Ухвала

від 01.10.2024 по справі 916/2159/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про призначення справи до розгляду

01 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2159/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, А.І. Ярош,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 (суддя Ю.І.Мостепаненко, м.Одеса)

у справі №916/2159/24

за позовом Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли

про стягнення 387244,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Одеське обласне комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор`я» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в розмірі 387244,11 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неповернення відповідачем орендованого нежитлового приміщення другого поверху виробничого корпусу №3-101, загальною площею 188,1 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, після припинення дії договору оренди майна від 24.05.2016 (з додатковими угодами до нього), що стало підставою для нарахування позивачем неустойки на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 387244,11 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 4646,93 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки укладений між сторонами у справі договір оренди майна від 24.05.2016 припинив свою дію 24.05.2021, а відповідно до пункту 9.5. договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів, що було здійснено 28.10.2022 шляхом підписання акту повернення, у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Водночас, місцевий господарський суд встановив, що позивачем невірно визначено період нарахування неустойки, а також такий розрахунок здійснено без урахування встановленої у договорі базової ставки орендної плати за місяць, яка підлягала б сплаті, якби договір діяв, а з урахуванням розміру орендної плати за травень 2021 без подальшої індексації.

За розрахунком суду, неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 28.05.2021 по 28.10.2022 складає 428404,70 грн, однак враховуючи, що господарський суд позбавлений можливості виходити за межі заявлених позовних вимог, суд задовольнив позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача 387244,11 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 28.05.2021 по 28.10.2022.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Фізична особа-підприємець Бабаєв Васіф Назім Огли звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга подана представником скаржника 22.08.2024 через систему «Електронний суд», зареєстрована судом 22.08.2024 за вх.№ 3246/24.

Одночасно скаржником заявлено клопотання (вх.№3248/24 від 22.08.2024) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Мотивуючи причини подання апеляційної скарги із пропуском строку, скаржник послався на те, що про існування оскаржуваного рішення суду відповідач дізнався лише після накладення 12.08.2024 постановою приватного виконавця арешту на грошові кошти, які містяться на його рахунках, на підтвердження чого надав копію постанови від 12.08.2024 про відкриття виконавчого провадження та копію постанови від 12.08.2024 про арешт коштів боржника.

Після з`ясування у виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження, відповідачем була подана 14.08.2024 заява про ознайомлення з матеріалами судової справи. Лише після цього відповідач отримав позов Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» та оскаржуване рішення суду.

В апеляційній скарзі скаржник просив рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24 скасувати частково; позов Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» задовольнити частково; стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 200049,89 грн.

Апелянтом до апеляційної скарги долучено додаткові докази у справі, а саме, копію позовної заяви Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» про стягнення 307300,95 грн та копії актів звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 03.05.2023 за договором оренди від 24.05.2016 та за договором оренди (компенсація), як на підтвердження того, що після 25.05.2021 позивач отримав від відповідача кошти в загальному розмірі 187194,22 грн.

Як вказав відповідач, наведені обставини не були враховані судом при здійсненні розрахунку неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 28.05.2021 по 28.10.2022, що є підставою для зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню, тобто остання повинна складати 200049,89 грн (387244,11 грн - 187194,22 грн = 200049,89грн).

При цьому скаржником у тексті апеляційної скарги в якості поважних причин неподання доказів до суду першої інстанції зазначено про те, що відповідач участі у розгляді справи не приймав та не отримував жодного документа у справі, в тому числі оскаржуване судове рішення, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, А.І. Ярош.

Також 22.08.2024 скаржником подано заяву (вх.№3246/24/Д1), до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2159/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

29.08.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/2159/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24 залишено без руху з метою надання скаржнику можливості усунути недоліки, допущені при її поданні, а саме, надати належні докази, що посвідчують повноваження адвоката Вергелеса Юрія Олександровича на представництво Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли у Південно-західному апеляційному господарському суді, оскільки в ордері на надання правничої (правової) допомоги серії ВН №1358033, який видано адвокатом 22.08.2024, відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В межах встановленого ухвалою від 03.09.2024 строку від скаржника надійшла заява (вх.№ 3246/24/Д2 від 05.09.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 поновлено Фізичній особі-підприємцю Бабаєву Васіфу Назіму Огли пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Встановлено позивачу строк до 25.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі №916/2159/24. Запропоновано позивачу у строк до 25.09.2024 подати свої міркування або заперечення щодо долучених до апеляційної скарги додаткових доказів.

25.09.2024 представником Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» - Яковлевою Анастасією Олександрівною через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№3246/24/Д4 від 25.09.2024).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо заявленого апелянтом клопотання про долучення додаткових доказів позивач зазначив, що наведене відповідачем у апеляційній скарзі обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції не є належним та достатнім, не підтверджує поважних причин пропуску строків на подання доказів, з огляду на що просив залучені до апеляційної скарги додаткові докази залишити без розгляду.

Вирішуючи питання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у справі, колегія суддів зазначає таке.

Як зазначалось, в якості поважних причин неподання доказів до суду першої інстанції скаржником зазначено про те, що відповідач участі у розгляді справи не приймав та не отримував жодного документа у справі.

Колегія суддів зауважує на тому, що змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України), зміст якої розкривають положення статті 13 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом частин першої та третьої статті 165 Господарського процесуального кодексу України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відповідно до приписів частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 178 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Апеляційний суд зауважує, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Поряд з цим, згідно із частиною першою, другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі №916/2159/24. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено зробити офіційне оприлюднення оголошення щодо розгляду даної справи. Запропоновано відповідачу подати відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, встановивши строк для надання відзиву та його надіслання позивачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.Вказану ухвалу було надіслано судом Фізичній особі-підприємцю Бабаєву Васіфу Назіму Огли за його місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.70-71), а також повідомлена скаржником у апеляційній скарзі.

Однак вказане поштове відправлення повернулось до Господарського суду Одеської області оператором поштового зв`язку з довідкою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 82).

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п`ятої якої Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071), і які регулюють відносини між ними, надалі Правила надання послуг поштового зв`язку.

За приписами підпункту 13 пункту 2, пункту 15 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством.

Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку (пункт 73 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Колегія суддів також зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

За таких обставин, Господарський суд Одеської області вжив належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про наявне судове провадження щодо нього, направляючи рекомендованою кореспонденцією відповідну ухвалу за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Одеської області від 21.05.2023 у справі №916/2159/24 вважається врученою скаржнику 10.06.2024, тобто у дату проставлення оператором поштового зв`язку у довідці про причини повернення відмітки про відсутність адресата.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

При цьому, як зазначалось, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №46/603.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом з причини відсутності за адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.

Таким чином, скаржник у своїй заяві не навів належних обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії з подання доказів у справі, з огляду на що клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів слід відхилити, а долучені до апеляційної скарги додаткові докази залишити без розгляду.

Підготовчі дії до розгляду апеляційної скарги закінчені, у зв`язку з чим колегія суддів відповідно до статті 268 Господарського процесуального кодексу України вважає за доцільне призначити справу до розгляду.

Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 234, 267, 268, ч.ч. 1, 3 ст. 270 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Бабаєва Васіфа Назіма Огли про поновлення строку на подання додаткових доказів, викладеного у тексті апеляційної скарги, - відмовити. Долучені до апеляційної скарги додаткові докази, а саме: копію позовної заяви Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» про стягнення 307300,95 грн та копії актів звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 03.05.2023 за договором оренди від 24.05.2016 та за договором оренди (компенсація) - залишити без розгляду.

2.Розгляд справи №916/2159/24 призначити на 29.10.2024 о 14:00 год.

3.Засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судового засідання №6, тел. /0482 /301-426.

4.Повідомити учасників справи, що у разі явки в судове засідання, необхідно надати документи, що підтверджують повноваження представників.

5.Явка учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

СуддяА.І. Ярош