Рішення

від 21.08.2024 по справі 161/5037/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5037/24

Провадження № 2/161/2167/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пахолюка А.М.,

при секретарі - Мельник М.В.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої майну фізичної особи та моральної шкоди завданої фізичній особі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої майну фізичної особи та моральної шкоди завданої фізичній особі.

Свій позов мотивує тим, що 21.11.2023 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2023 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Вказує на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ4523058 з лімітом відповідальності 160000 грн. та франшиза - 3200 грн.

Посилається на те, що за результатами проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу страховиком, між ними була досягнута згода, що розмір страхового відшкодування становитиме 29949,77 грн. з вирахуванням франшизи, яке було сплачене ПрАТ «Страхова група «ТАС» в зазначеному розмірі.

Вважає, що оскільки, суму страхового відшкодування, яка йому була виплачена страховою компанією, зменшена на розмір франшизи, то така сума підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, зазначає, що внаслідок ДТП його автомобіль було пошкоджено, в результаті чого вся його родина була позбавлена можливості тривалий час повноцінно користуватися транспортним засобом, що створювало незручності у вирішенні побутових та сімейних питань, у зв`язку з чим переніс психологічну та емоційну напругу та стрес, а тому має право на відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 3200 грн., моральну шкоду - 10000 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи - 7000 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісний позовом.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року здійснено перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та заміна засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, клопотання ОСОБА_3 про залучення в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Страхову групу «ТАС», Службу клієнтських сервісів в м. Києві, відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2024 року відвід судді Пахолюку А.М. за заявою про відвід ОСОБА_3 визнано не обґрунтованим. Справу передано для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2024 року (суддя Гринь О.М.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Пахолюка А.М.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні повторного клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся судом про день, час та місце розгляду справи. Буд-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Заслухавши думку представника позивача, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 21.11.2023 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень (а.с. 16).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2023 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 22.01.2024 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП (а.с. 16-18).

На час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ4523058 з лімітом відповідальності 160000 грн. за шкоду заподіяну майну та франшиза - 3200 грн. (а.с. 19).

За змістом ст. 1187, 1188 ЦК України, в їх системному зв`язку, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, зокрема транспортним засобом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зокрема, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що з настанням страхової події, позивач звернувся до ПрАТ «Страхову група «ТАС», який є страховиком винної у ДТП особи, та за результатами проведеного огляду пошкодженого майна страховик та потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, про що свідчить подана ОСОБА_2 заява про страхове відшкодування, згідно з якою останній погодився з тим, що розмір відшкодування складає 29949,77 грн. за вирахуванням франшизи та не наполягав на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (а.с. 21).

Відповідно, належна сума страхового відшкодування в розмірі 29949,77 грн. була перерахована ПрАТ «Страхову група «ТАС» ОСОБА_2 07.12.2023 року. (а.с. 21).

Разом з тим, згідно статті 9 Закону України «Про страхування» - франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відтак, оскільки, розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, тому суд вважає, що позивач має право вимоги до відповідача в межах визначеної суми франшизи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В даному випадку розмір франшизи встановлений полісом страхування відповідача складає 3200 грн. (а.с.19).

З врахуванням вищевикладених норм закону, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми встановленої франшизи в розмірі - 3200 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із змісту ст. 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка в тому числі полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи ту обставину, що з вини відповідача завдано моральну шкоду позивачу, суд приходить до висновку, що з відповідача, слід стягнути в користь позивача суму в розмірі - 2000 грн. за завдану моральну шкоду.

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує, нервовий стрес, глибину душевних страждань, які було завдано позивачу, факт порушення нормальних життєвих зв`язків позивача внаслідок ДТП, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також величину завданих матеріальних збитків позивачу.

В решті вимог в цій частині слід відмовити за їх безпідставністю, оскільки, саме по собі зазначення у позові про завдання моральної шкоди, без доведення факту заподіяння моральної шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та душевними стражданнями позивача, не може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в зазначеному позивачем розмірі.

Таким чином, на думку суду, відшкодування в розмірі 2000 грн. за завдану моральну шкоду є достатнім для задоволення потреб позивача та є співмірним із заподіяною йому шкодою.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача в користь позивача суму майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 3200 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підставі вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України, з позивача слід частково стягнути на користь відповідача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 15.12.2023 року позивач ОСОБА_2 уклав договір №79 про надання правничої допомоги з адвокатським бюро «Рущак і партнери», відповідно до умов якого, адвокатське бюро зобов`язується надати послуги клієнту за винагороду. За умовами договору про надання правової допомоги, додаткової угоди №1 від 20.12.2023 року та акту приймання-передачі наданих послуг від 13.03.2024 року, понесені позивачем витрати становлять 7000 грн. (а.с. 22-24).

У акті приймання-передачі наданих послуг від 13.03.2024 року зазначено, які саме роботи виконав адвокат: надання усної консультації - 500 грн., вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів - 1000 грн., підготовка адвокатських запитів - 500 грн., вивчення судової практики - 500 грн., підготовка цивільного позову - 1500 грн., представництво інтересів в суді - 3000 грн. (а.с. 24).

Однак, на думку суду, з відповідача в користь позивача слід стягнути суму в розмірі 4000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, суд враховує принцип співмірності витрат на правничу допомогу адвоката та визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини, а саме, складність справи, характер та кількість підготовлених та поданих адвокатом документів, значення справи для сторони та публічний інтерес до справи.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 суму майнової шкоди в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. та суму моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 02 вересня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк