Ухвала

від 29.08.2024 по справі 922/3217/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3217/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 (колегія суддів: Терещенко О. І., Тихий П. В., Плахов О. В.) у справі

за позовом Релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївського храму Харківської єпархії Української Православної Церкви до відповідачів: 1) Харківської районної ради Харківської області, 2) Люботинської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська єпархія Української православної церкви, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерство культури України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада (парафія) Свято-Миколаївського храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської районної ради Харківської області (відповідач-1) та до Люботинської міської Ради (відповідач-2), в якому просила суд визнати за Релігійною громадою (парафією) Свято-Миколаївського храму Харківської єпархії Української Православної Церкви право власності на будівлі та споруди Свято-Миколаївського Храму, а саме: будівлю Свято-Миколаївського Храму літ. А-1 загальною площею 340,6 м, по холодним приміщенням 29,5 кв. м, розташованого за адресою: 62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Садова № 31-а, в порядку статті 392 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2017 позов задоволено повністю; визнано за Релігійною громадою (парафією) Свято-Миколаївського храму Харківської єпархії Української Православної Церкви (код юридичної особи: 24342886, адреса: 62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Садова, 31-а) право власності на будівлі та споруди Свято-Миколаївського Храму, а саме: будівлю Свято-Миколаївського Храму літ. "А-1" загальною площею 340,6 кв. м, по холодним приміщенням 29,5 кв. м, розташованого за адресою: 62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Садова № 31-а

Харківська обласна прокуратура з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та у 2024 році звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2017 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт також просив поновити строк на подання апеляційної скарги посилаючись на те, що Харківська обласна військова адміністрація до участі у справі не залучалась, а про постановлення оскаржуваного рішення суду Харківській обласній прокуратурі стало відомо лише 13.06.2024 після ознайомлення з матеріалами справи.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.07.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури у зв`язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду та визнанням апеляційним судом наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

24.07.2024 Харківська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 17.07.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 у зв`язку з відпусткою судді Рогач Л. І. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Дроботової Т. Б.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску заявником строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою Харківської обласної прокуратури, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області у справі ухвалено 14.11.2017, його повний текст складено 20.11.2017 та згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень опубліковано в реєстрі 22.11.2017.

Проте Харківська обласна прокуратура, яка не брала участі в розгляді справі в суді першої інстанції, подала апеляційну скаргу на вказане рішення 21.06.2024, тобто з пропуском передбаченого законом строку більше ніж 6 років.

Верховний Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції, яке оскаржувалось Харківською обласною прокуратурою в апеляційному порядку, постановлено 14.11.2017, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" .

Так, відповідно до частини першої статті 91 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з пунктом 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За результатами системного аналізу вказаних норм процесуального права Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати у постанові від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г дійшов висновку, що у даному випадку передумовою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи (яка є органом державної влади), поданою після 15.12.2017, на рішення, ухвалене судом до набрання чинності редакцією ГПК України з 15.12.2017, є розгляд та вирішення питання щодо розповсюдження присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

У справі, що переглядається, апеляційним судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у справі № 922/3217/17 складений 20.11.2017, тому передбачений статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) десятиденний строк апеляційного оскарження рішення суду закінчився 30.11.2017, а присічний річний строк для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги сплив 30.11.2018.

Проте апеляційна скарга подана прокурором лише 21.06.2024, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Оскільки у даному випадку на Харківську обласну прокуратуру, яка діє в інтересах Харківської обласної військової адміністрації, поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), то пропуск цього строку є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причини пропуску такого строку.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г та від 12.11.2018 у справі № 54/239, а також у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867, від 07.11.2023 у справі № 40/223-05, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі "Завалій та інші проти України".

Що стосується доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали від 17.07.2024 не вирішував питання про наявність порушених прав Харківської обласної військової адміністрації рішенням суду першої інстанції від 14.11.2017, то відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи. Отже, на стадії відкриття апеляційного провадження питання про те, чи стосуються оскаржувані рішення прав, інтересів та (або) обов`язків скаржників, не вирішується.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у зв`язку з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження.

Доводи скаржника щодо наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/3217/17 за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Т. Б. Дроботова