Ухвала

від 21.08.2024 по справі 752/5423/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5423/22

Провадження по справі № 1-кс/752/6340/24

У Х В А Л А

іменем України

"21" серпня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суд клопотання власника майна ПрАТ «Свеський насосний завод» в особі представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000178 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3 ст. 110-2, ч.3 ст. 191 КК України,

за участю: представників власника майна - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

встановив:

02 серпня 2024 представник власника майна ПрАТ «Свеський насосний завод» адвокат ОСОБА_3 подала клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000178. Вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного м. Києва від 02.05.2023 у справі №752/5423/22 на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , АТ «Державний експортно-імпортний банк» № НОМЕР_4 , АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_5 , є необґрунтованим й підстави для застосування такого заходу кримінального провадження відсутні.

В обґрунтування вимог представник посилалася на те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора Київської міської прокуратури, виходив з того, що постановою старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 01.05.2023, грошові кошти, які знаходяться на рахунках певних підприємств, зокрема і ПрАТ «Свеський насосний завод», визнані речовими доказами, оскільки вони є засобом вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 110-2 КК України. Між тим, у кримінальному провадженні №42022100000000178 жодній посадовій, службовій особи ПрАТ «Свеський насосний завод» не повідомлено про підозру. Підстави для конфіскації майна або застосування інших заходів кримінального-правового характеру щодо ПрАТ «Свеський насосний завод» як окремої юридичної особи у даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки ОСОБА_6 , яка хоча і є бенефіціарним власником підприємства, не укладала договори від імені підприємства, не є особою, яка вчинила кримінальне правопорушення в інтересах та/або від імені підприємства.

Крім того, представник ПрАТ «Свеський насосний завод» вказує на те, що твердження органу досудового розслідування про те, що грошові кошти, які знаходилися на рахунка підприємства, є засобом вчинення злочинів, які розслідувають у даному кримінальному провадженні, є безпідставними та нічим не доведені. Зокрема, в ухвалі слідчого судді, яка нею оскаржується, вказано про те, що кримінальне правопорушення ОСОБА_6 було вчинено у період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року, та у період з травня 2018 по червень 2018, між тим арешт накладений у травні 2023. В ухвалі суду не наведені дані, які б давали підстави вважати, що безготівкові кошти, які містилися на рахунках ПрАТ «Свеський насосний завод» станом на травень 2023, є засобом, або предметом кримінальних правопорушень.

Окрім того, однією з підстав для скасування арешту представник вказує ту обставину, що метою арешту в ухвалі слідчого судді зазначено забезпечення збереження речових доказів, між тим, як безготівкові грошові кошти, які знаходить на рахунках, не потребують «збереження», оскільки не містять на собі слідів вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.

Також представник вважає, що подальший арешт порушує такі засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження як співмірність та пропорційність, оскільки таке втручання у права і свободи юридичної особи, якою є ПрАТ «Свеський насосний завод», є незаконним, а мета такого арешту порушує право на мирне володіння майном.

В судовому засіданні представники власника майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту з грошових коштів, що знаходяться на рахунках ПрАТ «Свеський насосний завод», підтримали, посилаючись здебільше на доводи, які вказані у клопотанні.

Так представник ОСОБА_4 також зазначив, що ухвалю слідчого судді від 14.09.2023 було частково скасовано арешт з рахунків ПрАТ «Свеський насосний завод» та підприємству надана можливість здійснювати обов`язкові платежі до бюджету, виплачувати заробітну плату тощо, а рахунок, який відкритий у АТ «Укрексімбанк» за № НОМЕР_4 , на який також накладений арешт, був закритий ще у 2018 році. Крім того вказувалав на те, що арешт на грошові кошти на рахунках ПрАТ «Свеський насосний завод», який накладався у даному кримінальному проваджені вже скасовувався ухвалою Печерського районного суду від 13.12.2022.

Представник ОСОБА_3 зазначила, що передача грошей з рахунків ПрАТ «Свеський насосний завод» до рахунків Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не відбувалася, що також свідчить про незаконність арешту.

Представники ПрАТ «Свеський насосний завод» просили скасувати арешт, оскільки рішення не ґрунтується на вимогах закону. Таке тривале втручання у права, свободи і законні інтереси юридичної особи, на їх думку, є безпідставним. З моменту арешту, минув рік і сторона обвинувачення мала достатньо часу для встановлення обставин кримінального правопорушення. Враховуючи принцип змагальності сторона обвинувачення, повинна доводити як законність, так і подальшу доцільність втручання у власність підприємства, але неявка представника у судове засідання, на їх думку, дає підстави вважати, що такий намір у них відсутній.

Прокурор на виклик слідчого судді для розгляду клопотання не з`явився. Засобами електронного зв`язку направив заяву про проведення розгляду клопотання без його участі. Просив у задоволені клопотання відмовити.

Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі прокурора, неявка якого не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 174 КПК України.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього документи, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи представників власника майна, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді від 02.05.2023 (справа №752/5423/22, провадження №1-кс/752/3360/23) задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури та накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: ПрАТ «Завод гідравлічних машин «ЦУКРОГІДРОМАШ», ТОВ «УКРКОМПЛЕКТ ПЛЮС», ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СПАРТАП», ТОВ «СТАПРТАП ФІНАНС», ПрАТ «Свеський насосний завод», Благодійної організації «Благодійний фонд ОСОБА_6 «АУРУМ», ТОВ «Племзавод «АТМАНАЙ», ТОВ «Дизельний завод», ТОВ «Герон Трейд», ТОВ «АУРУМ ТРАНС», ТОВ «АУРУМ СЕК`ЮРИТІ», з метою їх збереження як речового доказу.

Надаючи оцінку законності, обґрунтованості застосування такого запобіжного заходу як арешт майна, слідчий суддя виходить з наступного.

Так, підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Главою 2 КПК України встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесені законність (ст. 9), недоторканність права власності (ст. 16).

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.7), ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, регламентовані ч.3 ст. 132 КПК України. Так, застосування таких заходів відбувається на підставі ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо орган досудового розслідування, який ініціює дане питання, доведе: 1) що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Порядок арешту майна, його скасування у кримінальному проваджені регламентовані ст. 170-174 КПК України.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, всування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволені клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 частини1 статті 170 КПК України.

Також ч. 2 ст. 173 КПК України визначає, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати:

1)правову підставу для арешту майна;

2)можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1.ч.2 ст. 170 КПК України;

3)наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України ;

3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КУПК України);

4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4. ч.2 ст. 170 КПК України)

5)розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб

Відповідно до ч.5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд в ухвалі повинен зазначити серед іншого про підстави застосування арешту майна

В оскаржуваній ухвалі слідчого судді від 02.05.2023 вказано про те, що арешт накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунках зокрема й ПрТА «Свеський насосний завод» з метою їх збереження як речового доказу

Так, згідно даних, що міститься у витягу з ЄРДР, Слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 06.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч.3 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування було розпочато за матеріалами Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України щодо виявленого факту передачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, а також службовими особами ТОВ «ТД «Насосхолдинг» і ПрАТ «Свеський насосний завод» матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу та/або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Згідно мотивувальної частини оскарженої ухвали від 02.05.2023, під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 , якій підконтрольні та афілійовані ряд суб`єктів господарювання, зокрема і ПРАТ «Свеський насосний завод», в якому вона значиться кінцевим бенефіціарним власником, залучила до злочинної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб з визначенням ролі та функцій кожного учасника для організації фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

ОСОБА_6 у період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, реалізуючи свій злочинний умисел, а також усвідомлюючи, що постачання насосної продукції промислового призначення та комплектуючих до них сприятиме розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу, збільшення обсягів виробництва товарів воєнного призначення, фактично є фінансуванням дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, маючи безпосередній вплив на прийняття службовими особами підконтрольних суб`єктів господарювання рішень, залучила до свого злочинного умислу невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб ООО НПО «ОСО» (російська федерація), ООО НПК «ОСО» (російська федерація), які є офіційними дилерами ПрАТ «Свеський насосний завод», організувала постачання насосної продукції та комплектуючих до них на територію російської федерації задля подальшого постачання такої продукції, у т.ч. до підприємств воєнно-промислового комплексу останньої, з метою подальшої насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади.

ОСОБА_6 , вступивши у попередню змову з невстановленими службовими особами ПрАТ «Свеський насосний завод», організувала 21.12.2017 вивезення через пункт пропуску «Бачівськ-Троєбортне» насосів триплунжерних кривошипних, призначених для перекачування нейтральних та агресивних рідин та нафтопродуктів 1.3Т-2,5/50Д2-А3 без електродвигуна (під двигун 22 кВт) в комплекті з ЗІП - 3 шт; насоси поршневі, призначені для перекачування поди (крім питної та морської) та нейтральних рідин АН2/16 без електродвигуна (під двигун 2,2 кВт), в комплекті з ЗІП 6 шт, отримувачем яких вказано ТОВ НВК «ОСО» (росія).

У подальшому, згідно розробленого ОСОБА_6 плану, укладено контракт № 0564100000217000127_265697 від 16.10.2017 на поставку товару між ООО НПК «ОСО» (постачальник), в особі генерального директора Корнуха СС., який підконтрольний ОСОБА_6 , та «ФК «Тамбовский пороховой завод» (замовник), в особі директора ОСОБА_9 , відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити у 60-денний строк з дня підписання контракту насосний агрегат високого тиску 1.3Т-2.5/50Д2-А3 у кількості 3 шт., та насос вертикальний, паровий, поршневий для перекачування нафтопродуктів ПДВ16/20В в кількості 3 шт., на загальну суму 2450625,07 руб.

Крім того, ОСОБА_6 у період з травня 2018 року по червень 2018 року, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, повторно, вирішили реалізувати спільний злочинний умисел, направлений на організацію фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, ОСОБА_6 вступивши у попередню змову з невстановленими службовими особами ПрАТ «Свеський насосний завод» організувала 15.05.2018 вивезення через пункт пропуску «Бачівськ-Троєбортне» насосів парових поршневих горизонтальних та вертикальних, призначених для перекачування води та нафтопродуктів ПДГ6/20Б в комплекті з ЗІП-4 шт., ПДВ16/20В в комплекті з ЗІП - 2 шт, отримувачем яких вказано ТОВ НВК «ОСО» (Росія).

Крім того, ОСОБА_6 , вступивши у попередню змову з невстановленими службовими особами ПрАТ «Свеський насосний завод» організувала 26.06.2018 експортування насосів парових поршневих горизонтальних та вертикальних, призначених для перекачування води та нафтопродуктів ПДГ6/20Б в комплекті з ЗІП - 6 шт. ПДВ16/20В в комплекті з ЗІП - 3 шт, отримувачем яких вказано ТОВ НВК «ОСО» (Росія).

У подальшому, згідно розробленого ОСОБА_6 плану, укладено контракту № 67-47 на поставку насосів для перекачування нафтопродуктів ИКЗ №18159080061195908010010058058000000 від 21.05.2018, між ООО НПК «ОСО» (постачальник), в особі генерального директора ОСОБА_10 , який підконтрольний ОСОБА_6 та «ФКП «Пермский пороховой завод» (замовник), в особі заступника генерального директора з виробництва ОСОБА_11 відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити насос горизонтальний, паровий, поршневий для перекачування нафтопродуктів ПДГ6/20Б в кількості 7 шт., та насос вертикальний, паровий, поршневий для перекачування нафтопродуктів ПДВ16/20В в кількості 3 шт., країна походження товару Україна, на загальну суму 1378338,63 руб.

24.10.2022 старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 110-2 КК України, яке вручене останній відповідно вимог ст. 135 КПК України, а саме у організації фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Також в ухвалі слідчого судді від 02.05.2023 вказано про те, що під час проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, встановлено, що ОСОБА_6 підконтрольні та афілійовані ряд підприємств, де вона значиться як кінцевий бенефіціарний власник а саме: ТОВ «Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування «Інтер Кар Груп», ТОВ «УКРКОМПЛЕКТ ПЛЮС», ТОВ «ПЛЕМЗАВОД «АТМАНАЙ», ТОВ «АУРУМ ТРАНС», ТОВ «ГЕРОН-ТРЕЙД», ПрАТ «ЦУКРОГІДРОМАШ», ПрАТ «СВЕСЬКИЙ НАСОСНИЙ ЗАВОД» ТОВ «ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД», ПАТ «ЗНВКІФ «СТАРТАП», ТОВ «АУРУМ ГРУП», ПСП «ТАВІЛЬЖАНСЬКЕ», ПП «МАРАНТА», ТОВ «СМОЛИ УКРАЇНИ», ТОВ «АЛЬГАР», ТОВ «ІНРИДАН ЛТД», ТОВ «СТАРТАП ФІНАНС», ТОВ «ПРЕСМАШ», ТОВ «ХІМКОНЦЕРН 2008» , ТОВ «ТРАНС ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ТД «НАСОСХОЛДИНГ», ТОВ «НОВІ ЛЮДИ ПРОДАКШЕН», ТОВ «АУРУМ РЕЙЛ».

З доданих до клопотання представником власника майна матеріалів встановлено, що 01.05.2023 у кримінальному провадженні №42022100000000178 за ч.3 ст. 110-2 КК України слідчий ОСОБА_5 визнала речовим доказом грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках які належать: ПрАТ «Завод гідравлічних машин «ЦУКРОГІДРОМАШ», ТОВ «УКРКОМПЛЕКТ ПЛЮС», ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СПАРТАП», ТОВ «СТАПРТАП ФІНАНС», ПрАТ «Свеський насосний завод», Благодійної організації «Благодійний фонд ОСОБА_6 «АУРУМ», ТОВ «Племзавод «АТМАНАЙ», ТОВ «Дизельний завод», ТОВ «Герон Трейд», ТОВ «АУРУМ ТРАНС», ТОВ «АУРУМ СЕК`ЮРИТІ». Слідчий вказала, що є достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунках вказаних підприємств є засобом вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 110-2 КК України.

Між тим, норма ст. 98 КПК України не передбачає можливості визнання речовими доказами засобів вчинення злочинів.

Слідчий суддя не надав оцінку таким необґрунтованим висновкам слідчого та в мотивувальній частині ухвали вказав, що грошові кошти на рахунках є предметом кримінального правопорушення, тому наклав арешт на них з метою їх збереження, пославшись на п.1. ч.2 ст. 170 КПК України.

Так, у випадку, коли арешт накладається з метою збереження речового доказу, він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, яка визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, дійсно предметом, кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадження, а саме ч.2 ст. 110-2 КПК України, яке інкримінується ОСОБА_6 , є кошти (включаючи кошти, одержані або придбані з використанням об`єктів власності, що безпосередньо чи опосередковано перебувають у власності чи під контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов`язаних із ними юридичних і фізичних осіб) чи інше майно.

Між тим, ухвала слідчого судді не містить достатнього обґрунтування, що грошові кошти, які знаходились на рахунках ПрАТ «Свеський насосний завод» на момент їх арешту, а саме 2023 рік є тими, які були, або могли бути предметом кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , яка є його бенефіціарним власником, та яке вчинялося нею у період з жовтня 2017 по грудень 2017, а також травня 2028 по червень 2018. Ухвала містить загальне формулювання підозри, яка пред`явлена ОСОБА_6 , але при цьому не містить даних про рух коштів по рахункам ПрАТ «Свеський насосний завод», даних щодо контрагентів тощо.

В ухвалі слідчого суді також відсутні висновки щодо можливість використання майна (грошей) як доказ у кримінальному провадженні, що передбачено п. 2) ч.2 ст. 173 КПК України. Також відсутні дані про рух коштів по рахункам, з визначенням відповідних даних щодо контрагентів тощо.

Слідчий суддя погоджується з доводами представників власників майна про неможливість арешту майна ПрАТ «Свеський насосний завод» з будь яких інших підстав, зокрема з метою спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, підстави конфіскації майна або застосування заходів кримінального-правового характеру щодо юридичної особи врегульовано статтями 96-3 - 96-11 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 96-3 КК України, підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1. вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів. передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 КК України;

2. незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 КК України;

3. вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 111-1, 258-258-8 КК України;

4. вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147 частинами другою- четвертою статті 159-1, ст. 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.

Частина 2 вказаної статті визначає, що у разі вчиненні певних кримінальні правопорушень, вони визнаються такими, що вчинені в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди, або створили умови для тримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності. Як було встановлено вище, у даному кримінальному провадженні, розслідуються кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 110-2 та ч.3 ст. 191 КК України

Відповідно до «Примітки 1» до статті 96-3 КК України під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

ПрАТ «Свеський насосний завод» є акціонерним товариством, створеним з метою отримання прибутку. Його діяльність регулюється Статутом, Законом України «Про акціонерні товариства», ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом. Органами управління товариства є загальні збори акціонерів, виконавчий орган - генеральний директор. Відповідно до Статуту, підприємство не відповідає за зобов`язаннями учасників і до нього та його органів не можуть застосовуватись будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення учасниками протиправних дій. ПрАТ «Свеський насосний завод» відповідно до положень статуту є суб`єктом приватного права.

Відповідно до ч.2 ст. 96-4 КК України до юридичної особи приватного права можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру лише визначені пунктами 3-4 ч.1 ст.96-3 КК України. Як було зазначено встановлено вище, у даному кримінальному провадженні, розслідуються кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 110-2, ч.3 ст.191 КК України, що унеможливлює застосування заходів кримінально-правового характеру щодо ПрАТ «Свеський насосний завод» як юридичної особи.

Крім того, досудове розслідування здійснюється стосовно певних фізичних осіб зокрема ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_6 є бенефіціарним власником товариства, однак, вона відповідно до Статуту не наділена правами на укладання угод, ведення діяльності від імені товариства, вчинення значних правочинів, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 інкримінується їй, як фізичній особі. Тобто за таких обставин вона не є уповноваженою особою юридичної особи. Даних про те, що ОСОБА_6 укладала договори від імені ПрАТ «Свеський насосний завод», є її уповноваженою особою, яка вчинила кримінальне правопорушення в інтересах ПрАТ «Свеський насосний завод» в ухвалі слідчого судді від 02.05.2023 не наведено.

Конфіскація майна ПрАТ «Свеський насосний завод», як одного з заходів кримінально-правового характеру, також не може мати місце у даному кримінальному провадженні, враховуючи положення ст. 96-9 КК України, яка визначає, що ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111-1, 113, 146, 147, 152-156-1, 160, 209, 255 КК України.

Щодо доводів представників власників майна про порушення права на мирне володіння майном, не врахування положень ч.2 ст. 173 КПК України щодо розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися на підставі закону. У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень: володіння майном повинно бути законним, вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи; має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Так, ухвалою слідчого судді, постановленої у даному кримінальному провадженні 14.09.2024, аргументи представника власника майна слугували підставою для часткового скасування арешту з рахунків ПрАТ «Свеський насосний завод» з підстав порушення права підприємства на здійснення господарської (підприємницької) діяльності.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного вище, а також ураховуючи тривалість досудового розслідування, ненадання прокурором під час розгляду клопотання про скасування арешту майна належних і допустимих доказів того, що грошові кошти, що належать ПрАТ «Свеський насосний завод», які арештовані ухвалою слідчого судді станом на травень 2023, дійсно є такими, що є предметом кримінальних правопорушень, що розслідуються у даному кримінальному проваджені, мають кримінально протиправне походження тощо та подальше перебування їх під арештом відповідає завданням, визначеним ч.3 ст.132 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у подальшому застосування такого заходу відпала потреба.

Вказані вище обставини сукупності дають підстави для скасування арешту.

Вимоги представників власників майна про зобов`язання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повернути грошові кошти, які знаходилися на рахунках ПрАТ «Свеський наносний завод», на які був накладений арешт у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до оскарженої ухвали від 02.05.2023 порядок зберігання речових доказів визначений шляхом їх передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління в порядку та на умовах визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Між тим, представником власника майна під час розгляду даного клопотання не надано доказів того, що ухвала суду в частині передачі в управління грошових коштів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів була фактично виконана.

За вказаних обставин повернення грошових коштів, у разі їх передачі в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, повинно відбуватися згідно із абз.2 ч.8 ст. 21 Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Керуючись ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 752/5423/22, провадження 1-кс/752/3360/23 на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПРАТ «Свеський насосний завод» (код ЄДРПОУ 05785454), відкритих у наступних банківських установах:

-АТ «Райффайзен Банк» (МФО 300335) № НОМЕР_1 ;

-АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465) № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ;

-АТ «Державний експортно-імпортний банк» (МФО322313) № НОМЕР_4 ;

-АТ «Укргазбанк» (МФО 320478) № НОМЕР_5 .

Скасувати, застосований ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 752/5423/22 порядок збереження речових доказів в частині передання грошей, які знаходяться на арештованих рахунках, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Після набрання ухвалою законної сили, відповідно до положень п.2 ч.8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», направити її до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 26.08.2024 о 16 год 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1