГ ТОВ «Бузівське», представник ОСОБА_1 довідався лише при ознайомленні з матеріалами даної справи.

2.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у справі № 911/803/20 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 у справі № 911/803/20 відмовлено повністю. Рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 у справі №911/803/20 залишено в силі.

Ухвалюючи судові рішення, суди виходили з того, що наведені заявником обставини не підпадають під ознаки, наведені у пункті 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема такі обставини були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи і такій особі могло бути відомо про відповідний судовий розгляд. Відповідні обставини є доказами стосовно обставин, що були встановлені судом, які не оцінювалися судом через їх неповідомлення стороною у справі, якої такі обставини стосуються.

Крім того, суди врахували, що заявником не надано всіх доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №911/803/20. Зокрема, заявником не надано доказів та пояснень щодо зменшення статутного капіталу, оскільки рішення загальних зборів СГ ТОВ «Бузівське» від 01.12.2020, яким затверджено вихід відповідача 4 зі складу учасників, не містить відомостей про зменшення статутного капіталу чи про придбання частки товариством, тобто доля спірної частки не визначена. Також заявником не надано пояснень та доказів щодо отримання виплати вартості частки йому як вибувшому учаснику. Крім того, заявником не надано і матеріали справи не містять належних доказів проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, які документи і коли подавались на державну реєстрацію, оскільки наявних загальнодоступних відомостей в ЄДР не достатньо для встановлення дійсних обставин руху спірної частки, що має значення для розгляду спору.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що вихід ОСОБА_1 зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бузівське» відбувся після відкриття провадження у справі та до прийняття рішення суду, про що суду не було повідомлено, хоча заявник приймав участь у справі в якості відповідача 4, тому мав і міг бути обізнаним з розглядом справи.

До того ж, враховуючи узгодженість позицій відповідача 4 (заявника) та відповідача 1 (товариства) та ненадання ними витребуваних судом доказів, необхідних для встановлення дійсних обставин спору, суд вбачає в поданні заяви за нововявленими обставинами зловживання правом з метою порушення прав позивача. Зокрема, ОСОБА_1 розпорядився спірною часткою після пред`явлення до нього вимоги про її витребування на користь позивача, внаслідок такого розпорядження спільні дії відповідача 4 та відповідача 1 були спрямовані на припинення існування спірної частки, про що вони самі зазначають під час перегляду рішення, однак не надають всіх доказів, які б дозволяли відтворити дійсні обставини спору.

Разом з тим, суди відзначили і те, що в будь-якому випадку зміна кінцевого власника спірного майна була б підставою для заміни відповідача, а не для відмови у позові.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 911/803/20, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 у справі № 911/803/20 в частині задоволеної позовної вимоги про витребування у ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частки статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7%, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про витребування у ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частки статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7% відмовити.

3.2. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з порушенням норм статті 388 ЦК України, статті 320 ГПК України, а також без урахування положень статей 19, 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". При цьому скаржник відзначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №911/1888/18, від 11.02.2021 у справі №727/9547/13, від 28.01.2021 у справі №367/8910/17, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/23, від 21.10.2020 у справі №726/938/18, від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, від 14.04.2021 №901/819/18, від 03.08.2022 у справі №910/11027/18, від 28.09.2022 у справі №910/4277/21.

3.3. Відзиви на касаційну скаргу, до Суду не надходили.

4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 у справі №911/803/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №911/803/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 911/803/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 у справі №911/803/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

4.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Київської області від 22.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 911/803/20, якими відмовлено у перегляді рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2021 у справі № 911/803/20 за нововиявленими обставинами.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.

5.2. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті правильності застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.

Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Тобто до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи,

3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо питання визначення ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, викладених, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19 тощо.

Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується і послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявлених обставинами Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Підсумовуючи викладене вище, слід вказати, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Разом з тим, слід відзначити, що згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі (пункти 7.4-7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Наведене вище свідчить про сталу та послідовну правову практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

5.3. Так, в якості нововиявлених, заявником визначено такі обставини:

- на час прийняття рішення у наведеній справі ОСОБА_1 не був учасником СГ ТОВ «Бузівське», оскільки добровільно вийшов з товариства на підставі нотаріально посвідченої заяви;

- заявник стверджує, що розмір статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» було зменшено на розмір частки ОСОБА_1 та проведена відповідна державна реєстрація змін;

- заявник вказує, що йому не було відомо про необізнаність суду при прийнятті рішення у даній справі про його вихід зі складу відповідача - СГ ТОВ «Бузівське», а відомості про зміну статусу та складу учасників СГ ТОВ «Бузівське» містяться в ЄДР, які є загальнодоступним і мали бути перевірені судом до прийняття рішення по суті спору у даній справі.

5.3.1. Суди попередніх інстанцій, здійснивши аналіз усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, дійшли висновку, що наведені заявником обставини не підпадають під ознаки, наведені у пункті 1 частини другої статті 320 ГПК України, зокрема такі обставини були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи і такій особі могло бути відомо про відповідний судовий розгляд. Відповідні обставини є доказами стосовно обставин, що були встановлені судом, які не оцінювалися судом через їх неповідомлення стороною у справі, якої такі обставини стосуються.

Крім того, судом враховано, що заявником на вимогу суду не надано усіх доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №911/803/20, зокрема матеріали справи не містять доказів зменшення статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське»; доказів придбання частки товариством (доля спірної частки не визначена); доказів отримання ОСОБА_1 виплати вартості його частки у статутному капіталі як вибувшому учаснику; доказів проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, на підставі яких документів здійснювалась державна реєстрація.

5.4. Ураховуючи вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин у контексті доводів касаційної скарги та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на правильному застосуванні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, а є доказами щодо обставин у справі, що були встановлені судом, які, у свою чергу, заявнику були відомі на час розгляду справи та про які заявник як відповідач у справі міг повідомити суд при розгляді спору у відповідності до статті 74 ГПК України.

Відтак наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав.

Колегія суддів відзначає, що ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Натомість, вказаних обставин скаржником не доведено.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані відповідачем.

За таких обставин, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у Суду відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі №911/1888/18, від 11.02.2021 у справі №727/9547/13, від 28.01.2021 у справі №367/8910/17, від 28.09.2022 у справі №910/4277/21, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі не стосуються спірних правовідносин, зокрема застосування статті 320 ГПК України.

Водночас правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.06.2020 у справі №19/028-10/23, від 21.10.2020 у справі №726/938/18, від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, від 14.04.2021 №9901/819/18, від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 (на які посилається скаржник), не суперечать оскаржуваним судовим рішенням.

5.5. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

5.6. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 5 цієї Постанови.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі №911/803/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко