Ухвала

від 20.01.2025 по справі 916/2159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2159/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Мокані В.В.

за участю представників:

від позивача (стягувача) Яковлева А.О.,

від відповідача (боржника, заявника) Бабаєв В.Н.О., Вергелес Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.) в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України та клопотання про витребування доказів (вх. № 643/25 від 09.01.2025) по справі № 916/2159/24 за позовом Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я до фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли про стягнення 387244, 11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області на розгляді перебувала справа № 916/2159/24 за позовом Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я до фізичної особи - підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли про стягнення 387244,11 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі № 916/2159/24 позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на користь Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 387244,11 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4646,93 грн.

02.08.2024 Господарським судом Одеської області видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі № 916/2159/24.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 916/2159/24 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі № 916/2159/24 залишено без змін.

09.01.2025 до Господарського суду Одеської області від фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню по справі № 916/2159/24 (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.), в якому заявник просить суд визнати наказ № 916/2159/24, виданий Господарським судом Одеської області 02.08.2024 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 237835,53 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 2854,03 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що, ухвалюючи рішення від 08.07.2024 у справі № 916/2159/24, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки укладений між сторонами у справі договір оренди майна від 24.05.2016 припинив свою дію 24.05.2021, а відповідно до п. 9.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів, що було здійснено 28.10.2022 шляхом підписання акту повернення, у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 28.05.2021 по 28.10.2022. При цьому, заявник зазначає, що постановою приватного виконавця від 12.08.2024 відкрито виконавче провадження № 75779378 з примусового виконання зазначеного рішення суду, яке досі триває. Також заявник додає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2023 у справі № 916/2171/23 (набрало законної сили 06.02.2024) відмовлено повністю у задоволенні позову ООКП Видавництво Чорномор`я до фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли про стягнення 307300,95 грн заборгованості, яка складається з суми заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 140858,98 грн., суми заборгованості зі сплати експлуатаційних витрат у розмірі 88857,40 грн., суми пені у розмірі 30819,53 грн., суми штрафу у розмірі 16547,45 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 24934,90 грн. та суми 3% річних у розмірі 5282,69 грн. за укладеним між сторонами договором оренди майна від 24.05.2016. Вирішуючи спір у справі № 916/2171/23 судом було встановлено, зокрема, що договір оренди припинив свою дію 24.05.2021. Разом з тим, заявник зауважує, що в позовній заяві, поданій у справі № 916/2171/23, ООКП Видавництво Чорномор`я зазначає на 02 сторінці, що станом на 04.05.2023 у ФОП Бабаєва Васіфа Назіма Огли існує заборгованість з орендної плати у розмірі 140858,98 грн. (акт звірки додається); на 03 сторінці вказує, що станом на 04.05.2023 у ФОП Бабаєва Васіфа Назіма Огли створилась заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат у розмірі 88857,40 грн. (акт звірки додається).

Крім того, заявник зазначає, що згідно доданих до позову у справі № 916/2171/23 актів звірки, які підписані керівником ООКП Видавництво Чорномор`я, після 24.05.2021 (дати припинення дії договір оренди майна від 24.05.2016) ООКП Видавництво Чорномор`я отримані за договором оренди майна від 24.05.2016 кошти в наступному розмірі:

- за актом звірки (по орендній платі): 27.05.2021 у розмірі 13414,30 грн., 25.06.2021 у розмірі 7055,00 грн., 08.07.2021 у розмірі 6453,20 грн., 28.07.2021 у розмірі 6975,00 грн., 29.07.2021 у розмірі 8000,00 грн., 31.08.2021 у розмірі 6431,71 грн., 03.09.2021 у розмірі 4000,00 грн., 09.09.2021 у розмірі 2000,00 грн., 22.09.2021 у розмірі 10521,14 грн., 29.09.2021 у розмірі 2500,00 грн., 26.10.2021 у розмірі 7552,40 грн., 28.10.2021 у розмірі 6000,00 грн., 03.11.2021 у розмірі 837,07 грн., 26.11.2021 у розмірі 13861,81 грн., 23.12.2021 у розмірі 10000,00 грн., 29.12.2021 у розмірі 3986,56 грн., 26.01.2022 у розмірі 8420,00 грн., 31.01.2022 у розмірі 5678,45 грн., 11.10.2022 у розмірі 8400,00 грн., 12.10.2022 у розмірі 7000,00 грн., загалом 139086,64 грн.;

- за актом звірки (по компенсації): 27.05.2021 у розмірі 2585,70 грн., 30.05.2021 у розмірі 3000,00 грн., 02.06.2021 у розмірі 1800,00 грн., 01.07.2021 у розмірі 3000,00 грн., 08.07.2021 у розмірі 546,80 грн., 12.07.2021 у розмірі 1000,00 грн., 14.07.2021 у розмірі 2200,00 грн., 30.07.2021 у розмірі 4000,00 грн., 02.08.2021 у розмірі 2000,00 грн., 04.08.2021 у розмірі 800,00 грн., 28.08.2021 у розмірі 8000,00 грн., 31.08.2021 у розмірі 568,29 грн., 22.09.2021 у розмірі 8848,86 грн., 03.11.2021 у розмірі 10162,93 грн., 26.11.2021 у розмірі 1963,19 грн., 30.11.2021 у розмірі 7600,00 грн., 29.12.2021 у розмірі 3713,44 грн., 30.12.2021 у розмірі 9000,00 грн., 31.01.2022 у розмірі 5212,64 грн., 03.02.2022 у розмірі 9200,00 грн., 09.04.2022 у розмірі 2432,04 грн., 06.05.2022 у розмірі 3290,00 грн., загалом 90923,89 грн., загалом за двома актами 230010,53 грн. (139086,64 + 90923,89).

Також заявник вказує, що окремо додаються чеки про здійснені фізичною особою-підприємцем Бабаєвим Васіфом Назім Огли оплати на користь ООКП Видавництво Чорномор`я після 24.05.2021, які відповідають відомостям, наведеним у актах звірки. Разом з тим заявник наголошує, що у вказаних актах не врахований платіж від 28.11.2021 в розмірі 7825,00 грн., з огляду на що після 24.05.2021 (дати припинення дії договір оренди майна від 24.05.2016) ООКП Видавництво Чорномор`я отримані за договором оренди майна від 24.05.2016 кошти в загальному розмірі 237835,53 грн. (230010,53 + 7825,00 = 237835,53).

При цьому, заявник зауважує, що, подаючи позов у даній справі про стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна ООКП Видавництво Чорномор`я не повідомило суд про наведені оплати.

Посилаючись на ст. 328 ГПК України, заявник вказує, що з її змісту вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

Між тим, заявник додає, що підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання. Так, заявник зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Таким чином, на переконання заявника, наказ № 916/2159/24, виданий Господарським судом Одеської області 02.08.2024 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 237835,53 грн. у зв`язку з його частковим добровільним виконанням боржником поза межами виконавчого провадження.

За ствердженнями заявника, враховуючи, що стягненню підлягає неустойка за прострочення повернення орендованого майна лише у розмірі 149408,58 грн. (387244,11 - 237835,53 = 149408,58), що також впливає на визначення розміру витрат по сплаті судового збору, які підлягаю стягненню, та їх слід встановити у розмірі 1792,90 грн. (149408,58 * 1,5% * 0,8 = 1792,90). Відтак заявник наголошує, що наказ № 916/2159/24, виданий Господарським судом Одеської області 02.08.2024 на виконання рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 2854,03 грн. (4646,93 - 1792,90 = 2854,03).

Разом із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.), ФОП Бабаєвим Васіф Назім Огли подано до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС клопотання про витребування доказів (вх. № 643/25 від 09.01.2025), згідно з яким останній просить суд витребувати у Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я детальну інформацію про всі грошові кошти (окремо за кожним платежем сума, дата, призначення платежу), отримані Одеським обласним комунальним підприємством Видавництво Чорномор`я після 24.05.2021 по теперішний час за договором оренди майна, укладеним 24.05.2016 між Одеським обласним комунальним підприємством Видавництво Чорномор`я та фізичною особою-підприємцем Бабаєвим Васіфом Назімом Огли. В обґрунтування поданого клопотання заявник додатково (крім обґрунтувань, зазначених в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.) зазначає, що представником ФОП Бабаєва Васіфа Назіма Огли - адвокатом Вергелесом Ю.О. направлявся адвокатський запит до ООКП Видавництво Чорномор`я про надання відомостей щодо отриманих платежів за договором оренди майна від 24.05.2016 за період з 01.04.2021 по теперішний час, водночас листом від 22.11.2024 ООКП Видавництво Чорномор`я повідомили, що не зобов`язано надавати інформацію та документи. При цьому, заявник додає, що в подальшому представником ФОП Бабаєва Васіфа Назіма Огли - адвокатом Вергелесом Ю.О. направлений до ООКП Видавництво Чорномор`я лист з роз`ясненням щодо незаконності відмови у наданні відомостей, проте листом від 13.12.2024 комунальне підприємство повторно відмовилось надавати інформацію та документи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Разом з тим, суддя Мостепаненко Ю.І. з 30.12.2024 по 10.01.2025 знаходилась у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 р. прийнято до розгляду заяву фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025) у справі № 916/2159/24 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 20 січня 2025 року о 16:30 год.

17.01.2025 р. від Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, та на клопотання про витребування доказів (вх. № 1701/25 від 17.01.2025), згідно з якими комунальне підприємство просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, та клопотання про витребування доказів від 09.01.2025 р. В обґрунтування заперечень ООКП Видавництво Чорномор`я зазначає, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09.09.2021 у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09.09.2022 у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21). Таким чином, як вказує підприємство, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України). Отже, як зазначає позивач, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, та, окрім того, обов`язок боржника на теперішній час не є відсутнім або припиненим.

Між тим, підприємство зауважує, що до заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, натомість до вказаної заяви додані дублікати чеків за 2021 р., тобто докази оплат відповідача, здійснених за 3 роки до моменту відкриття провадження по справи № 916/2159/24. Таким чином, на переконання підприємства, заявник вказує на відсутність матеріального обов`язку боржника на підставі фактів, які виникли задовго до ухвалення судового рішення, та більш того, які були вказані ним у апеляційній скарзі. За ствердженнями підприємства, у вказаній заяві відповідач дослівно повторює доводи, наведені ним у апеляційній скарзі, що була розглянута Південно-західним апеляційним господарським судом 29.10.2024 р. При цьому, підприємство наголошує, що на будь-які процесуальні підстави, які свідчать про помилкову видачі судом виконавчого документу, заявник не посилається, тобто по суті відповідач подачею заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, та клопотання про витребування доказів судом, намагається спонукати суд до перегляду рішення, яке не тільки вступило в законну силу, а ще й було переглянуто судом апеляційної інстанції та залишено в силі. Як вказує підприємство, зазначені заява та клопотання відповідача є необґрунтованими, оскільки фактично зводиться до висловлення незгоди із прийнятими судовими рішеннями, проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінкою доказів та вже встановлених судами обставин.

Наразі підприємство наголошує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Також підприємство додає, що згідно з ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Подання заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, та клопотання про витребування доказів від 09.01.2025, ООКП Видавництво Чорномор`я вважає зловживанням правом фізичною особою-підприємцем Бабаєвим Васіфом Назімом Огли.

Разом з тим, підприємство зауважує, що на даний час рішення суду по справі № 916/2159/24 боржником не виконано, заборгованість не погашена, наказ, виданий 02.08.2024 р. по справі № 916/2159/24, перебуває на примусовому виконанні, відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження № 75779378 від 12.08.2024 р. додана самим заявником до заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково.

При цьому, підприємство вказує, що відповідачем не надано доказів, що зобов`язання по сплаті неустойки на підставі рішення суду у даній справі та наказу від 02.08.2024 р. було виконано. Також підприємство додає, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, судом встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

В судовому засіданні 20.01.2025 р. заявник (боржник) підтримав подані 09.01.2025 року заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.) та клопотання про витребування доказів (вх. № 643/25 від 09.01.2025) та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні 20.01.2025 р. заперечував проти задоволення вказаних заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та клопотання про витребування доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали заяв фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли та матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 328 ГПК України унормовано, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: якщо такий наказ було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з припиненням; якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі № 916/2159/24 позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на користь Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 387244,11 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4646,93 грн.

Подалі, як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення суду по справі № 916/2159/24 від 08.07.2024 р. Господарським судом Одеської області 02.08.2024 р. було видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на користь Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 387244,11 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4646,93 грн.

При цьому, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 916/2159/24 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі № 916/2159/24 залишено без змін.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів, 12.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75779378 на виконання наказу суду № 916/2159/24 від 02.08.2024.

Разом з тим, заявником на підтвердження відсутності частини зобов`язання за наказом ГСОО № 916/2159/24 від 02.08.2024 надано копії дублікатів чеків (а.с. 33-43 Т. 2).

Перевіривши відповідність доводів заявника нормам українського законодавства та фактичним обставинам, з`ясованим у процесі розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, господарський суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

При цьому, держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява № 56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997). Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; Ясіуньєне проти Латвії, заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі Фуклев проти України, заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В обґрунтування поданої заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.) заявник зазначає, зокрема, про те, що згідно доданих до позову у справі № 916/2171/23 актів звірки, які підписані керівником ООКП Видавництво Чорномор`я, після 24.05.2021 (дати припинення дії договір оренди майна від 24.05.2016) ООКП Видавництво Чорномор`я отримані за договором оренди майна від 24.05.2016 кошти в загальному розмірі 230010,53 грн., при цьому в актах звірки не врахований платіж від 28.11.2021 в розмірі 7825,00 грн., з огляду на що після 24.05.2021 (дати припинення дії договір оренди майна від 24.05.2016) ООКП Видавництво Чорномор`я отримані за договором оренди майна від 24.05.2016 р. кошти в загальному розмірі 237835,53 грн. (230010,53 + 7825,00 = 237835,53).

Так, на підтвердження відсутності зобов`язань ФОП Бабаєва Васіфа Назіма Огли перед ООКП Видавництво Чорномор`я за рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. та часткового виконання боржником наказу суду від 02.08.2024 р. у справі № 916/2159/24 на суму 237835,53 грн. заявником до заяви надані копії дублікатів платіжних інструкцій, а саме:

- № 0.0.2142038841.1 від 27.05.2021 р. на суму 7000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2141951218.1 від 27.05.2021 р. на суму 9000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2144545884.1 від 30.05.2021 р. на суму 3000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2147920660.1 від 02.06.2021 р. на суму 1800,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2176012677.1 від 25.06.2021 р. на суму 7055,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2180554270.1 від 01.07.2021 р. на суму 3000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2187608328.1 від 07.07.2021 р. на суму 7000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2192361760.1 від 12.07.2021 р. на суму 1000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2195185728.1 від 14.07.2021 р. на суму 2200,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2212665572.1 від 28.07.2021 р. на суму 6975,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2213057772.1 від 28.07.2021 р. на суму 8000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2214476150.1 від 30.07.2021 р. на суму 4000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2217361487.1 від 02.08.2021 р. на суму 2000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2219481455.1 від 02.08.2021 р. на суму 800,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2246847243.1 від 28.08.2021 р. на суму 8000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2249204782.1 від 31.08.2021 р. на суму 7000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2253139723.1 від 03.09.2021 р. на суму 3000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2253146351.1 від 03.09.2021 р. на суму 1000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2258726107.1 від 09.09.2021 р. на суму 2000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2276722526.1 від 22.09.2021 р. на суму 12000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2277154872.1 від 22.09.2021 р. на суму 7370,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2284169720.1 від 29.09.2021 р. на суму 2500,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2318416917.1 від 26.10.2021 р. на суму 7552,40 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2253139723.1 від 03.09.2021 р. на суму 3000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2319636012.1 від 27.10.2021 р. на суму 6000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: За оренду Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2356787440.1 від 26.11.2021 р. на суму 8000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2358750878.1 від 28.11.2021 р. на суму 7825,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2361081864.1 від 30.11.2021 р. на суму 7600,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2393603718.1 від 23.12.2021 р. на суму 10000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2399721500.1 від 29.12.2021 р. на суму 7700,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2400375335.1 від 30.12.2021 р. на суму 9000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2435190437.1 від 26.01.2022 р. на суму 8420,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф;

- № 0.0.2440156393.1 від 31.01.2022 р. на суму 10891,09 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2444188410.1 від 03.02.2022 р. на суму 9200,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф Назім Огли;

- № 0.0.2701286664.1 від 11.10.2022 р. на суму 8400,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф січень-лютий 2022 рік;

- № 0.0.2702375491.1 від 12.10.2022 р. на суму 7000,00 грн., в призначенні платежу якої вказано: Послуги оренди Бабаєв Васіф.

Відтак, із вказаних дублікатів платіжних інструкцій вбачається, що фізичною особою-підприємцем Бабаєвим Васіфом Назім Огли у період з 27.05.2021 р. по 12.10.2022 р. сплачувалася орендна плата за орендоване майно, про що прямо зазначено в призначенні платежу таких платіжних документів.

При цьому, суд наголошує, що предметом розгляду даної господарської справи № 916/2159/24 було стягнення з фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на користь Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я саме неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 387244,11 грн. за період з 28.05.2021 по 28.10.2022 р.

Між тим, господарський суд додає, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідач ФОП Бабаєв Васіф Назім Огли відповідні докази, на які він наразі посилається у заяві, до суду не надавав, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не висловив, з огляду на що суд відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Крім того, суд апеляційної інстанції у постанові ПЗАГС від 29.10.2024 р. по справі № 916/2159/24 зазначив, що доводи скаржника щодо неповноти судового рішення із посиланням на те, що місцевим господарським судом при здійсненні розрахунку неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 28.05.2021 по 28.10.2022 не було враховано обставин сплати відповідачем після припинення дії договору оренди, а саме, у період з 25.05.2021 до 12.10.2022 на користь позивача 115214,38 грн. орендної плати та 77338,19 грн. компенсації, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі твердження фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявником ФОП Бабаєвим Васіфом Назім Огли як до місцевого господарського суду, так і до суду апеляційної інстанції не надано доказів, на які він посилається у даній заяві про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню.

При цьому, суд наголошує, що на стадії виконання судового рішення суд позбавлений можливості приймати докази, які не були подані стороною під час розгляду справи в місцевому господарському суді.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Більш того, суд зазначає, що після розгляду Господарським судом Одеської області справи № 916/2171/23 та зверненням ООКП Видавництво Чорномор`я до суду із позовом по даній справі заявник мав можливість звернутися до підприємства із питанням здійснення зарахування вказаних вище грошових коштів зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат в рахунок погашення заборгованості зі сплати неустойки, чого фізичною особою-підприємцем зроблено не було, позаяк матеріали справи не містять доказів протилежного.

Разом з тим, господарський суд зауважує, що заявник фізична особа-підприємець Бабаєв Васіф Назім Огли не позбавлений можливості захистити своє порушене право щодо повернення вказаних коштів зі сплати орендної плати, сплачених, за ствердженнями заявника, після припинення дії договору оренди майна від 24.05.2016, в тому числі, шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Разом з тим, як унормовано ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі № 910/8665/17.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Однак, досліджуючи матеріали заяви, суд констатує, що наказ від 02.08.2024 № 916/2159/24 не був виданий судом помилково (рішення суду у даній справі набрало законної сили, рішення суду підлягає примусовому виконанню, рішення суду переглянуто в апеляційному порядку та залишено в силі); обов`язок боржника стосовно сплати стягнутої неустойки не є припиненим або добровільно виконаним ні самим боржником, ні іншою особою. Наказ був виданий за наявності відповідної правової підстави та не створює для боржника обов`язків, які не передбачені рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, № 38773/05, від 26.07.2012, зазначено, що Суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена стаття не передбачає право суду змінювати або доповнювати підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, така зміна буде суперечити ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню.

Щодо клопотання фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли про витребування у позивача - ООКП Видавництво Чорномор`я детальної інформації про всі грошові кошти (окремо за кожним платежем сума, дата, призначення платежу), отриманні останнім після 24.05.2021 по теперішний час за договором оренди майна, укладеним 24.05.2016 між Одеським обласним комунальним підприємством Видавництво Чорномор`я і фізичною особою-підприємцем Бабаєвим Васіфом Назімом Огли (вх. № 643/25 від 09.01.2025) господарський суд зазначає, що підстави для витребування вказаних доказів на стадії виконання судового рішення у суду відсутні. Так, господарським судом розглянуто спір по суті по даній справі № 916/2159/24, за результатом ухвалено судове рішення від 08.07.2024 р., яке набрало законної сили та переглянуте в апеляційному порядку - залишено постановою ПЗАГС від 29.10.2024 р. без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли залишено без задоволення. При цьому, суд додає, що відповідач був наділений правом заявити таке клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідно до положень ГПК України, чого останнім зроблено не було. Більш того, суд зауважує, що докази, які заявник просить витребувати, судом не можуть досліджуватися на вказаній стадії.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли про витребування доказів.

Керуючись ст. 328, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню (вх. № 2-25/25 від 09.01.2025 р.) в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/2159/24 відмовити.

2. У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назім Огли про витребування доказів (вх. № 643/25 від 09.01.2025) по справі № 916/2159/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2025 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко