Постанова

від 19.02.2025 по справі 918/412/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року Справа № 918/412/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури - не з`явився;

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/412/24

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд"

про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 83 746,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24 позов Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 83 746,96 грн задоволено.

Визнано недійсною Додаткову угоду №1 від 30.08.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №2 від 08.09.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №3 від 13.10.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №4 від 31.10.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Визнано недійсною Додаткову угоду №5 від 16.11.2023 до Договору №712 від 02.08.2023, укладеного між Млинівською селищною радою Дубенського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІВОЛІ-ЛЕНД".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на користь Млинівської селищної ради Дубенського району 83 746 грн 96 коп. - неустойки.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" на користь Рівненської обласної прокуратури 18 168 грн 00 коп. - судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року у справі №918/412/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від від 22 січня 2025 року у справі №918/412/24 касаційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №918/412/24 залишено без змін.

4 лютого 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №918/412/24, в якій просить стягнути з Рівненської обласної прокуратури 21 801,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/412/24 призначено до розгляду в судовому засіданні без виклику сторін на 19 лютого 2025 року об 16:00 год.

В судове засідання представники сторін не з`явилися.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає серед основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 244 ГПК України передбачені умови, за яких виноситься додаткове рішення.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За положеннями ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції містить, зокрема новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Змінюючи або ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції повинен одночасно змінити розподіл судових витрат, зокрема судового збору. При цьому згідно з встановленими законом вимогами в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено як про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, так і про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Як вже було зазначено вище, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року у справі №918/412/24, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Отже, розподіл судових витрат у цій справі мав здійснюватися Північно-західним апеляційним господарським судом за результатом розгляду справи відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Водночас, в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року у справі №918/412/24, не було вирішено питання щодо понесених ТОВ "Тіволі-Ленд" судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 серпня 2024 року у справі №918/412/24.

При вирішенні питання щодо розподілу понесених ТОВ "Тіволі-Ленд" судових витрат зі сплати судового збору, колегія суддів враховує, що у даній справі заявлений позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради. За результатом розгляду справи апеляційний суд не встановив, і прокурор не довів порушене право чи законний інтерес Млинівської селищної ради, яку прокурор визначив позивачем у справі та на захист інтересів якої, за твердженням прокурора, був спрямований позов. Судом не встановлені порушені право чи законний інтерес Млинівської селищної ради, які були б поновлені у разі задоволення даного позову, що стало підставою для відмови у задоволенні вимог прокурора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21 зазначила наступне.

"Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат."

Оскільки при винесенні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року у справі №918/412/24 у даній справі апеляційним судом не вирішувалось питання щодо розподілу судового збору, сплаченого ТОВ "Тіволі-Ленд" за подання апеляційної скарги, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21, та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Тіволі-Ленд" про ухвалення додаткового рішення та, відповідно, стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" судові витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 21 801,60 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/412/24 задоволити.

2. Стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі-Ленд" 21 801,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Рівненської області.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Саврій В.А.