Ухвала

від 28.08.2024 по справі 755/8752/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8752/24

Провадження №: 2-др/755/128/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника відповідача - адвоката Мироненко Марини Димитрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світ Тепла» до ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світ Тепла» до ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності.

На адресу суду від представника відповідача - адвоката Мироненко М.Д. надійшла заява про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 в сумі 38 000 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання сторони не викликались.

Суд, перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світ Тепла» до ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 257 ЦПК України.

Судом встановлено, що сторону відповідача під час розгляду справи представляв адвокат Мироненко М.Д., повноваження якого підтверджуються наявними у матеріалах справи документами.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із ст. 142 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Подана представником відповідача заява про компенсацію судових витрат на виконання вимог ст. 142 ЦПК України не містить жодного обґрунтування необґрунтованих дій позивача.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Так, до судових витрат входять як судовий збір, так і витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема на професійну правничу допомогу, залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів, а також пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України слідує, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.

Відповідно до статті 81 ЦПК України обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під зловживанням процесуальними правами законом визначено наступне. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (п. 2 ч. 2ст. 44ЦПК України).

Як вбачається з роз`яснень п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах », що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Меншаков проти України » №377/02 п.52 рішення від 08.04.2010, суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом.

Отже, для компенсації витрат за рахунок позивача при залишенні позову без розгляду відповідачу слід довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Однак, такі обставини відповідачем не доведені.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть однозначно свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами. Дана обставина потребує доведення особою, яка заявляє про недобросовісність дій позивача.

Також, залишення позову без розгляду за заявою позивача не свідчить про зловживання процесуальними правами. Сама по собі заява позивача про залишення позову без розгляду не може бути розцінена як необґрунтовані дії, оскільки це право, а не обов`язок сторони, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Клопотання представника відповідача не містить доводів і доказів необгрунтованості дій позивача, заява позивача про залишення позову без розгляду не може бути розцінена як необгрунтовані дії позивача, оскільки це його право, яке не містить обмежень у його реалізації. Під час розгляду справи судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача та представником відповідача про таке не заявлялось. Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання відзиву, заяви про розподіл судових витрат, представництво інтересів в суді.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено, що позивач діяв недобросовісно, зловживав своїми процесуальними правами та подав до суду необґрунтований позов, а тому в задоволенні заяви представника відповідача - ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат з позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Мироненко Марини Димитрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світ Тепла» до ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Яровенко Н.О.