Рішення

від 02.09.2024 по справі 183/5111/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5111/22

№ 2/183/311/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дубовенко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Голуб Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, орган опіки та піклування в особі службі у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради та орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

за участю: відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_2 адвоката Заніздра А.П., суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання його спільної з ОСОБА_2 доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження дитини між сторонами був укладений шлюб, однак з травня 2022 року сторони припинили фактичні шлюбні стосунки. І з цього часу дитина мешкає з ним за місцем проживання його батьків та брата у м.Мерефа Харківської області. ОСОБА_1 має дохід, однак неофіціальний. Мати дитини не приймає жодної участі у розвитку дитини, неодноразово заявляла, що хоче віддати дитину у притулок до немовлят. ОСОБА_2 виїхала за межі України зі старшою дитиною, а станом на день звернення до суду мати дитини перебуває в Україні та погрожує, що відбере у нього дитину. У зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з ним.

ОСОБА_2 подала відзив на позов, у якому вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просить суд, визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею. В обґрунтування позову зазначила, що дійсно між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 . Дійсно у серпні 2022 року вона надавала свою згоду на те, щоб ОСОБА_6 , 2021 р.н. мешкала з батьком шість місяців. Таку згоду вона надавала через те, що ОСОБА_1 був проти вивезення ОСОБА_5 за межі України, а коли м.Балаклія, де вони мешкали була окупована, ОСОБА_2 виїжджала разом зі старшою донькою у Німеччину. Після деокупації м.Балаклія Харківської області, ОСОБА_2 разом зі старшою дитиною повернулася до м. Балаклія, однак ОСОБА_1 утримує дитину у себе, ініціював судовий спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з ним та чинить перешкоди у спілкуванні її з ОСОБА_7 . Підстав визначати місце проживання дитини з батьком немає.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2022 року провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

12 жовтня 2022 року на адресу суду надійшов висновок від 06.10.2022 року органу опіки та піклування Мереф`янської міської ради щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01 листопада 2022 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позов.

17 листопада 2022 року на ел.адресу суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2

22 листопада 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2

22 листопада 2022 року ОСОБА_2 подані заперечення.

03 лютого 2023 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Стрельченка Олега Валерійовича звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визначити місце проживання спільної з ОСОБА_1 дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її користь на утримання дитини.

08 березня 2023 року надійшов відзив ОСОБА_1 на позов ОСОБА_2 .

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 14 березня 2023 року до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 прийнятий зустрічний позов ОСОБА_2 в частині визначення місця проживання дитини, у якому ОСОБА_2 просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю.

21 березня 2023 року ОСОБА_2 подана відповідь на відзив на зустрічний позов.

29 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 14 березня 2023 року.

27 вересня 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Новомосковського міськрайонного суду від 14 березня 2023 оку залишено без змін.

16 жовтня 2023 року після повернення цивільної справи із суду апеляційної інстанції ухвалою Новомосковського міськрайонного суду справу прийнято до свого провадження, продовжено підготовче провадження у справі.

15 листопада 2023 року за результатами розгляду клопотання представника ОСОБА_2 про зміну підсудності у цивільній справі відмовлено.

17 листопада 2023 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду у задоволенні заявипредставника ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 20124 року ухвалу від 17 листопада 2023 року залишено без змін.

08 лютого 2024 року ухвалою суду заяву представника ОСОБА_2 про зміну предмету зустрічного позову повернуто.

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про призначення судово-психологічної експертизи відмовлено.

Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року зобов`язано орган опіки та піклування Мереф`янської міської ради, орган опіки та піклування Балаклійської міської ради надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , та/або з матір`ю ОСОБА_2 .

14 березня 2024 року на адресу суду надійшов висновок від 08 березня 2024 року. органу опіки та піклування Мереф`янської міської ради щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 березня 2024 року на адресу суду від органу опіки та піклування Балаклійської міської ради надійшли акти обстеження умов проживання ОСОБА_2 та інші матеріали за результатами виконання органом опіки та піклування за місцем проживання матері дитини на виконання Постанови КМУ 866 від 24.09.2008 року.

22 березня 2024 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника органу опіки та піклування Балаклійської міської ради.

02 квітня 2024 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області закрите підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 в повному обсязі підтримав свої позовні вимоги та посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити його в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції пояснив, що він діє виключно в інтересах малолітньої дитини, яка проживає з ним, після того, як ОСОБА_2 вирішила покинути межі країни у зв`язку зі збройною агресією РФ у 2022 році. Зазначив, що він з ОСОБА_2 перебував у фактичних шлюбних відносинах, вони часто сперечались та періодично розходились, в тому числі і під час вагітності ОСОБА_2 . У лютому 2022 року він мешкав разом з ОСОБА_2 їх спільною дитиною та дитиною ОСОБА_2 в м.Балаклея Харківської області. Вкінці лютого 2022 року через військову агресію РФ вони вчотирьох виїхали до м.Ужгород, де разом проживали у шелтері «Я допоможу» у м.Ужгород. Перебуваючи у м.Ужгород, ОСОБА_2 вирішила виїхати за межі України разом зі старшою дитиною та передала молодшу дитину йому. З того часу дитина постійно мешкає з ним, він не перешкоджав ОСОБА_2 побаченням з дитиною, однак 09 травня 2024 року ОСОБА_2 разом з невідомими особами намагалися силоміць потрапити до його помешкання, дитина дуже була залякана, через що він звернувся до поліції і з цих пір заперечує проти побачень дитини з ОСОБА_2 . Вважає, що ОСОБА_2 не цікавиться дитиною, а лише штучно створює суперечки щодо побачень, тому як завчасно не узгоджує з ним час побачень з донькою. На сьогоднішній день дитина сприймає ОСОБА_2 як знайому, а як свою мати дитина скоріш сприймає дівчину, з якою він зустрічається зараз. Вважає, що ОСОБА_2 не займається а ні старшою донькою, так і не буде займатися їхньою спільною донькою. Тому як старшу доньку фактично виховують батьки ОСОБА_2 . А тому в інтересах дитини вважає за доцільне визначити місце її проживання з разом з ним.

В останнє судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, відповідно до повідомлення Новобаварського об`єднаного РТЦК ОСОБА_1 , 1990 року народження 25 червня 2024 року, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник ОСОБА_1 адвокат Петровська В.М. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена судом, відповідно до довідок про доставку судових повісток повідомлень на зареєстрованому в ЄСІСТ електронну адресу повідомлена завчасно; про причини неявки суд не повідомила. Будь-яких заяв на адресу суду щодо відкладення розгляду справи, про закінчення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 або його представника або про припинення представництва інтересів ОСОБА_1 не надходило.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, свої зустрічні вимоги підтримала та посилаючись на підстави, зазначені у ньому, просила суд задовольнити її позов. В обґрунтування своєї позиції пояснила, що вона з ОСОБА_1 знайомі давно, проживали де-який час однією сім`єю. Під час її вагітності між ними виникали суперечки, що переростали у бійку, що навіть стало причиною звернення її до поліції, як результат до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення за насилля у сім`ї. Дійсно в лютому 2022 року ОСОБА_1 , вона, її старша донька та ОСОБА_8 , 2021 р.н. мешкали в м.Балаклія Харківської області. В кінці лютого 2022 року через військову агресію РФ вони вчотирьох виїхали до м.Ужгород, де разом проживали у шелтері «Я допоможу» у м.Ужгород. Перебуваючи у м.Ужгород ОСОБА_2 вирішила виїхати з дітьми за межі України, однак через те, що ОСОБА_1 заперечував проти вивезення ОСОБА_3 за межі країни, вона вимушена була залишити малолітню дитину з ним на території України. Однак вона постійно цікавилася дитиною, постійно приїздила щоб з нею побачитися. В черговий раз по приїзду до України, вона надала згоду на перебування ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 строком на 6 місяців. Коли деокупували м.Балаклія Харківської області, вона разом зі старшою донькою повернулися до України, однак ОСОБА_1 самостійно вирішив, що їхня спільна дитина повинна проживати з ним, та став чинити перешкоди у її спілкуванні з ОСОБА_7 . Працівники органу опіки та піклування в тому числі ставили ОСОБА_1 до відома про те, що мати дитини повинна мати можливість на спілкування з дитиною, навіть якщо у провадженні суду перебуває спір щодо визначення місця проживання дитини, однак він посилаючись то на наявність інших планів, то іншим чином створював штучні умови, щоб вона не бачилася з дитиною.

27 червня 2024 року ОСОБА_4 , 2021 р.н. через призов ОСОБА_1 на військову службу за призовом передали їй, ОСОБА_2 та дитина з цього часу мешкає з нею. З ОСОБА_1 спілкується телефоном. Вона, як мати опікується обома своїми дітьми, приймає усі міри для їхнього розвиту та добробуту, просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_9 , 2021 р.н. разом з нею.

Представник ОСОБА_2 адвокатЗаніздра А.П.в судовомузасіданні вповному обсязіпідтримав зустрічнийпозов ОСОБА_2 та просивйого задовольнити.У задоволеннізустрічного позову ОСОБА_10 просив відмовити.Зазначив,що малолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно певний час проживалау сім`ї ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 . Така ситуація склалась внаслідок того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 батько дитини ОСОБА_1 силоміць, самовільно, без будь-якого дозволу матері забрав доньку ОСОБА_11 від матері ОСОБА_2 з шелтеру «Я допоможу» у м.Ужгород, де ОСОБА_2 проживала разом двома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є інвалідом з дитинства, куди Відповідач вимушена була переїхати в зв`язку з окупацією міста Балаклія в результаті військової агресії рф проти Держави України 24 лютого 2022 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив право матері та дитини на прямі контакти, порушив право дитини зростати під опікою та відповідальністю обох батьків. Понад два роки ОСОБА_2 невтомно вчиняла спроби побачити доньку, неодноразово для цього долала сотні кілометрів, неодноразово вимагала від відповідача за зустрічним позовом повернення їй дитини, однак ОСОБА_1 з різних надуманих приводів не надавав матері можливості ані побачити доньку, тим більш, забрати її до себе для постійного проживання, фактично усунувши матір від виховання дитини та її розвитку. З приводу усунення перешкод зі сторони батька ОСОБА_2 багаторазово зверталась як до служб у справах дітей, до органів поліції, уповноваженого з прав дитиною. Вона не погоджувалась із тим, що дитина зростає без материнської турботи внаслідок невідповідального ставлення ОСОБА_1 до питання забезпечення доньці її законних прав та інтересів. З 27.06.2024 р. по сьогоднішній день дитина - ОСОБА_8 , 2021 р.н. проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває на її утриманні. Дитина була передана матеріза сприяннямпрацівників ювенальної превенції Харківської області, служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, та представника уповноваженого з прав дитини. Наразі, дитина забезпечена всім необхідним, за висновками психологів психоемоційний стан дитини задовільний, виражена прихильність до матері. Вважає, що у справі відсутні будь-які докази чинення матір`ю перешкод батькові у вихованні дитини, відсутність таких намірів ОСОБА_2 зазначала і у судовому засіданні під час судового розгляду справи. Окрім житла, ОСОБА_2 має дохід, позитивно характеризується, опікується як старшою донькою так і ОСОБА_7 . Підстав визначати місце проживання не з нею, а з батьком немає.

Представник органу опіки та піклування Мереф`янської м-р ОСОБА_13 у судовому засіданні вважала, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 належить відмовити. Підтримала висновок органу опіки та піклування, яким вважають за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , 2021 року народження з батьком. Зазначила, що органом здійснений виїзд за місцем проживання дитини разом з батьком, дитина охайна, доглянута, забезпечена усім необхідним для її віку. Дійсно Шалдою навесні 2022 року була надана письмова згода на те, щоб ОСОБА_8 проживала з батьком протягом 6 місяців, через те, що вона мешкала зі старшою донькою у Німеччині. В останнє судове засідання представник не з`явився, надавши заяву про закінчення розгляду справи за відсутності представника органу.

Представник органу опіки та піклування Балаклійської ВА в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляду справи за відсутності представника. Що стосується спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2021 р.н. вважають що підстав для визначення місця проживання з батьком немає.

Заслухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків, а саме:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ. Воєнний стан неодноразово продовжений і діє на сьогодні. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. При цьому, спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна; довести ті обставини, па які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яки: суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справі (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванні Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають прав обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмет доказування та одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобам доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказуванні (ст. ст.77,78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обстави справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно д свого внутрішнього переконання.

Ч.ч.1,4,5статті 82ЦПК України визначено, що обставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання.Обставини,які визнаютьсяучасниками справи,зазначаються взаявах посуті справи,поясненнях учасниківсправи,їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Харків Харківської області народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 ; про Балаклійським відділом реєстр овації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 03 листопада 2021 року складений відповідний актовий запис № 254 (т. 1 а.с. 15).

07 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрували шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 07 квітня 2022 року складений відповідний актовий запис № 389. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/7147/22 від 04 жовтня 2023 року шлюб між сторонами розірваний (т. 1 а.с. 23; т. 2 а.с. 233-237).

ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності його матері ОСОБА_14 . У вказаному будинку станом на 01 липня 2022 року мешкають: ОСОБА_15 , 1967 року народження; ОСОБА_16 , 1993 року народження, ОСОБА_1 , 1990 року народження, ОСОБА_14 , 1970 року народження та ОСОБА_3 , 2021 року народження. ОСОБА_1 повністю опікується дитиною, своєчасно та в повному обсязі виконує усі призначення щодо розвитку дитини і стану її здоров`я. Відповідно до інформації наданої ПОГ СВГ ВП Харківського РУП № 1 на мешканця м.Мерефа ОСОБА_1 за час мешкання на території м.Мерефа гр. ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, в сім`ї та з сусідами підтримує добрі стосунки. До Мереф`янської міської ради скарг та заяв відносно ОСОБА_1 не надходило. Стан здоров`я ОСОБА_1 добрий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Станом на 16.08.2022 року на рахунку ОСОБА_1 у АТ «Універсал Банк» перебувають кошти в розмірі 40008 грн. На час розгляду справи ОСОБА_1 є студентом ДНЗ «Регіональний центр професійної освіти інноваційних технологій будівництва та промисловості» денної форми навчання. (т. 1 а.с. 8-9, 13-14, 17, 205-209; т. 2 а.с. 239, т. 3 а.с. 162-168).

ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з 27 червня 2024 року і з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана квартира належить ОСОБА_2 на праві власності, крім цього вона є власником іншого нерухомого майна /1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність роздрібна торгівля. Має рахунки у банках: «Райффайзен банк Аваль», залишок коштів на рахунку станом на 21.03.2023 року складає 39602 грн; «Універсал Банк», залишок коштів на рахунку станом на 23.03.2023 року складає 39951 грн, «Універсал Банк», залишок коштів на рахунку станом на 23.03.2023 року складає 20183 грн. Позитивно характеризується за місцем мешкання. На обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. З характеристики ОСОБА_12 2010 р.н., вбачається, що мати ОСОБА_2 приділяє увагу вихованню доньки. Відповідно до податкової декларації ОСОБА_2 за 2023 рік сума доходів складає 34265 грн (т. 2 а.с. 18, 20, 193-203, 214-215).

06 жовтня 2022 року органом опіки та піклування Мереф`янської міської ради наданий висновок за № 2605 від 06.10.2022 року, згідно з яким вважають за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 .. Так, органом опіки та піклування встановлено, що батьки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше зверталися до органу з приводу визначення місця проживання дитини. Так 26 серпня 2022 року батьки дитини дійшли спільної згоди, що малолітня ОСОБА_6 буде мешкати півроку з батьком, при цьому останній не буде перешкоджати матері спілкуватися з дитиною. Мати дитини разом зі старшою донькою виїхала за межі України. За інформацією, що надійшла з шелтеру «Я допоможу» у м.Ужгород, управління патрульної поліції в Закарпатській області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникають постійні суперечки, в тому числі і з приводу місцеперебування їхньої спільної доньки. 20.09.2022 року ОСОБА_17 зателефонувала до Служби та повідомила, що перебуває зі старшою дитиною у Німеччині. З інформації, наданої ОСОБА_1 гр.. ОСОБА_2 участі в утриманні та розвитку дитини не приймає взагалі, на зв`язок виходить рідко, здоров`ям дитини не цікавиться, матеріальної підтримки не надає. Батько веде щоденник ОСОБА_18 . Інформує Службу щодо нового режиму дня та харчування, забезпечує належне утримання дитини. Від волонтерки ОСОБА_19 притулку для біженців міста Ужгород, де мешкала родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла інформація, що під час відсутності батька матір неодноразово залишала малолітню ОСОБА_11 за сторонніми людьми на тривалий час, також залишала дитину одну у кімнаті на час вживання алкоголю на вулиці біля притулку. Дитина постійно плакала, не отримувала належного догляду, знаходилася в умовах антисанітарії, матір озвучувала, що хоче віддати дитину у притулок для немовлят. Потім приїхав батько і матір віддала йому дитину (т. 1 а.с. 77-79).

08 березня 2024 року органом опіки та піклування Мереф`янської міської ради затверджений висновок за № 48/24 від 08.03.2024 року, згідно з яким вважають за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 . Так, органом опіки та піклування висновок викладений в тій же редакції, що і висновок від 06.10.2022 року; який доповнений відомостями, що 10 квітня 2024 року шлюб між сторонами розірваний, після надання висновку у жовтні 2022 року до органу неодноразово зверталася ОСОБА_2 щодо перешкод з боку ОСОБА_1 у спілкуванні її з дитиною. Однак ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначав, що ОСОБА_2 повинна заздалегідь узгоджувати з ним свій приїзд та зустрічі з дитиною. 23.11.2023 року спеціалістами служби здійснене обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_5 , 2021 р.н. з батьком, яким встановлено, що дівчинка забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку та життя, у дитини наявний одяг та взуття за сезонами, іграшки за віком (т. 3 а.с. 213-235).

З акту обстеження умов проживання від 23.02.2024 року ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 , вбачається, що зазначене житло розміщене на 2 поверсі 5 поверхового будинку та складається з 1 кімнати, кухні, ванної, туалету, коридору. У квартирі є електро, газо, водопостачання та водовідведення, централізоване опалення. У кімнаті та на кухні встановлено металопластикові вікна, стіни оздоблено шпалерами, підлога укладена лінолеумом, ванна кімната та туалет обкладено кахлем. В наявності необхідні меблі, ліжечка для дітей. Письмовий стіл для навчання доньки ОСОБА_20 . Родина забезпечена усіма необхідними речами, продуктами та необхідними засобами гігієни. Для виховання і розвитку дітей відведені окремі спальні місця, є комоди з висувними шафами, шафа-купе, для малолітньої ОСОБА_5 створені належні умови для проживання: є візок, гойдалка, ходунки, іграшки, дитячий одяг, памперси, дитяче харчування. На час обстеження у квартирі мешкають ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_12 , 2010 року народження. Для проживання малолітньої ОСОБА_5 , 2021 року створені усі умови. За результатами проведення обстеження умов проживання встановлено, що для відпочинку, розвитку та навчання малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2021 р.н. створені належні умови. Особисту прихильність малолітньої дитини до кожного з батьків неможливо встановити через вік дитини та перебування/проживання її з батьком в м.Мерефа (т. 3 а.с. 4-8).

З повідомлення № 5651 від 27 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_8 вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1990 року народження, 25 червня 2024 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (т. 4 а.с. 149).

З відповіді служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради № 01-38/517 від 17.07.2024 вбачається, що 27.06.2024 року ОСОБА_2 забрала малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виховання за адресою: АДРЕСА_2 .

З відповіді директору центру соцслужби Балаклійської міської ради Харківської області № 341 від 198.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідує заняття та заходи, які проходять у відділенні центру з 11 липня 2024 року. На заняття дівчинку приводить мати ОСОБА_2 . Дитина відвідує заняття регулярно, виявляє інтерес до виконуваної роботи, комунікативна, йде на контакт з іншими дітьми та фахівцями, які проводять заняття. Під час занять мати переважно знаходиться поруч з донькою. Якщо у дитини виникають труднощі під час занять, мати надає їй підтримку. Також малолітня ОСОБА_8 за згодою матері відвідує індивідуальні консультації психолога. Психоемоційний стан дитини задовільний, виражена прихильність до матері.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що через військову агресію з боку РФ у лютому 2022 року родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхала з Харківської області до м.Ужгород, де ОСОБА_2 вирішила покинути країну через воєнні дії, однак ОСОБА_1 заперечував проти вивезення його доньки ОСОБА_3 , 2021 р.н., через що забрав дитину із собою, а ОСОБА_2 зі старшою дитиною виїхала у Німеччину. З травня 2022 року між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , 2021 р.н. В серпні 2022 року ОСОБА_2 надала письмову згоду на проживання ОСОБА_3 , 2021 р.н. з батьком строком шість місяців. Після деокупації м.Балаклія Харківської області, ОСОБА_2 з ОСОБА_12 , 2010 р.н. повернулася до м.Балаклія. На час повернення ОСОБА_2 до м.Балаклія ОСОБА_8 , 2021 р.н. проживала з батьком, який звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з ним. ОСОБА_1 за спливом шести місяців після надання ОСОБА_2 письмової згоди на проживання ОСОБА_5 з батьком, відмовився віддавати матері. Вказані обставини підтверджені сторонами в суді.

25 червня 2024 року ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. 27 червня 2024 року ОСОБА_4 , 2021 року передано матері ОСОБА_2 , з якою дитина до сьогодні мешкає у м.Балаклія.

Статтею141 СК Українивстановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Відповідно достатті 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ч.ч. 1,2ст. 161 цього Кодексуякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення частини першоїстатті 161 СК Українисвідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Згідно із вимогами ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що на сьогодні ОСОБА_8 , 2021 р.н. проживає з ОСОБА_2 .

За положеннями частини 1 статті 3, частини 1 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «М.С. проти України» (рішення від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а тому у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже потім права батьків.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьківце завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Таким чином, при вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку. Суд враховує ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їхнього здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 26 травня 2021 року у справі № 309/1760/16-ц.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування, яким визначено, за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , 2021 р.н. з батьком, тому як висновок суперечить встановленим обставинам в ході судового розгляду справи та не відповідає інтересам дитини.

З урахуванням введення в країні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, з огляду на те, що дитина проживає з матір`ю, не досягла 10-річного віку, враховуючи характеристики сторін, перебування позивача у лавах ЗСУ, з огляду на ті обстави, які визнані сторонами в судовому засіданні, суд дійшов до висновку, про те, що найкращим інтересам малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде відповідати визначення її місця проживання разом з матір`ю.

Суд наголошує, що визначення місця проживання малолітньоїдитини з матір`ю не повинно негативно впливати на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом.

Разом із цим, суд підкреслює необхідність налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту між кожним із них з дитиною, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу.

При істотній зміні обставин сторони мають право ініціювати визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дитини.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини шостоїстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставіст.141 ЦПК України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, орган опіки та піклування в особі службі у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради та орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ;

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ;

Третя особа: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, код ЄДРПОУ 41948904, адреса місцезнаходження: вул..Дніпровська, 213, м.Мерефа Харківської області. 62472;

Третя особа: орган опіки та піклування в особі службі у справах дітей Балаклійської міської ради, код ЄДРПОУ 43968655, адреса місцезнаходження: вул..Жовтнева, 18, м.Балаклія Харківської області, 64200.

Повний текст рішення виготовлений 02 вересня 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко