Рішення

від 26.08.2024 по справі 320/3929/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року №320/3929/19

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )доУправління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області (вул. Гагаріна, буд. 18, м. Бровари, Київська область, 07400)провизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, у якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008-2019 роки у відповідності до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області здійснити на користь ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних за 2008-2019 роки у відповідності до приписів статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII у сумі 102225,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» сплатив щорічну допомогу на оздоровлення за період з 2008 по 2019 роки в розмірі, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, встановленою Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 102225,00 грн. В перерахунку вказаної допомоги відповідачем було відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 31.10.2019 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що щорічну допомогу на оздоровлення позивачу виплачено в порядку та розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, яка прийнята на виконання ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просив в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №320/3929/19 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №320/3929/19 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та учасником ліквідації наслідком аварії на Чорнобильській АЕС, і на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яку за період з 2008-2019 роки йому виплачено в розмірі 120 грн.

Вважаючи, що розмір допомоги є меншим, ніж встановлено законодавством, позивач звернувся до відповідача з заявою про її перерахунок.

Листом відповідача від 31 травня 2019 року №01-10.1/134 в проведенні такого перерахунку відмовлено з посиланням на те, що щорічну допомогу на оздоровлення виплачено в порядку та розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що існувала після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними змін, які були внесені пп. 11 п. 28 розд. II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, щорічна допомога на оздоровлення такій категорії осіб, як позивач, обчислювалася у кратному розмірі до мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, 01 січня 2015 року набрали чинності відповідні положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (Закон від 28 грудня 2014 року №76-VIII), якими внесені зміни, зокрема, до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вказану статтю викладено у редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї" (Закон від 21 квітня 2016 року № 1339-VIII), який набрав чинності з 22 травня 2016 року, статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вказаній редакції (яка діє і натепер) щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 48 вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26 жовтня 2016 року № 760, якою затверджено Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, - в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав допомога надається за однією з таких підстав за вибором особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

інвалідам I і II групи - 120 гривень;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;

інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків,та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплату щорічної допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальних заробітних плат, передбачено було.

Щорічна допомога на оздоровлення позивачу правомірно була виплачена в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562, що відповідало вимогам ст. 48 вказаного Закону.

З огляду на наведене відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її перерахунку.

Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі №202/4104/17, від 18 січня 2019 року в справі №554/7879/16-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач є інвалідом 2 групи, а отже звільнений від сплати судового збору тому у цій справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.