Постанова
від 13.11.2024 по справі 161/5037/24
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/5037/24 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/1033/24 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Трикош Н. І.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої майну фізичної особи, та моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи та моральної шкоди, завданої фізичній особі.

Свій позов обґрунтовує тим, що 21.11.2023 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2023 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Вказує на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ4523058 з лімітом відповідальності 160000 грн. та франшиза 3200 грн.

Посилається на те, що за результатами проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу страховиком, між ними була досягнута згода, що розмір страхового відшкодування становитиме 29949,77 грн. з вирахуванням франшизи, яке було сплачене ПрАТ «Страхова група «ТАС» в зазначеному розмірі.

Вважає, що оскільки сума страхового відшкодування, яка йому була виплачена страховою компанією, зменшена на розмір франшизи, то така сума підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, зазначає, що внаслідок ДТП його автомобіль було пошкоджено, в результаті чого вся його родина була позбавлена можливості тривалий час повноцінно користуватися транспортним засобом, що створювало незручності у вирішенні побутових та сімейних питань, у зв`язку з чим переніс психологічну та емоційну напругу та стрес, а тому має право на відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного просить суд стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 3200 грн, моральну шкоду 10000 грн та витрати пов`язані з розглядом справи 7000 грн.

Рішенням Луцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від21серпня 2024року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 суму майнової шкоди в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. та суму моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення з урахуванням вимог зустрічного позову.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та пояснення відповідача ОСОБА_2 , який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2023 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень (а.с. 16).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2023 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 22.01.2024 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП (а.с. 16-18).

На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ4523058 з лімітом відповідальності 160000 грн за шкоду заподіяну майну та франшиза 3200 грн (а.с. 19).

За змістом ст. 1187, 1188 ЦК України в їх системному зв`язку шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, зокрема транспортним засобом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зокрема, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що з настанням страхової події, позивач звернувся до ПрАТ «Страхову група «ТАС», який є страховиком винної у ДТП особи, та за результатами проведеного огляду пошкодженого майна страховик та потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, про що свідчить подана ОСОБА_3 заява про страхове відшкодування, згідно з якою останній погодився з тим, що розмір відшкодування складає 29949,77 грн за вирахуванням франшизи та не наполягав на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (а.с. 21).

Відповідно, належна сума страхового відшкодування в розмірі 29949,77 грн була перерахована ПрАТ «Страхову група «ТАС» ОСОБА_3 07.12.2023 року. (а.с. 21).

Разом з тим, згідно статті 9 Закону України «Про страхування» - франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відтак, оскільки, розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, тому суд вважає, що позивач має право вимоги до відповідача в межах визначеної суми франшизи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В даному випадку розмір франшизи встановлений полісом страхування відповідача складає 3200 грн. (а.с.19).

З урахуванням вищевикладених норм закону суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога в частині стягнення з відповідача суми встановленої франшизи в розмірі - 3200 грн підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із змісту ст. 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка в тому числі полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до ст. 23 ЦК України врахував глибину душевних страждань, які було завдано позивачу, факт порушення нормальних життєвих зв`язків позивача внаслідок ДТП, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також величину завданих матеріальних збитків позивачу, задовольнивши позовну вимогу частково на суму 2000 грн. Така сума на думку колегії суддів є співмірною із обсягом завданої шкоди та глибиною моральних страждань особи, якій завдали шкоду.

Отже, висновок суду щодо задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди та часткового задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням апелянтом чинного законодавства.

Що стосується порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, то такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Так твердження про те, що суд першої інстанції не повідомляв відповідача про результат розгляду заяв і клопотань, про залучення третіх осіб, витребування доказів, перехід від спрощеного до загального провадження є безпідставними з огляду на таке.

Встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісний позовом.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року здійснено перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та заміна засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено, клопотання ОСОБА_2 про залучення в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Страхову групу «ТАС», Службу клієнтських сервісів в м. Києві, відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справ, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2024 року відвід судді Пахолюку А. М. за заявою про відвід ОСОБА_2 визнано не обґрунтованим. Справу передано для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2024 року (суддя Гринь О. М.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Пахолюка А. М.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні повторного клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Із зазначеними процесуальними документами відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронних листів і телефонограм та отримання документів в електронному суді.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, оскільки були предметом розгляду і повно, і всебічно досліджено судом першої інстанції.

Норми матеріального та процесуального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Отже, порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.

Головуючий

Судді :

СудВолинський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення13.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123201562
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб

Судовий реєстр по справі —161/5037/24

Постанова від 13.11.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Постанова від 13.11.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Постанова від 13.11.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Постанова від 13.11.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Ухвала від 25.10.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Ухвала від 25.09.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Ухвала від 18.09.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Ухвала від 13.09.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Данилюк В. А.

Рішення від 21.08.2024

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Пахолюк А. М.

Ухвала від 21.08.2024

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Пахолюк А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні