Ухвала

від 03.09.2024 по справі 642/7138/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

03.09.2024

справа №642/7138/23

провадження № 1-кс/642/2804/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023170020002797 від 16.11.2023р. за підозрою ОСОБА_4 за ч.2 ст.111 КК України , -

встановив:

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту. В обґрунтування прокурор зазначила що другим слідчимвідділом (здислокацією умісті Харкові)територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві,за процесуальногокерівництва обласноїпрокуратури,проводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні№62023170020002797від 16.11.2023р.за підозрою ОСОБА_4 зач.2ст.111КК України. Підозрюваній інкримінується,що у період часу з серпня по вересень 2022 року, більш точно час не встановлено, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, обіймаючи посаду старшого державного ревізора-інспектора ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Куп`янськ Харківської області, з метою надання допомоги ворожій державі російській федерації та заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в період збройного конфлікту в умовахвоєнного стану, який введено з 24.02.2022року УказомПрезидента України№ 64/2022«Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»та якийв подальшомупродовжено доцього часу, вступила у контакт з невстановленими в ході досудового розслідування представниками збройних формувань російської федерації на території міста Куп`янськ Харківської області, пройшла співбесіду, атестацію та зайняла посаду «ведущий специалист отдела регистрации и приемки отчетности» незаконно створеногооргану окупаційноїадміністрації російськоїфедерації натериторії м.Куп`янськ «Налоговаяслужба Харьковскойобласти»,що функціонувавза законодавствомросійської федераціїта цільовимпризначенням якогобуло незаконнеадміністрування обов`язковихплатежів змешканців тимчасовоокупованої територіїХарківської області. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 використала свої знання та досвід співробітника Державної податкової служби України, з метою забезпечення становлення і функціонування на території тимчасово окупованого Куп`янського району Харківської області незаконно створеного органу окупаційної адміністрації «Налоговая служба Харьковской области», забезпечила ведення баз даних осіб, які проживають на тимчасово окупованій території і вимушені здійснювати обов`язкові платежі представникам окупаційної влади, зокрема, «Реестр предпринимателей без образования юридического лица, осуществляющих деятельность на территории Харьковской области».

03.11.2023р. із дотриманням норм ст.ст. 40, 135, 276-278 КПК України, шляхом направлення підозри за останнім місцем роботи, останнім відомим місцем проживання та публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження і на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.08.2024р. надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023170020002797 від 16.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 111 КК України у зв`язку з її переховуванням від органу досудового розслідування та перебуванням на території країни-агресора у м. Воронеж, куди остання виїхала у вересні 2022 року після деокупації Харківської області Збройними Силами України.

Санкція ч. 2 ст. 111 КК України у разі доведеності винуватості особи передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (довідка №355388447) ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить:

квартири загальною площею 44,5 кв. м., житловою площею 25,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 313118063107).

Крім того, на праві власності, на підставі свідоцтва про спадщину, за заповітом, серія та номер 170 від 15.02.2021(номер відомостей про речове право 40546425) належить земельна ділянка з кадастровим номером 6323783000:05:000:0318, площею 3,0905га, зареєстрована 31.10.2013 Управлінням Держземагенства у Куп`янському районі. Зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 як орендодавець передала у користування орендарю фермерському господарству «Овочі Слобожанщини» (код ЄРДПОУ 41982568) на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.04.2021р., укладеному строком на 15 років, який діє до 27.04.2036р.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майнаяк видупокарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, у зв`язку з чим, з метою недопущення перереєстрації нерухомого майна, орган досудового розслідування просить розгляд вказаного клопотання здійснювати без виклику підозрюваного та його захисника.

На підставі вищевикладеного, з метою недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об`єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 159, 167, 170-173 КПК України, прокурор прохає накласти арешт на вищевказане майно.

Прокурор до судового засідання не з`явилась. Подала заяву про розгляд клопотання за її відсутність.

Власник майна до судового засідання не викликалась згідно до п. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно вимог ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.98,131,132,167,267,170,172-173 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023170020002797 від 16.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 за ч.2 ст.111 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (довідка №355388447) належить ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності:

квартири загальною площею 44,5 кв. м., житловою площею 25,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 313118063107), шляхом заборони її відчуження;

накласти арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про спадщину (номер відомостей про речове право 40546425): - кадастровий номер 6323783000:05:000:0318, земельна ділянка площею 3,0905га, зареєстрована 31.10.2013 Управлінням Держземагенства у Куп`янському районі, яку ОСОБА_4 на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.04.2021, термін дії якого визначено до 27.04.2036, передала у користування орендарю фермерському господарству «Овочі Слобожанщини» (код ЄРДПОУ 41982568), шляхом заборони її відчуження.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвалисуду доручити слідчому другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, майору ДБР ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1