Постанова

від 30.07.2024 по справі 910/12455/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р. Справа№ 910/12455/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Тащі С.М.

від відповідачів: Коваленко Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024, повний текст рішення складено 02.04.2024

у справі № 910/12455/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг»

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсним одностороннього правочину з відмови від договору

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання одностороннього правочину з відмови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від договору управління майном (активами) від 13.06.2022 №б/н, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» повідомленням від 03.08.2023 №1491/6.1-33-23/6, недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що судом встановлено, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про наявність порушень щодо управління активами, та надавав пропозиції щодо належного виконання Договору, зокрема, що викладені в довідках за результатами здійсненого контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки, зокрема у довідках: від 29.09.2022 № 140-к/22, від 28.10.2022 № 158-к/22, від 29.11.2022 № 178-К/22, від 29.12.2022 № 200-К/22, від 30.01.2023 № 9-к/23, від 28.02.2023 № 33-к/23, від 30.03.2023 № 57-в/23, від 27.04.2023 № 81-в/23, від 30.05.2023 № 109-К/23, від 30.06.2023 № 137-к/23, від 31.07.2023 №№ 163-к/23,164-к/23. Листом АРМА від 03.08.2023 № 1505/6.1-25-23/6 на ім`я старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора щодо кримінального провадження № 22019000000000022 від 30.01.2019, повідомлено про встановлення за результатами проведених камеральних перевірок ефективності управління активами фактів систематичного надання Управителем недостовірної інформації про доходи від управління активами, що як наслідок зменшує обсяг надходжень від управління, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України. У подальшому відповідачем було здійснено заходи щодо зміни управителя відповідних активів, шляхом подання відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України, за результатами чого прийнято відповідні розпорядження про передачу активів в управління Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» (код згідно з ЄДРПОУ 00135390). З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що висновки відповідача про неналежне виконання позивачем умов Договору, що є підставою для припинення означеного правочину у зв`язку із реалізацією установника управління права на односторонню відмову від Договору, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними і допустимими доказами. Суд звертає увагу на те, що сторони в розділі 6 Договору встановили іншу форму письмового повідомлення про односторонню відмову (припинення) від Договору, і такі положення цього правочину не містять вимог про її нотаріальне посвідчення. Судом встановлено, що на теперішній час управління активами здійснюється ПАТ «Укрнафта», як новим управителем, на підставі укладеного з відповідачем договору. Відтак послуги з управління активами вже були надані та надаються АРМА іншим управителем на підставі чинного договору між ними, тож навіть у разі задоволення даного позову можливість ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» дійсного виконання своїх зобов`язань за Договором фактично не поновиться, що свідчить про обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23. Прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 року у справі № 910/12455/23 до апеляційного провадження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, оцінюючи дії відповідача щодо розірвання договору, суд мав дослідити відповідність дій умовам договору та законодавства, чого не було здійснено, оскільки:

- судом не досліджено питання доведеності факту систематичного надання недостовірної інформації щодо доходів та витрат;

- судом не досліджено питання доведеності самого факту надання недостовірної інформації про доходи та витрати.

Натомість, на думку скаржника, на обґрунтування висновку щодо порушення підп. 5 п. 6.5 договору управління судом першої інстанції наведені лише формальні посилання на листування між сторонами. Матеріали справи не містять інших довідок, окрім надісланої листом від 02.08.2023 № 223/16.1-33-23/16, в яких би АРМА висувало позивачу претензії щодо надання недостовірної інформації стосовно доходів та витрат.

Скаржник зазначає про те, що позивач опинився під впливом обставин, що вплинули на кількість укладених договорів користування заарештованим майном та розмір отриманих доходів, але такі обставини виникли не з вини позивача. Фінансові показники діяльності підприємств, наданих в управління, були відомі АРМА та не приховувались позивачем, також позивач мав намір у подальшому поступово укладати договори платного користування заарештованим майном, про що свідчать його подальші дії - збільшення кількості договорів користування заарештованим майном.

Скаржник вважає, що єдиним вірним та ефективним способом захисту є вимога визнати дії відповідача незаконними, а саме - визнати вчинений правочин із розірвання договору недійсним.

Також скаржник вважає, що на момент прийняття рішення суду першої інстанції, Розпорядження КМУ № 797 від 12.09.2023 та договір управління активами, укладений між відповідачем та ПАТ «Укрнафта», як новим управителем - не набули чинності, оскільки заарештовані активи продовжували залишатись в управлінні позивача, що також підтверджується у відповідному зверненні від 15.01.2024 відповідача (АРМА) до КМУ щодо невиконання ним умов укладеного договору управління активами. При цьому, питання щодо укладених між АРМА та третіми особами угод - не мають прямого відношення до позивача, мають бути вирішені відповідачем самостійно, оскільки саме неправомірні дії даної особи потягнути за собою ряд наступних подій, що можуть спричинити значну шкоду інтересам державних підприємств, у тому числі у вигляді безпідставних коштовних витрат на проведення робіт з повторного ребрендингу заарештованих активів: заміни брендової символіки U.GO на елементи з використанням ТЗ UKRNAFTA.

На думку скаржника, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності між АРМА та ПАТ «Укрнафта» договірних відносин (наявна лише копія Розпорядження від 12.09.2023 № 797, тож факт укладання даного договору не доведений належним чином, відтак, судом здійснені висновки на підставі припущень, що є неприпустимим.

Скаржник вважає, що у разі встановлення факту порушення вимог законодавства та умов договору управління при здійсненні контролю за ефективністю управління (у тому числі і в формі щомісячної перевірки), АРМА мало виносити приписи, обов`язкові до виконання позивачем, однак, відповідачем не надавались приписи про усунення порушення в частині управління активами.

На переконання скаржника, судом першої інстанції було протиправно відхилено доводи позивача щодо обов`язковості нотаріального посвідчення правочину з розірвання договору управління, водночас, оскільки договір управління був нотаріального посвідчений, усі додатки до нього, у тому числі і одностороння відмова від договору, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідач, у порушення п.18 Порядку, надіслав повідомлення про відмову від договору управління на наступний день (03.08.2023) після отримання ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» довідки за результатами перевірки (02.08.2023 року), що позбавило Позивача права на надання заперечень (пояснень) та виконання пропозицій, викладених у довідці, порушило порядок проведення контролю АРМА. Відтак, зазначене порушення призвело до вчинення Відповідачем дій, спрямованих на відмову від укладеного з Апелянтом/Позивачем договору управління активами - поза межами компетенцій АРМА як державного органу, без врахування пояснень та наданих додатково документів Позивачем. Відповідним чином таке повідомлення про відмову від договору має бути визнане неправомірним.

Скаржник вказує на те, що 09.08.2023 позивачем в рамках договору управління майном (активами) від 13.06.2022 було здійснено платіж у розмірі 547 500,00 грн як 75% від отриманого доходу. Дані кошти не були повернуті АРМА як безпідставно сплачені (копія доказу про здійснення платежу наявна в матеріалах справи), таким чином, відповідач вчинив ряд дій, якими підтвердив чинність договору управління.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що камеральні перевірки проводились виключно на підставі наданих позивачем документів, отже безпідставними є твердження позивача про те, що відповідачем не надано тих чи інших доказів на підтвердження встановлених фактів порушень, допущених з боку позивача, який на час перевірок був Управителем активами. Водночас, ні під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, ні під час подачі апеляційної скарги, окрім безпідставних та необґрунтованих тверджень, позивачем не надано жодного письмового доказу на підтвердження фактів належного управління активами та належного дотримання договору позивачем.

Відповідач зазначив, що 27.09.2023 між відповідачем та ПАТ «Укрнафта» укладено договір управління активами № 1303, який оприлюднено в електронній системі закупівель. Договір 1 не надавався до суду першої інстанції, судом такий також не витребовувався, водночас відповідачем було надано для огляду до суду першої інстанції Додаток 2 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 797-р, в якому міститься перелік активів (нерухомого майна), на які накладено арешт у кримінальному провадженні і які передаються в управління ПАТ «Укрнафта», що спростовує твердження позивача про відсутність договору управління активами щодо нерухомого майна ТОВ «Глуско Рітейл», укладеного між АРМА та ПАТ «Укрнафта» стосовно саме цих активів. Більш того, зазначене Розпорядження не було оскаржено у судовому порядку, а отже є чинним.

Твердження позивача щодо порушення відповідачем п. 18 Порядку, а саме щодо прийняття рішення без урахування пояснень Управителя, спростовуються тим, що пропозиції, викладені у довідці про результати контролю, є обов`язковими до виконання управителем у строки, визначені в ній, а у разі наявності заперечень Управителя щодо обставин, висновків та пропозицій, викладених у довідці, АРМА може врахувати під час прийняття рішення щодо подальшого управління активами, тобто АРМА в цій частині має дискредиційні повноваження, а тому надіслання на адресу Управителя Повідомлення про відмову (припинення) договору управління майном (активами) від 03.08.2023 жодним чином не свідчить про допущення АРМА порушень законодавства України, враховуючи, що Управителем неодноразово не виконувались у повному обсязі пропозиції, викладені в довідках за результатами здійсненого контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки. Неподача пояснень (заперечень) Управителем, жодним чином не вплинула на спростування загальних висновків перевірки та на прийняття подальших рішень Установником управління. Виявлені під час проведення перевірки порушення Управителем умов договору є встановленим фактом, що має наслідком передбачене договором припинення договірних відносин.

Відповідач зазначає про те, що невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватись при відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом, за таких обставин, оскільки сторона відмовилась від договору, то в позивача відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку. Відповідно до вимог розділу 6 договору, сторонами погоджено іншу форму письмового повідомлення про односторонню відмову (припинення) від договору і домовленість сторін не містить вимоги про її нотаріальне посвідчення. Отже, враховуючи погоджені сторонами умови та порядок дострокового припинення дії договору, посилання скаржника на необхідність укладення окремого нотаріально посвідченого договору для розірвання договору є помилковим та необґрунтованим, з чим також погодився суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного скаржником судового рішення.

Скаржник вказує на те, що позивачем (скаржником) не зазначено, яким чином визнання у судовому порядку недійсним одностороннього правочину з відмови від договору управління активами (майном) вплине на його права та законні інтереси, забезпечить їх поновлення, враховуючи чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 797, на підставі якого, у тому числі укладено договір 1, з чим також погодився суд першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12455/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23. Призначено справу № 910/12455/23 до розгляду у судовому засіданні 18.06.2024.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 оголошено перерву у розгляді справи № 910/12455/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 до 30.07.2024.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/12455/23 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі

Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 09.05.2022 слідчим суддею Київського районного суду міста Харкова постановлено ухвалу у справі № 953/17529/19, якою задоволено клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора по кримінальному провадженню №22019000000000022 від 30.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, та накладено арешт на понад 230 об`єктів нерухомого майна, яке належить ТОВ «Глуско Рітейл», ТОВ «Автонафта», ТОВ «Агенство Третього Тисячоліття» та іншим юридичним особам групи компаній «GLUSCO» на нерухоме майно за переліком.

Також, ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 № 1-кс/953/5421/21 (справа № 953/17529/19) та від 08.06.2021 № 1-кс/953/5671/21 (справа № 953/17529/19) накладено арешт на частки у статутних капіталах (корпоративні права) вказаної групи компаній.

Вказані об`єкти нерухомого майна та корпоративні права 34 юридичних осіб групи компаній «GLUSCO» ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова № 11-кс/953/1772/22 (справа № 953/17529/19) передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів управління ним.

