Рішення

від 28.08.2024 по справі 487/31/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/31/22

Провадження № 2/487/158/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретарів судового засідання Удовиченко Д.Д., ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , представника АТ «ОГС «Миколаївгаз» - Сімцис Ю.В., представника ТОВ «Миколаївгаз зут» - Ткачук Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2022 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла (сформована в системі «Електронний суд») позовна заява ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що за листопад і грудень 2020 року він отримав від оператора ГРМ рахунок на оплату послуг розподілу природного газу, який розрахований з використанням коефіцієнту приведення до стандартних умов (1,03). Вважає незаконним застосування коефіцієнту, оскільки в пункті 5.3. Договору розподілу передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м. куб.) природного газу (в редакції Договору розподілу, відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2020 №2033) та відповідно до абзацу другого пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов (виключно у випадку обліку природного газу, використаного спживачем, що не є побутовим) (в редакції Кодексу ГРМ, відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2020 №2033). Оператор ГРМ порушив ці вимоги, а також підпункт 14 пункту 2.2. Ліцензійних умов. Оператор ГРМ передав до ТОВ «Миколаївгаз збут» у листопаді 2020 р. 7,21 куб.м. для нарахування, хоча фактично використано 7,00 куб.м. З 01.12.2020 постачальником позивача є ТОВ «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України», отже нарахування в сумі 0,92 грн за 0,1 куб. м. газу є безпідставним. Разом сума зайвих нарахувань за листопад та грудень 2,80 грн. За грудень спожито 15,86 кум.м., а передано 16,24 куб.м., надлишок 0,38 куб.м. Порушені права споживача на отримання послуг за прозорими нарахуваннями, переживання дискомфорту, відчуття себе ошуканим, порушення усталеного повсякденного порядку свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди і дають право на її відшкодування. З урахуванням викладеного, позивач просить: зобов`язати АТ «Миколаївгаз» передати до ТОВ «Миколаївгаз збут» фактично використані об`єми газу за листопад 2020 р. 7 куб.м., за грудень 2020 р. 0 куб.м. Зобов`язати АТ «Миколаївгаз» передати до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» фактично використані об`єми газу за грудень 2020 р. 15,86 куб.м. Зобов`язати ТОВ «Миколаївгаз збут» зробити перерахунок нарахованих сум за фактично використані об`єми газу за листопад 2020 р. 7 куб. м., за грудень 2020 р. 0 куб.м. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 50000 грн. Стягнути з АТ «Миколаївгаз» на користь позивача 1,00 грн, на користь КНП ММР «Міська дитяча лікарня №2» - 49999 грн.

19 січня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху.

27 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

14 лютого 2022 року надійшов відзив ТОВ «Миколаївгаз збут» на позовну заяву, відповідно до якого, представник ТОВ вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки діяльність з розподілу природного газу здійснює АТ «ОГС Миколаївгаз» та зобов`язаний здійснювати облік газу, що надходить до газорозподільних мереж. Відповідно до норм Ліцензійних умов та Кодексу газорозподільних систем, саме АТ «Миколаївгаз», як оператор ГРМ, зобов`язаний забезпечити комерційний, у тому числі приладовий облік природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу. Визначені Оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковими для постачальника - ТОВ «Миколаївгаз збут» у взаємовідносинах із споживачем. Таким чином, як вбачається з позовної заяви, позивач по суті звертається із позовом про визнання незаконними дій оператора ГРМ ПАТ «Миколаївгаз» в частині визначення фактичного обсягу природного газу шляхом приведення його до стандартних умов. Враховуючи вищенаведене, представник вважає, що ТОВ «Миколаївгаз Збут» є неналежним відповідачем.

22 квітня 2022 року надійшла заява ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, у якій він змінює вимогу про стягнення моральної шкоди, викладаючи у такому змісті «Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 50000 грн. Стягнути з АТ «Миколаївгаз» на користь позивача 1,00 грн., НБУ ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, на користь Збройних Сил України - 49 999 грн.»

21.10.2022 надійшов відзив АТ «Миколаївгаз», відповідно до якого відповідач вважає позов необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок на ім`я ОСОБА_3 . Таким чином фактичне споживання природного газу за адресою позивача здійснюється не ним, а ОСОБА_3 , а тому не свідчить про приєднання позивача до умов договору розподілу природного газу. За такого відсутні підстави вважати порушеними права саме позивача з боку АТ «Миколаївгаз». Наведені обставини встановлені також рішенням Миколаївського апеляційного суду від 16.12.2021 по справі № 487/1917/21. Крім цього заначає, що коєфіцієнти приведення об`ємів спожитого природного газу до стандартних умов не застосовуються з 01.01.2021, що підтверджується роз`ясненнями НКРЕКП в листі від 15.04.2021 за вих. №3760/14.1.2/9-21. Щодо стягнення моральної шкоди, представник зазначає, що позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди.

30 серпня 2023 року надійшов відзив ТОВ «Миколаївгаз збут» відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що до компетенції АТ «Миколаївгаз» відноситься вирішення питань щодо здійснення нарахування за фактичними показниками лічильника. ТОВ «Миколаївгаз збут» здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунки за наданими йому числовими значеннями об`єму спожитого газу, що визначені АТ «Миколаївгаз». Вважає, що ТОВ «Миколаївгаз збут» не є належним відповідачем.

24.10.2023 надійшли додаткові пояснення позивача, в яких він зазначає про порушенням п. 5.3 Типового договору.

21.11.2023 надійшли додаткові пояснення позивача, в яких він зазначає, що ТОВ «Миколаївгаз збут» є належним відповідачем, посилаючись на рішення АМКУ від 10 грудня 2019 р. № 793-р.

15.01.2024 надійшли додаткові пояснення позивача, відповідно до яких він надає рішення АМКУ від 10 грудня 2019 р. № 793-р.

12.02.2024 надійшло пояснення представника ТОВ «Миколаївгаз збут», в якому зазначено, що позивач на період з 01.12.2020 до 02.12.2020 був споживачем природного газу постачальника ТОВ «Миколаївгаз збут» та відповідно останнім здійснено нарахування за спожитий природний газ. Щодо вимог здійснити перерахунок по особовому рахунку позивача, то ці вимоги є похідними від попередніх, а тому ТОВ «Миколаївгаз збут» не може здійснити перерахунок.

26 лютого 2024 року надійшли додаткові пояснення АТ «Миколаївгаз», відповідно до яких представник зазначає, що з 01.12.2020 по 02.12.2020 споживач з ЕІС-кодом 56ХМ24А46777203М був закріплений в реєстрі споживачів постачальника ТОВ «Миколаївгаз збут» (0,10 куб.м), а з 03.12.2020 в реєстрі споживачів постачальника ТОВ ГК «Нафтогаз України» (16,24 куб.м). Щодо застосування коефіцієнтів, представник зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин не було передбачено виключень щодо приведення об`єму природного газу спожитого побутовим споживачем до стандартних умов. Лише 06 листопада 2020 року було прийнто постанову № 2033, яка набрала чинності 07 листопада 2020 року, та у якій прямо зазначено, що приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов поширюється виключно на випадки обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим. Нрмативні витрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу низького тиску, обчислені відповідно до Методики, враховані у структуру тарифу на послуги розподілу природного газу, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2779 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Миколаївгаз». Отже, коефіцієнти не застосовуються з 01.01.2021.

29 лютого 2024 року надійшли додаткові пояснення позивача, в яких він зазначає, що додатки до додаткових пояснень відповідача не засвідчені належним чином, а тому просить залишити їх без розгляду.

17 липня 2024 року надійшли додаткові пояснення позивача, а саме щодо повноважень представника АТ «Миколаївгаз».

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги і просив задовольнити, надавши пояснення, аналогічні змісту позову. Додатково пояснив, що 01.12.2020 він отримав лист про те, що він є споживачем ТОВ ГК «Нафтогаз України». ОСОБА_3 помер у 2006 році і він повідомляв про це АТ «Миколаївгаз», а у 2010 році він підписав договір з АТ «Миколаївгаз», тому є споживачем. ТОВ «Миколаївгаз збут» додав до заперечень витяг з реєстру, який не засвідчений належним чином.

Відповідачі всудовому засіданнінадали поясненняаналогічні зазмістом відзивута додатковихпояснень,просили відмовитиу задоволенніпозову.Додатково представник ТОВ «Миколаївгаз збут» пояснив, що позивач подав заяву в ТОВ ГК «Нафтогаз України» 01.12.2020 о 19:10 год., реєстрація відбулась 02.12.2020, тому йому було нараховано плату за 2 дні.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ встановлено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ.

АТ «Миколаївгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу, отже є оператором газорозподільної системи (Оператор ГРМ), на підставі Ліцензії №1228 від 09.04.2015 р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

ТОВ «Миколаївгаз Збут» є ліцензійним постачальником природного газу на території м. Миколаєва та Миколаївської області з 01.01.2015 р.

АТ «Миколаївгаз», як Оператор ГРМ, здійснює експлуатацію газорозподільних систем, облік спожитого природного газу, зокрема визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ «Миколаївгаз збут», як постачальник зі спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ населенню і збір коштів за використаний природний газ.

Отже, постачання природного газу за адресою позивача: Шосейна 8, кв. 20 здійснюється ТОВ «Миколаївгах збут», а розподіл природного газу здійснюється Оператором ГРМ - АТ «Миколаївгаз».

Правила постачання природного газу визначені у статті 12 Закону № 329-VIII «Про ринок природного газу», змістом частини першої якої передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Згідно із пунктом 37 частини першої статті 1 Закону №329-VIII споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

На виконання положень частини першої статті 12 Закону № 329-VIII Нацкомісія постановою від 30.09.2015 № 2500 затвердила Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам), який є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.

Пунктом 1.2 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам передбачено, що умови Договору постачання розроблені відповідно до Закону № 329-VIII та Правил N 2496, та є однаковими для всіх побутових споживачів України.

За приписами пунктів 2.1, 2.2 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.

Поряд з цим, відповідно до статті 40 Закону № 329-VIII Нацкомісія постановою від 30.09.2015 № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» затвердила Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір розподілу природного газу), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.2).

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору розподілу природного газу (тут і далі у редакції на час виникнення спірних правовідносин), умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону № 329-VIII і Кодексу ГРС.

За приписами пункту 1.4 Типового договору розподілу природного газу у ньому використовуються наступні терміни, які мають значення для вирішення спору:

постачальник - суб`єкт господарювання, з яким Споживач в установленому порядку уклав договір постачання природного газу;

Реєстр споживачів постачальника - це перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за певним постачальником у розрахунковому періоді;

Споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Згідно із пунктом 3.1 Розділу III Типового договору розподілу природного газу споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Отже, за змістом Правил постачання природного газу, Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, Типового договору розподілу природного газу, постачання природного газу будь-якому споживачу здійснюється за договором за умови включення його до Реєстру споживачів.

Розділ V Типового договору розподілу природного газу визначає порядок обліку природного газу, що передається Споживачу.

Пункт 5.1 Типового договору розподілу природного газу визначає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Згідно із пунктом 5.2 Типового договору розподілу природного газу, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим Договором.

В пункті 5.3 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м. куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору (пункт 5.4 Типового договору розподілу природного газу).

У пунктах 1, 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказано, що цей Кодекс розроблений відповідно до Закону № 329-VIIІ.

Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора ГРМ із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів ГРМ, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

У пункті 4 розділу 1 Глави І Кодексу ГРС, зазначено, що побутовий споживач споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до Глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах.

Якщо об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

1) присвоює споживачу (у тому числі побутовому споживачу) персональний EIC-код як суб`єкту ринку природного газу та в установленому законодавством порядку передає його Оператору ГТС для можливості ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни постачальника;

2) надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;

3) забезпечує формування та передачу прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Порядок присвоєння персонального ЕІС-коду споживачу (побутовому споживачу) та за необхідності його точці (точкам) комерційного обліку визначається главою 4 цього розділу.

Порядок комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.

Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ може надати споживачу підписану його уповноваженою особою письмову форму договору розподілу природного газу.

Якщо в результаті реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта та/або зміни форми власності чи власника цього об`єкта є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу з новим власником, споживач (замовник) повинен самостійно звернутися до Оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до наданих позивачем повідомлень про сплату рахунків за листопад та грудень 2020 року особовий рахунк за адресою: АДРЕСА_1 (рахунок № НОМЕР_1 ) відкрито на ім`я ОСОБА_3 , тобто не позивача.

Позивачем не надано документів на підтвердження того, що він є єдиним власником житла за вказаною адресою, або уповноважений іншими співвласниками на укладення договору з оператором ГРМ та постачальником, звертався до оператора ГРМ з вимогою про укладення договору або сплачував рахунки за цією адресою. Отже відсутні докази приєднання його до умов договору розподілу природного газу.

Разом з тим, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05.12.1979 р.

З постанови Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 22-ц/812/2045/21 убачається, що ОСОБА_2 є співвласником вкартири за адресою: АДРЕСА_1 . Так, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 січня 1997 року, вказана квартира належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

В судовому засіданні позивач надав копію довідки ЖКП «БРИЗ» від 08.02.2011 р. № 918, в якій зазначено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також позивач ОСОБА_2 надав копію договору про надання послуг з газопостачання, укладений 16.05.2010 між ВАТ «Миколаївгаз» та ОСОБА_2 .

Однак, в подальшому ОСОБА_5 не звертався до оператора ГРМ з відповідною заявою про укладання договору розподілу природного газу.

Разом з тим, оскільки позивач є спввласником вказаного вище житла, зареєстрований там і проживає, він є фактичним споживачем послуг за вказаною адресою, а тому є належним позивачем.

Далі, щодо вимог позивача суд зазначає, що дійсно, відповідно до абзацу 2 пункту 3 глави 1 розділу розділу ІХ Кодексу ГРМ (зі змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 84 від 26.01.2017, № 2033 від 06.11.2020), об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов (виключно у випадку обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим) та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається Оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВтгод/Гкал/МДж.

Обсяг переданої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру (кВтгод, Гкал, МДж) та величина об`єму природного газу (м куб.) за відповідний період повинні бути зазначені Оператором ГРМ в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу та актах приймання-передачі природного газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими.

Тобто, за вказаними положеннями об`єм природного газу в точках комерційного обліку не приводиться до стандартних умов для побутових споживачів.

Однак, вказані положення не містять виключень для побутового споживача щодо переведенння об`єму природного газу в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Відповідно до глави 1 розділу XV цього Кодексу, обсяг енергії виміряного об`єму газу за певний період розраховують шляхом перемноження цього об`єму, приведеного до стандартних умов, на середньозважене значення вищої теплоти згоряння газу за цей період.(пункт 1). Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Оператор ГРМ зобов`язаний розмістити на власному сайті інформацію про розміри коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов, у разі якщо вузли обліку природного газу споживачів не забезпечують такого приведення(пункт 6).

Окрім цього, при встановленні тарифів на послуги розподілу природного газу враховуються річні розміри нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для кожного оператора газорозподільної системи, які визначаються згідно з Методикою визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 06.11.2020 № 2033.(Розділ ІІІ глави 6 Кодексу ГРМ (зі змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 84 від 26.01.2017, № 2033 від 06.11.2020).

Пунктом 5.1 цієї Методики визначено порядок розрахунків нормативних втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, відповідно до якого, розрахунок нормативних втрат газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу низького тиску, які вимірюються побутовими лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу, здійснюється за допомогою коефіцієнтів коригування показів лічильників.

Нормативні втрати газу визначаються Операторами ГРМ розрахунковим шляхом самостійно згідно з цією Методикою і включаються до собівартості послуг розподілу природного газу цих підприємств.

Проте, ці нормативні втрати газу враховані у структурі тарифу на послуги розподілу природного газу лише з 01.01.2021, відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2777 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «МИКОЛАЇВГАЗ».

Враховуючи викладене, застосування коєфіцієнту приведення до стандартних умов у листопаді-грудні 2020 року є правомірним.

Щодо нарахування в сумі 0,92 грн за 0,1 куб.м. газу за грудень 2020 року, позивачем не доведено, що саме з 01.12.2020 він є споживачем послуг, які надає ТОВ ГК «Нафтогаз України».

Довідка № 691291-В підтверджує лише реєстрацію особового рахунку в ТОВ ГК «Нафтогаз України» 01.12.2020. А згідно наданого позивачем електронного листа, приватний лист ТОВ ГК «Нафтогаз України» він отримав 01.12.2020 о 19:09 год. Тоді як до 02.12.2020 (включно) він був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «Миколаївгаз збут».

Таким чином, оскільки до 02.12.2020 позивач був зареєстрований в реєстрі постачальника ТОВ «Миколаївгаз збут», йому правомірно нараховано плату за споживання газу за два дні.

Враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_2 щодо зобов`язання до вчинення дій щодо передачі об`ємів газу та здійснення перерахунку не підлягають задоволенню.

Щодо моральної шкоди, суд зазначає, що за ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже, якщо право, за захистом якого подано позов, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна вимога) немає.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні вимог, тобто не встановив порушення прав позивача, то і вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, а тому з відповідача на користь держави судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», ЄДРПОУ 05410263, адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», ЄДРПОУ 39589483, адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70В/1.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич