Ухвала

від 21.08.2024 по справі 161/5037/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5037/24

Провадження № 2/161/2167/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пахолюка А.М.,

при секретарі Мельник М.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої майну фізичної особи та моральної шкоди завданої фізичній особі та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення ступеню вини потерпілого,-

в с т а н о в и в:

14 березня 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої майну фізичної особи та моральної шкоди завданої фізичній особі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

19 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про встановлення ступеню вини потерпілого.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісний позовом.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року здійснено перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та заміна засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, клопотання ОСОБА_3 про залучення в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Страхову групу «ТАС», Службу клієнтських сервісів в м. Києві, відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2024 року відвід судді Пахолюку А.М. за заявою про відвід ОСОБА_3 визнано не обґрунтованим. Справу передано для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2024 року (суддя Гринь О.М.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Пахолюка А.М.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні повторного клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні вирішувалося питання про залишення без розгляду зустрічного позову відповідача ОСОБА_3 у зв`язку із повторною неявкою останнього в судові засідання.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні не заперечила щодо залишення зустрічного позову без розгляду.

Заслухавши думку представника позивача за первісним позовом, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення зустрічного позову без розгляду, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання по суті, які були призначені на 12 червня 2024 року о 11 год. 00 хв., 21 серпня 2024 року о 12 год. 00 хв. позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа та телефонограмою (а.с. 70, 84).

Також, 31 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_3 надійшли заяви про ознайомлення з протоколом судового засідання, повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі, заява на ознайомлення з матеріалами справи та 04 червня 2024 року - заява про відвід судді (а.с. 71-73, 75-76).

Таким чином, позивачу було достовірно відомо про два останні судові засідання, однак, до суду останній не з`явився і заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав.

При цьому, будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_3 на адресу суду та електронний кабінет суду також не надходило.

Відтак, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився без поважних причин, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або не повідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257ЦПКУкраїни суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Згідно зі статтею 43, 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9536св21).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи про судове засідання, повторно не з`явився на розгляд справи, що призводить до безпідставного затягування розгляду вищезазначеної цивільної справи та порушення розумних строків її розгляду.

Крім того, заяви від ОСОБА_3 про розгляд справи у їх відсутності, до суду, також, не надходили.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, суд вважає, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , слід залишити без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 44, 58, 62, 257, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Залишити без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення ступеню вини потерпілого в даній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала в повному обсязі складена 27 серпня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.М. Пахолюк