Ухвала

від 28.08.2024 по справі 160/7609/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7609/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 в адміністративній справі №160/7609/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Акцент про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 в адміністративній справі №160/7609/24 адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись рішення суду першої інстанції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) оскаржило його в апеляційному порядку.

Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим ст. 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.

Водночас із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Так, згідно фактичних обставин справи оскаржуване рішення було направлено на офіційну електронну адресу апелянта. Додатково слід зазначити, апелянт отимав копію оскаржуваного рішення у електронному кабінеті 15.06.2024 (а.с.180).

При цьому апеляційна скарга була подана лише 23.07.2024, тобто з порушенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного рішення від 31.05.2024 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачу до його електронного кабінету 15.06.2024, то відлік строку на подачу апеляційної скарги починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов`язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі № 440/931/21.

Отже, у даному випадку наведені у клопотанні відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження підстави щодо не отримання копії оскаржуваного рішення, не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані судом поважними.

Суд, звертає також увагу на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а щодо застосування судами положень статті 251 КАС України, зокрема було зазначено, що: «у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення».

Водночас, у справі що розглядається копія оскаржуваного рішення доставлена на електронну пошту та до Електронного кабінету відповідача(про що зазначає сам відповідач у апеляційній скарзі), який зареєстрований за офіційною адресою: info_prim@dp.dvs.gov.ua.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відтак, посилання апелянта на наявність підстав для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегією суддів відхиляються, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на апеляційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення апеляційної скарги.

Тотожній підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 640/11452/19 12 жовтня 2022 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Відповідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Відповідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Проте, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення з апеляційною скаргою в найкоротші строки після отримання копії оскаржуваного відповідачем не надано.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Згідно змісту таблиці ставок судового збору ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.*0,4=1211,20 грн.).

У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 7268 грн., а відтак, судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить 10 902 грн. (7268 грн. х 150%)

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином відповідачу необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 902 грн.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення установлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 в адміністративній справі №160/7609/24.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 в адміністративній справі №160/7609/24 залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску;

надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 , Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскаржена не підлягає.

СуддяН.А. Олефіренко