Розпорядженням від 13.05.2022 № 385-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» Кабінет Міністрів України, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», погодився із пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» (код згідно з ЄДРПОУ 43302216) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліками, що додаються до оригіналу. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів. Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг», Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

Розпорядженням від 15.08.2023 № 716-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» Кабінет Міністрів України, зметою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, щодо передачі в управління публічному акціонерному товариству «Укрнафта» (код згідно з ЄДРПОУ 00135390) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів. Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» та Міністерству оборони вжити відповідно до законодавства всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

Розпорядженням від 12.09.2023 № 797-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» Кабінет Міністрів України, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері та відповідно до статті 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, щодо передачі в управління публічному акціонерному товариству «Укрнафта» (код згідно з ЄДРПОУ 00135390) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліками, що додаються до оригіналу. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів. Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» та Міністерству енергетики вжити відповідно до законодавства необхідних заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

У порядку виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.05.2022 у справі № 953/17529/19 у кримінальному провадженні № 22019000000000022 від 30.01.2019, а також ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 № 1-кс/953/5421/21 (справа № 953/17529/19) та від 08.06.2021 № 1-кс/953/5671/21 (справа № 953/17529/19), розпорядження КМУ від 13.05.2022 № 385-р між ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» (управитель) та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (установник управління) було укладено договір управління активами (майном) б/н від 13.06.2022 (далі - Договір), відповідно до якого АРМА передало позивачу в управління активи - нерухоме майно, а саме, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, установник управління передає управителеві на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 Договору, майно (далі - актив/активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління активами. Перелік та характеристики активів визначені у п. 1.1.1. Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору строк управління активами: з моменту фактичної передачі активів, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі активів в управління, до 14.06.2027 включно; або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення; або до для одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору управління активами за цим Договором здійснюється на таких загальних засадах: збереження вартості активів, ефективності управління, відкритості та прозорості, запобіганню корупції, тимчасовості управління активами.

Пунктом 2.2. Договору обумовлено, що визначені у п. 2.1 цього договору загальні засади управління активами застосовуються у сукупності до всіх правовідносин, що виникають на підставі цього Договору, у тому числі до відносин контролю за ефективністю управління активами.

Згідно з п. 4.1. Договору установник управління має право, зокрема, вимагати від управителя належного виконання умов Договору; здійснювати контроль за ефективністю управління активами управителем; в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору виключно у порядку та на умовах, визначених цим Договором; вимагати від управителя подання звітності про результати управління активами відповідно до умов Договору.

За умовами п. 4.4. Договору управитель зобов`язаний, зокрема, управляти активами відповідно до умов Договору; належним чином виконувати умови Договору; при здійсненні управління активами, у тому числі, при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі Договору управління, укладеного з АРМА, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону; забезпечити належне збереження активів; повернути активи установнику управління у порядку та на умовах, визначених цим Договором, у разі настання визначеної законом підстави припинення управління чи відмови установника управління від цього Договору з підстав, визначених цим Договором; подавати звітність про результати управління активами відповідно до умов Договору.

Цей Договір набирає чинності з дня нотаріального посвідчення Договору та діє в частині управління активами до 14.06.2027 року включно; або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення; або до для одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні установника управління; або до випадку, визначеного у пункті 6.2. розділу 6 Договору; а в частині виконання управителем грошових зобов`язань перед установником управління та зобов`язань щодо повернення активів установнику управління - до їх повного виконання (п. 6.1. Договору).

Дія Договору припиняється достроково у випадках та в порядку, встановлених пунктами 6.2.1. - 6.2.3. Договору (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що установник управління має право достроково в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору у разі неналежного виконання управителем:

1) зобов`язань, передбачених підпунктами 4.4.4., 4.4.7., 4.4.8., 4.4.10. пункту 4.4. розділу 4 Договору;

2) зобов`язань, передбачених підпунктом 4.4.6. пункту 4.4. розділу 4 Договору, вчиненого повторно протягом місяця;

3) визначення і здійснення перерахувань управителем необхідних витрат, винагороди і надходжень до Державного бюджету України (грошових коштів), не у розмірі та формі, визначеної Договором;

4) встановлення спроб відчуження активів управителем;

5) встановлення факту систематичного надання управителем недостовірної інформації щодо доходів та витрат з управління активами;

6) неперерахування надходжень до Державного бюджету України (грошових коштів) за управління активами за два місяці;

7) виявлення відомостей про одну або кілька з таких обставин: понесення управителем витрат, які не є обґрунтованими, у зв`язку з управлінням активами, якщо це призвело до зменшення доходів установника управління від управляння активами.

Відмова установника управління від цього Договору здійснюється шляхом складення повідомлення про відмову (припинення) Договору із зазначенням підстави такого припинення, визначеної у пункті 6.5. розділу 6 цього Договору, та направлення його на вказану в цьому Договорі адресу управителя. Цей Договір є припиненим з дати отримання управителем вказаного у цьому пункті повідомлення від установника управління або з дня оприлюднення (опублікування) повідомлення про припинення Договору на офіційному вебсайті установника управління, а в частині грошових зобов`язань, що лишились невиконаними - до їх повного виконання. При цьому, вважається, що управитель, підписуючи цей Договір, надає свою письмову згоду на припинення дії Договору у разі настання підстав, що визначені у пункті 6.2. розділу 6 цього Договору. Факт оприлюднення установником управління повідомлення про припинення Договору, є підставою для укладання та підписання договору про припинення дії цього Договору, проставлення відміток на примірниках цього Договору та відмітки в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (пункт 6.6. Договору).

Розділом 9 Договору встановлено способи та порядок контролю установником управління за ефективністю управління активами управителем.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. за реєстровим № 455.

За результатами здійснення контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки Національним агентством ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» складено Довідку від 31.07.2023 164-к/23, яку 02.08.2023 листом надіслано на адресу Управителя (вих. № 222/16.1-33-23/16). За результатами зазначених перевірок встановлено, що згідно Звітності про результати управління Активами за червень 2023 року вбачається, що Управителем подано звітність з порушенням терміну, визначеного підпунктом 9.3.1. пункту 9.3. розділу 9 Договору, а також зазначено, що доходи від управління Активами та витрати на управління Активами у червні 2023 року відсутні.

Комісією також встановлено систематичне порушення умов Договору щодо строків подачі звітності за попередні періоди.

В подальшому, 03.08.2023 на адресу ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» АРМА надіслано Повідомлення про відмову (припинення) договору управління майном (активами) (вих. № 1491/6.1-33-23/6), укладеного 13.06.2022, зареєстрованого в реєстрі за № 455, із змісту якого вбачається, що відповідно до Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 351, АРМА було проведено камеральну перевірку ефективності управління активами Управителем, за результатами якої відділом моніторингу ефективності менеджменту активів центрального апарату АРМА складено Довідку від 31.07.2023 № 164-к/23 (далі - Довідка), що була направлена Управителю листом АРМА від 02.08.2023 № 223/16.1-33-23/16. Враховуючи встановлення факту систематичного надання недостовірної інформації про доходи від управління Активами, що негативно впливає на обсяг надходжень від управління, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України, АРМА дійшла висновку про неналежне управління Активами ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» по Договору, керуючись пунктами 6.5 та 6.6 Договору, та повідомила Управителя про відмову (припинення) в односторонньому порядку Договору. Також, з метою встановлення плану повернення Активів повідомила про явку протягом 3 (трьох) робочих днів за місцезнаходженням АРМА, а саме: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1.

Відповідач вважає, що укладений з позивачем Договір припинений з дотриманням його умов та вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Статтею 211 Закону встановлено, що виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство) на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону Національне агентство здійснює періодичну, але не рідше одного разу на місяць, перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління. Управитель зобов`язаний надавати уповноваженим особам Національного агентства доступ до прийнятих в управління активів для огляду, а також до документів щодо управління такими активами та їх використання. У разі встановлення Фактів неналежного управління активами або спроб відчуження активів управителем Національне агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів. Порядок здійснення контролю за ефективністю управління активами визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення АРМА контролю за ефективністю управління активами (далі - контроль) визначено Порядком здійснення контролю за ефективністю управління активами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №351 (далі - Порядок).

Пунктами 2, 3, 4 Порядку передбачено, що об`єктом контролю є комплекс заходів з управління активом, які проводяться управителем відповідно до умов договору про управління активом. Метою здійснення контролю є визначення досягнутих результатів управління активом і співвідношення їх з очікуваними результатами такого управління відповідно до умов договору про управління активом. Завданням контролю є вирішення питання щодо належності управління активом з урахуванням умов договору про управління активом, включаючи встановлення: забезпечення збереження активу, його економічної вартості; наявності або відсутності обставин, визначених пунктами 1 або 2 частини першої статті 211 Закону; обґрунтованості витрат, здійснених управителем у зв`язку з управлінням активом; перерахування до державного бюджету надходжень від управління активом.

У пункті 17 Порядку визначено, що за результатами контролю складається відповідна довідка за формою, встановленою АРМА, яка повинна містити: інформацію про встановлені за результатами контролю обставини; висновки щодо досягнення визначених цим Порядком мети та завдань контролю, а також пропозиції, підготовлені на підставі таких висновків.

Пропозиції, викладені у довідці про результати контролю, є обов`язковими до виконання управителем у строки, визначені в ній.

Управитель в разі наявності заперечень щодо обставин, висновків та пропозицій, викладених у довідці, має право протягом трьох робочих днів з дня її отримання подати АРМА обґрунтовані письмові заперечення (пояснення) та документи, що їх підтверджують (у разі їх наявності), які можуть враховуватися АРМА під час прийняття рішення щодо подальшого управління активами (п. 18 Порядку).

У разі встановлення за результатами здійснення контролю фактів неналежного управління активами або спроб відчуження управителем активів АРМА вживає заходів, передбачених частиною першою статті 22 Закону (п. 19 Порядку).

Підпунктом 9.3.1. Договору визначено, що звітність Управителя складається щомісяця. Такий звіт Управителя про результати управління Активами подається Установнику управління не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за звітним місяцем, та повинен включати інформацію і документи: суму отриманого доходу, у зв`язку з управлінням Активами; суму податків, що підлягають сплаті Управителем до Державного бюджету України, у зв`язку з управлінням Активами; суму здійснених необхідних витрат та копії документів, що підтверджують здійснення необхідних витрат (договори, акти, накладні тощо); розрахунок винагороди Управителя; суму здійснених витрат та копії документів, що підтверджують здійснення обґрунтованих витрат (договори, акти, накладні тощо) із підтвердженням погодження таких обґрунтованих витрат із Установником управління; суму надходжень до Державного бюджету України (грошових коштів); іншу інформацію, визначену Договором тощо.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, відповідачем неодноразово повідомлялось позивача про наявність порушень щодо управління активами, та надавав пропозиції щодо належного виконання Договору, зокрема, що викладені в довідках за результатами здійсненого контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки, зокрема у довідках: від 29.09.2022 № 140-к/22, від 28.10.2022 № 158-к/22, від 29.11.2022 № 178-К/22, від 29.12.2022 № 200-К/22, від 30.01.2023 № 9-к/23, від 28.02.2023 № 33-к/23, від 30.03.2023 № 57-в/23, від 27.04.2023 № 81-в/23, від 30.05.2023 № 109-К/23, від 30.06.2023 № 137-к/23, від 31.07.2023 №№ 163-к/23,164-к/23.

В подальшому, 21.08.2023, після прийняття рішення АРМА про відмову від Договору, на ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» направив відповідачу лист з додатками (вих. № 388-2023), зокрема, відкоригованими звітами за грудень 2022 року, за січень 2023 року та за травень 2023 року.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних причин для подання такої відкоригованої звітності лише в серпні 2023 року, у зв`язку з чим доводи відповідача щодо систематичного надання управителем недостовірної інформації щодо доходів та витрат активами, що свідчить про порушення позивачем умов Договору, є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 22 Закону листом №1505/6.1-25-23/6 від 03.08.2023 на ім`я Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступнику начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органам безпеки Офісу Генерального прокурора повідомлено про встановлення за результатами проведених камеральних перевірок ефективності управління активами фактів систематичного порушення Управителем зобов`язання, передбаченого пп. 4.4.14 п. 4.4 розділу 4 Договору щодо строків подання звітності про результати управління Активами.

В подальшому відповідачем здійснено заходи щодо зміни управителя відповідних активів, шляхом подання відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України, за результатами чого прийнято відповідні розпорядження про передачу активів в управління Публічному акціонерному товариству «Укрнафта».

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що висновки відповідача про неналежне виконання позивачем умов Договору, що є підставою для припинення означеного правочину у зв`язку із реалізацією установника управління права на односторонню відмову від Договору, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що неналежне виконання позивачем умов Договору є підставою для припинення означеного правочину у зв`язку із реалізацією установника управління права на односторонню відмову від Договору.

Частиною 1 ст. 1029 ЦК України визначено, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 1044 ЦК України договір управління майном припиняється у разі дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду. У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк. У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.

Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до норм статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 Цивільного кодексу України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», частини другої статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», частини другої статті 15 Закону України «Про оренду землі», статті 12 Закону України «Про іпотеку», частини другої статті 29 Закону України «Про страхування», статті 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 71 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено відсутність передбачених законодавством підстав для визнання оспорюваного одностороннього правочину недійсним.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 2 ст. 20 ГК України передбачає, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, перелік яких не є вичерпним, тобто суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19).

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Такий висновок викладений в абз. 9 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/309/18 зазначено, що ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Отже, якщо договір було розірвано неправомірно однією зі сторін, то порушені права контрагента, в залежності від встановлених судом обставин, дійсно можуть відновлюватися, у тому числі, шляхом визнання відповідного одностороннього правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України), як на тому наполягає позивач.

При цьому варто враховувати, що позов про визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору по суті спрямований на визнання чинності (дії) такого договору і зобов`язань, що за ним виникли, спонукання до їх подальшого виконання в натурі.

Водночас, управління активами на даний час здійснюється ПАТ «Укрнафта», як новим управителем, на підставі укладеного з відповідачем договору. Відтак послуги з управління активами вже були надані та надаються АРМА іншим управителем на підставі чинного договору, а відтак можливість ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» дійсного виконання своїх зобов`язань за договором фактично не поновиться.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у даному випадку обрано неефективний спосіб захисту.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження позивача про те, що у даному випадку порушено порядок розірвання договору, оскільки відсутня нотаріально посвідчена угода про його розірвання, є безпідставним, оскільки в розділі 6 договору встановили іншу форму письмового повідомлення про односторонню відмову (припинення) від договору, і такі положення цього правочину не містять вимог про її нотаріальне посвідчення, водночас, відповідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, надсилання на адресу Управителя повідомлення про відмову (припинення) договору управління майном (активами) від 03.08.2023 жодним чином не свідчить про допущення АРМА порушень законодавства України, враховуючи, що Управителем неодноразово не виконувались у повному обсязі пропозиції, викладені у довідках за результатами здійсненого контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки, і неподання Управителем пояснень (заперечень), жодним чином не вплинула на спростування загальних висновків перевірки та на прийняття подальших рішень Установником управління, водночас, виявлені під час проведення перевірки порушення Управителем умов договору є встановленим фактом, що мало наслідком передбачене договором припинення договірних відносин.

Доводи скаржника про відсутність договору між АРМА та ПАТ «Укрнафта» від 27.09.2023, як і доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять інших довідок, окрім надісланої листом від 02.08.2023 № 223/16.1-33-23/16, в яких би АРМА висувало позивачу претензії щодо надання недостовірної інформації стосовно доходів та витрат, спростовуються наявними матеріалами справи.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що умовами спірного договору не передбачено винесення приписів про усунення порушень вимог законодавства.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23, відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, як із такими, що фактично свідчать про незгоду скаржника з висновками суду, проте їх не спростовують, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не містять.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23, відсутні.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Хаджинастасиу проти Греції»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/12455/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/12455/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено 03.09.2024, у зв`язку із перебуванням колегії суддів у відпустках.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич