Ухвала

від 04.11.2010 по справі 17/136-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                      73000, м. Херсон, вул. Горького, 18                                                      

У Х В А Л А

"04" листопада 2010 р.                                                              Справа № 17/136-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Сулімовської М. Б.  при секретарі Реві Д. І., розглянув справу  

за позовом:  закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", м. Київ

до:  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 1446 грн. 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув.

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 115884 від 06.10.10р.

          Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 1446 грн. 94 коп. боргу по невиконаних грошових зобов'язаннях за надані в межах договору від 03.09.08р. № 115366963 телекомунікаційні послуги, наданих у період з жовтня 2008 року по березень 2009 року.

          При вирішенні питання прийняття позову до провадження судом було встановлено, що до позову додано розрахунок, який не тільки не відповідає розміру заявленого до стягнення боргу, але і включає вимоги по стягненню пені, про яку жодним чином не йдеться ані в описовій ані в прохальній частинах позову, в зв'язку з чим, ухвалою про порушення провадження у справі від 07.09.2010р. суд зобов'язав позивача відповідним чином уточнити позовні вимоги, відокремивши заявлені до стягнення суми боргу одна від одної. Дана вимога, як така що не виконувалася заявником позову, виставлялася позивачу у кожній з подальших ухвал, прийнятих судом в межах розгляду справи.

          Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника у жодне судове засідання не забезпечив, вимог жодної з ухвал суду, прийнятих в межах розгляду справи 07.09.2010р., 21.09.2010р., 30.09.2010р., 07.10.2010р. та 15.10.2010р., якими позивача було зобов'язано надати додаткові, необхідні для вирішення спору письмові докази, та які були отримані позивачем, не виконав.

          Явка представника позивача даними ухвалами була визнана обов'язковою.

          01.11.2010р. позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника за наявними матеріалами.

          Представник відповідача проти позову заперечує, звертаючи увагу суду на ту обставину, що відповідно до п.2.18 Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", затверджених наказом виконуючого обов'язки генерального директора "ЗАТ "Українські радіосистеми" від 31.01.2008р. № 55-з, які, відповідно до договору, встановлюють права та обов'язки його учасників, про отримання SIM-картки контрактний абонент робить відповідну відмітку у примірнику договору оператора, проте, відповідачем не було отримано SIM-картку, оскільки в примірнику копії договору, що додано позивачем до позовної заяви, відсутня відповідна відмітка про отримання SIM-картки а, рівно, і відсутні докази фактичного користування відповідачем послугами позивача, що мали надаватися за договором.

          З огляду на перебіг строків вирішення спору, обмежених приписами ст.69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

          03 вересня 2008 року між позивачем (оператором) та відповідачем (абонентом) укладено договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку № 115366963.

          За змістом п.2 договору, (а. с. 15) оператор прийняв зобов'язання надавати абонентові послуги рухомого (мобільного) зв'язку відповідно до вибраного абонентом та вказаного у договорі тарифного плану а також надавати додаткові супутні послуги, а абонент (відповідач) зобов'язався своєчасно їх оплачувати.

          Пункт 3 договору поклав на кожного з учасників договору обов'язок дотримуватись Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", затверджених наказом виконуючого обов'язки генерального директора "ЗАТ "Українські радіосистеми" від 31.01.2008р. № 55-з (надалі - Правила).

          Таким чином, Правила є невід'ємною частиною договору від 03.09.08р. № 115366963.

          Відповідно до п.1.1 договору, SIM-картка є карткою ідентифікації абонента в мережі оператора, що встановлюється у відповідне обладнання абонента для забезпечення роботи цього обладнання.

          Відповідно до п.2.18 Правил, SIM-картку абонентові видає оператор, про отримання якої абонент ставить письмову відмітку в примірнику договору оператора.

          Таким чином, початку фактичного користування телекомунікаційними послугами абонентом передує отримання ним від оператора SIM-картки.

          На фотокопії договору від 03.09.08р. № 115366963, доданої позивачем до позовної заяви (а. с. 15), є відмітка про обрання абонентом тарифного плану - "Максимум", проте, відсутній напис про фактичне отримання відповідачем SIM-картки. Крім того, ідентичність підписів ПП ОСОБА_1 на наданій позивачем фотокопії договору та у паспорті останнього, фотокопія якого знаходиться в матеріалах справи (а. с. 71), викликала у суду сумнів, в зв'язку з чим, ухвалами від 07.10.2010р. та від 15.10.2010р. суд зобов'язував позивача надати на огляд оригінал договору від 03.09.08р. № 115366963, проте, як вже зазначалося, жодні вимоги, що виставлялися в ухвалах, позивачем виконані не були.

          Крім цього, враховуючи, що, як вбачається з матеріалів справи договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку підписано не ОСОБА_1, а іншою, не встановленою особою, суд зобов'язав позивача надати  оригінал нотаріально посвідченої довіреності особи, яка від імені відповідача підписала договір, обов'язковість якої передбачена п.2.13.1 Правил. Втім вимоги суду в цій частині позивачем також не виконані.

          Наразі, суд позбавлений можливості вирішити спір по суті не маючи ані документального підтвердження ціни позову, яка не відповідає наявним у справі матеріалам, ані доказів отримання відповідачем SIM-картки, а рівно, і доказів споживання послуг.

          Змагальність сторін, яка статтею 129 Конституції України віднесена до основних засад судочинства, проявляється доведенням стороною тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст.33 ГПК України, покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

          Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом, як вже зазначалося, тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

          За приписами п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, та, відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України", суд залишає позовну заяву без розгляду у випадку, якщо позивач без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

          Неприбуття у судове засідання представника позивача, який попередив, але не повідомив про причини своєї неявки, в той час як його явка в усі судові засідання визнавалась обов'язковою, невиконання позивачем вимог ухвал суду унеможливлює розгляд спору по суті та прийняття об'єктивного рішення по справі.

          З огляду на викладені обставини, та приймаючи до уваги наведені правові норми, суд, в порядку п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, залишає позовну заяву без розгляду.

          На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

          1. Позовну заяву залишити без розгляду.

          2. Копію ухвали направити сторонам.

                             Суддя                                                                    М. Б. Сулімовська