Постанова

від 18.12.2007 по справі 11/222/05

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/222/05

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" грудня 2007 р. Справа № 11/222/05

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Єрмілова Г.А.

                                 Воронюка О.Л.

          Склад судової колегії змінювався розпорядженнями заступника голови Одеського апеляційного господарського суду №102 від 11.09.2007р., голови Одеського апеляційного господарського суду  №113 від 24.09.2007р., № 183 від 17.12.2007р.      

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача -  Авраменко Г.В., Сядра О.В. Ліптуга Т.І. - по довіреностям;

від відповідача —Грінченко В.В., Васильєв А.О. - по довіреностям;

від третіх осіб: КП „Миколаївське МБТІ” - не з'явився;

Виконавчого комітету Миколаївської міської ради —не з'явився;

Миколаївської міської ради —не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної холдінгової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р.

по справі № 11/222/05

за позовом Державної акціонерної холдінгової компанії „Чорноморський суднобудівний завод”

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Миколаївська міська рада

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1. Комунальне підприємство „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”;

2. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради

про визнання права власності на відрізок залізничної колії ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод” (інв.№3943) довжиною 508м., від стрілки №м35 (на плані точка „О”) в районі цеху №45 до території ТОВ СП „Нібулон” (на плані –точка „К”)

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

          У судовому засіданні  18.12.2007р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          У червні 2005р. Державна акціонерна холдінгова компанія „Чорноморський суднобудівний завод” (надалі ДАХК “ЧСЗ”) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання частково недійсним п.1 рішення Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 в частині затвердження акту державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, а саме залізничної колії інв.№3493.

          Ухвалою від 29.06.2005р. господарський суд Миколаївської області залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ СП “Нібулон”.

          02.08.2005р. ДАХК “ЧСЗ” надала суду першої інстанції доповнення до позовної заяви, в якому просить визнати право власності на залізничну колію інв.№3943 за ДАХК “ЧСЗ”, залучити в якості другого відповідача ТОВ СП “Нібулон” та в якості третьої особи Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації.

          Ухвалою суду від 08.08.2005р. до участі у справі в якості іншого відповідача залучено ТОВ СП “Нібулон” та Комунальне підприємство „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” (надалі —КП “Миколаївське МБТІ”) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (з урахуванням ухвали суду від 20.09.2005р. про виправлення описки).

          Розпорядженням голови господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005р. призначено колегіальний розгляд справи №11/222/05 у складі колегії суддів: головуючого судді Василяки К.Л., суддів Горобченко Д.М., Дубової Т.М.

          22.09.2005р. ДАХК “ЧСЗ” уточнила позовні вимоги, частково відмовившись від позову за вимогою визнати частково недійсним рішення Виконкому Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. та вимагаючи визнати право власності ДАХК “ЧСЗ” на відрізок залізничної колії довжиною 508м. інв.№3943 та зобов'язати КП “Миколаївське МБТІ” зареєструвати вказаний об'єкт.

          27.09.2005р. до місцевого господарського суду надійшли уточнення позовних вимог, в яких ДАХК “ЧСЗ” роз'яснила місцезнаходження спірного відрізку залізничної колії та виклала позовні вимоги в наступній остаточній редакції: визнати право власності ДАХК “ЧСЗ” на відрізок залізничної колії довжиною 508м. (інв.№3943) від стрілки №35 (на плані точка „О”) в районі цеху №45 до території ТОВ СП „Нібулон” (на плані –точка „К”).

          Ухвалою від 27.09.2005р. суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині визнання частково недійсним п.1 рішення Виконкому Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 в частині затвердження Акту державної технічної комісії від 12.02.2003р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, а саме залізничної колії інв.№3493, та залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

          25.10.2005р. господарському суду Миколаївської області надані уточнення правових підстав позовних вимог, в яких ДАХК “ЧСЗ” вимагає визнати за нею право власності на залізничну колію довжиною 508м. інв.№3943, яка проходить по території ДАХК “ЧСЗ”, знаходиться в статутному фонді Холдингу та на його балансовому обліку, на підставі ст.ст.21, 25 Закону України “Про власність”.

          В ході розгляду справи судом першої інстанції по справі №11/222/05 призначались судово-бухгалтерська та судово-будівельна експертизи.

          Листом від 21.06.2006р. Миколаївське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повернуло без дачі експертного висновку матеріали справи у зв'язку з непроведенням оплати експертизи ДАХК “ЧСЗ”.

          Повідомленням №15-20 від 17.08.2006р.  Миколаївське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз сповістило господарський суд Миколаївської області про неможливість надання експертного висновку з судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з непроведенням позивачем оплати і ненаданням об'єкту до дослідження.

          Листом від 26.09.2006р. господарський суд направив матеріали справи №11/222/05 для проведення призначених експертиз та запропонував  Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз направити рахунки на оплату вартості експертиз ТОВ СП “Нібулон”.

          Листом від 06.04.2007р.  Миколаївське відділення ОНДІСЕ повідомило про закриття без виконання судових будівельно-технічних експертиз, призначених судом.

          17.04.2007р. місцевий господарський суд отримав Заключення №4121-4123 судово-економічної експертизи по справі №11/222/05.

          Ухвалою голови господарського суду Миколаївської області справу №11/222/05 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Семенова А.К., Коваля С.М., відхилено заяву ТОВ СП “Нібулон” про відвід складу колегії суддів, що розглядала справу.

          Розпорядженням голови суду №289 від 09.07.2007р. склад колегії суддів змінено, справу передано для подальшого розгляду колегії суддів під головуванням судді Філінюка І.Г., суддів Семенова А.К., Смородінової О.Г.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. (головуючий суддя  Філінюк І.Г., судді Семенов А.К., Смородінова О.Г.) в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з ДАХК “ЧСЗ” на користь ТОВ СП “Нібулон” 3997,80грн. витрат на судово-бухгалтерську експертизу.

          Рішення суду першої інстанції вмотивоване наступним:

          - п.п. «в»п.6.1. договору купівлі продажу №0502/1КП від 05.02.2002р. передбачений обов'язок позивача надати відповідачу шляхи для проходження вантажного автомобільного та залізничного транспорту до території придбаного відповідачем об'єкту за окремою угодою; зазначена умова договору є істотною умовою згідно зі ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України;

          - рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2003р. по справі №3/102 договір №2402/1 ЗС про встановлення права земельного сервітуту визнано укладеним з 24.02.2003р., встановлено, що відповідачем за власний рахунок споруджено залізничну колію довжиною 1208м. від перевантажувального терміналу до стрілочного переводу №35, що не потребує доведення в даній справі згідно ч.2 ст.35 ГПК України;

          - рішенням Виконкому Миколаївської міської ради №590 від 25.06.2002р. відповідачу наданий дозвіл на виконання проектних і будівельних робіт по розміщенню перевантажувального терміналу по вул. Індустріальній,1; розділом проекту перевантажувального терміналу передбачено будівництво нової залізничної колії за згодою ДАХК «ЧСЗ», про що свідчать листи від 23.04.2002р. №778/40-274 та від 13.06.2002р. №778/40-434-1803;

          - відповідно до технічних умов на проектування перевантажувального терміналу від 29.11.2002р. №219ДКС місцем примикання залізничної колії ТОВ СП «Нібулон»до залізничної  колії ДАХК «ЧСЗ»є стрілочний перевід №35;

          - факт будівництва відповідачем нової залізничної колії довжиною1208м. по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві  підтверджується договором від 10.06.2002р., укладеним між ССГП «Нібулон»та ДП БУ-3 ВАТ «Одестрансбуд», актами виконаних робіт, платіжними дорученнями про оплату виконаних робіт, актом робочої комісії про приймання в експлуатацію завершеної будівництвом залізничної колії ССГП «Нібулон»від 17.12.2002р.;

          - залізнична колія довжиною 1208м. по вул. Каботажний спуск,1 у м. Миколаєві була прийнята до експлуатації у складі перевантажувального терміналу відповідно до приписів п.п. «б»п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ДБН А.3.1-3-94 «Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»

          - рішенням Виконкому Миколаївської міськради від 21.02.2003р. №135 оформлено право власності на об'єкти, розташовані по вул. Каботажний спуск,1 у м. Миколаєві за ТОВ СП «Нібулон», доказів скасування або визнання недійсним якого позивачем не надані;

          - рішенням Миколаївської міської ради №40/27 від 23.12.2005р. припинено право ДАХК «ЧСЗ»постійного користування земельною ділянкою площею 191,0518га по вул. Індустріальній,1 у м. Миколаєві;

          - відповідно до ст.ст.126, 141 Земельного кодексу України, п.1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, ДАХК «ЧСЗ»не має законних підстав користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній,1 у м. Миколаєві;

          - згідно ч.1 ст.33 ГПК України судом не приймаються до уваги надані позивачем акт прийому-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р. з додатком до нього, інвентарна картка №03934, матеріали топографічної зйомки; відповідно до роз'яснення  Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. №02-5/225 знаходження майна на балансі (інвентарному обліку) підприємства  не є ознакою його права власності на це майно;

          - в матеріалах інвентаризаційної та реєстраційної справ відсутні документи про підтвердження права власності  ДАХК «ЧСЗ»на спірне майно;

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції з підстав його прийняття при неправильному застосуванні норм матеріального права та невідповідності ст.129 Конституції України, ДАХК «ЧСЗ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. скасувати, позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на наступне:

          - факт набуття позивачем права власності на спірне майно підтверджується тим, що спірний відрізок залізничної колії входить до статутного фонду ДАХК «ЧСЗ»та переданий останньому Міністерством промислової політики України –його засновником згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»від 11.12.1998р. №1959, Наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту приймання-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р. та відомості балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р.;

          - суд не звернув увагу на те, що у п.п. «в»п.6.1. договору купівлі-продажу №0502/1 КП від 05.02.2002р. передбачено передання шляхів відповідачу лише для проходження вантажного автомобільного та залізничного транспорту, а не у власність; не враховано, що згідно п.п.5.5., п.11.2. цього договору відповідач зобов'язаний провести модернізацію залізничних шляхів, а не побудувати нові та зареєструвати право власності;

          - суд, посилаючись на п.2.10 Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, не врахував приписи ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»стосовно розмежування понять нового будівництва та реконструкції;

          - не можна погодитися з посиланням суду на листи від 23.04.2002р. №778/40-274 та від 13.06.2002р. №778/40-434-1803, якими позивачем нібито надано згоду відповідачу на будівництво нової залізничної колії, оскільки цього з зазначених листів не вбачається;

          - посилання суду на рішення Миколаївської міськради від 23.12.2005р. №40/27 є необґрунтованим, оскільки останнє оскаржено до Вищого адміністративного суду України;

          - судом не враховано п.12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України стосовно державної частки у статутному фонді ДАХК «ЧСЗ»;

          - право власності на спірне майно виникло у позивача на підставі ст.ст.20, 21, 25 Закону України “Про власність” як право колективної власності, оскільки позивач як державне підприємство був перетворений в акціонерне товариство.

          У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ СП “Нібулон” спростовує доводи скаржника, посилаючись на невідповідність наданих ним доказів вимогам належності та допустимості стосовно обставини виникнення у ДАХК “ЧСЗ” права власності на спірне майно; відповідач не надав належні і допустимі докази в підтвердження свого права власності на спірний відрізок залізничної колії; ДАХК “ЧСЗ” на день вирішення спору по даній справі не має законних підстав користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній,1 у м. Миколаєві, тому посилання на порушення відповідачем його прав землекористувача безпідставне.

          ТОВ СП “Нібулон” просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення в силі як законне та обґрунтоване.

          У поясненнях від 15.10.2007р. Миколаївська міська рада викладає свої міркування стосовно відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного  рішення, вважаючи, що позивачем не подані докази набуття ним права власності на спірне майно.

          Розглянуте в засіданні суду апеляційної інстанції 11.09.2005р. клопотання ДАХК “ЧСЗ” про відкладення розгляду справи до закінчення службового розслідування відносно неправомірних дій Сагайдакова О.М. та усунення перешкод для доступу представників до документів та робочих місць відхилено судовою колегією як безпідставне в контексті приписів ст.77 ГПК України, яка  встановлює обставини, за яких господарський суд повинен відкласти розгляд справи.

          Засідання суду було відкладено з 11.09.2007р. на 25.09.2007р. на підставі п.3 ст.77 ГПК України —у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів, а також у зв'язку з нез'явленням представників третіх осіб.

          В засіданні суду апеляційної інстанції представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні.

          Представники третіх осіб на стороні відповідача та позивача в засідання суду апеляційної інстанції не з'явились.

          Від КП “Миколаївське МБТІ” надійшли пояснення до апеляційної скарги з запереченням проти її задоволення.

          Представники ТОВ СП “Нібулон” заперечують проти задоволення апеляційної скарги, просять оскаржуване рішення залишити без змін.

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2007р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Миколаївську міську раду.

          23.10.2007р. до суду апеляційної інстанції надійшов лист, підписаний згідно його змісту генеральним директором ДАХК “ЧСЗ” Сагайдаковим О.М., з відмовою від апеляційної скарги і проханням повернути апеляційну скаргу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.97 ГПК України.

          Виходячи із вимог процесуального закону (ч.1 ст.100 ГПК України) та факту подання апеляційної скарги від імені ДАХК “ЧСЗ” представником позивача по довіреності №412/40 від 10.01.2007р., підписаній головою правління ДАХК “ЧСЗ” О.А. Чурніним, відсутністю об'єктивної можливості встановити достеменно хто є на даний час повноважним керівником ДАХК “ЧСЗ”, а також приймаючи до уваги неналежне оформлення заяви про відмову від апеляційної скарги (відсутність реєстраційного номеру вихідної кореспонденції, незасвідчення підпису Сагайдакова О.М. печаткою Компанії) колегія суддів вважає, що заява О.М. Сагайдакова про відмову від апеляційної скарги не може бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Колегія суддів приймає до уваги, що згідно п.13.1. Статуту ДАХК “ЧСЗ” в редакції змін до Статуту, затверджених протоколом загальних зборів акціонерів ДАХК “ЧСЗ” від 16.08.2007р., зареєстрованих 17.08.2007р., Генеральним директором Компанії є Сагайдаков О.М. (т.4, а.с.99-122); в той же час 19.10.2007р. ДАХК “ЧСЗ” видана довіреність на ім'я Сядра О.В. (а.с.181, т.4), підписана як Генеральним директором ДАХК “ЧСЗ” Горн І.Г. і засвідчена дублікатом печатки ДАХК “ЧСЗ”.

          В засіданні суду апеляційної інстанції представники скаржника виклали узгоджену позицію щодо непідтримки заяви про відмову від апеляційної скарги.

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. апеляційне провадження по справі було зупинено у зв'язку з надходженням касаційної скарги ТОВ СП “Нібулон” на ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.09.2007р. про залучення до участі у справі Миколаївської міської ради в якості  третьої особи на стороні позивача.

          03.12.2007р. апеляційне провадження у зв'язку з поверненням справи з Вищого господарського  суду України з ухвалою від 16.11.2007р. про відмову у прийнятті касаційної скарги ТОВ СП “Нібулон” було поновлено відповідною ухвалою на підставі ч.3 ст.79 ГПК України.

          Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду першої інстанції,  правильність застосування норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

          Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження, що Виконкомом Миколаївської міської Ради народних депутатів Виробничому об'єднанню „Чорноморський суднобудівний завод” був виданий Державний акт №371 від 03.03.1995р. на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 1 у м. Миколаєві площею 302,3267га.

          Державна акціонерна холдінгова компанія „Чорноморський суднобудівний завод” створена на виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про створення Державної акціонерної холдінгової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” від 11.12.1998р. №1959 згідно до Наказу Міністерства промислової політики України від 21.12.1999р. №28 на базі Державного підприємства “Чорноморський суднобудівний завод”.

          05.02.2002р. між ДАХК “ЧСЗ” (надалі —позивач, Компанія) та Спільним українсько-угорсько-англійським сільськогосподарським підприємством “Нібулон” (правонаступником якого є відповідач) укладено договір №0502/1КП від 05.02.2002р. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва “Реконструкція Східної добудовної набережної” у складі згідно додатку №1, що знаходиться на території ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод” у м. Миколаєві, вул. Індустріальна,1.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.08.2002р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2002р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2002р., у позові заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України про визнання недійсним договору купівлі-продажу №0502/1КП від 05.02.2002р. відмовлено у зв'язку з безпідставністю тверджень прокурора про недодержання сторонами вимог чинного законодавства України при укладенні договору.

          Підпунктом “в” пункту 6.1. договору №0502/1КП від 05.02.2002р. передбачений обов'язок ДАХК “ЧСЗ” надати відповідачу шляхи для проходження автомобільного та залізничного транспорту до території придбаного ССГП “Нібулон” об'єкта за окремою угодою.

          Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що умови договору №0502/1КП від 05.02.2002р. щодо надання позивачем відповідачеві шляхів для проходження вантажного автомобільного та залізничного транспорту до території придбаного останнім об'єкту, передбачені п.п. “в” п.6.1. вказаного договору, є істотними умовами цього договору і повинні виконуватися в порядку, передбаченому законом, але помилково послався на норми ст.638 ЦК України, 180 ГК України, що набрали чинності з 01.01.2004р. і не застосовувались до договорів, укладених раніше. Ст.153 ЦК УРСР 1963р., який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу, встановлювала, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах; істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2003р. по справі №3/102 договір №2402/1 ЗС про встановлення права земельного сервітуту від 24.02.2003р. визнано укладеним з 24.02.2003р. в редакції ТОВ СП “Нібулон”. Пунктом 5 преамбули договору №2402/1 ЗС про встановлення права земельного сервітуту від 24.02.2003р. встановлено, що  ТОВ СП “Нібулон” за власний рахунок споруджено залізничну колію довжиною 1208м. від перевантажувального терміналу до стрілки №35 на ділянці ДАХК “ЧСЗ”. Рішення по справі №3/102 набрало законної сили.

          05.06.2003р. за №2 договір №2402/1 ЗС від 24.02.2003р. був зареєстрований в книзі записів державної реєстрації земельних сервітутів Миколаївського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України.

          Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Згаданим рішенням суду від 22.04.2003р. визнаний укладеним в редакції позивача договір про встановлення права земельного сервітуту №2402/13С, при цьому будь-яких виключень з умов і тексту договору у зв'язку з тим, що вони не підлягають затвердженню судом в запропонованій позивачем редакції, зокрема, щодо п.5 преамбули, не зроблено, тобто не прийняті до уваги заперечення ДАХК “ЧСЗ” стосовно приналежності йому на праві власності спірної залізничної колії і можливості укладення договору з цього предмету в його редакції.

          Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.06.2002р. №590 відповідачу був наданий дозвіл на виконання проектних і будівельних робіт по розміщенню перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по вул. Індустріальній, 1 у м. Миколаєві.

          Суд першої інстанції підставно вказав, що відповідно до п.2.10 Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету у справах містобудування і архітектури України від 23.09.1996р. №127/201/173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.09.1996р. № 588/1613, до нового будівництва відноситься будівництво комплексу  об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі, яке здійснюється на нових площах із метою створення нової виробничої потужності.

          З матеріалів справи вбачається, що Проектом перевантажувального терміналу передбачено будівництво нової залізничної колії, яка примикає до стрілочного переводу №35 залізничної колії ДАХК “ЧСЗ” та входить до складу перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур ССГП “Нібулон”, про що свідчить, зокрема, позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту “Перевантажувальний термінал СУУАПП “Нібулон” для зернових та олійних культур ємкістю 100тис.тонн в м. Миколаєві. Залізничний путь” (т.1, а.с.131).

          Листами від 23.04.2002р. №778/40-274 та від 13.06.2002р. №778/40-434-1803 ДАХК “ЧСЗ” надала ССГП “Нібулон” згоду на продовження залізничної колії, яка примикає до стрілочного переводу №35 залізничної колії ДАХК “ЧСЗ”, за схемою 0474.00-пж.

          Матеріалами справи підтверджується, що проект 0474-00-ПЖ.ПЗ. “Залізничний путь” 05.08.2002р. отримав позитивний висновок Комплексної державної експертизи №№01/547 Миколаївського обласного бюро Української державної інвестиційної  експертизи, відповідачем був отриманий дозвіл інспекції Державного архітектурного контролю головного управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на виконання будівельних робіт з будівництва перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу від 09.12.2002р. №1655. Відповідно до технічних умов на проектування перевантажувального терміналу ССГП “Нібулон” від 29.11.2002р. №219-ДКС, виданих Одеською залізницею, місцем примикання залізничної колії ТОВ СП “Нібулон” до залізничної колії ДАХК “ЧСЗ” є стрілочний перевід №35.

          Факт будівництва ТОВ СП “Нібулон” нової залізничної колії довжиною 1208м. по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві підтверджують надані відповідачем докази, а саме: договір від 10.06.2002р, укладений між ССГП “Нібулон” і ДП БУ-3 ВАТ “Одестрансбуд”; акти виконаних робіт з липня 2002р. по грудень 2002р., платіжні доручення на оплату виконаних робіт, рахунки, акт робочої комісії про приймання в експлуатацію завершеної будівництвом залізничної колії ССГП “Нібулон” від 17.12.2002р. тощо.

          Відповідно до Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію від 12.02.2003р. залізнична колія довжиною 1208м. по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві була прийнята в експлуатацію відповідно до ДБН А.3.1-3-94 “Управління, організація і технологія Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів”, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994р. №48, у складі перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу ТОВ СП “Нібулон” по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві (перша черга будівництва). Акт від 12.02.2003р. був затверджений рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113 відповідно до повноважень цього виконавчого органу за п.п. “б” п.2 ч.1 ст.31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

          Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №135 право власності на об'єкти, розташовані по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві, оформлено за ТОВ СП “Нібулон”, у т.ч. на залізничну дорогу у складі перевантажувального терміналу (т.1, а.с.76).

          Згідно з довідкою КП “Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро” від 11.02.2003р. №344 перевантажувальному терміналу ТОВ СП “Нібулон” присвоєно адресу м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск,1, про що вказано в рішенні №135 від 21.02.2003р.

          На підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №135 від 21.02.2003р. ТОВ СП “Нібулон” отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.02.2003р. на нежитловий об'єкт серія САА № 915736.

          Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що доказів скасування або визнання недійсним рішення Виконкому Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №135 позивач не надав.

          Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Миколаївського МБТІ №144449 від 11.03.2003р. залізнична колія довжиною 1208м. входить до складу нежитлового об'єкта по Каботажному спуску, 1, що належить на праві колективної власності ТОВ СП “Нібулон” (літера 14 за планом земельної ділянки).

          Таким чином, право власності відповідача на спірний об'єкт нерухомості, яким є залізнична колія, оформлене відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: п. “а” п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002р. за N 157/6445.

          Станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції та на момент його перегляду в апеляційному порядку Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №915736 від 25.02.2003р. є чинним, ніким не оспорювалось, не визнавалось недійсним і не скасовано.

          Виходячи з цих обставин слід вважати, що відповідач довів суду належними і допустимими доказами факт будівництва залізничної колії ТОВ СП “Нібулон” та набуття ним права власності на цей об'єкт.

          Інвентарний об'єкт основних засобів “залізнична колія 1208м.” розташований частково на земельних ділянках кадастровий №4810136300:07:001:0032 площею 5432кв.м. і кадастровий №4810136300:07:001:0001 площею 71391кв.м., які наразі належать ТОВ СП “Нібулон” на праві власності, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку №020600100027 від 14.09.2006р. і №020400100021 від 20.09.2004р. відповідно, а також укладеними між Миколаївською міською радою та ТОВ СП “Нібулон” договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2006р. та від 21.06.2002р. та рішеннями Миколаївської міської ради від 07.06.2002р. №2/21, від 20.07.2004р. №22/20 та від 30.06.2006р. №2/31.

          Договори купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2006р. та від 21.06.2002р., укладені між Миколаївською міською радою та ТОВ СП “Нібулон”, розірвані або визнані недійсними не були. Рішення Миколаївської міської ради від 07.06.2002р. №2/21, від 20.07.2004р. №22/20 та від 30.06.2006р. №2/31 також не скасовувались і не визнавались недійсними. Державні акти на право власності на земельну ділянку №020600100027 від 14.09.2006р. і №020400100021 від 20.09.2004р. посвідчують право власності ТОВ СП “Нібулон” на земельні ділянки.

          Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України і п.п.1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.04.1999р. за №254/3647, Державні акти на право власності на земельну ділянку №020600100027 від 14.09.2006р. і №020400100021 від 20.09.2004р. є належними та допустимими в розумінні ст.34 ГК України доказами права власності ТОВ СП “Нібулон” на зазначені земельні ділянки.

          За цих обставин ТОВ СП “Нібулон” набуло та зареєструвало право власності на залізничну колію довжиною 1208м. по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві у порядку та в спосіб, передбачений чинним законодавством, і є законним власником спірного майна.

          Рішенням  Миколаївської міської ради №40/27 від 23.12.2005р. припинено право ДАХК “ЧСЗ” постійного користування земельною ділянкою площею 191,0518га по вул. Індустріальній, 1 у м. Миколаєві у зв'язку із систематичною несплатою земельного податку на підставі п. “д” ст.141 Земельного кодексу України. Постановою господарського суду Миколаївської області від 19.04.2007р. по справі №10/276/06, яка набрала законної  сили, у позові ДАХК “ЧСЗ” до Миколаївської  міської ради про визнання недійсним рішення  Миколаївської міської ради від 23.12.2005р. №40/27 відмовлено.

          Рішенням  Миколаївської міської ради від 25.04.2007р. №12/66 скасовано: п.1.1. рішення Виконкому  Миколаївської міської ради народних депутатів від 27.01.1995р. №17; п.2.4.1. рішення  Миколаївської міської ради від 04.03.1999р. №8/5; п.3.1. рішення   міської ради від 04.03.1999р. №8/5 в частині надання у сумісне часткове користування державному підприємству „Чорноморський суднобудівний завод” земельної ділянки загальною площею 301,1454га по вул. Індустріальній,  1 в розмірі 7261/10000 частки (площа земельної ділянки 218,6366га, у тому числі земель водного фонду —28,9528га); п.2.4. рішення  Миколаївської міської ради від 21.03.2002р. №41/10 в частині залишення ДАХК “ЧСЗ” у частковому сумісному постійному користуванні земельної ділянки площею 2150518кв.м., у тому числі —землі водного фонду —289528кв.м. (землі промисловості), що складе частку земельної ділянки ДАХК “ЧССЗ” 7141/10000 із земельної ділянки загальною площею 3011454кв.м. для обслуговування виробничих будівель по вул. Індустріальній, 1 (Заводський район); п.7.43 рішення  Миколаївської міської ради від 21.03.202р. №41/10; запис від 03.03.1995р. №371 про  реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею державного акта на право постійного користування землею ІІ-МК №001382, виданого виробничому об'єднанню “Чорноморський суднобудівний завод”; Державний акт на право  постійного користування землею ІІ-МК №001382, реєстраційний №371 від 03.03.1995р., виданий виробничому об'єднанню “Чорноморський суднобудівний завод”.

          З огляду на наведене, слід вважати підставним висновок суду першої інстанції стосовно непідтвердженості порушення прав ДАХК “ЧСЗ” у спірних правовідносинах як законного землекористувача на час розгляду даної справи.

          Також обґрунтовано суд першої інстанції оцінив відповідно  до ст.ст.42, 43 ГПК України висновок  судово-економічної експертизи №4121-4123 від 16.04.2007р., проведеної Миколаївським відділенням ОНДІСЕ, як такий, що не спростовує факт набуття відповідачем права власності на спірний об'єкт. Зокрема, відповідно  до висновку за питанням “10” (9 аркуш висновку експертизи) станом на 01.04.2003р. відрізок залізничного шляху довжиною 1208м. як основні фонди введений в експлуатацію після нового будівництва і обліковується на балансі ТОВ СП “Нібулон”, інвентарна картка №3128.

          Оцінюючи надані ДАХК “ЧСЗ” докази в підтвердження права власності на спірний відрізок залізничної колії, місцевий господарський суд обґрунтовано, з дотриманням вимог ст.43 ГПК України відхилив акт прийому-передачі №5-4/1 від 13.12.2001р., додаток до акту —відомість балансової вартості споруд станом на 01.07.2001р. інвентарну картку №03934 навівши детальне обґрунтування висновку щодо невідповідності цих документів вимогам належності і допустимості доказів, встановленим ст. 34 ГПК України.

          Як вбачається із змісту позову (з врахуванням уточнень до позовних вимог) ДАХК “ЧСЗ”, правовим підгрунттям своїх вимог позивач вказує ст.ст.20, 21, 25 Закону України “Про власність” (положення котрого були чинними до 20.06.2007р.), стверджуючи про виникнення права колективної власності на спірне майно у зв'язку з перетворенням ДП “ЧСЗ” в акціонерне товариство та передачею майна державного підприємства, зокрема спірної частини об'єкту залізничної колії, до статутного фонду створеної ДАХК “ЧСЗ” у формі Відкритого акціонерного товариства.

          Згідно з ч.1 ст.21 Закону України “Про власність” право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

          Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України “Про власність”  об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

          Відповідно до ст.ст.115, 325 ЦК України акціонерне товариство є суб'єктом права приватної власності, зокрема, щодо майна, набутого на підставах, що не заборонені законом (п.4 ч.1 ст.115 ЦК України).

          За наведених вище підстав висновок місцевого господарського  суду відносно недоведеності позовних вимог ДАХК “ЧСЗ” про визнання права власності на відрізок залізничної колії довжиною 508м. є обґрунтованим і відповідає закону, оскільки позивач не надав доказів набуття ним права власності на спірний об'єкт (створення, придбання, прийняття в експлуатацію тощо) як і доказів незаконності набуття цього права ТОВ СП “Нібулон” (ч.2 ст.328 ЦК України).

          Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги ДАХК “ЧСЗ”, які викладені без врахування усіх обставин справи у їх сукупності, зокрема: підтвердження судовим рішенням по справі №3/102 від 22.04.2003р. та наданими відповідачем доказами факту будівництва ТОВ СП “Нібулон” залізничного шляху довжиною 1208м. від перевантажувального терміналу до стрілки №35; здійснення будівництва залізничної колії у відповідності з вимогами проекту, технічної документації та вимог нормативних актів; чинності рішення Виконкому Миколаївської міськради про реєстрацію права власності відповідача на об'єкт будівництва по Каботажному спуску,1 у м. Миколаєві та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ СП “Нібулон”, тобто правовстановлювальних документів, які мають неспростовну юридичну силу доки вони не скасовані або не визнані недійсними.

          В ході розгляду даної справи ДАХК “ЧСЗ” відмовилась від позову за вимогою визнати недійсним рішення Виконкому Миколаївської міської ради №113 від 21.02.2003р. в частині затвердження Актом державної технічної комісії від 12.02.2003р. прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта СП “Нібулон” ТОВ  перевантажувального терміналу з перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу  по вул. Індустріальній,1  у м. Миколаєві, до складу котрого входить залізнична колія довжиною 1208м., у т.ч. й спірні 508м.

          Посилання скаржника на ненадання ДАХК “ЧСЗ” згоди  на здійснення ТОВ СП “Нібулон” нового будівництва залізничної колії, надання  згоди виключно на модернізацію залізничних шляхів у п.п.5.5. та п.11.2. договору купівлі-продажу №0502/1КП від 05.02.2002р. не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки спростовуються змістом п.1.1. Договору №2687 від 07.08.2003р. по фінансуванню і модернізації залізничних шляхів ДАХК “ЧСЗ” в редакції п.1.1. згідно додаткової угоди від 20.08.2003р., Додатком №1 до договору №2687 “Протокол согласования проекта №2303-О-ПЖ”, робочим проектом реконструкції залізничних шляхів на території Чорноморського суднобудівного заводу (пояснювальна записка) (т.2, а.с.65-97), п.п.1 Договору підряда №1208/1П від 20.08.2003р. на модернізацію залізничних шляхів Чорноморського суднобудівного заводу укладеного позивачем з ДПБУ №3 ВАТ “Одестрансбуд”.

          Відповідно до змісту наведених документів залізничні шляхи, що підлягають модернізації на замовлення ДАХК “ЧСЗ”, розташовані від стрілочного переводу №1 до стрілочного переводу №5 та від стрілочного переводу №18 до стрілочного переводу №35, тобто фінансовані ТОВ СП “Нібулон” роботи по модернізації належних позивачу залізничних шляхів проводились ДПБУ №3 ВАТ “Одестрансбуд” поза межами спірного відрізку залізничної колії 508м., який розташований від стрілочного переводу №35 (на плані —точка “О”) до території ТОВ СП “Нібулон” (на плані точка “К”), на який претендує ДАХК ЧСЗ.

          В цілому доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції  про недоведеність обставини набуття позивачем права власності на спірний об'єкт, тому не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

          На підставі вищенаведеного, колегія суддів залишає оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване, відмовляючи  у задоволенні апеляційної скарги ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод”.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної акціонерної холдінгової компанії „Чорноморський суднобудівний завод” залишити без задоволення, рішення  господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. –без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                                 Мишкіна М.А.

Судді:                                                                                           Єрмілов Г.А.

                                                                                                                   Воронюк О.Л.