Постанова

від 18.12.2024 по справі 761/19425/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 761/19425/23

Провадження: № 22-ц/824/14851/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Соколової В. В.

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н. Г.,

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОКРОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання будинку,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОКРОВА» (далі по тексту - ОСББ «ПОКРОВА», позивач) звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСББ «ПОКРОВА» здійснює управління житловим будинком АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) є власником квартири АДРЕСА_2 , якому ОСББ «ПОКРОВА» надає житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач користується житлово-комунальними послугами, але не вносить оплату за них, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 31 травня 2023 року становить 87 173 грн 42 коп. Таким чином, оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Крім того, так як відповідач своєчасно не сплачує внески на утримання будинку, на підставі положень ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з оплати внесків на утримання будинку за період з 01 липня 2020 року по 31 березня 2023 року в розмірі 87 173 грн 42 коп., 3% річних в розмірі 3 791 грн 40 коп., інфляційні втрати в розмірі 18 836 грн 93 коп.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року позов ОСББ «ПОКРОВА» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ПОКРОВА» заборгованість по внесками на утримання будинку за період з 01 липня 2020 року по 31 травня 2023 року в розмірі 87 173 грн 42 коп.; інфляційні втрати в розмірі 18 836 грн 93 коп.; 3% річних в розмірі 3 791 грн 40 коп., судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн та судовий збір в розмірі 2684 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що в порушення вимог діючого законодавства відповідач не сплачував внески за утримання будинку (грошове зобов`язання). за таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по внескам на утримання будинку та зв`язку з простроченням оплати внесків, також суд першої інстанції вважав, що сума боргу підлягає стягненнюз урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скарги, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні вимог позивача.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що за відсутності діючого та затвердженого на загальних зборах об`єднання кошторису, позивач не мав права вимагати оплати послуг з управління будинком.

Вказує на неможливість бути присутнім у судовому засіданні, оскільки перебував на лікуванні, однак судом не прийнято до уваги вказану обставину, чим порушено його права.

Також, вказує, що судом не взято до уваги відкриті кримінальні провадження щодо фінансової діяльності правління ОСББ «ПОКРОВА» за 2020-2023 роки.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року та 03 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лазова Н. В. в інтересах ОСББ «ПОКРОВА» доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважала необґрунтованими, вказувала, що у суді першої інстанції відповідачем не заперечувались документи, якими затверджено тариф внеску, його розмір (протоколи), договори на підтвердження належного надання житлово-комунальних послуг, якими забезпечується весь будинок № 14, та статут ОСББ «ПОКРОВА», який підписав сам скаржник будучи головою правління ОСББ та, відповідно, головою загальних зборів об`єднання, які проводились 21 вересня 2017 року та 14 вересня 2019 року.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

У судовому засіданні адвокат Лазова Н. В. в інтересах ОСББ «ПОКРОВА» заперечувала проти апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справу.

Вирішуючи клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволення, ураховуючи наступне.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 забезпечено його участь у судовому засіданні, призначеного на 20 листопада 2024 року на 10 год 40 хв. в режимі відео конференції, а у разі відкладення розгляду справи - наступні судові засідання.

Клопотання про відкладення розгляду справи мотивовано тим, що за станом здоров`я ОСОБА_1 не має можливості приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. Однак, зі змісту клопотання та медичного висновку встановити причини неможливості ОСОБА_1 приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції не вбачається за можливе.

ОСОБА_1 у повній мірі викладено свої доводи і міркування щодо незгоди з оскаржуваним судовим рішенням у апеляційній скарзі. Ні в апеляційній скарзі, ні у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено жодних нових обставин, які б унеможливлювали розгляд справи за наявними матеріалами справи за відсутності відповідача.

Згідно висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16, відповідно до ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, проте суд може відкласти розгляд справи, якщо повідомлені стороною причини неявки буде визнано поважними. В той же час, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, в пункті 1 статті 6 зазначає, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на розгляд його справи протягом розумного строку. Крім того, Європейська хартія про закон «Про статус суддів» також в п. 1.6 зазначає, що держава зобов`язана забезпечити суддів засобами для належного виконання ними своїх задач, в тому числі й для розгляду справ протягом розумних строків.

За викладених обставин, за відсутності об`єктивної неможливості реалізувати своє право приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 285,3 кв.м.

Згідно протоколу № 1 від 17 січня 2017 року установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створено ОСББ «ПОКРОВА».

Отже, ОСББ «ПОКРОВА» здійснює управління житловим будинком АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за внесками на утримання будинку за період з 01 липня 2020 року по 31 травня 2023 року становить 87 173 грн 42 коп., на суму заборгованості нараховано 18836 грн 93 коп. інфляційних втрат, 3791 грн 40 коп. трьох відсотків річних.

Позиція суду апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ «ПОКРОВА» та відображені в протоколі № 2 від 21 вересня 2017 року, яким визначили порядок сплати внесків співвласниками, а саме розрахунковим періодом є календарний місяць; внески сплачуються до 20-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок ОСББ «ПОКРОВА».

Згідно п. 5 статуту кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами на наступний рік, не пізніше 31 грудня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласниками. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватись кошториси на два і більше років.

Протоколом №3 від 14 травня 2019 року затверджено запропонований кошторис на наступний період.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правильно вважав доводи відповідача щодо відсутності затвердженого кошторису у період 2020 року по 2023 рік включно необґрунтованими, оскільки статутом об`єднання встановлено можливість затвердження кошторису не на один звітний період, а протокол №3 від 14 травня 2019 року конкретного періоду, на який саме затвердженого кошторис, не містить, що дає підстави вважати, що затверджений кошторис (протокол №3 від 14 травня 2019 року) був чинним у спірний період.

Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (протокол №3 від 14 травня 2019 року) затвердили кошторис ОСББ «ПОКРОВА» згідно з яким, зокрема, плата за утримання будинку складає 8,73 грн за 1 кв.м.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2020 року у справі №906/884/19, дійшов висновку про те, що рішення загальних зборів, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для власників житлових приміщень, які в силу прямої норми закону несуть тягар утримання належного їм майна та зобов`язані виконувати прийняті відповідно до статуту рішення.

Отже, відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язаний сплачувати плату за утримання будинку, вартість якого визначена рішенням загальних зборів, яке є чинне і ні ким не оспорене.

Згідно свідоцтва від 20 серпня 1998 року серпії КВ №22492 про право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальна площа квартири становить 285,3 кв.м., житлова площа квартири становить 186,8 кв. м.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги доведений позивачем, і правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями у силу вимог статті 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборгованість відповідача складає 87173 грн 42 коп. ((285,3 кв.м.*8,73 грн)*35 місяців (липень 2020 року - травень 2023 року), а також 3% річних в розмірі 3 791 грн 40 коп., інфляційні втрати в розмірі 18 836 грн 93 коп.

Доводи відповідача щодо відсутності протоколу загальних зборів № 4 від 20 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правлення ОСББ «ПОКРОВА» та наявності відкритих кримінальних провадження щодо фінансової діяльності правління за 2020-2023 року не є предметом дослідження у цій справі, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції розглянуто справу за його відсутності, під час його перебування у лікарні, оскільки до заяви ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження вказаних ним обставин, що унеможливлювало суду першої інстанції надати їм належну оцінку.

Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо оцінки зібраних у справі доказів і встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин у тому контексті, які на думку відповідача свідчить про незаконність дій позивача, проте наведені ним доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Вказані доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та їх спростував, з посиланням на зібрані у справі докази та сформулював обґрунтовані висновки у прийнятому ним рішенні, з якими у повній мірі погоджується апеляційний суд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, внаслідок чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року підлягає залишенню без змін, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лозова Н. В. в інтересах ОСББ «ПОКРОВА» просила стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на правничу допомогу адвокатом Лозовою Н. В. в інтересах ОСББ «ПОКРОВА» до апеляційної скарги долучено платіжну інструкцію №189 від 10 вересня 2024 року на суму 15000 грн; додаток № 5 від 05 вересня 2024 року до договору №07/12/23/КО-1 про надання правової (правничої) допомоги; ордер серії СВ №1083020 від 06 вересня 2024 року та рахунок №221 від 05 вересня 2024 року.

Однак в порушення ч. 3 ст. 137 ЦПК України не надано детального розрахунку понесених витрат, що унеможливлює перевірити обґрунтованість заявлених адвокатом Лозовою Н. В. в інтересах ОСББ «ПОКРОВА» вимог, тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування витрат та правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

В. В. Соколова