Ухвала

від 02.09.2024 по справі 200/4184/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 вересня 2024 року справа №200/4184/22

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НПП Крамтехцентр на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року в справі №200/4184/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НПП Крамтехцентр до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю НПП Крамтехцентр на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року в справі №200/4184/22.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду прийнято судом першої інстанції 02 липня 2024 року.

З апеляційною скаргою відповідач звернувся 23.08.2024 року.

Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.

До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в обґрунтування якого позивач зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, спірне рішення суду з 15.07.2024 року було забезпечено надання загального доступу. В паперовому вигляді рішення суду першої інстанції так отримано не було. Про існування спірного рішення суду стороні позивача стало відомо на при кінці липня поточного року. Підготовка апеляційної скарги, вивчення спірного рішення суду, а також виділення грошових коштів в умови воєнного стану та нестабільної економічної ситуації в країні вимагало додатковий час.

Перевіривши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу належить залишити без руху, з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що повний текст рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року складено та підписано 11 липня 2024 року.

Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги в межах встановленого законодавством строку є 12.08.2024 року.

Апеляційна скарга подана відповідачем до суду 23.08.2024, тобто, з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення місцевого суду було направлено судом першої інстанції представнику позивача - ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд", даний електронний документ доставлено в електронний кабінет учасника справи 13.07.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №473/2236/17).

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

За змістом п.2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Таким чином, позивачем не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для направлення цієї апеляційної скарги в період з 13.07.2024 (дати отримання копії рішення суду першої інстанції) по 23.08.2024 (день подання апеляційної скарги).

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Підсумовуючи викладене, суд визнає вказані підстави поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними у зв`язку із непідтвердженням скаржником наявності таких обставин відповідними та належними засобами доказування, у зв`язку з чим апеляційну скаргу належить залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів.

Відповідно до ч. 2, 5 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НПП Крамтехцентр на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року в справі №200/4184/22 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та відповідними доказами.

Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали стосовно подання заяви, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.Г. Гаврищук