Постанова

від 27.08.2024 по справі 632/143/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» серпня 2024 року

м. Харків

справа № 632/143/24

провадження № 22ц/818/2783/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Волобуєва О.О.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2024 року в складі судді Кочнєва О.В.

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

Позовна заява мотивована тим, що 13 квітня 2018 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,739 га з кадастровим номером 6324584200:02:000:0082, яка розташована на території Картамиської сільської ради (Олексіївської ОТГ) Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 лютого 2023 року земля перейшла у власність сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначила, що вона, як мати малолітнього спадкоємця, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, надала відповідачу всі необхідні документи, що стосується заміни сторони договору оренди землі від 13 квітня 2018 року та просила провести розрахунок по ньому за минулий 2022 рік.

Вказала, що 14 липня 2023 року вона вдруге звернулась до відповідача, однак відповіді не отримала. 04 вересня 2023 року вона втретє звернулась до відповідача, направивши відповідні документи на його юридичну адресу, проте вони залишились без отримання.

22 грудня 2023 року вона отримала проєкт додаткової угоди до договору оренди землі, що свідчить про те, що відповідачем отримані всі необхідні документи для оформлення додаткової угоди і проведення розрахунку по орендній платі за 2022-2023 роки, але він цього не робить з безпідставних причин.

Посилалася на те, що при неодноразовому зверненні до відповідача з метою врегулювання виниклої ситуації, останній всупереч чинному законодавству в підтвердження її повноважень вимагав надати йому копію рішення суду про надання дозволу на вчинення нею правочину від імені малолітнього.

Вказала, що в своїх заявах від 14 липня 2023 року та 04 вересня 2023 року вона повідомляла відповідача, що у разі несплати орендної плати за договором за минулий та поточні роки, вона буде змушена звернутися до суду з позовом про його розірвання.

Вважала, що протягом останніх двох років відповідач орендну плату не платить, тобто систематично порушує строки виплати орендної плати. ухиляючись від отримання заяв про це, на неодноразові особисті звернення не реагує.

Просила розірвати договір оренди, укладений 13 квітня 2018 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» щодо земельної ділянки площею 5,739 га з кадастровим номером 6324584200:02:000:0082, яка розташована на території Картамиської сільської ради (Олексіївської ОТГ) Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» на користь ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 , заборгованість по сплаті орендної плати за 2022-2023 роки в сумі 38 450,00 грн та витрати по сплаті судового збору - 2 422,40 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 як законного представника малолітнього ОСОБА_2 - задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки без номеру, укладений 13 квітня 2018 року між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» щодо земельної ділянки площею 5,739 га, кадастровий номер 6324584200:02:000:0082, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» на користь законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,739 га, кадастровий номер 6324584200:02:000:0082, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області, у розмірі 38 450,00 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» на користь законного представника малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 судовий збір за розгляд справи у суді у розмірі 2 422,40 грн.

На вказане рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не звернув увагу на те, що законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору. Вказані судом заяви, направлені 14 липня 2023 року (поштовий ідентифікатор цінного листа Акціонерного товариства «Укрпошта» 6410203115658) та повторно 04 вересня 2023 року (поштовий ідентифікатор цінного листа Акціонерного товариства «Укрпошта» 6410203135330), навіть якщо їх розглядати як повідомлення, направлені в порядку статті 148-1 ЗК України, надіслані поза межами місячного строку з дня набуття права власності на земельну ділянку новим власником, що свідчить про порушення обов`язку нового власника повідомити користувача земельної ділянки про зміну власника. Водночас право власності на нового власника було зареєстровано ще 17 лютого 2023 року, тобто надсилання заяв було прострочено на чотири місяці. Про жодні перешкоди направлення таких заяв раніше позивачка не повідомляла, поважність причин пропуску строку повідомлення не обґрунтовувала. Серед додатків до заяв була вказана «довідка банку». Натомість в описах вкладення у цінний лист не міститься такого додатку, що свідчить про ненадання платіжних реквізитів нового власника. Також, самі заяви не містять зазначення платіжних реквізитів, за якими має бути перехована орендна плата. За умовами договору оренди землі від 13 квітня 2018 року, орендна плата вноситься у грошовій формі, а отже надання новим власником платіжних реквізитів є обов`язковою вимогою, оскільки договором передбачена плата за користування земельною ділянкою саме у грошовій формі. Зазначив, що такого способу виплати орендної плати як поштовий переказ не передбачено умовами договору. Надсилання грошового переказу через відділення поштового зв`язку суперечило б умовам договору та свідчило б про порушення орендарем своїх зобов`язань. Вказані судом заяви не містили зазначення місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси, що також свідчить про невідповідність заяв статті 148-1 ЗК України. ОСОБА_1 , місце проживання якої було зазначено, не є новим власником, а є лише представником нового власника. Крім того, листи, всупереч вимогам законодавства, направлені нерекомендованим листом з повідомленням про вручення. Матеріали справи не містять повідомлень про вручення (ані повернених у зв`язку із неотриманням листів, ані з підписом отримувача). Під час розгляду справи товариство повідомляло позивачку, що має намір виплатити орендну плату новому власнику. Водночас у зв`язку з тим, що до позовної заяви додана довідка про банківські реквізити ОСОБА_1 без реквізитів щодо дати її видачі, без ідентифікаційного номеру, за яким можна було б перевірити факт її видачі, товариство звернулося до ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 із запитом про надання актуальних банківських реквізитів для перерахування орендної плати, що був отриманий позивачем, однак позивачка так і не повідомила товариство про актуальні банківські реквізити для перерахування орендної плати, хоча і ознайомилась з позицією відповідача про необхідність отримання таких реквізитів, викладену як і у відзиві на позовну заяву, так і в окремому скерованому на адресу позивача запиті - відтак позивач діяла недобросовісно та суперечливо. Тобто метою подання цього позову скоріше є не захист прав орендодавця на отримання орендної плати, а розірвання договору оренди за штучно створених для цього підстав. Посилався на те, що у зв`язку із набуттям права власності на земельну ділянку позивачем лише у 2023 році, товариство, за умови його належного сповіщення про зміну власника та надання платіжних реквізитів, мало б обов`язок сплатити орендну плату за 2022 рік та за 2023 рік. Однак, нормами законодавства не унормовано строк виплати орендної плати новому власнику за минулий період. Тобто строк виплати орендної плати за 2022 рік прямо не визначений у законодавстві чи в договорі оренди. Натомість строк виплати орендної плати за 2023 рік визначений до 31 грудня 2023 року. З урахуванням того, що позивач не зверталася до товариства із належним повідомленням про зміну власника (чи вимогою про виплату орендної плати) із зазначенням платіжних реквізитів, встановити термін, до якого товариство мало б виплатити орендну плату за 2022 рік та за 2023 рік неможливо. Вказав, що сума орендної плати, що підлягає виплаті орендодавцю за договором становить 15 476,13 грн за рік (19225,00 -19225*19,5%). Відповідно, сума орендної плати за два роки (2022-2023) становить 30 952,26 грн, а не 38 450,00 грн як визначив суд і позивачка. Подвійне стягнення орендної плати з ПДФО і військового збору призведе доотримання позивачем більше ніж належить за законом.

16 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 , як законного представника малолітнього ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому посилалася на те, що якби-то відповідач мав намір налагодити із нею відносини, як законним представником неповнолітнього спадкоємця та виконати свій обов`язок по оплаті орендної плати за 2022-2023 роки, то він би зробив це без її звернення до суду з даним позовом. Вважала, що доводи відповідача щодо відсутності доказів належного його повідомлення про перехід права власності спростовуються матеріалами справи. Зазначила, що відповідачем не сплачено податкове зобов`язання із земельного податку та податку на доходи фізичних осіб.

До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. 27 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції від представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на хворобу та бажанням приймати участь у судовому засіданні, яке залишено без задоволення, оскільки доказів поважності відкладення розгляду справи (хвороби) представниця не надала. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» є юридичною особою, яка не позбавлена можливості надати іншого представника для участі у справі. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» отримав судову повістку 01 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» і у нього був час для надання іншого представника. В цьому клопотанні представниця вказала, що судове рішення є незаконним, відсутні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди, фактично підтримавши доводи апеляційної скарги. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач систематично порушував умови договору щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання спірного договору оренди та стягнення з відповідача орендної плати за 2022-2023 роки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 квітня 2018 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,739 га з кадастровим номером 6324584200:02:000:0082, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Картамиської сільської ради (Олексіївської ОТГ) Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області строком на 10 років з дати державної реєстрації права оренди.

Як вбачається з пункту 8 цього договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 19 225,00 грн (без вирахування податків) за один календарний рік оренди, що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата у грошовій формі виплачується через касу або шляхом безготівкового переказу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві орендодавця. За письмовою заявою орендодавця та наявності згоди орендаря розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі в межах розміру орендної плати, вказаної в пункті 8 цього договору та згідно наявного у орендаря асортименту сільськогосподарської продукції.

За пунктом 10 цього договору орендна плата вноситься у грошовій та/або натуральній формі за календарний рік оренди не пізніше 31 грудня року, в якому відбувалося використання земельної ділянки. Орендодавець повинен звернутися до орендаря за отриманням орендної плати до 15 грудня поточного року. Орендар не несе відповідальності за порушення строків внесення орендної плати, якщо орендодавець не звертався до орендаря за отриманням орендної плати або звернувся із запізненням.

Пунктами 28-31 цього договору передбачено, що зміна умов цього договору здійснюється за взаємною згодою сторін. Усі зміни, доповнення, додатки тощо до цього договору викладаються в письмовій формі та засвідчуються підписами сторін (їх представників). Не допускається одностороння зміна умов договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку оренди; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу чи примусового відчуження земельної ділянки для суспільних потреб в порядку, встановленому законом; розірвання договору у випадках, передбачених пунктом 31 цього договору; ліквідації юридичної особи-орендаря; в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу орендодавця унаслідок систематичної несплати орендарем орендної плати та/або на вимогу орендаря внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, в тому числі в порядку спадкування, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.17-18).

14 грудня 2018 року право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7,8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

17 лютого 2023 року приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 251, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 5,7390 га, місце розташування: Харківська область, Лозівський (колишній Первомайський) район, Картамиська сільська рада, кадастровий номер 6324584200:02:000:0082, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

17 лютого 2023 року зазначене вище внесено до Державного реєстру речових прав (а.с.10 зворот-11,12).

14 липня 2023 року та 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 направила на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» заяву, в якій повідомила про перехід права власності на орендовану земельну ділянку до її сина ОСОБА_6 . Зазначила, що в лютому 2023 року вона направляла на адресу товариства документи для заміни сторони договору оренди землі від 13 квітня 2018 року та просила провести розрахунок за 2022 рік. Також повідомила, що в разі несплати орендної плати буде змушена звернутися до суду. Дані заяви повернулися з довідками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.13,15,16, 21-22,93-96,99).

Також до суду першої інстанції ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 надала скріншоти щодо надіслання у березні 2023 року на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 документи щодо переходу права власності на земельну ділянку (а.с.66-67,90,100).

Матеріали справи містять копію проєкту додаткової угоди до договору землі відносно земельної ділянки, кадастровий номер 6324584200:02:000:0082 (а.с.19).

29 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» направив на адресу ОСОБА_1 , як законного представника малолітнього ОСОБА_2 запит про надання актуальних банківських реквізитів для виплати орендної плати (а.с.44-45).

З податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2023 року, адресоване ОСОБА_2 вбачається, що земельний податок з фізичних осіб за 2023 рік становить 125,05 грн (а.с.91).

Податком повідомленням-рішенням від 08 січня 2024 року повідомлено ОСОБА_2 про те, що сума податкового зобов`язання за 2022 рік становить 1 000,38 грн (а.с.92).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13 квітня 2018 року, ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 вказувала, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» систематично не сплачує орендну плату, а саме за 2022 та 2023 роки.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

За змістом положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частинах першій та другій статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» також передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740св23), від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23 (провадження № 61-18688св 23).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) виснував, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 385/1679/21 (провадження № 61-10703св23).

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність (див. постанови Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 579/1133/22 (провадження № 61-9725св23), від 27 вересня 2023 року у справі № 626/104/21 (провадження № 61-2643св23)).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріалами справи встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , орендовану земельну ділянку успадкував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 лютого 2023 року.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі від 13 квітня 2018 року перейшли до його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 609/1231/19 (провадження № 61-13902св20) зроблено висновок, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину. Проте відсутність реєстрації права власності не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй майном.

Отже, особа, яка прийняла належним чином спадщину, але не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом (заповітом), має право на отримання орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином з 24 лютого 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має права та обов`язки орендодавця земельної ділянки, площею 5,739 га з кадастровим номером 6324584200:02:000:0082, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Картамиської сільської ради (Олексіївської ОТГ) Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 314/2195/22 (провадження № 61-6030св23).

Законом України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01 січня 2013 року, ЗК України було доповнено статтею 148-1.

Отже, станом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була чинною стаття 148-1 ЗК України.

Частинами першою, третьою статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

На виконання положень статті 148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Реєстрація права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав відбулася 17 лютого 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що лише у липні 2023 року ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , звернулась до відповідача у порядку, встановленому статтею 148-1 ЗК України.

З наведеного вбачається, що з дати відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання положень статті 148-1 ЗК України, позивачка повинна була повідомити відповідача про прийняття нею спадщини та про перехід до її сина прав та обов`язків за договором оренди.

Разом з тим у матеріалах цієї справи відсутні докази, що ОСОБА_1 , як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , у порядку, визначеному частиною третьою статті 148-1 ЗК України, повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» про набуття права власності її сином на земельну ділянку у період з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до липня 2023 року, відтак, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати за 2022 рік у строки, визначені спірним договором оренди.

Таким чином, несплата орендної плати за 2022 рік в період з 01 січня 2023 року по липень 2023 року мала місце у зв`язку з невиконанням орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України.

В свою чергу пунктами 8 та10 договору про оренду землі від 13 квітня 2018 року передбачено, що орендна плата у грошовій формі виплачується через касу або шляхом безготівкового переказу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві орендодавця. Орендна плата вноситься у грошовій та/або натуральній формі за календарний рік оренди не пізніше 31 грудня року, в якому відбувалося використання земельної ділянки. Орендодавець повинен звернутися до орендаря за отриманням орендної плати до 15 грудня поточного року. Орендар не несе відповідальності за порушення строків внесення орендної плати, якщо орендодавець не звертався до орендаря за отриманням орендної плати або звернувся із запізненням.

Отже, у спірних правовідносинах строком є виплата орендної плати саме до 31 грудня поточного року і невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 387/800/21 (провадження № 61-7310св22).

Звертаючись до відповідача у липні та вересні 2023 року позивачка просила здійснити виплату орендної плати зокрема за 2022 рік, однак товариством відповідні виплати не були здійсненні, що також не заперечується і відповідачем.

Станом на момент звернення до суду з даною позовною заяву Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» також не здійснено виплату орендної плати за договором і за 2023 рік.

Лише 29 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» направив позивачці запит про надання актуальних банківських реквізитів для виплати орендної плати.

При цьому, до теперішнього часу товариством не виконано умови договору щодо виплати орендної плати ані за 2022 рік, ані за 2023 рік.

Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування (постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року в справі № 193/805/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 193/805/20 (провадження № 61-13263св22).

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» про неповідомлення позивачкою реквізитів для оплати орендних платежів, як підтвердження недобросовісної поведінки орендодавця, яка спрямована на штучне створення умов для розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати, не заслуговують на увагу та є безпідставними, оскільки вказане не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати. Крім того, умовами договору передбачено також виплату орендної плати через касу. В свою чергу товариство не здійснював ані нарахування, ані виплату орендної плати та до 29 лютого 2024 року, тобто після звернення позивачки до суду, навіть не намагався здійснити відповідні нарахування та виплати.

Також колегія суддів враховує відсутність у матеріалах справи доказів, що свідчать про намір Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» належно виконати зобов`язання щодо сплати орендної плати за договором оренди землі від 13 квітня 2018 року. При цьому доказів ухилення орендодавцем від отримання орендних платежів за договором оренди землі відповідачем не надано.

З огляду на вказане колегія суддів суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять даних про вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені пунктом 10 договору оренди.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а орендодавець не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

Отже, вказане безумовно свідчить про те, що наявні порушення відповідачем умов договору та систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Ураховуючи наведене, за наявності істотного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» умов договору оренди землі від 13 квітня 2018 року, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення з орендаря заборгованості за договором оренди земельної ділянки в розмірі 38 450,00 грн, з яких 19 225,00 грн - заборгованість з орендної плати за 2022 рік та 19 225,00 грн - заборгованість з орендної плати за 2023 рік.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» про те, що сума орендної плати, що підлягає виплаті орендодавцю за договором становить 15 476,13 грн за рік (19225,00 - 19225*19,5%), відповідно, сума орендної плати за два роки (2022-2023) становить 30 952,26 грн, а не 38 450,00 грн як визначив суд і позивачка, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що спірним договором оренди землі визначено суму орендної плати в розмірі 19 225,00 грн без вирахування податків, яка і має бути отримана орендарем. Також колегія суддів зазначає, що внесення орендної плати у розмірі меншому, ніж передбачено умовами договору, є неналежним виконанням умов договору.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрі лани Слобожанщини» - залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 29 серпня 2024 року.