Ухвала

від 28.08.2024 по справі 367/1738/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/1738/21

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/14476/2024

У Х В А Л А

28 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М.,перевіривши виконання вимог статей 352, 354, 356 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3» треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно

встановив:

заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 рокупозов задоволено частково. Повний текст рішення складено 14 червня 2024 року.

На вказане заочне рішення суду 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 направила поштовим зв`язком апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, яка надійшла до суду 16 серпня 2024 року.

Згідно ч. 2 ст. 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст заочного рішення складено 14 червня 2024 року, тому строк на його апеляційне оскарження закінчився 15 липня 2024 року, з урахуванням вихідних днів.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 12 серпня 2024 року, отже з пропуском визначеного законом строку.

Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Однак, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року позивачкою до апеляційної скарги не додано, не містить такого прохання і апеляційна скарга.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у

випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього КодеHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9905/ed_2023_03_20/pravo1/T04_1618.html?pravo=1"ксу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки апеляційна скарга на заочне рішення суду подана з пропуском визначеного законом строку, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження позивачкою не подана, апеляційна скарга залишається без руху, а позивачці надається строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій необхідно зазначити підстави для поновлення строку.

Крім цього, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У додатках до апеляційної скарги позивачка зазначає про приєднання копії апеляційної скарги у п`яти примірниках.

Однак, згідно акту, складеного працівниками Київського апеляційного суду 16 серпня 2024 року, при розкритті та опрацюванні вмісту листа, отриманого від ОСОБА_1 , виявлено відсутність додатків, зокрема, копій апеляційної скарги.

Отже, ОСОБА_1 не надано копії апеляційної скарги для відповідача та третіх осіб, тому позивачці необхідно направити до апеляційного суду копії апеляційної скарги з додатками для відповідача та третіх осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до апеляційної скарги зазначено про надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Однак, згідно акту, складеного працівниками Київського апеляційного суду 16 серпня 2024 року, при розкритті та опрацюванні вмісту листа, отриманого від ОСОБА_1 , виявлено відсутність додатків, зокрема, оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Отже, позивачкою докази оплати судового збору до апеляційної скарги не додані.

Згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Звертаючись до суду позовом позивачка просила:

- розірвати договір про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ЖБК «Почаївський-3»;

- припинити право власності ЖБК «Почаївський-3» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0124, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32148381 від 1 листопада 2016 року;

- припинити право власності ЖБК «Почаївський-3» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0340 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32157540 від 1 листопада 2016 року;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0009, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0340 га.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року позов задоволено частково. Розірвано договір про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ЖБК «Почаївський-3». У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

У прохальній частині апеляційної скарги позивачка просить заочне рішення суду змінити та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Таким чином, позивачка оскаржує заочне рішення в частині вимог, у задоволенні яких суд відмовив, тобто двох вимог немайнового характеру - про скасування рішення про державну реєстрацію та двох вимог майнового характеру - про визнання права власності.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»встановлено, що з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2270грн.

Таким чином, судовий збір за дві позовні вимог немайнового характеру становив 1816грн, а відтак за подання апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні цих позовних вимог судовий збір становить 2 724грн (908грн х 2 х 150 %).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Отже, щодо позовної вимоги майнового характеру про повернення земельної ділянки, судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд при визначенні розміру судового збору за подання касаційних скарг (справи № 748/1507/22, 570/2005/21, 362/5249/16).

Позивачкою заявлялись вимоги про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:036:0124 та земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:036:0009.

Згідно договору про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року сторони погодили, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:036:0009 становить 264 160грн, а вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:036:0124 становить 777 840грн (с.с.14-19 т.1).

Таким чином, судовий збір за подання позовної частини в частині визнання права власності на земельні ділянки становив 10 420грн, а відтак судовий збір за подання апеляційної скарги в цій частині становить 15 630грн.

Отже, загальний розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги становить 18 354грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 18 354грн, та направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок UA548999980313101206080026010

- отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101

- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

- ЄДРПОУ 37993783

- код банку отримувача 899998

- код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року залишити без руху, надавши позивачці строк в десять днів з дня вручення копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку, усунення недоліків апеляційної скарги та надання документу про оплату судового збору.

Якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання ухвали суду в частині усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя