НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 183/5111/22
№ 2-др/183/49/24
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.., за участі секретаря судового засідання Болкарьової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Заніздри Андрія Петровичапро ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, орган опіки та піклування в особі службі у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради та орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
за участю: відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 , -
в с т а н о в и в:
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, орган опіки та піклування в особі службі у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради та орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Балаклійської міської ради, про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
10 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, сформована через ЄСІСТ 09 вересня 2024 року в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 145238,07 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2024 року, заяву передано головуючому судді Дубовенко І.Г.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала клопотання свого представника адвоката Заніздра А.П. та просила суд задовольнити його в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею витрати на правничу допомогу.
Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків, а саме.
В судовому засіданні представником ОСОБА_1 , з посиланням на ч. 8ст. 141 ЦПК Українизаявлено про те, що докази розміру понесених стороною витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Ч. 8ст. 141 ЦПК Українивстановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи заявник звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення у встановлений процесуальним законом строк після отримання копії рішення суду.
Щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК Українивитрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, судом встановлено, що позивачем 12 серпня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Петльованою Н.С. З додатків до договору про надання правової допомоги від 12 серпня 2023 року, 06 грудня 2023 року, акту приймання передачі наданих послуг від 15 травня 2024 року на підтвердження витрат на правову допомогу вбачається вид і вартість наданих послуг, їх кількість та отримання. Факт здійснення витрат на правничу допомогу підтверджується наданими квитанціями.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).
Так, судом встановлено, що у зазначеній цивільній справі ОСОБА_1 надавалася правнича допомога адвокатами: Грічаніченко О.О., за договором від 17 жовтня 2022 року, ОСОБА_4 за договором від 06 січня 2023 року; ОСОБА_5 , за договором від 24 березня 2023 року; ОСОБА_6 , за договором від 18 червня 2024 року. З актів здачі-приймання наданих послуг на підтвердження витрат на правову допомогу вбачається вид і вартість наданих послуг, їх кількість та отримання.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи результат розгляду справи у вигляді відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та з урахуванням критеріїв співмірності та розумності, адвокатських витрат, а також виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
А тому в іншій частині заяви про стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.127,137,141,246,258,259,270 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Заніздри Андрія Петровичапро ухвалення додаткового рішення у цивільній справі задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині клопотання відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Учасники справи:
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради, код ЄДРПОУ 41948904, адреса місцезнаходження: вул..Дніпровська, 213, м.Мерефа Харківської області. 62472;
Третя особа: орган опіки та піклування в особі службі у справах дітей Балаклійської міської ради, код ЄДРПОУ 43968655, адреса місцезнаходження: вул..Жовтнева, 18, м.Балаклія Харківської області, 64200.
Повний текст додаткового рішення складений 19 вересня 2024 року.
Суддя І.Г. Дубовенко
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 20.09.2024 |
Номер документу | 121713679 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дубовенко І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні