Ухвала

від 27.08.2024 по справі 761/19425/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 серпня 2024 року м. Київ

Справа № 761/19425/23

Провадження: № 22-ц/824/14851/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т. О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н. Г.,

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покрова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання будинку,

у с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року позов ОСББ «Покрова» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покрова» заборгованість за внесками на утримання будинку за період з 01.07.2020 року по 31.05.2023 року в розмірі 87 173 грн 42 коп; інфляційні втрати в розмірі 18 836 грн 93 коп; 3% річних в розмірі 3 791 грн 40 коп, судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. та судовий збір в розмірі 2684 грн.

Повний текст рішення суду складено 06 червня 2024 року.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_2 20 липня 2024 року направив засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду, в якій одночасно порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного судового рішення отримав 20 червня 2024 року.

23 липня 2024 року цивільну справу витребувано із суду першої інстанції.

05 серпня 2024 року цивільна справа №761/19425/23 надійшла до Київського апеляційного суду.

Вирішуючи порушене скаржником питання, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як убачається із матеріалів справи, 29 травня 2024 року судом першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення (т. 2, а. с. 88).

Повний текст рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року складено 06 червня 2024 року.

Згідно довідки про доставку електронного листа копію Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня2024 року було доставлено на електронну адресу скаржника 20 червня 2024 року(т. 2, а. с. 97).

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що копію оскаржуваного судового рішення в системі «Електронний суду» отримано 20 червня 2024 року.

Апеляційна скарга подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції 20 липня 2024 року.

Доказів вручення скаржнику копії тексту оскаржуваного рішення у паперовій формі матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження скаржником пропущений з поважних причин, а тому вважаю за можливе його поновити.

У апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення як споживача на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а також вказує на те, що має скрутне матеріальне становище.

Вирішуючи вказане клопотання, суд ураховує наступне.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Преамбула Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц зазначила, щостаттею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеногоЗакону і статті22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.

Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

Ураховуючи наведене, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.

Зокрема, такої ж позиції дотримується Верховний Суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за подачу касаційної скарги особами, які не мають процесуального статусу позивача (ухвала від 10 січня 2023 року у справі №344/8736/21).

У даній справі ОСОБА_1 є відповідачем.

За таких умов, скаржникмає сплатитисудовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки до апеляційної скарги не долучено доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», визначено розміри ставок судового збору на основі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У відповідності до положень Закону України «Про судовий збір», зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 4, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як убачається з матеріалів справи під час звернення до суду з позовом позивачем було вірно сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду.

Отже, скаржнику, оскаржуючи рішення суду першої інстанції необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнта 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 3220, 80 = (4026*0, 8) та надати суду оригінал квитанції про таку сплату.

Отже, скаржнику, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, необхідно сплатити судовий збір у розмірі (2684 х 150%) = 4026 грн за наступними реквізитами та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 358 цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору у розмірі 3220, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357, 366 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного м. Києва від 29 травня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року залишити без руху з наданням строку для сплати судового збору, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у випадку несплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Т. О. Невідома