Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/223/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/223/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024

у справі № 910/223/24 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД»

про стягнення 124 966,75 грн

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-Лтд» (далі - ТОВ «Диона-Лтд») про стягнення пені в розмірі 90 527,09 грн та штрафу в розмірі 34 439,66 грн за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 28.01.2022 № 4600005292.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2022 між ТОВ «Оператор ГТС України» (покупець) та ТОВ «Диона-Лтд» (постачальник) укладено договір № 4600005292 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Позивач вказував, що постачальник мав поставити покупцю товар у строк до 09.05.2022.

Натомість відповідно до видаткової накладної від 14.11.2022 № 500 та акту приймання товарів за кількістю та якістю від 19.11.2022 № 668 відповідач поставив товар на суму 491 995,08 грн із ПДВ лише 19.11.2022.

У зв`язку з несвоєчасно здійсненою поставкою замовленого товару, ТОВ «Оператор ГТС України» у відповідності до умов пункту 7.4 договору здійснило нарахування пені в розмірі 90 527,09 грн та штрафу в розмірі 34439,66 грн, які просило стягнути з ТОВ «Диона-Лтд» в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 позовні вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-Лтд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 24 107,76 грн штрафу, 63 368,96 грн пені та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд встановив порушення відповідачем зобов`язання із своєчасної поставки відповідачем товару, у зв`язку з чим визнав обґрунтованим та арифметично правильним здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 90527,09 грн та штраф у розмірі 34439,66 грн, розмір яких передбачений договором.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій на 95 %, суд першої інстанції, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 30 %, у зв`язку з чим стягнув пеню в розмірі 63368,96 грн та 24107,76 грн штрафу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД», через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 03.04.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 24 107,76 грн штрафу, 63 368,96 грн пені, в скасованій частині прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій, який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на 95% від визначеного в позові, а саме до 6 248,33 грн, в тому числі: пеня в сумі 4 526,35 грн та штраф в сумі 1 721,98 грн, відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в частині стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 118 718,42 грн, в тому числі пеня в сумі 86 000,74 грн та штраф в сумі 32 717,68 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалене судом не у відповідності з нормами матеріального права, без дотримання норм процесуального права та без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не врахував, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання, оскільки зобов`язання виконано відповідачем повністю без жодних звернень до нього від позивача; суд не оцінив намагання відповідача належним чином виконати зобов`язання; неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; неустойка не може становити непомірний тягар для боржника, натомість стягнута з відповідача неустойка в сумі 87 476,72 грн, при наявності у нього збитків від виконання зобов`язання в сумі 118 922,34 грн, становить непомірний тягар.

Також відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції, що вказана позивачем дата поставки 19.11.2022 не відповідає дійсності. Відповідно до Акта приймання товарів за кількістю та якістю, що наданий позивачем, датою прибуття товару до розвантаження є 14.11.2022, що підтверджується видатковою накладною від 14.11.2022 № 500, а 19.11.2022 є датою закінчення приймання товару. Скаржник наголошує на тому, що вказана дата ніяк не залежала від відповідача і не може вважатися датою поставки.

На переконання відповідача, довготривале приймання товару позивачем свідчить, що товар не був важливим для господарської діяльності позивача.

Крім того відповідач наголошував на тому, що території, які задіяні у виконанні зобов`язань, були в зоні ведення бойових дій, натомість відповідач вчиняв всі можливі дії для забезпечення виконання взятого на себе зобов`язання, однак суд першої інстанції цього не врахував.

Також скаржник вказував, що суд першої інстанції не врахував, що позивач не поніс ні фактичних збитків, а ні упущеної вигоди, чи репутаційних втрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» у судовій справі № 910/223/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Також не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 10.04.2024, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» щодо стягнення 10 331,30 грн штрафу та 27 158,13 грн пені. Просив ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зменшення пені до 63 368,96 грн та штрафу до 24 107,76 грн, на 30%, є необґрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, фактичним обставинам справи; а також таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник наголошував на тому, що відповідачем допущено значне прострочення виконання зобов`язання, а саме на 193 календарних дні. При цьому відповідач був достеменно обізнаний як із необхідністю здійснення поставки товарів у строк, визначений Договором, так і з наслідками порушення виконання зобов`язання

На думку скаржника, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів достатніх та беззаперечних аргументів, на підставі зроблено висновок про наявність виключних обставин для зменшення належної до стягнення пені та штрафу на 30 % і проігнорував доводи позивача в частині неможливості зменшення пені та штрафу, чим відповідно порушено вимогу щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у судовій справі № 910/223/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/223/24 за апеляційною скаргою ТОВ «Диона-ЛТД» від 03.04.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024. Постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку спрощеного провадження.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/223/24 за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор ГТС України» від 10.04.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024. Об`єднано в одне провадження для спільного розгляду апеляційні скарги ТОВ «Диона-ЛТД» від 03.04.2024 та ТОВ «Оператор ГТС України» від 10.04.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/223/24.

08.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач, зокрема, виклав прохання проводити розгляд справи № 910/223/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, зважаючи на намагання позивача маніпулювати положеннями чинного законодавства та обставинами справи для досягнення неправомірних вигод.

10.05.2024 від ТОВ «Оператор ГТС України» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Диона-ЛТД».

15.05.2024 від ТОВ «Диона-ЛТД» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення щодо відзиву ТОВ «Оператор ГТС України» на апеляційну скаргу ТОВ «Диона-ЛТД».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» про розгляд справи № 910/223/24 в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін - відмовлено.

Розглянувши доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні обох апеляційних скарг, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 28.01.2022 між ТОВ «Оператор ГТС України» (покупець) та ТОВ «Диона-Лтд» (постачальник) укладено договір № 4600005292 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність покупця частини до аудіо- та відеообладнання (Антена спрямована) (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

У пункті 1.3 договору вказано, що постачальник гарантує, що товари належать йому на праві власності, не перебувають під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна цього Договору становить 491 995,08 грн, в тому числі ПДВ - 81 999,18 грн.

Згідно з пунктом 5.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Постачальник повинен одночасно з Товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються Товару та підлягають переданню разом із Товаром відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Пунктом 5.7 договору сторони погодили, що приймання покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності Товарів.

Відповідно до пункту 5.8 договору датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі документів, передбачених у пунктах 5.8.1-5.8.6 Договору.

За положеннями пункту 5.13 договору приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється па підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

У Специфікації до договору вказано, що строк поставки товарів становить - 100 (сто) календарних днів з дати укладення договору; найменування Товару - Антена спрямована ANT0627Y11, виробник - Foshan Lanbowan Communication Ltd. (Китайська Народна Республіка); кількість товару, що підлягає поставці 542 штуки, загальна ціна - 491 995,08 грн; місце поставки - вул. Маяковського, 49, м. Боярка, Київська обл., 08151.

Тобто постачальник мав поставити покупцю товар у строк до 09.05.2022.

Відповідно до видаткової накладної від 14.11.2022 № 500 та акту приймання товарів за кількістю та якістю від 19.11.2022 № 668 відповідач поставив товар на суму 491 995,08 грн із ПДВ.

Колегія суддів відхиляє аргументи ТОВ «Диона-ЛТД», що вказана позивачем дата поставки 19.11.2022 не відповідає дійсності, з огляду на таке.

Відповідно до Акту № 668 приймання товарів за кількістю та якістю датою початку проведення приймання ТМЦ є 15.11.2022; датою закінчення проведення приймання ТМЦ є 19.11.2022; датою прибуття ТМЦ до розвантаження є 14.11.2022.

Разом з тим сторони в пункті 5.8 договорі передбачили, що датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі документів, передбачених у пунктах 5.8.1-5.8.6 Договору. Отже, зобов`язання продавця з поставки товару вважається виконаним з дати прийняття його покупцем, що оформлюється (фіксується) підписанням сторонами акта приймання товарів, а не з дати прибуття товару до розвантаження.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Укладаючи договір, сторони погодили, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено (п. 7.4 договору).

Главою 24 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина 2 статті 216 ГК України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані, передусім, на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним, порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Разом з тим, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Місцевий господарський суд виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, дійшов висновку про можливість зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 30 %.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що строк поставки (до 09.05.2022) припав на період, в який місце поставки - вул. Маяковського, 49, м. Боярка, Київська обл., 08151, перебувало на окупованих територіях до 26.03.2022, а за місцезнаходженням постачальника (відповідача) бойові дії припинилися є 30.04.2022, відтак відповідач був реально позбавлений можливості здійснити поставку товару у ці строки.

Також колегія суддів відхиляє доводи ТОВ «Диона-ЛТД» про віднесення території м. Київ у період з 24.02.2022 по 11.08.2022 до територій активних бойових дій, з огляду на невідповідність вказаної скаржником інформації наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами відповідно Наказу 164 від 31.05.2023), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про неможливість виконання умов договору в погоджені сторонами строки чи доказів розірвання договору у зв`язку з неможливістю його виконання в строки, відтак суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ТОВ «Диона-ЛТД» щодо понесених останнім збитків у зв`язку з виконанням умов договору.

Доказів на підтвердження того, що відповідач постраждав від бойових дій під час окупації частини Київської області чи м. Києва суду також не надано.

Разом з тим триваюча повномасштабна агресія Російської Федерації проти України є важкою обставиною, яка в рівній мірі впливає на обидві сторони договору.

Колегія суддів зауважує, що укладаючи договір, сторони вільно та свідомо погодили розмір штрафних та фінансових санкцій.

Разом з тим апеляційний господарський суд враховує правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Близький до цього висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 08.04.2020 у справі № 924/570/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Викладені в апеляційних скаргах Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» доводи фактично свідчать про незгоду апелянтів з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтами судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Диона-ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/223/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/223/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/223/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.09.2024, після виходу колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко