Ухвала

від 03.09.2024 по справі 916/2159/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

03 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2159/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, А.І. Ярош,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 (суддя Ю.І.Мостепаненко, м. Одеса)

у справі №916/2159/24

за позовом Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли

про стягнення 387244,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Одеське обласне комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор`я» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в розмірі 387244,11 грн.

За вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області 21.05.2024 відкрито провадження у справі №916/2159/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 387244,11 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 4646,93 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Фізична особа-підприємець Бабаєв Васіф Назім Огли звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга подана представником скаржника 22.08.2024 через систему «Електронний суд», зареєстрована судом 22.08.2024 за вх.№ 3246/24.

Одночасно скаржником заявлено клопотання (вх.№3248/24 від 22.08.2024) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, А.І. Ярош.

Також 22.08.2024 скаржником подано заяву (вх.№3246/24/Д1), до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2159/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

29.08.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/2159/24.

Ознайомившись з матеріалами справи та матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останню слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Апеляційна скарга від імені Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли подана через систему «Електронний суд» адвокатом Вергелесом Юрієм Олександровичем.

Згідно із частиною п`ятою статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно із пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Абзацом 1 пункту 9 Положення про ЄСІТС визначено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пункту 5.4. Положення про ЄСІТС електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно із пунктом 27 частини першої Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Положення про ЄСІТС).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

Відповідно до пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина дев`ята статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення №41).

Пунктом 2 Положення №41 передбачено, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Згідно з пунктом 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами підпунктів 12.10., 12.11. пункту 12 Положення №41 визначено, що ордер повинен містити: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).

Згідно з пунктом 11 Положення №41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли, поданої адвокатом Вергелесом Юрієм Олександровичем через систему «Електронний суд», на підтвердження повноважень поіменованої особи додано копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВН №1358033, який видано адвокатом 22.08.2024.

Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Вергелеса Юрія Олександровича у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №41.

Апеляційний суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до апеляційної скарги, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням №41.

Апеляційний суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням №41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення №41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, апеляційний суд дійшов висновку, що наданий представником скаржника документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли в апеляційному суді.

Апеляційний суд бере до уваги, що поданий представником позивача ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №260/392/23,від 26.01.2023 у справі №450/605/22, від 07.02.2023 у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №450/569/22, від 07.02.2023 у справі №466/487/22, від 27.05.2024 у справі №260/7314/23.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16, від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 56 Господарського процесуального кодексу України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику необхідно надати докази, що посвідчують повноваження адвоката Вергелеса Юрія Олександровича на представництво Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: надати належні докази, що посвідчують повноваження адвоката Вергелеса Юрія Олександровича на представництво Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги розглядатиметься після усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Повідомити скаржника про можливість подати заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, та докази сплати судового збору, використовуючи засоби електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

Суддя А.І. Ярош