УХВАЛА
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 621/2533/21
провадження № 61-9069ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Ситнік О. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є в спільній частковій власності та
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив: 1) поділити в натурі між співвласниками майновий комплекс, загальною площею 773,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , що є в спільній частковій власності; 2) виділити у власність ОСОБА_2 нежитлові приміщення комплексу: нежитловий будинок літ. А-1, загальна площа 119,6 кв. м; адмінкорпус літ. Г-1, загальна площа
40,7 кв. м; адмінкорпус літ. Д-1, загальна площа 142,7 кв. м; склад літ. Ж, загальна площа 235,5 кв. м; склад холодильних камер літ. З, загальна площа 122,6 кв. м; ворота номер 1; 3) виділити у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення майнового комплексу: склад літ. З-1, загальна площа 63,8 кв. м; гараж літ. Н, загальна площа 48,6 кв. м; 4) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_2 ; 5) стягнути з відповідача судові витрати.
03 листопада 2023 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області позов задоволено.
Поділено в натурі між співвласниками майновий комплекс загальною площею 773,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса:
АДРЕСА_2 ), що є у спільній частковій власності.
Виділено у власність ОСОБА_2 нежитлові приміщення майнового комплексу: нежитловий будинок літ. А-1, загальна площа 119,6 кв. м; адмінкорпус літ. Г-1, загальна площа 40,7 кв. м; адмінкорпус літ. Д-1, загальна площа 142,7 кв. м; склад літ. Ж, загальна площа 235,5 кв. м; склад холодильних камер літ. З, загальна площа 122,6 кв. м; ворота номер 1. Виділив у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення комплексу: склад літ. З-1, загальна площа 63,8 кв. м; гараж літ. Н, загальна площа 48,6 кв. м. Припинив право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса:
АДРЕСА_2 ).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
17 листопада 2023 року додатковим рішенням Зміївського районного суду Харківської області вимогу представника позивача ОСОБА_3 про відшкодування позивачу ОСОБА_2 витрат на правову допомогу задоволено та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000,00 грн.
02 квітня 2024 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2023 року залишено без змін.
У червні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада
2023 року, додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області
від 17 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 02 квітня 2024 року, в якій заявниця просить скасувати оскаржувані судові рішення в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
21 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження на додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови суду заявницею не отримано. Підставою неотримання копії оскаржуваної постанови зазначає запровадження воєнного стану в Україні, вказує, що її місцезнаходження знаходилося в найближчому радіусі активних бойових дій, що змусило її виїхати до іншої (сільської) місцевості зі сталим відключенням електроенергії та відсутністю доступу до мережі Інтернет. Вказане позбавило її отримати копію постанови суду та/або ознайомитися з її змістом в електронному вигляді.
До свого постійного місця проживання вона повернулася тільки в червні
2024 року, про що свідчить акт обстеження за фактом проживання від 18 червня
2024 року № 156.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Необхідно задовольнити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з огляд на таке.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що
02 квітня 2024 року Харківським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову, датою складення повного тексту постанови зазначено 03 квітня
2024 року. Загальний доступ до оскаржуваної постанови надано 08 квітня
2024 року.
Перебіг строку на касаційне провадження розпочався 04 квітня 2024 року і закінчився 06 травня 2024 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.
Запровадження воєнного стану дійсно може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися на час вирішення питання щодо поновлення процесуального строку, але за певних умов.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові
від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22), введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обставина закінчення перебігу процесуального строку на звернення до суду на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання такого строку заявником та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Загальнодоступною є інформація про ситуацію, яка відбувається в Харківській області з початку введення воєнного стану в Україні.
Встановлено, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є смт Слобожанське Зміївського району Харківської області, яке знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що посилання заявниці на довготривалі повітряні тривоги, бомбардування та ракетні обстріли є основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.
Суд звертає увагу також на той факт, що з 15 квітня до 10 червня 2024 року ОСОБА_1 була вимушена змінити місце свого проживання на с. Вербівку Ізюмського району Харківської області, що підтверджується актом обстеження за фактом проживання особи від 18 червня 2024 року за № 156.
Вказані ОСОБА_1 обставини запровадження воєнного стану в Україні, щоденні повітряні тривоги та ракетні обстріли є підставою для поновлення процесуального строку, а відтак наявні об`єктивні перешкоди для своєчасного подання касаційної скарги, пов`язані із введенням воєнного стану.
З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, доведених заявницею обставин наявності перешкод для звернення з касаційною скаргою у зв`язку з запровадженням воєнного стану та оголошенням повітряних тривог, пропущений строк на касаційне оскарження має бути поновлений як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд не врахував правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі № 361/4685/17,
від 15 квітня 2020 року в справі № 307/3957/14-ц, від 03 червня 2020 року в справі № 722/1882/16-ц, від 03 березня 2021 року у справі № 295/451/16 ц, від 16 березня 2021 року в справі № 562/542/19, від 15 листопада 2021 року в справі
№ 279/790/18, від 17 листопада 2021 року в справі № 182/4522/19, від 15 лютого 2022 року в справі № 495/8889/13-ц, від 16 лютого 2022 року в справі
№ 495/6053/19, від 09 березня 2023 року в справі № 127/28862/21, від 10 квітня 2023 року у справі № 520/8307/15-ц, від 31 січня 2024 року в справі
№ 607/4891/15-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови в відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови в відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.
Витребувати із Зміївського районного суду Харківської області цивільну справу
№ 621/2533/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є в спільній частковій власності.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Пророк
С. О. Карпенко
О. М. Ситнік
Ухвалу відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлено суддею Ситнік О. М.
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2024 |
Оприлюднено | 03.09.2024 |
Номер документу | 121320737 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні