Постанова

від 28.08.2024 по справі 296/6077/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 296/6077/21

провадження № 61-16280 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , приватне спеціалізоване підприємство «Вертикаль»;

третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Космос-1971»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року у складі судді Петровської М. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» (далі - ПСП «Вертикаль»), третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Космос-1971» (далі - ОСББ «Космос-1971»),про визнання договору недійсним.

Позовна заява обґрунтована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . 13 травня 2017 року у вказаному житловому будинку створено ОСББ «Космос-1971» шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу «Космос» (далі - ЖБК «Космос»).

У березні 2021 року йому стало відомо про укладення 31 грудня 2020 року між ПСП «Вертикаль» та ОСОБА_2 , як уповноваженою особою зборами співвласників на підставі рішення від 22 грудня 2020 року, договору № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за вказаною адресою.

Зазначав, що не замовляв у ПСП «Вертикаль» послуги з управління будинку та не має будь-яких договірних відносин з цим підприємством; загальні збори ОСББ «Космос-1971» із цього приводу не проводилися, рішення щодо зміни форми управління житловим будинком не приймалося, технічна документація на будинок від ОСББ «Космос-1971» до ПСП «Вертикаль» не передавалася, всі витрати з експлуатації будинку здійснює ОСББ «Космос-1971».

Вказував, що договір від 31 грудня 2020 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком не відповідає вимогам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статуту ОСББ «Космос-1971», типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, порушує його права як співвласника ОСББ «Космос-1971», а тому має бути визнаний недійсним.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , укладений 31 грудня 2020 року між ПСП «Вертикаль» та співвласником житлового будинку ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 31 грудня 2020 року між ПСП «Вертикаль» та ОСОБА_2 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суди посилалися на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 грудня 2020 року у подібній справі № 906/203/20 та виходили із того, що питання обрання та відкликання управителя одного будинку, який входить до складу вже сформованого об`єднання, має вирішуватися шляхом скликання та проведення загальних зборів ОСББ «Космос-1971» відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Водночас збори співвласників цього окремого будинку до моменту виходу його співвласників зі складу ОСББ «Космос-1971» такими правомочностями не володіють. Отже, маючи на меті здійснити вихід із ОСББ «Космос-1971», у складі якого здійснювалось управління житловим будинком, співвласники цього будинку мають скликати ініціативну групу та провести загальні збори ОСББ «Космос-1971» з внесенням змін до статуту об`єднання і, за потреби, в подальшому створити у своєму будинку окреме ОСББ або найняти управляючу компанію, яка буде обслуговувати будинок.

Суди у цій справі констатували відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 здійснено відповідні дії щодо виходу зі складу ОСББ «Космос-1971» у порядку, встановленому чинним законодавством.

Станом на час прийняття судових рішень у цій справі рішення про створення та реєстрацію ОСББ «Космос-1971», до складу якого входить житловий будинок АДРЕСА_2 , є чинними.

Встановивши, що питання про вихід будинку АДРЕСА_2 зі складу ОСББ «Космос-1971» у встановленому законом порядку не вирішувалося, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору від 31 грудня 2020 року № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між ПСП «Вертикаль» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_2 , що діяв на підставі протоколу зборів співвласників від 22 грудня 2020 року, як такого, що не відповідає положенням чинного законодавства, порушує права позивача, як співвласника багатоквартирного будинку на управління цим будинком.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2023 року ПСП «Вертикаль» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень ПСП «Вертикаль» зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 906/203/20, оскільки цим рішенням штучно створено обмеження прав співвласників багатоквартирних будинків, які були незаконно та без їх відома включені до складу ОСББ «Космос-1971» (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також як на підставу касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та прийняття доказів, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Корольовського районного суду м. Житомира.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована необхідністю відступленнявід висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 906/203/20, на яку посилалися суди попередніх інстанцій, оскільки у вказаній справі Верховний Суд послався на встановлений порядок виходу будинку зі складу ОСББ, яке включає в себе декілька будинків, однак не врахував положення спеціального Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», який не регламентує порядок такого виходу і не містить жодної норми, яка б давала право співвласникам будинку приймати рішення про такий вихід.

Вказує, що ініціативна група співвласників будинку може ініціювати скликання самостійно лише установчих загальних зборів для створення об`єднання, а після створення ОСББ і реєстрації його як юридичної особи у відповідності до пункту 6 частини 20 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» усі наступні загальні збори скликаються лише правлінням об`єднання.

Таким чином, висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 906/203/20 призвів до суттєвого обмеження прав співвласників багатоквартирного будинку на вільне і самостійне користування та розпорядження належним їм майном.

Вказує, що відмовивши у прийнятті доказів, а саме: рішень господарських судів у справі № 906/476/21, суди допустили грубе порушення вимог ЦПК України, чим позбавили відповідача можливості на подання доказів щодо безпідставності позову і ухилилися від свого обов`язку врахувати встановлені судами в іншій справі обставини дійсності договору про надання послуг, який є подібним до того, що оспорюється ОСОБА_1 у цій справі.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не оскаржував рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 22 грудня 2020 року про обрання форми управління і визначення управителя, ці рішення є дійсними та на їх підставі був укладений та продовжує діяти договір про надання ПСП «Вертикаль» послуг із управління будинком від 31 грудня 2020 року. Отже, за наявності дійсного рішення від 22 грудня 2020 року суди не мали визнавати недійсним похідний від цього рішення договір № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 грудня 2020 року, який є подібним до договору, що оспорювався ОСББ «Космос-1971» у справі № 906/476/21.

Вважає, що позивач не довів належними і допустимими доказами порушення оспорюваним правочином його прав та інтересів, настання для нього негативних

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСББ «Космос-1971», у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 16, 17, т. 1).

Відповідно до пункту 1 розділу І статуту, затвердженого установчими зборами ОСББ «Космос-1971» (протокол від 11 травня 2017 року № 3), ОСББ «Космос-1971» створено шляхом реорганізації ЖБК «Космос» і є його правонаступником та об`єднує власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, зокрема будинку АДРЕСА_2 .

Об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства та статуту (пункт 2 розділу І статуту); метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (пункт 1 розділу ІІ статуту); органами управління об`єднання є загальні збори представників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (пункт 1 розділу ІІІ статуту); вищим органом управління об`єднання є загальні збори (пункт 2 розділу ІІІ статуту) (а. с. 20-25, т. 1).

Відповідно до акта приймання-передачі від 16 травня 2017 року № 1, ЖБК «Космос» передало до правонаступника ОСББ «Космос-1971» житловий комплекс, до складу якого входить будинок АДРЕСА_2 .

Зі змісту виданих ОСББ «Космос-1971» довідок від 06 липня 2021 року № 157 та

від 21 вересня 2021 року вбачається, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 побудований у 1973 році на грошові кошти членів ЖБК «Космос», який 13 травня 2017 року реорганізовано в ОСББ «Космос-1971». Зазначений багатоквартирний житловий будинок входить до складу ОСББ «Космос-1971» та перебуває на його балансі та повному обслуговуванні (а. с. 26, т. 1).

22 грудня 2020 року були проведені збори співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які оформлені протоколом (а. с. 109-120, т. 1). Згідно протоколу, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 60 осіб, а загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 2 688 кв. м. У зборах взяло участь 39 осіб (площа 1 721, 4 кв. м). На зборах вирішені наступні питання: про вихід із складу ОСББ «Космос-1971», відмову від послуг та припинення із ним усіх існуючих договірних відносин і правовідносин; визначення управителем багатоквартирного будинку ПСП «Вертикаль»; затвердження договору із управління багатоквартирним будинком із управителем ПСП «Вертикаль»; обрання ОСОБА_2 уповноваженою особою від імені співвласників багатоквартирного будинку на укладання, внесення змін та розірвання договору з ПСП «Вертикаль», здійснення контролю за його виконанням та повідомлення про прийняті рішення з управління попереднього виконавця послуг ОСББ «Космос-1971», отримання від ОСББ «Космос-1971» технічної та іншої документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком у термін, визначений законодавством України.

31 грудня 2020 року ПСП «Вертикаль» в особі директора ОСОБА_3 та співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_2 , що діяв на підставі протоколу зборів співвласників від 22 грудня 2020 року, уклали договір № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а. с. 18-19, т. 1).

Відповідно до пунктів 1, 3, 10 вказаного договору № 6 управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору; послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території; ціна послуги з управління становить 5, 50 грн на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

Пунктами 30, 31 договору № 6 сторони погодили, що договір набирає чинності з 01 березня 2021 року та укладається строком на один рік; якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.

У відповідності до відкритих даних в мережі Інтернет (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/20404722/, https://opendatabot.ua/c/20404722), ОСББ «Космос-1971» є зареєстрованим та не перебуває у стані припинення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

Касаційна скарга ПСП «Вертикаль» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Обов`язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення у зв`язку із його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, за змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Закон не обмежує коло осіб, які мають право вимагати визнання недійсним оспорюваного правочину лише сторонами. Ними можуть бути будь-які заінтересовані особи, права або охоронювані інтереси яких порушені таким правочином. За визнанням недійсним правочинів до суду звертаються не тільки сторони, а й інші особи, на стані яких негативно відбивається цей правочин, або які з інших причин зацікавлені в його недійсності.

Позов особи, яка не була учасником правочину, про визнання недійсним оспорюваного правочину може бути задоволений лише в тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи - не учасника правочину, і воно може бути відновлене шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 569/19674/19 (провадження № 61-9698св22).

Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , укладений 31 грудня 2020 року між ПСП «Вертикаль» та співвласником житлового будинку ОСОБА_2 , як такий, що укладено з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статуту ОСББ «Космос-1971», типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки питання обрання та відкликання управителя будинку, який входить до складу ОСББ «Космос-1971», має вирішуватися шляхом скликання та проведення загальних зборів, які є вищим органом управління цього об`єднання, а не зборами співвласників житлового будинку, які до виходу будинку зі складу ОСББ «Космос-1971» такими правомочностями не володіють. Таким чином позивач вважав, що договір від 31 грудня 2020 року порушує його права, як співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на управління цим будинком.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до пунктів 1, 7, 8 частини першої статті 1 Закону № 417-VIII багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

У частині першій статті 9 Закону № 417-VIII визначено форми управління багатоквартирним будинком, зокрема те, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону № 417-VIII, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частин першої-третьої статті 11 Закону № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже, виходячи з положень Закону № 417-VIII, співвласники багатоквартирного будинку для управління будинком можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), або співвласники можуть найняти управляючу компанію, яка буде обслуговувати будинок, або ОСББ залучає управителя для виконання всіх або частини функцій. При цьому, вирішення питання щодо управління багатоквартирним будинком у разі створення ОСББ здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Таким законом є Закону України «Про об`єднання співвласників в багатоквартирному будинку» № 2866-ІІІ (далі- Закон 2866-ІІІ).

Статтею 1 Закону 2866-ІІІ встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону 2866-ІІІ, основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону 2866-ІІІ, об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Отже, із моменту створення та реєстрації відповідного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управління багатоквартирним будинком здійснюється виключно об`єднанням через органи управління.

Статтею 10 Закону 2866-ІІІ передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації.

Відповідно до статті 12 Закону 2866-ІІІ, управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 13 Закону 2866-ІІІ визначено, що якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 14 Закону 2866-ІІІ, співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Суди встановили, що відповідно до положень пункту 1 розділу І Статуту ОСББ «Космос-1971», затвердженого установчими зборами ОСББ «Космос-1971» (протокол від 11 травня 2017 року № 3), ОСББ «Космос-1971» створено шляхом реорганізації ЖБК «Космос» і є його правонаступником та об`єднує власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, зокрема будинку АДРЕСА_2 .

Об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства та статуту (пункт 2 розділу І); метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів (пункт 1 розділу ІІ); органами управління об`єднання є загальні збори представників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (пункт 1 розділу ІІІ); вищим органом управління об`єднання є загальні збори (пункт 2 розділу ІІІ).

22 грудня 2020 року були проведені збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які оформлені протоколом, на яких, вирішені питання, зокрема, щодо виходу із складу ОСББ «Космос-1971», відмову від послуг та припинення із ним усіх існуючих договірних відносин і правовідносин; визначення управителем ПСП «Вертикаль» та укладення з ним договору із управління, обрання ОСОБА_2 уповноваженою особою на укладення договору з управителем.

31 грудня 2020 року між ПСП «Вертикаль» в особі директора ОСОБА_3 та співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_2 , що діяв на підставі протоколу зборів співвласників від 22 грудня 2020 року, уклали договір № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду

від 17 грудня у подібній справі 2020 року № 906/203/20 зроблено висновок, що питання обрання та відкликання управителя одного будинку, який входить до складу вже сформованого об`єднання, має вирішуватися шляхом скликання та проведення загальних зборів ОСББ, до компетенції яких належить це питання відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Водночас збори співвласників цього окремого будинку до моменту виходу його співвласників зі складу ОСББ такими правомочностями не володіють.

Вирішуючи спір, суди правильно вказали про те, що маючи на меті здійснити вихід із ОСББ «Космос-1971», у складі якого здійснювалось управління житловим будинком, співвласники цього будинку мали скликати ініціативну групу та провести загальні збори ОСББ «Космос-1971» з внесенням змін до статуту об`єднання і, за потреби, в подальшому створити у своєму будинку окреме ОСББ або найняти управляючу компанію, яка буде обслуговувати будинок.

Суди правильно виходили з відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 здійснено відповідні дії щодо виходу зі складу виходу зі складу ОСББ «Космос-1971» у порядку, встановленому чинним законодавством.

Станом на час прийняття судових рішень у цій справі рішення про створення та реєстрацію ОСББ «Космос-1971», до складу якого входить житловий будинок АДРЕСА_2 , є чинними.

Встановивши, що питання про вихід будинку АДРЕСА_2 зі складу ОСББ «Космос-1971» у встановленому законом порядку не вирішувалося, суд першої інстанції, з яким погодися й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним договору від 31 грудня 2020 року № 6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між ПСП «Вертикаль» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_2 , що діяв на підставі протоколу зборів співвласників від 22 грудня 2020 року, як такого, що не відповідає положенням чинного законодавства, та порушує права позивача, як співвласника багатоквартирного будинку на управління цим будинком.

Посилання в касаційній скарзі на необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 17 грудня 2020 року № 906/203/20, не приймаються колегією суддів, оскільки заявником належним чином не обґрунтовано підстави для відступлення від висновку щодо застосування норм права, викладеного у зазначеній постанові.

Вказані та інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Водночас слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності та поведінці сторін, дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, питання обґрунтованості висновків цього суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного спеціалізованого підприємства «Вертикаль» залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович