Постанова

від 27.08.2024 по справі 331/4577/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 331/4577/21

провадження № 61-6563св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Національний університет «Запорізька політехніка»,

треті особи: Первинна профспілкова організація Національного університету «Запорізька політехніка», Запорізька обласна організація профспілки працівників освіти і науки України,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Маловічко С. В., Крилової О. В., Кухаря С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного університету «Запорізька політехніка» (далі - НУ «Запорізька політехніка»), у якому просила: визнати незаконними та скасувати накази про скасування надбавок, оголошення догани, про звільнення; поновити її на роботі на посаді головного бухгалтера НУ «Запорізька політехніка»; стягнути суми надбавок і середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з 22 липня 2021 року; визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення з роботи за сумісництвом, поновити на посаді доцента кафедри «Облік і оподаткування» НУ «Запорізька політехніка» за сумісництвом та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з роботи за сумісництвом з 01 вересня 2021 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 13 травня 1997 року працювала в НУ «Запорізька політехніка» на посаді головного бухгалтера, а з 22 вересня 2020 року за сумісництвом за строковим трудовим договором до 22 вересня 2025 року доцентом кафедри «Облік і оподаткування».

19 травня 2021 року наказом № 165-к їй скасовані раніше встановлені надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, за складність, напруженість у роботі.

02 липня 2021 року наказом № 239-К її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

21 липня 2021 року наказом № 264-К її звільнено з посади головного бухгалтера на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором.

28 серпня 2021 року наказом № 314-К її звільнено з роботи за сумісництвом з посади доцента кафедри «Облік і оподаткування» з 21 серпня 2021 року у зв`язку з прийняттям працівника, який не є сумісником.

Вважала такі дії відповідача незаконними. За час безперервної роботи в НУ «Запорізька політехніка» з 1997 року вона жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, має почесні грамоти, нагороди, визнання на регіональному та всеукраїнському рівні. Звільнення відбулося з особистих мотивів, внаслідок упередженого ставлення до неї виконуючого обов`язки ректора університету ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 15 квітня 2022 року позов задоволено.

Визнано незаконним і скасовано наказ НУ «Запорізька політехніка» № 165-к від 19 травня 2021 року про скасування надбавок головному бухгалтеру ОСОБА_1

Стягнуто з НУ «Запорізька політехніка» на користь ОСОБА_1 суму надбавок за період з 19 травня 2021 року по 21 липня 2021 року в розмірі 34 798,00 грн.

Визнано незаконним і скасовано наказ НУ «Запорізька політехніка» № 239-К від 02 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності й оголошення догани ОСОБА_1 .

Визнано незаконним і скасовано наказ НУ «Запорізька політехніка» № 264-К від 21 липня 2021 року про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера НУ «Запорізька політехніка».

Стягнуто з НУ «Запорізька політехніка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з 22 липня 2021 року по 15 квітня 2022 року в розмірі 272 173,80 грн.

Визнано незаконним і скасовано наказ НУ «Запорізька політехніка» № 314-К від 28 серпня 2021 року про звільнення за сумісництвом ОСОБА_1 , доцента кафедри «Облік і оподаткування» у зв`язку з прийняттям працівника, який не є сумісником.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри «Облік і оподаткування» НУ «Запорізька політехніка» за сумісництвом.

Стягнуто з НУ «Запорізька політехніка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з роботи за сумісництвом з 01 вересня 2021 року по 15 квітня 2022 року в розмірі 48 093,62 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив того, що вказані наказі прийняті відповідачем з порушенням норм трудового законодавства.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У листопаді 2022 року ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі в справі, звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 15 квітня 2022 року закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції питання про права та обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанціїнорм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом позову є скасування наказів, які були видані ним, як виконуючим обов`язки ректора НУ «Запорізька політехніка». У зв`язку зі скасуванням судом першої інстанції цих наказів, у нього виникає обов`язок відшкодувати відповідачу шкоду, яка заподіяна університету внаслідок оплати позивачу часу вимушеного прогулу. Тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції не вирішував питання про його права та обов`язки є неправильним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 червня 2023 року справа № 331/4577/21 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 , НУ «Запорізька політехніка» та Запорізька організація профспілки працівників освіти і науки України подали відзиви на касаційні скарги, у яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 15 квітня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 .

Зокрема, визнано незаконними та скасовано накази НУ «Запорізька політехніка» про звільнення ОСОБА_1 , поновлено її на роботі та стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки, оскільки встановив обставини незаконності виданих ним, як виконуючим обов`язки ректора НУ «Запорізька політехніка»,наказів про звільнення позивача. Наведене стало підставою для звернення Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного університету «Запорізька політехніка», з позовом до нього про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, наведені норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі в справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі в справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Установлено, що рішенням суду першої інстанції вирішений трудових спір між працівником ОСОБА_1 та її роботодавцем НУ «Запорізька політехніка», зокрема, щодо незаконності наказів роботодавця про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Будь-яких питань про права, свободи та інтереси ОСОБА_2 цим рішенням не вирішувалося. Та обставина, що оскаржувані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності підписані ОСОБА_2 не свідчить про те, що рішенням суду вирішені його права чи обов`язки, оскільки ці накази підписані ним як уповноваженою особою НУ «Запорізька політехніка» та видані від імені НУ «Запорізька політехніка», яке брало участь в цій справі.

Таким чином, установивши, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішенняне впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко