Рішення

від 26.08.2024 по справі 317/3823/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/3823/20

Провадження № 2/317/3/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім Олена Віталіївна про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім Олена Віталіївна про встановлення факту постійного не проживання на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба (з боку батька) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті баби залишилось наступне спадкове майно:

земельна ділянка площею 7,4593 га, розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельна ділянка площею 0,4005 га, розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_5 заповіт не складала. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 є син (батько позивачки) ОСОБА_6 та донька (тітка позивачки) ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_6 .

Спадкодавець ОСОБА_5 на час відкриття спадщини постійно не проживала разом із ОСОБА_6 , відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто ОСОБА_6 та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є такими, що не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 у 2008 році після продажу належного їй нерухомого майна, за згодою ОСОБА_6 , відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , була зареєстрована та почала проживати разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 .

Приблизно у лютому 2012 року ОСОБА_5 покинула зареєстроване місце проживання та більше там не з`являлась. Спочатку вона переїхала жити до своєї доньки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , а згодом у серпні 2012 переїхала жити до позивачки за адресою: АДРЕСА_3 . У вересні 2012 року ОСОБА_5 вирішила жити окремо та винайняла собі житло по АДРЕСА_4 . Відповідачка ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 приходили до ОСОБА_5 1-2 рази на тиждень та допомагали їй у побуті, здійснювали покупки продуктів та ліків.

З липня 2015 року по 28.02.2016 (день смерті) ОСОБА_5 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_5 .

На переконання позивачки той факт, що ОСОБА_6 , відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини мали зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не свідчить про те, що вони постійно проживали зі спадкодавцем.

Батько позивачки ОСОБА_6 на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 та не встиг подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері, а тому він вважається спадкоємцем, який помер після відкриття спадщини в межах шестимісячного строку та таким, який не встиг прийняти спадщину, яка відкрилась після смерті його матері.

Отже, до позивачки ОСОБА_1 перейшло право на прийняття частки спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкової трансмісії за законом, у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не встиг її прийняти.

26.08.2016 позивачка ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Бугрім О.В. заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інша спадкоємиця ОСОБА_7 (онука ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 , повнорідна сестра ОСОБА_1 ) відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .

Згідно зі спадковою справою № 30/2016 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняли ОСОБА_2 (донька ОСОБА_5 , спадкоємець першої черги за законом) та ОСОБА_1 (онука ОСОБА_5 , єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину в порядку спадкової трансмісії).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , не прийняли фактично спадщину після смерті ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 на час відкриття спадщини постійно не проживала разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Батько позивачки ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після її смерті, а тому він не прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_5 .

Заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальні строки, які встановлені ч. 1 ст. 1270 ЦК України та спеціальні строки, які встановлені ч. 2 ст. 1276 ЦК України, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до нотаріальної контори не подавали.

Розмір частки ОСОБА_1 , як єдиного спадкоємця, яка прийняла спадщину за законом за спадковою трансмісією після смерті баби ОСОБА_5 становить:

1/2 частки земельної ділянки площею 7,4593 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

1/2 земельної ділянки площею 0,4005 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Бугрім О.В. № 141/02-31 від 21.02.2019 позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що не було надано документ, який підтверджує право власності померлої ОСОБА_5 на вищевказані земельні ділянки.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_6 . Після смерті батька залишилось спадкове майно у вигляді:

1/3 частки на квартиру АДРЕСА_6 ;

1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_7 .

На підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 22.03.2004 Комунарською районною адміністрацією Запорізької міської ради, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , набута ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності в порядку приватизації.

Враховуючи принцип рівності часток для кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності, встановлений чинним законодавством, квартира належить кожному із власників у рівних частках по 1/3 частці нерухомості.

Таким чином, після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_6 .

Право власності на буд. АДРЕСА_7 набуто ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Нєлєпіною Н.О. від 12.02.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 839.

Спірний будинок придбаний у період шлюбу ОСОБА_6 з відповідачкою ОСОБА_3 . Частки будинку, що є у спільній сумісній власності, виділено не було.

Таким чином, враховуючи презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_7 , інша 1/2 частка належить відповідачці ОСОБА_3 .

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі спадковою справою № 61/2016 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняли ОСОБА_1 (донька ОСОБА_6 , яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька), ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_6 , яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка), ОСОБА_4 (син ОСОБА_6 , який є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька).

Інша спадкоємиця ОСОБА_7 (донька ОСОБА_6 , повнорідна сестра ОСОБА_1 ) відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 .

Розмір частки ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_6 становить:

1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_7 ,

1/6 частки на квартиру АДРЕСА_6 .

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Бугрім О.В. № 142/02-31 від 21.02.2019 позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що не було надано документ, який підтверджує право власності померлого ОСОБА_6 на належне йому майно.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 просить суд встановити факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини постійно не проживала разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки від встановлення цього факту залежить виникнення її майнового права на спадкування за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_5 , зміна (збільшення) розміру часток, які належать до спадкування.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 15.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Не погоджуючись із позовними вимогами позивачки ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції відповідачка зазначила, що вона є донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом є донька померлої ОСОБА_2 та син ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями за законом є його донька ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_7 , яка відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,4593 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки площею 0,4005 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У листопаді 2007 року ОСОБА_5 виявила бажання проживати з родиною ОСОБА_6 , продала належне їй нерухоме майно та переїхала за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала до 17.06.2008. Напередодні ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_5 та поскаржилась, що у неї виник конфлікт з ОСОБА_6 , просила її забрати. Зранку 17.06.2008 ОСОБА_6 привіз матір разом з її речами до будинку ОСОБА_2 , де вона постійно проживала до жовтня 2012 року. З жовтня 2012 року ОСОБА_2 винаймала для матері квартиру АДРЕСА_8 . З жовтня 2013 року до квітня 2015 року матір проживала за адресою: АДРЕСА_9 . З 27.04.2015 по день смерті ОСОБА_5 проживала окремо за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідачка зазначає, що з 17.06.2008 по день смерті ОСОБА_5 перебувала на її утриманні, вона постійно піклувалась про матір, забезпечувала її харчами та ліками. ОСОБА_2 слідкувала за станом здоров`я матері, а коли вона не могла самостійно вставати та пересуватись по квартирі, здійснювала догляд за нею, зверталась до сторонніх осіб за допомогою по догляду за матір`ю. ОСОБА_5 мала ряд захворювань, у зв`язку з чим перебувала на диспансерному обліку та стаціонарному лікуванні, систематично відвідувала лікаря кардіолога та потребувала сторонньої допомоги. Похованням ОСОБА_5 та його оплатою займалась лише ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене, відповідачка ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту постійного не проживання на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.

У відповіді на відзив позивачка ОСОБА_1 доводи відповідачки ОСОБА_2 , викладені у відповіді на відзив, визначені такими, що не відповідають дійсності, не підтверджені доказами та є вигадкою. Позивачка вважає, що відсутні правові підстави для усунення її від права на спадкування після смерті ОСОБА_5 .

У запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_2 не погодилась із доводами відповіді на відзив, пославшись на ті ж обставини, які містяться у відзиві.

Не погоджуючись із позовними вимогами ОСОБА_1 , представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , адвокатом Вишняковою І.О., надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі вважають позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

По-перше, позивачка зазначає, що за висновками Верховного Суду державна реєстрація особи у квартирі сама по собі не є беззаперечним доказом її постійного проживання за цією адресою реєстрації.

Аналіз судової практики (постанова Верховного Суду у справі № 360/2312/16-ц від 11.03.2020, постанова Верховного Суду у справі № 569/15147/17 від 14.09.2020) свідчить про існування різного підходу до вирішення справ про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зокрема, що під постійним місцем проживання спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Померлі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є такими, що постійно проживали разом, що підтверджується спільним місцем їх реєстрації.

ОСОБА_6 є спадкоємцем, який прийняв спадщину, але не встиг оформити своїх спадкових прав, про що зазначила приватний нотаріус Бугрім О.В. у своїй постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 142/02-31 від 21.02.2019.

Таким чином, у даному випадку спадкова трансмісія не відбувається, а тому у грудні 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли спадщину за померлим ОСОБА_6 , до якої входить прийнята ним спадщина за померлою ОСОБА_5 .

По-друге, заявлені позовнівимоги ОСОБА_1 не є способом захисту порушеного права, а навпаки цими вимогами позивачка порушує права ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на отримання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за померлим ОСОБА_6 .

Вказані позовні вимоги фактично усувають ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від права на спадщину, що є незаконним, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Оскільки підставами позову була відмова приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. видати свідоцтва про спадщину за законом, то суд не може усунути ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від права на спадщину та визнати за позивачкою право на 1/2 частку спірних земельних ділянок.

У відповіді на відзив позивачки ОСОБА_1 доводи представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , адвоката Вишнякової І.О., викладені у відзиві на позовну заяву, визначені такими, що не можуть розглядатись в якості підстав для відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

У відзиві відповідачі посилаються на практику Верховного Суду, однак вказані висновки потрібно розглядати із врахуванням повного змісту судового рішення. На переконання ОСОБА_1 юридичний факт про те, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини постійно проживала разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає встановленню при вирішенні даного спадкового спору.

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського округу Бугрім О.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, який ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 30.03.2021 повернуто заявнику.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24.05.2021 відмовлено в прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. про визнання права на спадкування в порядку спадкової трансмісії, визнання такою, що є єдиним спадкоємцем, визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24.05.2021 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. про встановлення факту постійного не проживання на час відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування залишено без розгляду в частині позовної вимоги про встановлення факту постійного не проживання на час відкриття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 21.12.2023 позов підтримала у повному обсязі. Пояснила, що вона є дитиною від першого шлюбу ОСОБА_6 . Бабуся ОСОБА_5 підтримувала з ними стосунки. ОСОБА_2 з позивачкою ніколи не спілкувалась, заперечувала проти її спілкування з бабусею. Першу квартиру для бабусі вони знайшли за адресою: АДРЕСА_10 . Коли бабуся туди переїхала, вона приходила до неї, допомагала у тому про що вона просила. Стосовно батька, то про допомогу її ніхто не просив.

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Білоконева А.В., у судовому засіданні 21.12.2023 позов підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах позивачки по суті справи.

Представник відповідачки ОСОБА_2 , адвокат Фельський С.Л., у судовому засіданні 21.12.2023 проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні 21.12.2023 проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі. Пояснила, що після продажу квартири матері, доглядала матір тільки вона. Матір попросилась в неї жити. Вона прасувала, лікувала, готувала їжу. Вважає, що спадкоємцем після смерті матері на земельні ділянки є тільки вона. На час смерті матір проживала за адресою: АДРЕСА_5 , її доглядала ОСОБА_8 . Для ОСОБА_2 не мало значення де матір була зареєстрована. У 2017 році вона подавала позов, але за станом здоров`я залишила його без розгляду. Не пам`ятає з якими вимогами зверталась. На уточнююче питання представника позивачки відповіла, що позов був про встановлення факту проживання. Оригіналів правовстановлюючих документів вона не має. 17.06.2008 матір переїхала до неї за адресою: АДРЕСА_2 . Періодично матір їздила до ОСОБА_6 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на 1-2 дні і поверталась. Так було до жовтня 2012 року. У жовтні вони з матір`ю посварились і та сказала, що хоче жити окремо. Матір поселилася до ОСОБА_9 , вони проживали вдвох приблизно роки два. Потім ОСОБА_9 почала хворіти і матір переїхала до ОСОБА_10 на квартиру за адресою: АДРЕСА_11 , де прожила три чи чотири місяці. Потім вона переїхала до ОСОБА_11 , де проживала до 30.04.2015. Потім ОСОБА_2 винайняла матері квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , де вона і проживала сама по день смерті.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні 21.12.2023 проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. Пояснив, що з 2007 року бабуся ОСОБА_5 проживала разом з ними, потім захотіла переїхати до ОСОБА_2 Переїхала вона у 2008 році. Де проживала бабуся потім не пам`ятає. З батьком позивачка не спілкувалась, батька не доглядала.

На день смерті ОСОБА_5 проживала по вул. Дослідна станція, він привозив туди батька два рази на його прохання. Бабуся жила сама. ОСОБА_1 не доглядала за бабусею, тому їй потрібно відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 1/2 земельних ділянок. Батько прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 . Подати заяву до нотаріуса він не встиг, але прийняв спадщину за фактом постійного проживання з ОСОБА_5 . Батько на момент смерті проживав на дачі у с.Григорівка. Відповідач з матір`ю ОСОБА_3 постійно не проживали з ОСОБА_5 . Відповідач та його матір не подавали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Документи на дачу в заставі, оскільки вони брали гроші у борг на лікування батька. Фактично будинок було продано, але вони не встигли це оформити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні 21.12.2023 проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі. Пояснила, що ОСОБА_5 жила у них за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 сильно хворів, ОСОБА_5 було тяжко на це дивитись і вона переїхала жити до доньки ОСОБА_2 на АДРЕСА_4 . Вони іноді їздили до неї. Чоловік був інвалідом третьої групи. ОСОБА_1 участі в житті батька не приймала. ОСОБА_6 коли розійшовся зі своєю дружиною у 90-х роках, то все залишив ОСОБА_1 . Коли продали будинок, то бабуся роздала гроші двом онукам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . На момент смерті ОСОБА_5 вона проживала сама, доглядала за нею ОСОБА_2 . Відповідачка ОСОБА_3 з ОСОБА_5 не проживала, її син ОСОБА_6 також з нею не проживав. Вважає, що ОСОБА_6 не встиг прийняти спадщину. Чоловік відповідачки помер у АДРЕСА_12 , це дача. Після лікарні він попросився на дачу, там він був приблизно півтора місяця. До переїзду на дачу він 2 місяці перебував в реанімації, потім лежав в кардіології. В лікарню він потрапив коли проживав у АДРЕСА_1 , це адреса його постійного проживання. Документи на квартиру та будинок знаходяться у неї. Документів на земельну ділянку вона не має. Вона має квартиру по АДРЕСА_12 , яку вона купила за свій спадок.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи 26.08.2024 сторони та їх представники до суду не з`явились. У заяві від 03.07.2024 ОСОБА_1 просила закінчити розгляд справи за відсутності позивачки та її представника.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи третя особа, приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Бугрім О.В., у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Допитана у судовому засіданні 14.02.2024 свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_1 є її кумою, її чоловік був хресним батьком її дитини. Бабусю позивачки вона знає, оскільки та раніше працювала разом з її мамою. З ОСОБА_15 в дитинстві вони часто ходили до її бабусі. З ОСОБА_15 вони знайомі з десятирічного віку. Бабуся продала будинок на АДРЕСА_4 та переїхала жити до свого сина, це було після 2005 року. ОСОБА_15 спілкувалась з бабусею і батьком, у тому числі і при ній. Після 2012 року бабуся почала жити на вул. Дослідна станція. У 2015 році вона бачила її на лавочці біля під`їзду 78 чи 76 будинку, де бабуся проживала, та спілкувалась з іншими бабусями. Було таке, що ОСОБА_15 просила її посидіти з дитиною, щоб вона віднесла сніданок чи обід бабусі, це було восени 2015 року. ОСОБА_5 проживала по вул. Дослідна станція одна у 2015 році. Вона спілкувалась з подругою бабусі ОСОБА_16 . Від неї та ОСОБА_15 свідок знає, що у 2015 році ОСОБА_5 проживала одна. Свідок проживає по вул. Дослідна станція з 1992 року. До бабусі ходила також ОСОБА_17 . У 2015 році вони з ОСОБА_1 ходили до бабусі в одне і те ж місце, приблизно два рази на тиждень. Свідок зазвичай гуляла на дитячому майданчику, до бабусі не ходила. Приблизно до 2005-2006 років бабуся проживала у приватному секторі, а у 2015 році вона проживала у квартирі. У період з 2010 по 2014 роки не знає де проживала ОСОБА_5 , але ОСОБА_1 спілкувалася із нею, про це їй казали сама ОСОБА_1 , її колишній чоловік та матір ОСОБА_1 . Свідок не була очевидцем спілкування ОСОБА_1 із бабусею у період з 2010 по 2014 роки. У цей період відносини з ОСОБА_1 у неї були такі ж самі, вона також залишала у неї дитину під приводом необхідності відвідування бабусі.

Допитана у судовому засіданні 14.02.2024 свідок ОСОБА_18 пояснила, що знайома з ОСОБА_19 , вони дружать більше 20 років. З ОСОБА_5 також була знайома, це бабуся ОСОБА_1 . Спочатку ОСОБА_5 жила у приватному будинку, а потім у будинку АДРЕСА_4 . Влітку 2015 року вони разом із ОСОБА_1 ходили на дачу. Бабуся мешкала одна. ОСОБА_20 залишала на свідка дитину і ходила провідувати бабусю, казала, що та мешкає одна. Начебто бабусю забирав до себе жити хтось із її дітей, а потім вона вже проживала у 78 будинку. ОСОБА_15 ходила до бабусі приблизно два рази на тиждень. Про те, що бабуся лежала у лікарні, ОСОБА_1 не казала. Десь з 2000 року свідок проживала на вул. Дослідна станція. До бабусі ОСОБА_1 ходила у 2015 році. Бабуся начебто померла у лютому 2016 року. ОСОБА_20 перестала ходити до бабусі через конфлікт. Коли свідок гуляла з ОСОБА_20 , то вона ходила до бабусі. Свідок не заходила в будинок до бабусі. Де саме проживала ОСОБА_5 у період з 2010 по 2014 роки свідку невідомо. З якого часу ОСОБА_5 почала проживати у буд. АДРЕСА_13 станція не знає. ОСОБА_1 відвідувала ОСОБА_5 з квітня до кінця літа 2015 року. У період з вересня по грудень 2015 року ОСОБА_18 очевидцем відвідування ОСОБА_1 своєї бабусі не була. Свідок бачилась з ОСОБА_1 у період з квітня до кінця літа 2015 року майже кожного дня. Вони або гуляли з дитиною ОСОБА_1 , або ходили на дачу. Бувало, що ОСОБА_21 гуляла з ними і зі своїми дітьми. ОСОБА_14 гуляла з ними 3-4 рази на тиждень. Навесні 2015 року ОСОБА_15 казала, що бабуся живе у 78 будинку. У період з квітня-травня вона майже кожного дня бачила ОСОБА_5 , яка сиділа біля під`їзду. Поки ОСОБА_1 носила бабусі їжу, вони гуляли на майданчику. До бабусі ОСОБА_1 ходила 2-3 рази, коли саме свідок не пам`ятає. Влітку 2014 свідок не знає чи відвідувала ОСОБА_1 бабусю. Взимку це було декілька разів, на початку чи в кінці року вона не пам`ятає, за яким саме місцем проживання не знає. На уточнююче запитання свідок відповіла, що з січня по березень вона не була очевидцем відвідування ОСОБА_1 бабусі. Свідок зазначила, що конфлікт у ОСОБА_1 з бабусею виник через те, що начебто ОСОБА_15 викрала її пенсійне посвідчення.

Допитана у судовому засіданні 06.03.2024 свідок ОСОБА_22 пояснила, що зі сторонами по справі вона знайома. З ОСОБА_5 знайома з 1970 року, вона проживала за трьома різними адресами, квартири їй шукала її дочка ОСОБА_23 . Остання квартира знаходилась на першому поверсі АДРЕСА_14 . За ОСОБА_5 доглядала її донька ОСОБА_23 . ОСОБА_5 дуже хворіла, свідок ходила до неї додому, вона проживала одна. Свідку невідомо де проживала ОСОБА_5 після того, як вона продала квартиру. ОСОБА_1 у ОСОБА_5 вона ніколи не бачила. Скільки ОСОБА_5 жила у буд. 78 не пам`ятає. Коли саме ОСОБА_5 захворіла не пам`ятає, але захворіла сильно і вже не піднімалась, це було у цій квартирі. ОСОБА_1 вчилась із онукою свідка. ОСОБА_1 проживає по вул. Дослідна станція. Свідок бачила, що ОСОБА_1 ходить до бабусі, коли дівчата ще були малі. З ОСОБА_5 свідок дружила. ОСОБА_5 не сиділа на лавочках, вона це не любила. На думку свідка ОСОБА_5 жила в останній квартирі менше року. Вона часто ходила до неї в гості, десь один, два чи три рази на тиждень. Вона ходила до неї з подругою ОСОБА_24 . Дочку ОСОБА_5 ОСОБА_23 бачила у неї в квартирі. ОСОБА_25 казала, що ОСОБА_23 приходила до неї кожен день. Свідок пояснила, що ОСОБА_5 вона все життя називала ОСОБА_26 . До цього ОСОБА_5 проживала у квартирі в одноповерховому будинку. Жила вона сама в одній половині, в іншій жила хазяйка. Свідок не пам`ятає чи жила ОСОБА_5 не на вул. Дослідна станція.

Допитана у судовому засіданні 06.03.2024 свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_2 її подруга. Інших сторін по справі знає як родичів ОСОБА_23 . Вони раніше були сусідами з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . У 2014 році ОСОБА_23 попросила її, щоб вона доглядала за ОСОБА_5 , просила кормити. Свідок приходила кожен день, кормила її, давала ліки. До ОСОБА_5 приходили ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , баба ОСОБА_29 (свідок вказує на свідка ОСОБА_22 ), вони часто провідували її, грали в карти. Альони Носаль свідок у бабусі жодного разу не бачила. ОСОБА_5 при свідку і померла. Коли приходила ОСОБА_23 , то вони разом її купали, водили в туалет. Свідок опікувалась ОСОБА_5 місяця два. Останній місяць вона була там кожен день, до цього рідше. ОСОБА_5 жила і у Налєсної, і у ОСОБА_30 . В останньому місці ОСОБА_5 жила одна. Від бабусі вона не чула, що ОСОБА_15 приносила їй їжу. Не бачила ніколи щоб бабуся сиділа на лавочці. Свідок годувала бабусю їжею, яку готувала ОСОБА_23 , давала їй ліки, які також давала ОСОБА_23 . ОСОБА_5 жила у буд. АДРЕСА_13 на першому поверсі, з якого часу свідок не знає. ОСОБА_5 померла у 2015 році, місяць не пам`ятає, було холодно. В останні два місця ОСОБА_5 говорила, що треба подзвонити ОСОБА_15 , але ОСОБА_15 не відповідала. При свідку ОСОБА_5 ОСОБА_15 не дзвонила. Від бабусь свідок знає, що ОСОБА_1 мила вікна ОСОБА_5 за гроші, це було коли ОСОБА_5 жила у 78 будинку. На думку свідка ОСОБА_5 прожила у 78 будинку близько року, можливо вона це чула від ОСОБА_2 . Коли свідок почала ходити до ОСОБА_5 , то вона на вулицю вже не виходила. Їй було тяжко вставати і навіть тяжко сидіти. Останній місяць вона приходила до ОСОБА_5 о 8 ранку, була там години до 11, потім поверталась на обід та залишалась до 14-15 години, після чого йшла додому. Знову приходила о 16:30-17 год. Була там приблизно до 19 години. ОСОБА_2 приходила в різний час, вона приносила їжу десь через день. Свідок жодного разу не бачила ОСОБА_1 у квартирі в будинку АДРЕСА_13 . Про необхідність зателефонувати ОСОБА_31 згадувала один чи два рази. Прибиранням в квартирі займалась свідок. ОСОБА_23 могла прийти і сказати: « ОСОБА_32 я поприбираю». Свідок доглядала за ОСОБА_5 за гроші.

Допитана у судовому засіданні 06.03.2024 свідок ОСОБА_33 пояснила, що ОСОБА_34 жила у неї на квартирі десь у 2014 році. ОСОБА_23 приходила, привозила ліки, купувала продукти, брала прасувати одяг та постіль. Коли ОСОБА_25 проживала у свідка, то вона казала, що ОСОБА_15 декілька разів приходила. Коли бабуся виїжджала, то ОСОБА_15 з чоловіком приїжджали допомагати. Вона прожила у свідка місяців п`ять ОСОБА_5 в одній кімнаті, а свідок в іншій. ОСОБА_5 спілкувалась по телефону, більше знаходилась вдома. Вона навіть у дворі не сиділа, в основному була вдома. Де саме ОСОБА_5 проживала перед смертю їй невідомо. Після неї ОСОБА_5 проживала у жінки, яка вже померла. Ця жінка казала, що ОСОБА_23 привозила продукти. Свідок знайома з ОСОБА_22 , вона також доглядала за ОСОБА_5 . Після 2014 року ОСОБА_5 вона не бачила. У свідка вона проживала десь з грудня 2013 року приблизно до квітня 2014 року. Це було за адресою: АДРЕСА_11 . ОСОБА_5 попросилась до неї на місяць-два. До них ніхто з її подруг не приходив. Свідок називала ОСОБА_5 ОСОБА_26 , хоча за паспортом вона ОСОБА_35 .

Допитана у судовому засіданні 08.05.2024 свідок ОСОБА_36 пояснила, що вона є заступником директора 6 міської лікарні. Свідок знайома з ОСОБА_2 , оскільки її матір лікувалась у неї як у кардіолога. ОСОБА_37 лікувалась у неї у стаціонарі в кардіологічному відділенні. До ОСОБА_5 приходили родичі, купували ліки, спілкувались з персоналом лікарні, цікавились її станом. Під родичами свідок має на увазі ОСОБА_2 , вона спілкувалась лише з нею. Свідок почала працювати десь з початку двохтисячних років. У шостій лікарні працює з 2017 року, до цього працювала в Комунарській лікарні. Приблизно у 2015-2016 роках ОСОБА_5 була у важкому стані. Коли свідок востаннє бачила ОСОБА_5 , у неї була прогресуюча серцева недостатність. Вона майже не могла обслуговувати себе, мала задишку, потребувала постійного прийняття ліків. Останній раз свідок бачила її вдома, вона була нетранспортабельна. Виїжджали до ОСОБА_5 в приватний сектор у Космічному мікрорайоні. Свідок не пам`ятає чи проживав хтось із нею. На стаціонарному лікуванні ОСОБА_5 була десь з 2004 по 2005 роки та до 2016 року лікувалась приблизно один чи два рази на рік. Свідок підтвердила, що вона особисто складала епікриз, який знаходиться на арк. 12 в другому томі даної цивільної справи. Довідка, яка знаходиться на звороті арк. 14 у другому томі даної цивільної справи була складена свідком, коли вона востаннє бачила ОСОБА_5 , огляд проводився у неї вдома. Свідок не пам`ятає коли в останній раз вона оглядала ОСОБА_5 в лікарні. Вдома у ОСОБА_5 вона була мабуть у грудні 2015 року.

Допитаний у судовому засіданні 24.06.2024 свідок ОСОБА_38 пояснив, що Носаль Олену він бачив на вулиці коли перевозив речі ОСОБА_5 від сусідки у квартиру в будинку АДРЕСА_13 . В квартирі ОСОБА_5 жила сама. У сусідки вона проживала десь тиждень. Дідуся у цей час вже не було в живих. У свідка була машина, тому ОСОБА_2 просила його перевезти речі, це було десь у період з 2015 по 2020 роки. Коли ОСОБА_5 жила вдома, то він був у неї кожен день. На той час свідок вчився в технікумі та кожен день до неї заходив. ОСОБА_5 знає як бабу ОСОБА_39 , його дідусь жив разом із нею. Свідок знає її десь років з десяти, вона тоді жила у будинку на чотирьох господарів. Свідок не пам`ятає до якого часу ОСОБА_5 там жила та коли вона померла. Знає, що вона переїхала спочатку на орендовану квартиру, а потім роки 3 проживала у ОСОБА_40 . Де вона проживала після цього свідок не знає. Перед смертю бачив її десь 2 рази за останні півроку, вона проживала у ОСОБА_2 .

Одного разу бабуся плакала біля магазину, казала, що онука не пускала її додому. Тоді вона проживала у будинку на 4 господарів.

Про смерть бабусі дізнався від ОСОБА_2 , це було від місяця до двох після її смерті. Коли бачив ОСОБА_5 востаннє, то вона могла ходити. Бабусю бачив щодня у період з 2003 по 2007 роки, він тоді жив у смт Балабине та навчався у технікумі. Заходив до неї коли йшов на навчання чи йшов з навчання. Не пам`ятає коли бачив її останній раз. Коли саме вона померла сказати не може. Свідок зазначив, що через черепно-мозкову травму він погано тримає в пам`яті цифри та дати. Позивачку ОСОБА_1 свідок бачив колись на вул. Дослідна станція у період з 2003 по 2007 роки, коли ходив до технікуму. Свідок бачив її може раз на місяць, він не знав тоді хто це. У ОСОБА_5 свідок позивачку не бачив. Крім ОСОБА_40 родичів бабусі свідок не знає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на частки земельних ділянок в порядку спадкування за законом (спадкова трансмісія) після смерті її баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Приписами ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістом витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00028842399 від 09.12.2020, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_41 та ОСОБА_5 (а.с. 42, т. 1).

Як видно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.06.1984, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_42 (а.с. 35, т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.2005 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_43 , ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_44 » (а.с. 36, т. 1).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_6 та онукою ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно 09.12.2020 Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1609 (а.с. 41, т. 1).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,4593 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки площею 0,4005 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Належність земельних ділянок ОСОБА_5 підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2302943662017 від 15.03.2017 (а.с. 48-50, т. 1), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2302938152017 від 14.03.2017 (а.с. 52-54, т. 1), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236987101 від 15.12.2020 (а.с. 51, т. 1) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №236979924 від 15.12.2020 (а.с. 55, т. 1).

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 7,4593 га, кадастровий номер 2322187900:01:002:2020, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Укрспецекспертиза» встановлено ринкову вартість земельної ділянки в розмірі 922715,00 грн. (а.с. 70-82, т. 1).

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,4005 га, кадастровий номер 2322187900:01:002:2130, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Укрспецекспертиза» встановлено ринкову вартість земельної ділянки в розмірі 49542,00 грн. (а.с. 83-96, т. 1).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 25.08.2016 Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 59 років, актовий запис № 777 (а.с. 43, т. 1).

За змістом витягу зі Спадкового реєстру № 51271070 від 19.03.2018 встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 приватним нотаріусом Бугрім О.В. заведено спадкову справу № 30/2016 (а.с. 44, т. 1).

На виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 24.05.2021 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. надано засвідчену належним чином копію спадкової справи № 30/2016, відкритої після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Матеріали спадкової справи № 30/2016 місять заяву ОСОБА_2 від 09.08.2016, зареєстровану за № 78, про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 126, т. 2).

Як видно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 18.05.2016 Орджонікідзевським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, батьками ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_41 та ОСОБА_5 (а.с. 133, т. 2).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , виданого 13.10.1979 Комунарським відділом РАГС м. Запоріжжя, після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_46 , ОСОБА_47 змінила прізвище на « ОСОБА_48 » (оборот а.с. 133, т.2).

Отже, ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, матеріали спадкової справи № 30/2016 місять заяву ОСОБА_1 від 26.08.2016, зареєстровану за № 84, про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Заява вмотивована тим, що після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке вона приймає за законом, оскільки її батько, син спадкодавця ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявниця зазначає, що крім неї є інші спадкоємці за законом, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 140, т. 2).

Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 26.08.2016, зареєстрованої за № 85, заявниця відмовилась від спадщини, яка залишилась після її померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_1 (оборот а.с. 140, т. 2).

Як видно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 27.11.1980 Комунарським відділом РАГС м. Запоріжжя, батьками ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_42 (а.с. 40, т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 , виданого 27.02.1999 Відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарської райадміністрації Запорізької міської ради, після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_50 , ОСОБА_51 змінила прізвище на « ОСОБА_52 » (а.с. 40, т.1).

Таким чином, ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . За змістом заяви до складу спадкового майна входить: частка земельної ділянки площею 7,4593га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020 та частка земельної ділянки площею 0,4005 га, розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, (а.с. 148, т.2).

21.02.2019приватним нотаріусомЗапорізького міськогонотаріального округуБугрім О.В.винесено постанову№ 141/02-31про відмовуу вчиненнінотаріальної дії ОСОБА_1 у видачісвідоцтв проправо наспадщину зазаконом післяпомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 наземельну ділянку площею 7,4593га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020 та земельну ділянку площею 0,4005 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, оскільки нотаріусу не було надано документи, що підтверджують право власності ОСОБА_5 на вказані земельні ділянки (а.с. 68, т. 1).

Крім того,21.02.2019приватним нотаріусомЗапорізького міськогонотаріального округуБугрім О.В.винесено постанову№ 142/02-31про відмовуу вчиненнінотаріальної дії ОСОБА_1 у видачісвідоцтв проправо наспадщину зазаконом післяпомерлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на належнуйому часткуу правіспільної сумісноївласності наквартиру АДРЕСА_6 ,на 1/2частку житловогобудинку АДРЕСА_15 ,а такожна часткуземельноїділянки площею 7,4593 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020 та частку земельної ділянки площею 0,4005 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , оскільки нотаріусу не було надано документи, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на вказане майно (а.с. 69, т. 1). За змістом вказаної постанови ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину, але не встиг оформити своїх спадкових прав.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право наприйняття спадщиниу цьомувипадку здійснюєтьсяна загальнихпідставах протягомстроку,що залишився.Якщо строк,що залишився,менший яктри місяці,він подовжуєтьсядо трьохмісяців (ст. 1276 ЦК України).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, ч. 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі №572/1774/20.

У постанові від 21.10.2020 у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) Верховний Суд вказав, що ч. 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом відповіді на запит № 04-07/3/23683 від 17.11.2017, наданої Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14.07.1994 по день смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ). На момент смерті з ним були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 46, т. 1).

За змістом відповіді на запит № 04-07/3/23684 від 17.11.2017, наданої Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо реєстрації та зняття з реєстрації ОСОБА_6 відсутні (а.с. 47, т. 1).

За змістом акту про фактичне місце проживання особи без реєстрації від 25.12.2020, ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 склали даний акт про те, що ОСОБА_5 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно фактично проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 з липня 2015 року по 28.02.2016 (а.с. 56, т. 1).

За змістом акту про фактичне місце проживання особи без реєстрації від 25.12.2020, ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 склали даний акт про те, що ОСОБА_5 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно фактично проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 з липня 2015 року по 28.02.2016 (а.с. 57, т. 1).

Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт тривалого непроживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_5 після 2005 року продала будинок на АДРЕСА_4 та переїхала жити до свого сина. Після 2012 року ОСОБА_5 почала жити на вул. Дослідна станція. У 2015 році вона бачила її на лавочці біля під`їзду 78 чи 76 будинку, вона там проживала одна.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що у 2015 році ОСОБА_5 проживала в будинку АДРЕСА_4 . Бабуся мешкала одна, померла у лютому 2016 року.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що ОСОБА_5 проживала за трьома різними адресами, квартири їй шукала її дочка ОСОБА_23 . Остання квартира знаходилась на першому поверсі АДРЕСА_14 . ОСОБА_5 дуже хворіла, свідок ходила до неї додому, вона проживала одна.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що з 2014 року доглядала за ОСОБА_5 , вона жила у буд. АДРЕСА_13 на першому поверсі. ОСОБА_5 померла у 2016 році.

Свідок ОСОБА_33 пояснила, що у період з грудня 2013 року приблизно до квітня 2014 року, ОСОБА_5 проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_11 .

Отже, судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_6 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас фактичне місце проживання ОСОБА_5 було іншим. Останні роки свого життя ОСОБА_5 не проживала з сином за адресою реєстрації, а проживала за іншими адресами.

Суд констатує, що місце реєстрації спадкодавця ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , не може вважатися її місцем проживання. Як наслідок, немає підстав вважати, що ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, що відкрилася після смерті його матері, адже матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що він постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за місцем відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_5 . Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 він теж не звертався.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01.09.2021 (справа № 720/2683/19) спадкова трансмісія це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Об`єктом спадкової трансмісії є суб`єктивне цивільне право на прийняття спадщини, що не було реалізоване спадкоємцем у зв`язку з його смертю.

До трансміссара переходить лише можливість прийняття спадщини або відмовитися від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід же спадкового майна є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. Не належить до об`єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб`єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця.

У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися: 1) після смерті спадкодавця та 2) після смерті трансмітента. Трансміссар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних суб`єктивних цивільних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного.

Спадкоємці трансмітента можуть прийняти спадщину в порядку спадкової трансмісії і відмовитися від прийняття спадщини або, навпаки, можуть прийняти спадщину після смерті трансмітента і відмовитися від прийняття спадщини, що відкрилася у зв`язку зі смертю першого спадкодавця. Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки.

Таким чином, перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину, а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки він не зобов`язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.

Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3)смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , адвокат ВишняковаІ.О., дійшла помилкового висновку у відзиві на позовну заяву про те, що у даному випадку спадкова трансмісія не відбувається.

Посилання адвоката Вишнякової І.О. у відзиві на постанову Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 360/2312/16-ц, де зазначено про те, що реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про «автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини», є помилковим, оскільки висновок суду касаційної інстанції у даній справі стосується правовідносин та обставин, які відрізняються від тих, що є предметом розгляду в цій справі, де достеменно встановлено, що спадкоємець постійно не проживав із спадкодавцем на час його смерті.

Не може суд погодитись й з твердженням представника відповідачів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли спадщину за померлим ОСОБА_6 у вигляді часток земельних ділянок, яка прийнята ним за померлою ОСОБА_5 , оскільки заяв про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальні строки встановлені ч. 1 ст. 1270 ЦК України та в спеціальні строки встановлені ст. 1276 ЦК України, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до нотаріальної контори не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного спадкоємця за законом є рівними.

Таким чином, частка спадщини після смерті ОСОБА_5 у відповідачки ОСОБА_2 складає 1/2, відповідно право на прийняття іншої 1/2 частки спадщини, яку у зв`язку зі смертю не встиг прийняти ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , переходить до його спадкоємця за законом за спадковою трансмісією ОСОБА_1 . Таким чином, частка спадщини після смерті ОСОБА_5 у позивачки ОСОБА_1 складає 1/2 частки земельної ділянки площею 7,4593 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 1/2 земельної ділянки площею 0,4005 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на 1/4 частку житлового будинку та 1/6 частку на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , суд виходить з наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 22.03.2004 заступником голови Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності громадянам: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 60, т. 1).

Аналогічні відомості містяться й у Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3821350 від 10.06.2004 (оборот а.с. 60, т. 1) та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 237006083 від 15.12.2020 (а.с. 61, т. 1).

02.11.1990 Жовтневим відділом РАГС м. Запоріжжя зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_59 , актовий запис №415, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , виданого 02.11.1990 Жовтневим відділом РАГС м. Запоріжжя (оборот а.с. 162, т. 2). Отже, ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , виданого 11.12.1990 Жовтневим відділом РАГС м. Запоріжжя, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (оборот а.с. 164, т.2). Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є сином ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до звіту про незалежну оцінку житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_16 , суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Борк Сервіс плюс» встановлено ринкову вартість житлової квартири в розмірі 747934,00 грн. (а.с. 120-142, т. 1).

Як видно з договору купівлі-продажу від 20.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області НєлєпіноюН.О. від 12.02.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 839, власником житлового будинку АДРЕСА_7 є ОСОБА_6 (а.с. 66, т. 1).

Дана обставина підтверджується також і витягом з Державного реєстру правочинів № 3555402 від 12.02.2007 (а.с. 65, т. 1), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13795268 від 05.03.2007 (оборот а.с. 65, т. 1) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236995311 від 15.12.2020 (а.с. 67, т. 1).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку житлового будинку загальною площею 44 кв. м., житловою площею 22,2 кв. м. з господарчими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 , суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Борк Сервіс плюс» встановлено ринкову вартість житлового будинку в розмірі 92068,00 грн. (а.с. 97-119, т. 1).

За змістом витягу зі Спадкового реєстру № 51270760 від 19.03.2018 встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 приватним нотаріусом Бугрім О.В. заведено спадкову справу № 61/2016 (а.с. 45, т. 1).

На виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 24.05.2021 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. надано засвідчену належним чином копію спадкової справи №61/2016, відкритої після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Матеріали спадкової справи № 61/2016 місять заяву ОСОБА_1 від 26.12.2016, зареєстровану за № 145, про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 . Заявниця зазначає, що крім неї є інші спадкоємці за законом, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 150, т. 2).

Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 26.12.2016, зареєстрованої за № 146, заявниця відмовилась від спадщини, яка залишилась після її померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 (оборот а.с. 150, т. 2).

Крім того, матеріали спадкової справи № 61/2016 місять заяву ОСОБА_3 від 20.01.2017, зареєстровану за № 6, про відмову від спадщини, яка залишилась після її померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_4 (а.с. 151, т.2).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 20.01.2017, зареєстрованої за № 7, заявник приймає за законом спадкове майно, яке залишилося після смерті його померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_6 . Він зазначає, що крім нього є інші спадкоємці за законом, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (оборот а.с. 151, т. 2).

21.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 . За змістом заяви до складу спадкового майна входить: частка квартири АДРЕСА_6 ; частка житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ; частка земельної ділянки площею 7,4593га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020 та частка земельної ділянки площею 0,4005 га, розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, (а.с. 169, т.2).

21.02.2019приватним нотаріусомЗапорізького міськогонотаріального округуБугрім О.В.винесено постанову№ 142/02-31про відмовуу вчиненнінотаріальної дії ОСОБА_1 у видачісвідоцтв проправо наспадщину зазаконом післяпомерлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на належнуйому часткуу правіспільної сумісноївласності наквартиру АДРЕСА_6 ,на 1/2частку житловогобудинку АДРЕСА_15 ,частку земельноїділянки площею 7,4593 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2020 та частку земельної ділянки площею 0,4005 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , оскільки нотаріусу не було надано документи, що підтверджують право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вказане майно (а.с. 69, т. 1).

Таким чином, розмір частки спадщини ОСОБА_1 після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає: 1/4 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (з урахуванням частки від якої відмовилась ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 ); 1/6 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням частки від якої відмовилась ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 ).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Системно проаналізувавши докази у справі суд дійшов висновку, що право позивачки ОСОБА_1 підлягає захисту в судовому порядку, оскільки їй відмовлено нотаріусом в оформленні права на спадщину. За таких обставин вимоги позивачки про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 (спадкова трансмісія) та ОСОБА_6 права власності на спадкове майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому суд враховує обґрунтованість доводів позивачки щодо відсутності у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів на користь позивачки підлягає сплачений ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6338,02 грн. При цьому суд здійснює розподіл судових витрат з урахуванням того за якими позовними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були відповідачами.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_18 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_19 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім Олена Віталіївна (адреса: 69006, м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 12-А) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,4593 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер 2322187900:01:002:2020, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом (спадкова трансмісія) після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,4005 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер 2322187900:01:002:2130, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом (спадкова трансмісія) після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) право власності на 1/4 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) право власності на 1/6 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_18 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) судовий збіру розмірі4861 грн. 29 коп. (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна грн. 29 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_19 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) судовий збіру розмірі738 грн. 37 коп. (сімсот тридцять вісім грн. 37 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 ) судовий збіру розмірі738 грн. 37 коп. (сімсот тридцять вісім грн. 37 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакоян