Ухвала

від 27.08.2024 по справі 520/8065/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/8065/19

Провадження № 6/947/346/24

УХВАЛА

27.08.2024

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого суддіБескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С. розглянувши заяву Київської окружної прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі Національної академії наук України про встановлення порядку виконання рішення суду, -

встановив :

Рішенням Київського районного суду м.Одеси у справі № 520/8065/19 від 07.10.2020 року, позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Національної академії наук України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Пансіонат «Борей» Національної академії наук України, при витребування майна, - задоволено.

Витребувано від ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до державної власності, а саме Національній академії наук України нерухоме майно приміщення № 2 , №1 по проспекту Свободи, 115а, в м. Одесі.

На адресу суду надійшла заява Першого заступника керівника Київського окружної прокуратури м.Одеси про встановлення способу виконання зазначеного рішення, яка вмотивована тим, що виконати рішення суду неможливо.

У судовому засіданні прокурор заяву підтримав, просив встановити спосіб виконання рішення суду.

Інші учасники справу у засідання не прибули.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 453 ЦПК України «Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання»

1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси у справі № 520/8065/19 від 07.10.2020 року, позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Національної академії наук України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Пансіонат «Борей» Національної академії наук України, при витребування майна, - задоволено.

Витребувано від ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до державної власності, а саме Національній академії наук України нерухоме майно приміщення № 2 , №1 по проспекту Свободи, 115а, в м. Одесі.

Вказане рішення набрало законно сили.

Відповідно до ч.1, 3ст.435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз змістуст. 435 ЦПК Українисвідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно дост. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленост. 16 ЦК України. Під зміною або встановлення способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Зміна або встановлення способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених уст.16 ЦК Україниспособів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна або встановлення способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну або встановлення способу і порядку виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна або встановлення способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Так, рішеннямРішенням Київського районного суду м.Одеси у справі № 520/8065/19 від 07.10.2020 року, витребувано від ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до державної власності, а саме Національній академії наук України нерухоме майно приміщення АДРЕСА_1 .

Прокурор як на підставу до неможливості виконати рішення суду, посилається на те, що державний реєстратор Карпухіна Л. ухвалила два рішення №69724458 від 13.10.2023р. та №69714905 від 12.10.2023 про відмову у проведенні реєстраційних дій.

Суд зазначає, що ці рішення державного реєстратора не вмотивовані, тому з них неможливо встановити яке відношення ці рішення мають до рішенням Київського районного суду м.Одеси у справі № 520/8065/19 від 07.10.2020 року.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про встановлення способу виконання рішення суду у справі №520/8065/19 від 07.10.2020.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набираєзаконноїсилинегайно післяїїпідписаннята може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя Бескровний Я. В.